
№ 336/6137/21
Пр..№ 2о/336/158/2021
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2021 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Дмитрюк О.В.,
за участю секретаря Павловцева В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної міграційної служби в Запорізькій області, про встановлення факту проживання особи на території України, -
В С Т А Н О В И В :
30.07.2021 р. представник ОСОБА_1 - адвокат Коляда А.С. звернулась до суду з вищевказаною заявою, в якій зазначила, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації.
08.04.2004 р. ОСОБА_1 було безстроково документовано Посвідкою на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серії НОМЕР_8.
Крім того, 02.11.1999 р. ОСОБА_1 було отримано у Державній податковій адміністрації в Запорізькій області довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 .
Матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 .
Дівоче прізвище матері заявника ОСОБА_2 - « ОСОБА_2 ».
Батьком ОСОБА_2 й дідом заявника є ОСОБА_4
ОСОБА_4 постійно проживав з 14.08.1981 р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
14.07.2021 р. у відповідь на адвокатський запит вих. № 09/07/2021 від 09 липня 2021 р., Управління ДМС України у Запорізькій обл. вказало, що відповідно до п. 29 розділу ІІ Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006), для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також:
а) документ, що підтверджує факт постійного проживання діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту;
б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
У разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Оскільки у 2016 р. відбулась реформа системи реєстрації в Україні, ДМС на сьогодні не володіє актуальною інформацією про зареєстрованих осіб. Законодавством на сьогодні не визначено орган, який зберігає дані про зареєстрованих (прописаних) на 1991 рік осіб та відповідає за їх збереження.
Наявні архівні документи не передавалися на постійне зберігання до державних архівів України або територіальних органів ДМС.
З огляду на те, що на момент подання даної заяви ОСОБА_4 помер, оригінал його паспорту з відміткою про реєстрацію місця проживання було вилучено, для набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням, на підставі ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про громадянство України», заявнику необхідно встановити факт постійного проживання його діда, ОСОБА_4 , до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
За заявою представник просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
Ухвалою від 04.08.2021 р. справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 07.09.2021 р.
Представник заявника подала клопотання про розгляд справи без її участі та за відсутності заявника, заяву підтримує, просить її задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує, в процесі розгляду справи до суду подані пояснення (а.с.40-41).
Розгляд справи за відсутності учасника узгоджується з положеннями ч.1 ст.211 ЦПК України.
В силу ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу 17.11.2020 р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд вважає, що заява є обгрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, що підтверджується паспортом громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_2 , виданим 16.08.1999 р. (а.с.7-13)
08 квітня 2004 року ОСОБА_1 було безстроково документовано Посвідкою на постійне проживання для іноземців та осіб без громадянства серія НОМЕР_8 (а.с.14-15).
02.11.1999 року ОСОБА_1 було отримано у Державній податковій адміністрації в Запорізькій області довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1 (а.с.16).
Матір`ю ОСОБА_1 є ОСОБА_2 , про що 24 листопада 1978 року складено запис акту про народження № 701, що підтверджується Свідоцтвом про народження від 24 листопада 1978 р. (а.с.17).
Дівоче прізвище матері заявника ОСОБА_2 « ОСОБА_2 », що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_3 від 07 січня 1978 р. (а.с.18).
Батьком ОСОБА_2 й дідом заявника є ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 від 03.01.1956 р. (а.с.19).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав на території України з 14.09.1981 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради (а.с.23).
Після набрання чинності 01.03.2001 року ЗУ «Про громадянство України», на підставі п. 1 ст. 3 ЗУ «Про громадянство України», ОСОБА_4 було документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Шевченківським РВУМВС України в Запорізькій обл. 31.05.2001 р. (а.с.24-25).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.27) та його паспорт громадянина України було вилучено, проте згідно копії даного документу (а.с.25) з 14.09.1981 року ОСОБА_4 був прописаний за адресою: АДРЕСА_1 .
26.10.1998 року ОСОБА_4 було отримано у Державній податковій адміністрації в Запорізькій області довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_9 (а.с.26).
15 квітня 1980 року Комітетом державної безпеки Української РСР було видано ОСОБА_4 пенсійне посвідчення серії НОМЕР_6 (а.с.29-31).
20 лютого 1990 року Управлінням КДБ УРСР у Запорізькій області було видано ОСОБА_4 посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_7 (а.с.32).
З наведених вище доказів, вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1981 року по 2010 рік безперервно постійно проживав на території України, отримував пенсійне забезпечення на території Запорізької області, а 31.05.2001 року був документований паспортом громадянина України, на підставі того, що як громадянин колишнього СРСР на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживав на території України.
Аналізуючи перелічені вище докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , постійно проживав до 24.08.1991 р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Ч.2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, які передбачені ч. 1 ст. 315 ЦПК України, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення факту проживання діда ОСОБА_4 необхідно заявнику для отримання громадянства України.
У відповідності до положень ч.1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" - особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, реєструється громадянином України.
Згідно вимог п.29 "Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень" (далі за текстом також - «Порядок»), затвердженого Указом Президента України № 215 від 27.03.2001 року (в редакції Указу Президента України № 588/2006 від 27.06.2006 року) - для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, дід чи баба якої постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво» (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені п.п. «а» - «в» п.24 цього Порядку, а також : а) документ, що підтверджує факт постійного проживання діда чи баби заявника на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту ; б) документи, що засвідчують родинні стосунки заявника відповідно з дідом чи бабою, які постійно проживали на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту. Підпунктом "в" пункту 24 Порядку визначено, що - особа без громадянства має подати декларацію про відсутність іноземного громадянства.
Статтею 26 Конституції України та статтею 2 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено, що - іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3 згаданого Закону : правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України; іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, є іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 44 Порядку передбачено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до ЗУ «Про правонаступництво України», або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Аналізуючи зібрані по справі докази у сукупності з положеннями діючого законодавства, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 293-294, 315, 316, 319 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління державної міграційної служби в Запорізькій області, про встановлення факту проживання особи на території України - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України".
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В.Дмитрюк
Судове рішення № 100062216, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 07.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 336/6137/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: