Ухвала суду № 100064411, 01.10.2021, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3997/21

1-кс/583/1247/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2021 р. слідча суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С., прокурора Жмурка С.В., слідчого Стася С.М., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника Калантаєнка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Загребельного Ярослава Івановича, погоджене з прокурором Охтирської окружної прокуратури Жмурком Сергієм Володимировичем відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Красноярськ, Краснодарського краю Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ,-

встановила:

01.10.2021 заступник начальника слідчого відділу Охтирського РВП звернувся до суду із зазначеним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021200460000438, у якому ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Так, 30.09.2021 приблизно об 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 , з метою заволодіння шахрайським шляхом чужими грошовими коштами, на автомобілі служби таксі прибув до господарства АДРЕСА_2 , де мешкають ОСОБА_2 , 1951 року народження, та ОСОБА_3 , 1946 року народження, які являються особами похилого віку.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки свого діяння та бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливою метою, ОСОБА_1 , у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , повідомив господарям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вигадану інформацію, яка не відповідає дійсності, про те, що нібито син господарів потрапив у дорожньо-транспортну подію та отримав тілесні ушкодження, а тому для лікування сина його батьки повинні передати через нього грошові кошт в сумі 12 тисяч доларів США. Крім того, бажаючи викликати більшу довіру господарів до себе, повідомив їм неправдиву інформацію, що він є працівником поліції та представився ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під вигаданим ім`ям « ОСОБА_4 ». Таким чином, ОСОБА_1 ввів в оману ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , приховавши справжні наміри на безоплатне заволодіння їх грошовими коштами з метою власного збагачення. Будучи введеним в оману діями ОСОБА_1 , потерпілий ОСОБА_2 , вважаючи, що передає грошові кошти для лікування свого сина, добровільно власноручно передав ОСОБА_1 власні грошові кошти заощаджень в сумі 12 тисяч доларів США. Отримавши грошові кошти, ОСОБА_1 з ними покинув домоволодіння потерпілих, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 шкоди на суму 12 тисяч доларів США, що згідно з курсом Національного баку України станом на 30.09.2021 відповідало 319560 грн., що в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Своїми умисними, протиправними, суспільно-небезпечними діями, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

30.09.2021 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку визначеному ст. 208 КПК України та 01.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Підозра обґрунтовується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місця події (місця вчинення злочину; автомобіля таксі, на якому пересувався ОСОБА_1 ; ділянки місцевості в с. Сонячне, де виявлено мобільний телефон ОСОБА_1 ); протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 та протоколами допиту свідків; протоколом затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 , під час якого у останнього вилучено грошові кошти в сумі 12 тисяч доларів США.

Санкція злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких.

Слідчим зазначається, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину відносно особи похилого віку, ніде не працює, являється мешканцем іншої області, тому існує високий ризик, що залишаючись на волі, він може ухилитися від слідства та суду, скоїти протиправний вплив на свідків та потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити новий злочин, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить вчасне, якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, отже є всі підстави застосувати відносно нього запобіжний захід - тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий, прокурор клопотання підтримали повністю, просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисника Калантаєнко В.С. у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому підозрюваний зазначив, що вважає пред`явлену йому підозру не обґрунтованою, оскільки викладені у ній фактичні обставини не відповідають дійсності, так як грошові кошти йому дали добровільно, працівником поліції він не представлявся. Враховуючи, що він має неповнолітню дитину та дружину просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник підозрюваного доповнив позицію останнього посилаючись на не доведення слідчим ризиків, зазначених у клопотанні, які на його думку є малоймовірними. Крім того наразі не вичерпано можливості обрати відносно ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали слідча суддя дійшла наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура

Встановлено, що Охтирським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021200460000438 від 30.09.2021 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190 КК України.

30.09.2021 до Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області надійшло повідомлення про те, що 30.09.2021 до старости села звернувся ОСОБА_2 , який повідомив, що невідомий чоловік шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у сумі 12 тисяч доларів США.

30.09.2021 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку визначеному ст. 208 КПК України та 01.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України визначено, що запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому слідча суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» зазначено, що для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред`явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Однак те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин. Відповідно, оцінюючи обґрунтованість підозри, необхідно встановити, чи забезпечена сутність гарантії, передбаченої пунктом 1 (с) статті 5. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об`єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.

Також, Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З огляду на викладене, перевіряючи обґрунтованість підозри, слідча суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів та містяться у долучених до клопотання матеріалах.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) «Про взяття під варту до суду» 11 від 27.06.1980 зазначено, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

З огляду на викладене, слідча суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. На переконання слідчої судді зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах. Таким чином, беручи до уваги наведені у клопотанні дані у слідчої судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до восьми років. Можливе вчинення ним злочину підтверджується протоколом огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, свідків, протоколом огляду речей і документів, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину та її особистого обшуку, іншими матеріалами кримінального провадження.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, а також характер дій, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , слідча суддя дійшла висновку, що прокурором доведено, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового слідства та суду, оскільки за вчинення інкримінованого йому злочину передбачене покарання, зокрема, і у виді позбавлення волі. Крім того, ОСОБА_1 офіційно не працює, що свідчить про відсутність у нього законних джерел до існування, тому може продовжити злочинну діяльність. При цьому слідча суддя враховує, що підозрюваний має молодий вік, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних корисливих та насильницьких злочинів, відбував реальні міри покарання, звільнився з місць позбавлення волі у 2020 році та знову підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, проживає у іншому населеному пункті, віддаленому від місця події.

Така позиція суду цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який наголошує на тому, що на початку слідства заявлені ризики можуть враховуватись судом при обранні запобіжного заходу, а в подальшому, поступово, у міру того, як просувається досудове розслідування, певні ризики неминуче втрачають своє значення («Летельє проти Франції» - рішення від 26 червня 1991 року, «І.А. проти Франції» - рішення від 23 вересня 1998 року).

Обставини, на які посилається підозрюваний та його захисник, а саме те, що ОСОБА_1 одружений, має неповнолітню дитину, підробляє тимчасовим заробітками, не зменшують доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та не можуть слугувати запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідча суддя дійшла висновку, що зазначені ризики у своїй сукупності свідчать про неможливість запобігання ним шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, менш обтяжливого, ніж тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід, на думку слідчої судді, є співмірним існуючим ризикам та відповідає обставинам даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За змістом п.2 ч.5 ст.182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави може бути визначений в межах від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.190 КК України, за який передбачено покарання від трьох до восьми років позбавлення волі, що відповідно до ч.5 ст.12 КК України є тяжким злочином.

Наведені обставини дають слідчій судді підстави для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 600 гривень.

На думку слідчої судді саме такий розмір застави є справедливою альтернативою запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, відповідає доведеним у справі ризикам та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 .

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне поруч із запобіжним заходом у виді тримання під вартою надати ОСОБА_1 право на внесення застави в межах визначеного п.2 ч.5 ст.182 КПК України розміру, а в разі її внесення з покладенням на ОСОБА_1 виконання окремих обов`язків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідча суддя, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання заступника начальника слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області Загребельного Ярослава Івановича про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - з 30 вересня 2021 року до 24.00 години 28 листопада 2021 року, з подальшим утриманням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Одночасно визначити ОСОБА_1 заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 181 600 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим ОСОБА_1 , так і іншою фізичною або юридичною особою на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Сумській області, код 26270240, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, рахунок UA558201720355249001000008869, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ухвала № 583/3130/21 від 01.10.2021, платник застави (ПІБ).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме із м. Павлоград Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Охтирського міськрайонного суду Сумської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2021

Слідча суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко