Рішення № 100061989, 24.09.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.09.2021

Справа № 334/6308/20

Провадження № 2/334/905/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Панасюри Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Запоріжжя наш дім» про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Керуюча компанія «Наш Дім Запоріжжя» моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 28.07.1978 року він зареєстрований та мешкає на 7-му поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , який обслуговується відповідачем. Мешканці цього будинку здійснюють сплату за надані послуги, за утримання будинку, куди входить обслуговування та ремонт ліфту.

В період часу, з 31 вересня 2020 року по 07 вересня 2020 року, а також з 16 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року відповідач без попередження, безпідставно відключив ліфт у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2 , де мешкає позивач на сьомому поверсі.

На телефонне звернення, черговим відповідача, позивачу було повідомлено, що ліфт вимкнуто через заборгованість мешканців по сплаті за надані їм послуги. Як співвласник багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , позивач добросовісно виконує свої обов`язки, щодо оплати за послуги на утримання будинку, куди входить обслуговування ліфту та не має заборгованості з оплати таких послуг, тому вважає, що не було жодних підстав для відключення ліфту у першому під`їзді.

Щодо незаконного відключення ліфту, складено та підписано акт від 08.09.2020 року та акт від 01.10.2020 року у складі мешканців будинку.

Також, з цього приводу позивач 04.09.2020 року направив рекомендований лист до ТОВ «Керуюча компанія «Наш Дім Запоріжжя», який останній отримав 07.10.2020 року та до теперішнього часу не надали відповіді.

Крім того, позивач зазначає, що 03.03.2020 року він отримав побутову травму та знаходився на стаціонарному лікуванні у травматолог-ортопедичному відділенні 9 Міської лікарні з діагнозом: закритий перелом на межі в - с/з правої великогомілкової кістки зі зміщенням та коли був відключений ліфт, він знаходився на амбулаторному лікуванні та пересувався на милицях, мав відвідувати лікаря, який призначав йому різні процедури.

Його квартира розташована на 7 поверсі, а відсутність працюючого ліфта істотно ускладнила та порушило право позивача на комфортне користування квартирою. Щоденна тривала необхідність підніматися на 7 поверх, за допомогою милиць, у тому числі з вантажем, і спускатися з 7 поверху заподіяли шкоду його здоров`ю.

Окрім цього, відповідач не виконав своїх обов`язків, незаконно ним було нараховані за весь вересень 2020 року квартирної плати, яка позивачем сплачена.

Відповідач, заключивши договір, щодо обслуговування багатоквартирного будинку, взяв на себе зобов`язання надати послуги належної якості та обсягу, в тому числі щодо забезпечення роботи ліфта, встановленого в житловому будинку АДРЕСА_2 та ненадання даної послуги є порушенням прав позивача як споживача і тягне за собою обов`язок відповідача щодо компенсації моральної шкоди.

Вважає, що відповідач порушив його права, а саме протиправно відключив ліфт у вересні 2020 року, залишив поза увагою його письмове звернення, в наслідок чого йому було спричинено моральну шкоду яка виразилась у його моральних стражданнях через погіршення здоров`я, відсутність нормальних умов проживання та вимушених змінах у способі життя, розмір якої позивачем визначений як 10 000 грн.

06.05.2021 року ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про заміну відповідача та замінено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Наш Дім Запоріжжя» на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Запоріжжя наш дім».

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судові засідання позивач не з`являвся, подавав до суду заяви про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на задоволенні його вимог, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Запоріжжя наш дім», в судове засідання не з`явився, повідомлений про розгляд справи в порядку, встановленому ЦПК України, відзиву на позов не подав, причини неявки суду не повідомив, із заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався.

Суд, за згодою позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідив матеріали справи, а також докази надані в обґрунтування позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

04 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Керуюча компанія «Наш Дім Запоріжжя» із заявою в якій зазначив, що 31.08.2020 року вимкнуто ліфт у першому під`їзді будинку АДРЕСА_2 , де саме він мешкає, та просив надати інформацію стосовного того коли саме планується включення ліфту. Згідно витягу з сайту «Служба доставки» УкрПошта ТОВ КК «Наш Дім Запоріжжя» отримано листа 07 жовтня 2020 року.

Позивачем надано два акти про відключення ліфту першого під`їзду будинку АДРЕСА_2 . Акт про відключення ліфту першого під`їзду будинку АДРЕСА_2 від 08 вересня 2020 року, підписаний мешканцями сусідніх квартир - ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_4 ); ОСОБА_3 (квартира АДРЕСА_5 ); ОСОБА_4 (квартира АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_5 (квартира АДРЕСА_7 ) в якому зазначається, що в період часу з 31.09.2020р. по 07.09.2020р. був відключений ліфт. Другий акт від 01 жовтня 2020 року за підписом тих самих мешканців будинку із зазначенням в акті, що ліфт не працював в період часу з 16.09.2020р. по 30.09.2020р.

Позивач обґрунтовуючи свої вимог послався на те, що відключення ліфту істотно ускладнило та порушило його право на комфортне користування квартирою. Так надав виписку з медичної карти хворого № 796 травмотологічного відділення з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 03 по 11 березня 2020 року перебував на стаціонарному лікуванні, діагноз - закритий перелом на межі в-с/3 правої великогомілкової кістки зі зміщенням.

Також позивачем надано копія медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої вбачається, що ним відвідувався лікар травматолог 03 серпня 2020 року та 15 вересня 2020 року. З копії направлення ОСОБА_1 в фізкабінет вбачається, що саме направлення видано 15 жовтня 2020 року, а процедури розпочаті з 19.10.2020року.

Будь яких інших доказів позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Позивач не надав суду доказів, кому належить дана квартира в якій проживає позивач,, в управлінні якої саме організації перебуває даний будинок, та чим це підтверджується, з якою організацією укладений договір на обслуговування ліфта у даному будинку, та чим це підтверджується.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням, зокрема фізичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша та третя ст..13 ЦПК України).

Відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Верховний Суд зазначає, що визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, однак встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Відповідний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 14-61цс18.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Під час ухвалення рішення суд, у відповідності до приписів ст.264 ЦПК України, встановлює чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

У відповідності до ст.ст. 76-81 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд - не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 18 Постанови Пленуму передбачено, що при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди суди мають виявляти і всебічно з`ясовувати причини й умови, що призводять до порушення прав фізичних і юридичних осіб та заподіяння їм моральної шкоди.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Як свідчить тлумачення статті 23 ЦК України при визначені розміру компенсації моральної шкоди враховуються вимоги розумності і справедливості.

Тобто, умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв`язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. Відсутність хоча б одного з елементів виключає цивільно-правову відповідальність.

Позивачем не наведено доказів щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку стосовно того, що саме протиправними діями відповідача спричинено понесення позивачем моральної шкоди, не аргументовано суму морального відшкодування.

Таким чином, позивачем не доведено, що дії відповідача призвели до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд, беручи до уваги відсутність наданих позивачами доказів існування моральної шкоди, доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між завданою позивачам моральною шкодою і діями відповідача в її заподіянні, приходить до висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. з підстав необґрунтованості та недоведеності.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 77-78, 81, 89, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Запоріжжя наш дім» про стягнення моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.10.2021 року.

Суддя: Т.Є.Баруліна