Ухвала суду № 100065107, 06.09.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6152/21

Провадження № 4-с/336/43/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, заінтересована особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», на дії приватного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

02.08.2021 р. до суду надійшла скарга адвоката Проніна Є.І., подана в інтересах ОСОБА_2 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С..

У скарзі зазначає, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С. перебуває виконавче провадження № 64334801, відкрите на підставі виконавчого листа № 2-8151/2010, виданого 01.09.2011 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 18.05.2011 р., про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості за кредитним договором № CM-SME208/311/2008 від 21.07.2008 року 1685265,66 грн..

На зворотній стороні виконавчого листа, виданого стягувачу Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 01.09.2011 р. містяться, зокрема, такі відмітки про виконання: 1) «15.10.15 повернуто»; 2) «06.06.2018 р. п. 5 ст. 37 ЗУ «ПВП»; 3) «24.10.19 п. 3 ст. 37 «ПВП» борг не стягнуто Приватний виконавець Сколибог О.С.» 4) «08.05.2020 р. п. 3 ст. 37 ЗУ «ПВП» борг не стягнуто Приватний виконавець Сколибог О.С.».

Приватним виконавцем Сколибог О.С. неправомірно винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.02.2021 р., оскільки строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-8151/2010 вже закінчився.

Скаржник вважає дії та рішення приватного виконавця Сколибог О.С. у виконавчому провадженні № 64334801 незаконними з таких підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції на день видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудовим спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи – протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Для виконання судових рішень строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Так, рішенням суду апеляційної інстанції, на підставі якого було видано виконавчий лист № 2-8151/2010, набрало законної сили 18.05.2011 р., а тому строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 18.05.2012 р.. Також, з виконавчого листа можна встановити, що його було видано стягувачу 01.09.2011 р..

Також, заявнику є незрозумілим, яким чином виконавчий лист перебував на виконанні органів ДВС у 2015-2018 р.р., а також у приватного виконавця у 2019-2021 р.р.. При цьому, відомості про поновлення судом строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання в ЄДРСР відсутні. Отже, строк на пред`явлення виконавчого листа № 2-8151/2010 сплинув, а наразі документ виконується поза межами встановленого законом строку.

У зв`язку з тим, що приватним виконавцем Сколибог О.С. за заявою стягувача прийнято до виконання виконавчий лист № 2-8151/2020 та 01.02.2021 р. відкрито виконавче провадження № 64334801 після закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, питання про поновлення якого судом не вирішувалось, а також враховуючи те, що виконавчий лист не відповідає вимогам до виконавчого документа, які встановлені ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», судом питання про приведення його у відповідність до закону не вирішувалось, заявник вважає, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження є незаконними, а рішення (постанова) про відкриття виконавчого провадження № 64334801 підлягає скасуванню.

Ухвалою від 04.08.2021 р. у справі за скаргою адвоката Проніна Євгена Ігоровича, який діє в інтересах ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибоб Олександр Сергійович, заінтересована особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», на дії приватного виконавця відкрито провадження. Скаргу призначено до розгляду на 12.08.2021 р.

12.08.2021 р. розгляд скарги було відкладено на 30.08.2021 р. за клопотанням представника заявника та за клопотанням приватного виконавця Сколибог О.С.

28.08.2021 р. до суду надійшли заперечення приватного виконавця Сколибог О.С. на скаргу адвоката Проніна Є.І., який діє в інтересах ОСОБА_2 ..

Судове засідання 30.08.2021 р. було відкладено на 06.09.2021 р. за клопотанням представника заявника про ознайомлення з матеріалами справи.

06.09.2021 р. до суду надійшло клопотання представника заявника про розгляд скарги без його участі.

06.09.2021 р. представник приватного виконавця подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі і участі приватного виконавця Сколибог О.С..

Представник заінтересованої особи – ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання 06.09.2021 р. не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

У відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного нотаріуса, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши скаргу, письмові заперечення приватного виконавця Сколибог О.С. на скаргу та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга про визнання неправомірними дій приватного виконавця задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2010 р. у цивільній справі № 2-8151/10 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 18.05.2011 р. рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.12.2010 р. скасовано. Рішенням суду апеляційної інстанції провадження у справі, в частині позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , закрито, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь банку солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1685265,66 грн. та вирішено питання про розподіл судових витрат.

На виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 18.05.2011 р., 01.09.2011 р. Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчий лист № 2-8151/2010 року.

Як вбачається з копії виконавчого листа, наданого приватним виконавцем Сколибог О.С. до письмових заперечень на скаргу, то він двічі пред`являвся до виконання до Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя та повертався стягувачу постановами державного виконавця від 15.10.2015 р. та 06.06.2018 р.. Також виконавчий лист неодноразово пред`являвся до виконання до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибог О.С., та повертався стягувачу на підставі ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» постановами від 24.10.2019 р., 08.05.2020 р. та 27.01.2021 р..

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст.19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст.3 цього Закону.

01.02.2021 р. приватним виконавцем було отримано заяву про примусове виконання виконавчого документу.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

На виконання вимог ч. 5 ст. 26 Закону Приватним виконавцем Сколибог О.С. цього ж дня - 01.02.2021 р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64334801.

Відповідно до ч. 5. ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно із ч.ч. 1, 5 статті 12 ЗУ «Про виконавче провадження» переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Отже, оскільки виконавчий документ було повернуто стягувачу постановою від 27.01.2021 року, а повторно стягувач пред`явив виконавчий документ до виконання 01.02.2021 року, тобто в межах трирічного строку, то в даному випадку посилання скаржника на пропуск строку на пред`явлення виконавчих документів є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої ст.71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Постанова про відкриття виконавчого провадження 01.02.2021 була направлена на адресу боржника, що вказана у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим з повідомленням поштовим відправленням.

Окрім того, постанова також була направлена боржнику за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, вищевказані листи із постановами були повернуті приватному виконавцю за закінченням терміну зберігання.

Верховний суд в своїй постанові від 21 лютого 2020 року по справі №463/6598/18 погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що оскільки вимога закону щодо надіслання (не отримання) рекомендованим поштовим відправленням постанови про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, дотримана, що підтверджується копією конверту та витягу з реєстру поштових відправлень, а тому боржник вважається такою, що повідомлена про початок примусового виконання рішення.

Так, у ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження», крім вищенаведеного, також передбачено, що боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У виконавчому листі адресу боржника була зазначена адреса: АДРЕСА_1 . Також, приватним виконавцем вжито додаткових заходів щодо встановлення місцезнаходження боржника за адресою: АДРЕСА_2 , і за цією адресою, також була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Неотримання постанови ОСОБА_2 в такому разі не створює підстав для скасування самої постанови про відкриття виконавчого провадження.

Також, у скарзі заявник зазначає, що строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 18.05.2012 року та йому не зрозуміло, яким чином виконавчий лист перебував на виконанні органів ДВС у 2015-2018 роках, а також у приватного виконавця у 2019-2021 роках.

З цього приводу суд вважає, що предметом розгляду скарги є правомірність дій приватного виконавця Сколибога О.С. саме в межах виконавчого провадження № 64334801. Відповідно, посилання заявника на нібито певні порушення його прав в межах інших виконавчих проваджень, що передували відкриттю виконавчого № 64334801 не можуть бути предметом розгляду в межах даної скарги.

Крім того, заявник плутає поняття первісного пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строків, визначених у виконавчому документі, із поняттям повторного пред`явлення виконавчого документу до виконання на підставі ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий лист № 2-8151/2010 р. перебував на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. з 13.05.2020 (виконавче провадження № 62059220) та постановою від 27.01.2021 р., на підставі ч. 5 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» був повернутий стягувачу.

Крім того, у скарзі заявник вказує на те, що у виконавчому листі, виданому Шевченківським районним судом міста Запоріжжя вказується справа «№2-8151/2010», в той час як Шевченківським районним судом міста Запоріжжя розглядалась справа «№2-8151/10». У зв`язку з цим вважає виконавчий лист таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження».

Такі доводи жодним чином не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Так, Наказом Державної судової адміністрації України від 27.06.2006 № 68 було затверджено Інструкцію з діловодства в місцевому загальному суді.

Відповідно до п. 3.10 Інструкції в редакції, чинній на момент видачі виконавчого листа, номер судової справи та інших матеріалів, розгляд яких передбачається процесуальним законодавством,складається з відповідного індексу та порядкового номера обліково-статистичної картки на судову справу чи реєстраційного журналу із зазначенням через дріб двох останніх цифр поточного року. Номер проставляється на обгортці судової справи або матеріалу. У даному випадку № 2-8151/10: 2 - індекс цивільної справи, 8151 - номер справи, 10 – рік.

Отже, номер справи «№2-8151/2010» та «№2-8151/10» є одним й тим самим, оскільки «2010» та «10» - рік реєстрації справи.

Також, за скаргою заявник просить скасувати постанову приватного виконавця Сколибога О.С. від 13.05.2020 року про відкриття виконавчого провадження №64334801.

Судом встановлено, що в рамках ВП № 64334801 приватним виконавцем не виносилась постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2020 року, оскільки ВП було відкрито 01.02.2021 року.

З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає, оскільки дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 64334801, узгоджуються з положеннями ст.ст. 3, 4, 12, 18, 26, 28 ЗУ «Про виконавче провадження».

Керуючись ст. ст. 23, 223, 247, 258-259, 260-261, 353, 447-451 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , особа, дії якої оскаржуються – приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, заінтересована особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», на дії приватного виконавця – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В. Дмитрюк