Рішення № 100069276, 04.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 р. Справа№200/10554/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки (ідентифікаційний код 39816845, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, 145) про визнання протиправною та скасування постанови №283642 від 03.08.2021 про застосування адміністративного господарського штрафу у сумі 17000 грн.

В обґрунтування зазначено, що 22.06.2021 посадовими особами Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки складено акт №0053512 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів при перевезенні вапняку та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №268460. За результатом розгляду матеріалів винесена постанова від 03.08.2021 №283642, згідно якої на позивача накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Тобто, чинним законодавством взагалі заборонено перевезення подільних вантажів з перевищенням вагових параметрів автомобільними дорогами, тому дозвіл на рух такого вантажу не видається, в такому випадку може застосовуватися відповідальність у вигляді плати за проїзд, якщо при зважуванні вантажу встановлено порушення вагових параметрів, про що також зазначено у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16. Так, позивачем перевозився подільний вантаж, отже застосування до нього штрафу на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є протиправним. Крім того, позивач зазначив, що не має відношення до здійсненого перевезення, оскільки його автомобіль перебував в оренді у іншого підприємства.

25 серпня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що діючим законодавством Укртрансбезпеці та її територіальним органам надані повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання. Транспортний засіб DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп н/пр-самоскид BODEX НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 зупинено відповідно до п. 3, 4 Порядку №422. До перевірки надано, зокрема товарно-транспортну накладну від 22.06.2021 №4373, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу тягача та напівпричепа. Встановлено, що транспортний засіб належить та використовується позивачем. За результатом габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено, що загальна маса транспортного засобу з напівпричепом та вантажем становила 40,63 т при нормі 40 т, навантаження на передню вісь - 6,52 т при нормативно допустимій 11 т, навантаження на задню вісь - 8,46 т при нормі 11 т, навантаження на строєну вісь - 25,65 т(8,79+8,68+8,18) при нормативно допустимій 22 т. Зважаючи на відсутність дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України транспортним засобом з перевищенням вагових параметрів, виданий компетентними уповноваженими органами, застосовано адміністративно-господарську санкцію до суб`єкта господарювання, що здійснював перевезення. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

29 вересня 2021 року позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що факт зважування транспортного засобу після його завантажування підтверджується ТТН №4373 від 22.06.2021 року, допускається перевищення вагових параметрів відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки без оформлення відповідного дозволу, також позивач звертає увагу на те, що відповідач не бере до уваги доводи щодо суб`єкта зазначеного порушення, яким є виключно автомобільний перевізник.

Вимірювання транспортного засобу здійснювалось з порушенням положення Порядку №879. На даний час відсутня методика зважування транспортних засобів з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є фізичною особою-підприємцем з 19.04.2018 року за № 22740000000041680, вид діяльності: вантажний автомобільний транспорт (основний).

Власником вантажного транспортного засобу марки DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп н/ пр-самоскид BODEX НОМЕР_3 щодо якого проводився габаритно-ваговий контроль є фізична особа ОСОБА_1 . Проте, відповідно до договору оренди вантажного транспортного засобу № 07/04/21 від 07 квітня 2021 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю "АТК ТРАНС" та Додатку до нього (Акт приймання-передачі транспортного засобу) вантажний транспортний засіб марки DAF з державним номерним знаком НОМЕР_2 , напівпричіп BODEX НОМЕР_3, переданий в оренду ТОВ "АТК ТРАНС" .

22.06.2021 року, на підставі направлення на рейдову перевірку №011784 від 21.06.2021 року, посадовими особами Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме транспортного засобу марки DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп н/пр-самоскид BODEX НОМЕР_3, водій ОСОБА_1 , на а/д Н-20 "Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь" 216 км, за результатами якого складено акт перевірки №268460 від 22.06.2021 року.

Крім того, складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 22.06.2021 року № 046367, найменування, місце розташування пункту габаритно-вагового контролю - а/д Н-20 "Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь" 216 км, водій транспортного засобу - ОСОБА_1 , автомобіль - марка DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп н/пр-самоскид BODEX НОМЕР_3. Результати вагового контролю, навантаження на осі, тонн 1) 6,52; 2) 8,46; 3) 8,79; 4) 8,68, 5) 8,18, повна маса транспортного засобу 40,63 тонн.

В акті № 0053512 від 22.06.2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів габаритно-вагового контролю зазначено, що габаритно-ваговий контроль проводиться Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки автомобіля DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , напівпричіп н/пр-самоскид BODEX НОМЕР_3; суб`єкт, що перевіряється - ОСОБА_1 ; водій ОСОБА_1 ; масса, тонн - нормативно допустима - 40,000, фактична - 40,63; осьове навантаження, тонн - нормативно допустимо 11; 11: 22 - фактичне - 6,52; 8,46; (8,79+8,68+ 8,18 =25,65).

Відповідно до Акту Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 22.06.2021 року № 268460 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, 22.06.2021 року о 18 год. 35 хв. уповноваженими особами відповідача проведено перевірку транспортного засобу DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 . Місце перевірки - а/д Н-20 "Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь" 216 км вантажне перевезення. Водій - ОСОБА_1 .. В графі пояснення водія про причини порушень наявний підпис та позначка - водій з актом ознайомлений, від підпису відмовився, у графі -у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", абз. 16, ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Додатком до акту № 0053512 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 22.06.2021 року відповідачем зроблено розрахунок плати за проїзд великовагового транспортного засобу виконано згідно постанови КМУ від 27.06.2007 № 879, яким платнику ОСОБА_1 висунуто розрахунок відповідно до затвердженої формули - 0,56*50*3=81 евро.

Надалі, Державною службою України з безпеки на транспорті видано ОСОБА_1 запрошення на комісію, у якому зазначено, що при здійсненні державного контролю 22.06.2021 року у належному йому транспортному засобі НОМЕР_6 виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт та він запрошується на розгляд справи до Східного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки на 03.08.2021 року з 09:30 до 13:00.

На підставі висновків акту перевірки №268460 від 22.06.2021 року, Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №283642 від 03.08.2021 року у розмірі 17000,00 грн.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно п.п.1 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Підпунктами 15 та 27 п. 5 названого Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України Про транспорт, Про дорожній рух, чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 48 Закону №2344-III, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого, наявність визначених ст. 39 і 48 Закону "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. (п. 15 Порядку № 1567).

Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю (п. 16 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку (п. 19 Порядку № 1567).

Отже, на виконання вказаних повноважень посадовими особами управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу НОМЕР_6 .

Згідно з п. 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один - з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. (далі - Порядок №879).

Порядок № 879 визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування та крім того механізм справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

Відповідно до пп. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Відповідно пунктів 20, 21 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті 22.06.2021 року складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 0053512, за яким сума, що підлягає сплаті становить 81 євро.

Пунктом 4 Порядку № 879 встановлено, що робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 12. Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинно утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Як зазначено вище, 22.06.2021 року, на ділянці а/д Н-20 "Слов`янськ-Донецьк-Маріуполь" 216 км здійснено зважування транспортного засобу DAF FT XF 2011 р.в. реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки BODEX реєстраційний номер НОМЕР_7 , яким встановлено, що загальна маса транспортного засобу разом з вантажем становила 40,63 тонн, при нормативно допустимій - 40,00 тонн, осьове навантаження: фактичне - 6,52 при нормативно допустимій 11, фактичне - 8,46 при нормативно допустимій 11, фактичне (8,79+8,68+8,18)= 25,65, при нормативно допустимій - 22,00 тонн.

Відтак, відповідачем правомірно встановлено факт порушення вимог вагових обмежень.

До того ж, пунктом 12.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до пункту 13 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична перевірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Чинне законодавство не містить вимог щодо зазначення характеристик вагового обладнання в акті перевірки.

Позивач надав суду договір оренди транспортних засобів № 07/04/21 від 07 квітня 2021 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю "АТК ТРАНС" за умовами якого позивач передав орендарю транспортний засіб: DAF з державним номерним знаком НОМЕР_2 ; напівпричіп BODEX НОМЕР_3.

Позивач зазначає, що за змістом статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільного перевізника, тобто фізичної або юридичної особи, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Таким чином, на думку позивача, з порушенням вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідач безпідставно та незаконно визначив його як власника транспортного засобу, а не особу, яка у спірному випадку виступала перевізником, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю "АТК ТРАНС", суб`єктом відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Оскільки у межах спірних правовідносин позивач не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону України "Про автомобільний транспорт", то він не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачену абзацом 15 частини 1 статті 60 цього Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України " Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Транспортний засіб належить позивачу, як фізичній особі, а не як суб`єкту господарювання, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Статтею 799 ЦК України встановлено, що договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи, що позивач є фізичною особою, то договір найму транспортного засобу, стороною якого є позивач, повинен укладатись не лише в письмові формі, але й бути нотаріально посвідченим.

Наданий позивачем договір оренди транспортного засобу укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

Стаття 220 ЦК України встановлює, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Вище зазначене свідчить про те, що недодержання нотаріального засвідчення договору оренди автомобіля свідчить про його нікчемність, що не потребує визнання недійсності судом. Отже, суд дійшов висновку, що цей договір не створює юридичних наслідків.

Згідно з п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представник зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 6.3. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додаток 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформлюється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, власник транспортного засобу в разі передачі транспортного засобу в тимчасове користування зобов`язаний здійснити перереєстрацію такого транспортного засобу, а водій, здійснюючи перевезення вантажів зобов`язаний надавати для перевірки не лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, але й документи, на підставі яких на законних підстава використовується транспортний засіб (договір оренди або тимчасове реєстраційний талон).

Згідно приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Свою правову позицію щодо необхідності оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законне користування іншим особам, висловив Верховний Суд у Постанові від 20.12.2018 по справі № 804/8740/16, відповідно до якої зазначив, що " Попри те, що наведені положення Інструкції № 379 та Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто як вважає позивач не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт". Тому, з огляду на наведене правове регулювання та в аспекті спірних правовідносин колегія суддів погоджується з висновками судів ... про правомірність спірних постанов в цій частині."

Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 29.01.2020 по справі №814/1460/16, суд відхиляє, оскільки в такій відсутній висновок щодо застосування норм права, який би міг бути врахований судом у даній справі, а саме рішення прийнято за інших фактичних обставин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №283642 від 03.08.2021 року, є правомірною та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, на думку суду, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови №283642 від 03.08.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош