Ухвала суду № 100061285, 21.09.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/7789/21

Провадження №1-кп/523/1170/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2021 року Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді Позняка В.С., при секретарі Ситник І.П., за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси Пархоменка С.О., захисника Маркарова І.Р., адвоката Глух Н.А, представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусіна О.П., у присутності обвинуваченої, розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт та додані до нього документи у кримінальному провадженні за №12013170330000310 від 8.12.2013р. та клопотання сторони захисту про закриття кримінального у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, не працюючої, за змістом обвинувального акту раніше не судимої.

Зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3 КК України, -

Встановив:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3 КК України.

За змістом обвинувального акту, ОСОБА_1 згідно наказу №1 від 7.02.2006р., на підставі рішення Ради спілки рибалок-любителів «Сичавка» від 6.02.2006р. приступила до виконання обов`язків голови ради вищевказаної спілки, яка згідно Статуту була створена на фундаменті колективної приватної власності громадян з метою організації відпочину рибалок-любителів та надання послуг членам причалу

ОСОБА_1 , будучи службовою особою, так як її діяльність була пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та фінансово-господарських функцій відповідно до пункту 4.13 розділу 4 Статуту, затвердженого рішенням загальних зборів Членів спілки протоколом №3 від 12.08.2006р. та рішенням Сичавської сільської ради №77 від 28.12.2006р. була наділена правом укладати договори, угоди, сума яких не перевищує десяти мінімальних зарплат, вчиняти інші юридичні дії в межах своїх повноважень.

У червні 2010 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, у невстановленому слідством місці ОСОБА_1 , займаючи посаду голови спілки рибалок-любителів «Сичавка», маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем - грошовими коштами спілки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою комп`ютера та принтеру виготовила договір б/н від 1.06.2010р. на виконання робіт з будівництва вбиралень, благоустрою дороги «Сичавка», укладений між спілкою рибалок-любителів «Сичавка» в особі голови ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Транстехнострой» в особі директора ОСОБА_2 (підрядник), після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, роздрукувавши підроблений документ, завірила його своїм підписом та мокрою печаткою СРЛ «Сичавка», також виконала підпис від імені ОСОБА_3 , який не був обізнаний щодо протиправних дій останньої.

У жовтні 2010 року, у невстановленому місці, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого за заволодіння чужим майном, за допомогою комп`ютера та принтеру склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме акт б/н приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 29.10.2020р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за жовтень 2010 року на суму 202964,40 гривень, в яких були відображені завідомо неправдиві відомості про обсяг, вартість та якість робіт з будівництва вбиралень, благоустрою дороги «Сичавка», які власноруч підписала в графі «прийняв замовник», також завірив печаткою СРЛ «Сичавка».

В подальшому, протягом листопада - грудня 2010 року на підставі складеного та підписаного ОСОБА_1 акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року на суму 202964,40 гривень за договором б/н від 1.06.2010р. з внесеними до нього завідомо неправдивих відомостей про обсяг, вартість виконаних робіт на загальну суму 119516 грв., ОСОБА_1 було здійснено виплату грошових коштів, які належали спілці рибалок-любителів «Сичавка», на адресу ТОВ «Транстехнострой» відповідно касових ордерів за №308 від 16.11.2020р., №322 від 23.11.2020р., №341 від 30.11.2010р., №344 від 6.12.2010р. на суму 50000 гривень кожний.

Відповідно висновку експертизи загальна вартість невиконаних робіт становить 119546 грв., тим самим своїми умисними діями шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 незаконно заволоділа грошовими коштами, спричинивши СРЛ «Сичавка» матеріальної шкоди у сумі 119546 гривень, що станом на 2010 рік у 137 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, у вересні 2010 року, більш точна дата досудовим слідством не встановлена, у невстановленому слідством місці ОСОБА_1 , займаючи посаду голови спілки рибалок-любителів «Сичавка», маючи намір на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем - грошовими коштами спілки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою комп`ютера та принтеру виготовила фіктивний договір б/н від 1.09.2010р. на виконання робіт з будівництва об`єктів благоустрою селища Сичавка, укладений між спілкою рибалок-любителів «Сичавка» в особі голови ОСОБА_1 (замовник) та ТОВ «Транстехнострой» в особі директора ОСОБА_2 (підрядник), після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, підроблений документ завірила своїм підписом та мокрою печаткою СРЛ «Сичавка», також виконала підпис від імені ОСОБА_3 , який не був обізнаний щодо протиправних дій останньої.

У грудні 2010 року, у невстановленому місці, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого за заволодіння чужим майном, діючи повторно, за допомогою комп`ютера та принтеру склала завідомо неправдиві офіційні документи, а саме акт б/н приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2010 року на суму 111003,61 гривень, в яких були відображені завідомо неправдиві відомості про обсяг, вартість та якість виконаних робіт з будівництва об`єктів благоустрою селища Сичавка, які власноруч підписала в графі «прийняв замовник», також завірив печаткою СРЛ «Сичавка». Разом з цим встановлено, що часина робіт фактично була виконана співробітниками СРЛ «Сичавка» в особі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відповідно усної домовленості, яким особисто ОСОБА_1 було виплачено грошові кошти на загальну сум 60 тис. гривень.

В подальшому, у грудні 2010 року на підставі складеного та підписаного ОСОБА_1 акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 111003,61 гривень за договором від 1.09.2010р. з внесеними до нього завідомо неправдивих відомостей про обсяг, вартість виконаних робіт на загальну суму 54337,90грв., ОСОБА_1 були отримані грошові кошти під приводом виплати на адресу ТОВ «Транстехнострой» відповідно касового ордеру за №354 від 17.12.2020р. на суму 53334грв., касового ордеру №371 від 27.12.2010р. на суму 61003,60 грв.

Відповідно до висновку експертизи загальна вартість невиконаних робіт становить 54337,60 грв., тим самим своїми умисними діями шляхом зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 незаконно заволоділа грошовими коштами, спричинивши СРЛ «Сичавка» матеріальної шкоди у сумі 54337,60 гривень, що станом на 2010 рік у 62 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Своїми діями обвинувачена ОСОБА_1 скоїла умисні злочини, передбачені ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3 КК України та її дії органом досудового розслідування кваліфіковані з правовою кваліфікацією:

- за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем;

- за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене повторно,

- а також за кваліфікуючими ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

У ході підготовчого судового засідання захисником Маркаровим І.Р., діючого в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 було заявлене клопотання про закриття кримінального провадження за підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другої статі 284 цього Кодексу, обґрунтовуючи тим, що 21.02.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3. КК України. Проте, обвинувальний акт складений та затверджений прокурором Одеської місцевої прокуратури №4 Кузьмичовим В.Г. 29.07.2019 року, при цьому обвинувальний акт був направлений до суду лише у 2021 році, вихідний номер на супровідному листі Суворовської окружної прокуратури м. Одеси відсутній, але достовірно відомо відповідно реєстраційного вхідного номеру, що дата фактичного надходження обвинувального акту до суду 29.04.2021р., тобто через два роки - поза межами строку досудового розслідування, визначеного п.4 ч.3 ст.219 КПК України, водночас вказуючи, що обвинувальний акт підписаний посадовою особою, яка вже не є співпрацівником прокуратури, тобто на час направлення обвинувального акту документ втратив чинність, крім того, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбувається до того, як складається та вручається обвинувальний акт. З матеріалів кримінального провадження, а саме реєстру матеріалів досудового розслідування слідує, що строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, не продовжувався, всі зупинення по справі були скасовані, тому на думку захисника, враховуючи приписи п.5 ч.1 ст.3, ч.1 ст.219, п.4 ч.3 ст.219 КПК України, строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню з урахуванням даних реєстру досудового розслідування закінчився 21.05.2019 року.

Обвинувачена ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні підтримала думку захисника та просила закрити дане кримінальне провадження, пояснивши, що не ухилялася від слідства та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, не відмовлявся від отримання процесуальних документів по даному кримінальному провадженню.

Адвокат Глух Н.А, діюча в інтересах представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусіна О.П., заперечувала проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження за п.10 ч.1 ст.284 КПК України, посилаючись на Прикінцеві положення Закону №2147-VIII від 3.10.2017р., також зазначаючи, що сторона захисту ухилялася від ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, у зв`язку з чим ухвалою слідчого судді був встановлений строк для ознайомлення, після чого обвинувальний акт був направлений до суду, вважаючи, що у разі ухвалення рішення про закриття кримінального провадження будуть мати місце порушення норм законодавства, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду з дослідженням доказів по справі.

Представник потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусін О.П. підтримав думку адвоката Глух Н.А.

Прокурор Пархоменко С.О., підтримуючи думку представника потерпілого, вважав, що обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.291 КПК України, після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт був скерований до суду, тому є всі підстави для призначення до судового розгляду.

Вислухавши думку учасників процесу - прокурора Пархоменка С.О., який фактично заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, адвоката Глух Н.А, представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусіна О.П., які приєдналися до думки прокурора; захисника Маркарова І.Р., обвинуваченої, які наполягали на задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, суд дійшов до висновку, що клопотання захисту вмотивоване та підлягає задоволенню за наступними підставами.

Так, статтею ст.314 ч.3 п.2 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8,10 частини першої або частиною другої статі 284 цього Кодексу.

За змістом ст.284 ч.7 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5,6,7,8,9,10 частини першої ст.284 КПК України виявляються під час судового провадження, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Згідно п.10 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст.219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як слідує з п.4 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців.

У відповідності до ч.5 ст.219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, крім випадку повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, є підставою для закриття кримінального провадження, що передбачено п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Посилання адвоката Глух Н.А. на Закон України №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким внесені зміни до ч.1 ст. 284 КПК України та введені в дію 15 березня 2018 року, заслуговують на увагу, але як вбачається з наданих копій рішень, на які посилається адвокат, ці положення застосовуються до кримінальних проваджень, які були об`єднані в одне кримінальне провадження, і відомості про які (до їх об`єднання) внесені до ЄРДР після введення в дію цих змін.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 було повідомлено про підозру 21.02.2019 року, тобто досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12013170330000310 повинно було закінчитися прийняттям прокурором одного з рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України, які зобов`язують сторону обвинувачення у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

29.07.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про завершення досудового розслідування (розділ І п.170 реєстру матеріалів досудового розслідування).

28.09.2020 року сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, в якому просила встановити підозрюваній ОСОБА_7 строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 26.01.2021 року клопотання слідчого було задоволене, у відповідності зі ст.290 КПК України підозрюваній був встановлений строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 30 днів (розділ І п.174 реєстру матеріалів досудового розслідування), але зазначені терміни не входять у строк досудового розслідування відповідно положень ч.5 ст.219 КПК України, тому суд не включає строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження у строк досудового розслідування за підстав, що ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами кримінального провадження відбулося після закінчення строку досудового розслідування.

При цьому обвинувальний акт вперше надійшов до Суворовського районного суду м. Одеси 29.04.2021 року, що підтверджується вхідним реєстраційним номером канцелярії суду. Інкриміновані обвинуваченій кримінальні правопорушення відносяться до категорії нетяжких та тяжкого злочину, не пов`язаного проти життя та здоров`я особи, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України, не продовжувався, будь-які відомості відсутні.

Висновок суду щодо не продовження строку досудового розслідування ґрунтується на підставі реєстру матеріалів досудового розслідування, який згідно ст.291 КПК України є обов`язковим додатком до обвинувального акта.

З даного реєстру слідує, розділ ІІ п.19, що 1.03.2019 року постановою слідчого Суворовського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Петельським О.В. було зупинене досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, однак в той же день 1.03.2019р. постановою того ж самого слідчого досудове розслідування було поновлене (розділ ІІ п.20). В подальшому постанова слідчого від 16.04.2019 року про зупинення досудового розслідування була скасована ухвалою слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси в частині зупинення досудового розслідування, тобто прийняті рішення про зупинення даного кримінального провадження були не дієвими, фактично строк досудового розслідування не продовжувався. Виходячи з чисельних скарг сторони захисту на дії слідчого та звернень щодо закриття кримінального провадження, вбачається порушення органом досудового розслідування вимог діючого законодавства.

Крім того, з пояснень захисника в підготовчому судовому засіданні з`ясовано, що копій клопотання про продовження строку досудового розслідування та рішення прокурора за наслідками такого клопотання стороні захисту не вручалося. Такі відомості в порядку ст.290 КПК України стороні захисту не відкривалися та відсутні в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Оскільки приписи п.5 ч.1 ст.3, ч.1 ст.219 КПК України пов`язують закінчення строку досудового розслідування з днем звернення до суду з обвинувальним актом, враховуючи, що строк досудового розслідування закінчився 21.05.2019 року, фактичне надходження обвинувального акту до суду є 29.04.2021р., тобто відбулося поза межами строку досудового розслідування, визначеного п.4 ч.3 ст. 219 КПК України.

У зв`язку з викладеним суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною 1 ст.28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Згідно вимог ч.2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Відповідно до ч.1 ст.113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Зі змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, по даному кримінальному провадженню ОСОБА_1 інкриміновані епізоди вчинення злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.191, ч.1, ст.366 КК України; специфіка процесуальних дій та процесуальних рішень, проведених органом досудового слідства є не складною, та як вбачається висновки експертиз були отримані у 2014р., 2017р., 2019р., свідки також були допитані у вказаний проміжок часу, що, на думку суду, вказує на відсутність у сторони обвинувачення об`єктивних перешкод у дотриманні строків, визначених п.5 ч.1 ст.3, ч.1 ст. 219, п.4 ч.3 ст. 219, ч. 1 та п. 3 ч.2 ст. 283 КПК України.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 13.10.2020р. (провадження №51-4930ск20), дійшов висновку, що обвинувальний акт у будь якому випадку має бути складений та затверджений в межах строків досудового розслідування, визначених ст.219 КПК України; про те, що повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування помилково ототожнюються стороною обвинувачення із самим фактом завершення досудового розслідування; про те, що звернення до суду з обвинувальним актом має відбутися до спливу строків, визначених ст.219 КПК України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, зваживши, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості, що строк досудового розслідування даного кримінального провадження з 21.05.2019 року був продовжений, встановивши, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 не відноситься до категорії тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров`я особи, і строк досудового розслідування, передбачений ст.219 КПК України по кримінальному провадженню закінчився, що обвинувальний акт направлено до суду вже після спливу строків досудового розслідування, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за підстав, передбачених п.10 ч1 ст.284 КПК України.

Крім цього, суд приймає до уваги, що в рамках даного кримінального провадження 14.06.2021 року була надана позовна заява представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусіна О.П. про стягнення на його користь з ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди з рахуванням індексу інфляції у розмірі 963951,76 гривень, морального збитку у сумі 500000 гривень та витрат на правову допомогу у сумі 65700 гривень, а також на оплату економічної експертизи у розмірі 12500 гривень.

Однак, відповідно положень ст.ст.128, 129 КПК України вищезазначений цивільний позов не підлягає на стадії підготовчого провадження вирішенню по суті, у зв`язку з прийнятим судом рішенням щодо закриття кримінального провадження, тому суд вважає за необхідне цивільний позов представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» залишити без розгляду, разом з цим роз`яснити потерпілій стороні положення ст.128 ч.7 КПК України відповідно до яких особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Також вивченням обвинувального акту встановлено, що до кримінального провадження під час досудового розслідування здійснювалось залучення експертів для проведення судово-економічних, почеркознавчих експертиз, загальна сума витрат яких складає 45766,16 гривень (9936 грв., 3072 грв., 12800 грв., 8580 грв., 2574 грв., 2860грв., 3432грв., 2512,16грв.)

Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Виходячи з положень ст.124 КПК України, стягнення з обвинуваченого витрат на залучення експертів можливе лише при ухваленні обвинувального вироку, а в даному випадку судове рішення викладене у формі ухвали про закриття кримінального провадження у зв`язку з чим суд вважає за можливе вказані в обвинувальному акті судові витрати віднести на рахунок держави.

Матеріали кримінального провадження за №12013170330000310 від 8.12.2013р. до обвинувального акту не долучалися, тому суд визначає місце їх зберігання в Суворовській окружній прокуратурі м. Одеси.

Керуючись, ст.ст.124, 128, 219, п.10 ч.1 ст.284, ст.314, 369-372, 395 КПК України, суд, -

Постановив:

Клопотання захисника Маркарова І.Р. та обвинуваченої ОСОБА_1 про закриття кримінального у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного статтею 219 КПК України - задовольнити.

Кримінальне провадження за №12013170330000310 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8.12.2013 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3 КК України - закрити на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Цивільний позов представника потерпілого громадської організації спілки рибалок - любителів «Сичавка» Гусіна О.П. про стягнення на його користь з ОСОБА_1 завданої матеріальної шкоди з рахуванням індексу інфляції у розмірі 963951,76 гривень, морального збитку у сумі 500000 гривень, витрат на правову допомогу у сумі 65700 гривень, та оплату економічної експертизи у розмірі 12500 гривень - залишити без розгляду за підстав викладених в мотивувальній частині ухвали.

Процесуальні витрати у загальній сумі 45766,16 гривень, пов`язаних із залученням експертів для проведення судово-економічних, почеркознавчих експертиз під час досудового розслідування - компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Матеріали кримінального провадження за №12013170330000310 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8.12.2013 року зберігати в Суворовській окружній прокуратурі м. Одеси.

Ухвала набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На ухвалу суду першої інстанції може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через Суворовський районний суд м. Одеси протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя : В.С. Позняк