Рішення № 10006616, 07.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.06.2010                                                             Справа № 17/17

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці (далі –ВАТ „ЕК „Закарпаттяобленерго”) до комунального підприємства „Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород”, м. Ужгород (далі –КП „ВУВКГ м. Ужгород”)за участю представників:

позивача – Гусак С.М., представники за довіреністю;

відповідача – Феделещак М.М., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 2439724,86 грн., включаючи основний борг по активній та реактивній електроенергії відповідно на суми 1500608,81 грн. та 590544,14 грн., пеню на суму 109180,76 грн., інфляційні втрати на суму 283329,34 грн. та річні відсотки на суму 43061,82 грн.

          Позивач звернувся до суду із вказаними вимогами, оскільки відповідач не сплатив у повному обсязі вартість поставленої електроенергії, внаслідок чого за період з грудня 2006 по грудень 2008 (далі - спірний період) виникла заборгованість, що є предметом позову в частині основного боргу. У ході судового розгляду позивач неодноразово уточняв та збільшував розмір позовних вимог і кінцево заявою від 28.05.10, здійснивши аналіз первинних бухгалтерських документів щодо поставки електроенергії та її оплати у спірному періоді, враховуючи наявність непогашеної заборгованості відповідача на суму 3432913,61 грн. за періоди, що передували спірному, наполягає на тому, що станом на час подання позову заборгованість відповідача за спірний період загалом складала суму 5274626,70 грн., включаючи борг за активну та реактивну електроенергію відповідно на суми 4687198,24 грн., 503544,14 грн., суми пені, інфляційних втрат, 3 % річних відповідно 35692,77 грн., 43848,97 грн., 4342,62 грн., яка і складає суму уточнених позовних вимог. Разом з тим, оскільки після пред’явлення позову сторонами було підписано п’ять договорів про зарахування зустрічних вимог, відповідач здійснював оплати, які зараховувалися в погашення заборгованості за спірний період, станом на час прийняття рішення по справі заборгованість відповідача в частині основного боргу (по активній та реактивній електроенергії) відсутня, про що повідомив суду позивач заявою від 28.05.10 і просить в цій частині провадження у справі припинити. Представник позивача, посилаючись на долучені до справи документи, наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог в частині пені, інфляційних втрат та 3 % річних нарахованих за прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань за спірний період.

Представник відповідача у ході судового розгляду, не заперечуючи обсяги поставленої позивачем електроенергії у спірному періоді та здійснених відповідачем платежів, вважає, що заборгованість по активній електроенергії на зазначену позивачем суму виникла внаслідок неправильного віднесення останнім платежів, що здійснювалися відповідачем, у рахунок заборгованості найдавніших періодів (до спірного), хоча така була відсутня. З урахуванням наведеного вважає, що заборгованість по активній електроенергії у спірному періоді станом на час подання позову становила суму 1275932,20 грн. Просить суд зменшити розмір пені до мінімально можливого, зваживши на об’єктивні підстави виникнення заборгованості перед позивачем та причини, пов’язані з необхідністю виконання підприємством Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”.

Судовий розгляд справи за клопотанням представників сторін для надання їм можливості здійснити звірки взаєморозрахунків та можливого врегулювання спірних відносин, неодноразово відкладався, оголошувалися перерви, у зв’язку з чим спір вирішено у більш тривалий строк в порядку ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

          Вивчивши матеріали справи та заслухавши представників сторін у ході судового розгляду,

суд встановив:

Спірні відносини сторін виникли з виконання ними договору про постачання електричної енергії № Р06/13-0244 від 30.06.06, за умовами якого ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Ужгородського МРЕМ як енергопостачальна організація –позивач у даній справі –зобов’язався продавати споживачу –відповідачу у даній справі - електричну енергію як різновид товару у визначених цим же договором обсягах для забезпечення потреб електроустановок споживача, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався оплачувати її вартість відповідно до встановленого порядку розрахунків та графіку зняття показів засобів обліку електричної енергії. Сторонами передбачено майнову відповідальність за порушення умов договору, зокрема, споживачем за порушення термінів оплати вартості електричної енергії шляхом сплати пені в розмірі 0,05 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної сплати.

          Матеріалами справи, зокрема, договором, рахунками про оплату поставленої електроенергії, банківськими виписками,договорами №№ 193Е/107, 193Е/71 від 18.09.09 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5.03.2009р. № 193, договорами про зарахування зустрічних вимог, довідкою позивача про наявність заборгованості відповідача до спірного періоду, розрахунками позовних вимог, відзивом на позов, письмовими запереченнями, платіжними дорученнями, актами звірок та з пояснень представників сторін у ході судового розгляду встановлено наступне.

          Позивач на виконання договірних зобов’язань у спірному періоді поставив відповідачеві електричну енергію активну на суму 20688971,63 грн. та реактивну на суму 516451,38 грн. Відповідач у спірному періоді перерахував позивачеві грошових коштів за активну електроенергію 19434687,00 грн., за реактивну 12907,24 грн. Наведене не заперечується відповідачем.

          Разом з тим, оскільки станом на 1.12.06 існувала заборгованість відповідача перед позивачем по активній електроенергії за періоди, що передували спірному (за 1999р. та за квітень 2006р.) загальною сумою 3432914,61 грн. (присуджені за рішеннями суду, однак не сплачені), а платіжні документи відповідача не у всіх випадках містили у реквізитах призначення платежу посилання на конкретний період, за який здійснювався платіж, позивач зарахував із вищенаведеної суми здійснених у спірному періоді платежів суму 3432914,61 грн. в рахунок погашення заборгованості періодів, що передували спірному.

          Наведене відповідає порядку розрахунків між постачальниками електроенергії та споживачами встановленому приписами Правил користування електричною енергією (затвердженими постановою НКРЕ 31.07.96 № 28 (у ред. постанови НКРЕ від 17.10.2005 N 910) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України –далі ПКЕЕ), що регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами, дія яких поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Так, п. 6.5. ПКЕЕ визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством України, укладають договір щодо реструктуризації заборгованості. При цьому оформлюється графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

          З урахуванням наведених обставин, які відповідачем не спростовані у ході судового розгляду, станом на час подання позову існувала заборгованість відповідача по активній електроенергії на суму 4687198,24 грн., по реактивній –503544,14 грн., на стягненні яких наполягав у ході судового розгляду позивач, уточнивши первісно заявлені ним вимоги.

          Після порушення провадження у даній справі на протязі з березня 2009р. по січень 2010р. відповідач здійснював часткові платежі в рахунок погашення заборгованості по активній електроенергії за спірний період, зазначаючи це в призначеннях платежів; у випадках, коли у платіжних документах за березень 1009 - січень 2010 була відсутня інформація про період за який здійснюється платіж, позивач аналогічно наведеному вище зараховував такі суми в рахунок погашення заборгованості за спірний період. Таким чином, станом на час винесення судом рішення в даній справі заборгованість відповідача за спірний період по активній електроенергії відсутня, що доведено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, а отже є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (ГПКУ).

          Щодо заборгованості по реактивній електроенергії, то сторони після порушення провадження здійснили зарахування зустрічних вимог шляхом укладення відповідних договорів від 2.03.09, 13.03.09, 17.04.09, 18.05.09, 19.06.09, внаслідок чого зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 503544,14 грн. припинено за приписами ст. 601 Цивільного кодексу України. З огляду на наведене та відповідно до п.1.1. ст. 80 ГПКУ підлягає припиненню провадження у справі і в цій частині.

Позовні вимоги в частині пені, інфляційних втрат, річних відсотків, що становлять відповідно суми 35692,77 грн., 43848,97 грн., 4342,62 грн. є правомірними та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за умовами укладеного договору та приписів ст. ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України. Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та з урахуванням вжиття останнім у ході судового розгляду заходів до зменшення заборгованості, суд вважає за можливе задоволити клопотання представника відповідача та на підставі п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, як виняток, зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, стягнувши її в сумі 1000 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені –відмовити.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 49191,59 грн.

Щодо судових витрат, які підлягають сплаті за розгляд даної справи, та їх розподіл за наслідками судового розгляду між сторонами, суд зазначає наступне.

Позивач при поданні позову сплатив державне мито на суму 24397,30 грн. виходячи із заявленої ціни позову - 2439724,86 грн. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу на суму 118 грн.; у ході судового збільшив позовні вимоги, в результаті чого вони становили загальну суму 5274626,70 грн., не сплативши державне мито зі збільшеної суми позовних вимог. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” розмір державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 25500 грн. Таким чином, позивачем не доплачено державного мита за розгляд справи судом на суму 1102,70 грн., яку за приписами ст. 46 ГПКУ належить стягнути з позивача.

          Судові витрати сплачені позивачем та стягнуті з нього за результатами судового розгляду підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача відповідно до приписів ст.ст. 44, 45, 49 ГПКУ.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 601, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44–49, 75, п.п. 1.1 ст. 80, 82, п. 3. ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1.          Позов задоволити частково.

Стягнути з комунального підприємства „Виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгород” ( 88000 м. Ужгород, вул. Митна, 1, код 03344326) на користь відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (89412 м. Ужгород–Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 49191,59 грн. (сорок дев'ять тисяч сто дев’яносто одну грн. 59 коп.), що включає суми пені ,інфляційних втрат, річні відсотки та у відшкодування судових витрат - 25618 грн. (двадцять п’ять тисяч шістсот вісімнадцять грн.)

2.          Відмовити у стягненні пені на суму 34692,77 грн.

3. Припинити провадження в справі в частині основного боргу по активній та реактивній електроенергії.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (м. Ужгород –Оноківці, вул. Головна, 57; код 00131529) - у доход державного бюджету України 1102,70 грн. (одну тисячу сто дві грн.) державного мита із зарахуванням його по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

17.06.10

Суддя Ушак І.Г.