Рішення № 10006414, 04.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2010                                                             Справа № 9/40

за позовом державного підприємства „Науково –виробниче об’єднання „Павлоградський хімічний завод”, м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача Воловецького колективного підприємства „Агрошляхбуд”, с. В. Ворота Воловецького району

про стягнення суми 109547,78 грн. (в т.ч. 90017,56 грн. –основного боргу; 7006,97 грн. –пені; 1001,00 грн. –3% річних; 5221,02 грн. –інфляційних збитків; 6301,23 грн. –штрафу).

Суддя Г. Й. Бобрик

          Представники:

Від позивача –не з’явився

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов державним підприємством „Науково –виробниче об’єднання „Павлоградський хімічний завод”, м. Павлоград Дніпропетровської області до Воловецького колективного підприємства „Агрошляхбуд”, с. В. Ворота Воловецького району про стягнення суми 109547,78 грн. (в т.ч. 90017,56 грн. – основного боргу; 7006,97 грн. –пені; 1001,00 грн. –3% річних; 5221,02 грн. –інфляційних збитків; 6301,23 грн. –штрафу).

Позивач надіслав на вимогу суду письмове пояснення щодо розрахунків пені; 3 % річних; інфляційних втрат; штрафу за договором № 3 та копію листа відповідача від 14.04.2010 року з проханням реструктуризувати суму позову.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не надав суду письмовий відзив на позов з підтверджуючими матеріалами, оригінал акту звірки взаємних розрахунків від 30.09.2009 року, довідку про стан погашення заборгованості позивачеві станом на день розгляду, копію довідки про включення до ЄДРПОУ та не з’явився на вимогу суду для участі в засідання по розгляду справи.

          За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

                    Розгляд справи неодноразово відкладався (ст.77 ГПК України).

          Вивчивши та оцінивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 9/40

від 04.06.2010 року

Між державним підприємством „Науково - виробниче об’єднання „Павлоградський хімічний завод” та Воловецьким колективним підприємством „Агрошляхбуд” 26.12.2008 року був укладений договір № 3 на проведення буровибухових робіт. За умовами даного договору позивач прийняв на себе зобов’язання з проведення буровибухових робіт на Присліпському родовищі пісковиків, а відповідач зобов’язався прийняти і оплатити виконані роботи.

Вартість робіт визначається по узгодженій із „замовником” ціні та оплачується відповідно до п.9 договору № 3 загальною сумою 582 000,00 грн.

За умовами п.13 договору роботи виконані позивачем проводяться після 100 % передоплати. В окремих випадках, за узгодженням сторін, оплата може проводитись після виконання робіт з підписанням окремої угоди, в якій зазначається термін оплати заборгованості при порушенні якої нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Окрема угода до позовних матеріалів не додана.

З матеріалів справи видно, що позивач на виконання умов договору № 3 від 26.12.2008 року здав, а відповідач прийняв виконані роботи по актах № 126 –БВР/2009 від 12.08.2009 року на суму 13248,00 грн., № 129 –БВР/2009 від 26.08.2009 року на суму 69393,60 грн., № 130 –БВР/2009 від 26.08.2009 року на суму 10184,40 грн. Загальна сума зданих позивачем і прийнятих відповідачем робіт за даними актами складає 92826,00 грн.

Сторони під час звірки взаємних розрахунків склали 01.10.2009 року акт, згідно якого позивач зазначив суму 90017,60 грн., а відповідач підтвердив борг в сумі 90017,36 грн.

Зобов’язання за змістом ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, то за приписами ч.2 ст. 530 ЦК України, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

У зв’язку з невизначенням сторонами в договорі строку оплати 20.10.2009 року позивач надіслав відповідачеві претензію з вимогою сплатити борг, на яку останній листом відповів, що підтверджує заборгованість в сумі 90017,36 грн. та просить розстрочити платіж у зв’язку із специфікою виготовленої продукції в осінньо –зимовий період впала потреба на 50 %.

Враховуючи перерахування відповідачем в рахунок погашення боргу суми 2500 грн. (платіжними документами № 379 від 28.10.2009 року та № 386 від 03.11.2009 року), заборгованість відповідача станом на день звернення з позовом в суд (квітень місяць 2010 року) склала суму 90017,56 грн.

Отже, сума основного боргу 90017,56 грн. заявлена до стягнення правомірно та визнана відповідачем, підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 9/40

від 04.06.2010 року

Позивач, окрім стягнення суми основного боргу просить суд стягнути з відповідача на підставі п.13 договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки

НБУ за кожен день прострочення, що складає суму 7006,97 грн.; 1001,00 грн. –3% річних; 5221,02 грн. – інфляційних збитків; 6301,23 грн. –штрафу.

Відповідно до умов спірного договору (п.13) виконані роботи позивачем мали бути відповідачем оплачені 100 % –ою передоплатою. За домовленістю сторін розрахунок може проводитись після виконання робіт з підписанням окремої угоди, в якій зазначається термін оплати заборгованості при порушенні якої нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки. Проте, до позовної заяви така окрема угода не додана, а з пояснення позивача наданого суду 12.04.2010 року випливає, що домовленість стосовно терміну оплати мала усну форму, тому позивач визначив дату виконання грошового зобов’язання відповідачем на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України, а розрахунок пені позивачем зроблено з 30.10.2009 року.

          Стосовно інфляційних витрат та 3 % річних, то суд, керуючись ч.2 ст. 625 ЦК України задовольняє дану вимогу в сумі згідно розрахунку позивача.

          Щодо стягнення згідно ч.2 ст. 231 ГК України 7% штрафу, що складає суму 6301,23 грн., то дана вимога позивача також є правомірною та законною.

          З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 90017,56 грн. –основного боргу; 1001,00 грн. –3% річних; 5221,02 грн. –інфляційних збитків; 6301,23 грн. –штрафу є законними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню судом.

          У задоволенні вимоги про стягнення 7006,97 грн. пені суд відмовляє, оскільки передбачена п.13 договору пеня може бути застосована, якщо сторони окремим договором передбачили термін оплати заборгованості, а позивач в пояснення від 12.04.2010 року повідомив суд, що письмова угода сторонами по договору не укладалась. Разом з тим, передбачена Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, майнова відповідальність застосовується до несправних платників тільки по відповідних зобов’язаннях за укладеними договорами. Позаяк, сторони в договорі строк виконання грошового зобов’язання не визначили, то вимога про стягнення пені за прострочення платежу є неприйнятною.

Керуючись ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. т. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 44 - 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задоволити частково.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 9/40

від 04.06.2010 року

2. Стягнути з Воловецького колективного підприємства „Агрошляхбуд” (с. В. Ворота Воловецького району, вул. Верховинська, 559; код 03580254) на користь державного підприємства „Науково –виробниче об’єднання „Павлоградський хімічний завод” (м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Заводська, 44; код 14310112) суму 90017,56 (дев’яносто тисяч сімнадцять грн. 56 коп.) –основного боргу; 1001,00 (одну тисячу одну грн.) –3% річних; 5221,02 (п’ять тисяч двісті двадцять одну грн. 02 коп.) –інфляційних збитків; 6301,23 (шість тисяч триста одну грн. 23 коп.) – штрафу та 1025,41 (одну тисячу двадцять п’ять грн. 41 коп.) – у відшкодування витрат по оплаті держмита; 220 (двісті двадцять грн.) –у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3. В решті позовних вимог –відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Г. Й. Бобрик

Рішення підписано 11.06.2010 року.