Рішення № 10006102, 04.06.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2010                                                             Справа № 17/93

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Папір-Мал”, м. Малин Житомирської області (ТОВ „Папір-Мал”) до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче торгівельне підприємство ”Гофротара-Закарпаття”, с. Павшино Закарпатської області (ТОВ „ВТП ”Гофротара-Закарпаття”)

за участю представників:

позивача – Фещенко Р.В., представник за довіреністю;

відповідача –Слабак Ю.В., Олексів Н.М., Михалко Е.І., представники за довіреністю

СУТЬ СПОРУ: про стягнення заборгованості на суму 946524,28 грн., в т.ч.: 597189,70 грн. –основного боргу, 59997,88 грн. –пені, 38331,20 грн. –річних відсотків, 251005,50грн. - інфляційних нарахувань (з урахуванням зарахування зустрічних однорідних вимог )

Позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у зв’язку з неоплатою останнім вартості поставлених товарів, та сум пені, річних відсотків за прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань. У ході судового розгляду позивач уточнював позовні вимоги в частині основного боргу у зв’язку із здійсненням ним зарахування зустрічних однорідних вимог та частковою оплатою відповідачем вартості поставленого товару після порушення провадження у справі, збільшував позовні вимоги шляхом пред’явлення вимоги про стягнення інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобов’язань і кінцево наполягає на стягненні з відповідача заборгованості на загальну суму 557957,18 грн., включаючи 208622,60 грн. - основного боргу, 59997,88 грн. –пені, 38331,20 грн. –річних відсотків, 251005,50грн. - інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобов’язань, що і становить предмет розгляду даної справи.

Відповідач письмовими поясненнями по справі від 28.05.10 та його представник у судовому засіданні, що відбулося 28.05.10, не заперечує факту наявності на час розгляду справи заборгованості перед позивачем в частині основного боргу на суму 208622,60 грн., враховуючи часткові оплати заборгованості та зарахувань зустрічних однорідних вимог, що були здійснені сторонами - відповідно відповідачем та позивачем - після порушення провадження у даній справі, заперечує проти заявлених позивачем сум 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобов’язань, посилаючись на власний контррозрахунок, за яким ці вимоги становлять відповідно суми 11178,75 грн. та 16841,13 грн., проти позовних вимог по нарахованій сумі пені не заперечує та не спростовує підстав її нарахування.

У засіданні суду 28.05.10 оголошено перерву до 04.06.10р. для вивчення матеріалів справи та підготовки рішення.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду,

суд встановив:

Спірні відносини сторін виникли та ґрунтуються на умовах договору купівлі-продажу товарів від 14.07.07 (далі –договір), за умовами якого продавець –позивач у справі –зобов’язався передати, а покупець –відповідач у справі –прийняти та оплатити товар на протязі 10-ти календарних днів з моменту його отримання відповідно до вартості товару зазначеної в накладних. Сторони визначили умови відповідальності за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов’язань, зокрема, у випадку порушення терміну оплати за поставлений товар шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Матеріалами справи, зокрема, договором, видатковими накладними, довіреностями, рахунками-фактурами, банківськими виписками, актами про зарахування однорідних зустрічних вимог, розрахунками позовних вимог, письмовими поясненнями відповідача, розрахунками відповідача інфляційних втрат та 3 % річних за прострочення ним виконання грошового зобов’язання, та з пояснень представників сторін у ході судового розгляду встановлено, що сторони на протязі з 18.07.07 по 19.08.09 здійснювали згідно з умовами договору господарські операції, а саме: позивач - по поставці товару, відповідач –по прийманню товару та частковій оплаті його вартості. Матеріалами справи встановлено та не заперечується і не спростовано відповідачем у ході судового розгляду, що внаслідок систематичного невиконання останнім своєчасно та у повному обсязі договірних зобов’язань по оплаті поставлених товарів, з 12.08.07 утворилася постійно зростаюча заборгованість відповідача перед позивачем, яка станом на час подання позову становила 756642,69 грн. Після порушення провадження у даній справі відповідач здійснював часткові оплати на погашення зазначеної заборгованості, позивач здійснював зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок чого станом на час винесення рішення борг відповідача перед позивачем за поставлені товари становить суму 208622,60 грн., що підтверджено матеріалами справи та не заперечується і не спростовується жодною із сторін.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення зазначеної суми боргу правомірні, підлягають задоволенню судом на підставі ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України, оскільки суб’єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені на суму 59997,88 грн. за прострочення виконання відповідачем грошових зобов’язань, які не заперечуються представником відповідача, підлягають задоволенню судом відповідно до умов договору, приписів ст.ст. 216-218, 232 Господарського кодексу України

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача сум нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов’язань нарахованих за період з серпня 2007р. по 22.10.09р., тобто по день подання позову, також підлягають задоволенню судом відповідно на суми 38331,20 грн., 251005,50 грн. за приписами ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому суд не приймає заперечення відповідача проти позовних вимог в цій частині, оскільки заперечення та його контррозрахунок сум 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов’язань не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Станом на час подання позову мала місце неспростована відповідачем заборгованість по оплаті поставлених товарів, з урахуванням якої позивачем здійснено розрахунок позовних вимог в частині пені, 3% річних та інфляційних втрат, на стягнення яких відповідно до приписів вищенаведених норм чинного цивільного та господарського законодавства має право позивач, хоча заборгованість в частині основного боргу станом на час винесення рішення судом зменшилася внаслідок часткових оплат відповідачем та зарахувань позивачем зустрічних однорідних вимог після порушення провадження.

          Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума 557957,18 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 173-175, 193, 216-218, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче торгівельне підприємство ”Гофротара-Закарпаття” (89627 с. Павшино Мукачівського району Закарпатської області, вул. Волошина, 8, код 32513926) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Папір-Мал” (11602 м. Малин Житомирської області, вул. Неманихіна, 2, код 30477405) заборгованість на суму 557957,18 грн. (п’ятсот п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім грн. 18 коп.), включаючи основний борг, пеню, 3 % річних, інфляційні нарахування, та у відшкодування судових витрат – 9700,71 грн. ( дев’ять тисяч сімсот грн. 71 коп.)

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку визначеному цим же кодексом.

Суддя Ушак І.Г.