Вирок № 100060708, 01.10.2021, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/82/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2021

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літин матеріали кримінального провадження №12019020210000307 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Літин Літинського району Вінницької області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.185 ч.3 КК України,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Матвієнка М.Л.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисників адвокатів Якименка О.О. та Жейда Г.І.

потерпілої ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в період часу з 08:00 по 12:00 25.10.2019 знаходячись біля території домогосподарства розташованої за адресою АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснивши декілька вигуків імені власника домогосподарства, зрозумів, що власник домогосподарства відсутній. У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєданого із проникненням до житла.

У подальшому, ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел на крадіжку чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріальної шкоди та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом відмикання ключем вхідних дверей будинку, який відшукав на дерев`яній ножці дерев`янного столу у веранді, проник до будинку та із дерев`яної тумбочки спальної кімнати вчинив крадіжку грошових коштів у загальній сумі 30 000 гривень. У подальшому, ОСОБА_1 з викраденими грошовими коштами з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.

Своїми протиправними діями, ОСОБА_1 заподіяв потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 30 000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч.3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Із показань обвинуваченого ОСОБА_1 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він вини у скоєному не визнав. Суду пояснив, що в той день він разом з ОСОБА_3 був вдома, робили сходи в погріб, тому вчинити даний злочин він не міг. Скоєння даного злочину його попросили взяти на себе працівники поліції, сказавши, що в нього є вже злочин і йому нічого не буде.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснила, що 25.10.2019 року до неї зателефонувала сусідка ОСОБА_4 та повідомила, що з їхнього двору вийшов невідомий чоловік. Вона попросила сусідку зайти в її домоволодіння та подивитись, що там відбувається, яка її повідомила, що будинок відкритий і в хаті безлад. Після цього вона сусідці подивитись в кімнаті в тумбочці, чи є там кошти, яка повідомила про їх відсутність. Тоді вона зателефонувала в поліцію та своєму чоловікові. Вона відпросилася з роботи та прийшла додому, де з чоловіком та сусідами стояли на вулиці чекали на поліцію. В цей час сусідка повідомила, що по вулиці їде велосипедом чоловік, що це він виходив з їхнього двору. Цей чоловік, який їхав в їхню сторону, під`їхавши до повороту звернув в нього. В цей час її чоловік сів у машину та намагався його наздогнати. Вказала, що ОСОБА_1 викрав у неї грошові кошти в сумі 30 000 гривень, які під час розслідування їй повернула його мати.

Із показань свідка ОСОБА_4 допитаної в судовому засіданні встановлено, що 25.10.2019 р. вона перед обідом перебувала вдома і почула як гавкає та рветься сусідський собака. Поглянувши вона нікого не побачила. Після чого вони з чоловіком стали складати дрова і вона побачила хлопця, який виходив з двору сусідів. Він був одягнений у куртку і капюшон був одітий на голову. Він пішов по вулиці, потім повернувся назад і взяв велосипеда та поїхав. Вона зателефонувала сусідці та запитала чи є в неї хтось вдома, оскільки від неї вийшов невідомий чоловік. Сусідка сказала їй піти подивитись, чи замкнена хата. Будучи з сусідкою на зв`язку, вона підійшла до хати і побачила, що двері відімкнені. Тоді сусідка попросила її зайти до хати і подивитись, що там робиться. Вона їй повідомила, що в хаті все повивертано. Після цього вона вийшла на вулицю. Потім коли, приїхала потерпіла та її чоловік, вони стояли на вулиці та чекали поліцію. В цей час, вона побачила, цього чоловіка, який їхав на велосипеді в їхню сторону. Вона сказала, що це їде злодій і чоловік сусідки сів на автомобіль та намагався його наздогнати. Згодом вона взнала, що це ОСОБА_1 .

Також вона була присутня при слідчому експертименті, де ОСОБА_1 розказував та показував, де і звідки він взяв ключа, щоб відкрити будинок та з якої саме тумбочки викрав гроші. Просив у чоловіка ОСОБА_2 пробачення. На слідчому експерименті ОСОБА_1 був з тим самим велосипедом, який вона бачила в день крадіжки. На вказаному велосипеді було закріплено дитяче крісло.

Із показань свідка ОСОБА_5 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він 25.10.2019 р. перебував на роботі. Йому зателефонувала дружина та повідомила, що їх обікрали. Він приїхав бігом додому. З дружиною та сусідами стояли на вулиці чекали на поліцію. В цей час, сусідка побачила чоловіка який рухався на велосипеді та вказала, що це він виходив з їхнього двору. Вказаний чоловік, побачивши їх звернув у провулок. Після чого він сів у машину та намагався його догнати. Також вказав, що ОСОБА_1 приїзжав 12.12.2019 до їхнього володіння з метою проведення слідчого експерименту.

Із показань свідка ОСОБА_3 допитаного в судовому засіданні встановлено, що він довгий час товаришує з ОСОБА_1 і пам`ятає, що в жовтні 2019 року був у Зелінського та допомагав йому заливати сходи в підвал. Приїхав він до нього, десь приблизно о 09 годині ранку, точної дати не пам`ятає. Але в той день до нього приїзжали з поліції, про що розмовляли не знає.

На підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення надано наступні докази, які досліджені в судовому засіданні, зокрема із протоколу огляду місця події від 27.11.2019 р. за участю ОСОБА_1 та фототаблицями до нього (а.с.1-5 т.2) в ході якого було оглянуто кросівки, спортивні штани, куртка та було вилучено; витягом з ЄРДР від 25.10.2019 (а.с.25) та протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 25.10.2019 р. (а.с.25) відповідно до якого надійшла заява від ОСОБА_2 про викрадення з її будинку, спальної кімнати 30000 гривень; доручення про проведення досудового розслідування від 25.10.2019 р. (а.с.27 т.2) відповідно до якого слідчому Федоришину Є.Р. було доручено проводити досудове розслідування; постановою про визнання речовими доказами та передання їх на зберігання від 27.11.2019 р. (а.с.249 т.1) та ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 28.11.2019 року (а.с.246-247 т.1) відповідно до якої було накладено арешт на тимчасово вилучене майно ОСОБА_1 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 12.12.2019 року та додатком до нього СД-диск (а.с. 196-201 т.1), який було досліджено в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 на досудовому слідстві добровільно, без будь-якого тиску розказав та показав, як він вчиняв даний злочин, зокрема, де залишив велосипед, як він пройшов до будинку, де взяв ключі від вхідних дверей та показав місце в кімнаті, де він взяв кошти з блокнота в тумбочці. Крім того, під час відтворення, він побачивши, чоловіка потерпілої, просив вибачення за скоєне.

Протокол огляду місця від 25.10.2019 р. (а.с.18-24 т.2) та ілюстративні таблиці до нього (а.с.7-17 т.2) суд не бере до уваги та визнає його недопустимим доказом, так як він складений неповноважним слідчим і оскільки його не було включено в групу слідчих, яким було доручено проводити розслідування даного кримінального провадження.

Висновок експерта №448 від 07.11.2019 р. (а.с.214-221 т.1), висновок експерта №303 від 15.11.2019 р. (а.с.225-231 т.1), висновок експерта №668 від 08.11.2019 р. (а.с.234-237 т.1) та висновок експерта №724 від 25.11.2019 р. (а.с.241-243 т.1) суд не бере до їх уваги та визнає їх недопустимими доказами, з огляду на те, що їх проведено на підставі зразків відібраних під час проведення огляду місця події слідчим, яка є неповноважною в даному кримінальному провадженні і не була включена в групу слідчих, яким було доручено проводити розслідування даного кримінального провадження.

Також суд не бере до уваги твердження захисту щодо порушення на досудовому слідстві права на захист ОСОБА_1 , оскільки протоколом про роз`яснення права на захист від 29.11.2019 року (а.с.189 т.1) та пам`яткою (а.с.191-194 т.1) ОСОБА_1 було роз`яснено його права, що він засвідчив власним підписом.

Також суд не бере до уваги твердження захисту щодо порушення права на доступ до усіх матеріалів досудового слідства, оскільки в справі міститься протокол від 24.12.2019 р. (а.с.179-181 т.1) на якому міститься підпис ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги твердження захисту, що на досудовому слідстві було порушене право на захист, а також проведення слідчого експерименту за вказівкою слідчого, оскільки ОСОБА_1 не обирали жодного запобіжного заходу, він добровільно прийняв участь у слідчому експерименті та в присутності понятих мав можливість відмовитися від його проведення та заявити, що він не вчиняв даного злочину.

Дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, що доводиться показаннями потерпілої, свідка ОСОБА_4 та іншими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Також суд бере до уваги той факт, що викрадені кошти потерпілій було повернуто матір`ю та дружиною, що свідчить про його причетність до зазначеного злочину.

Суд, критично ставиться до показань свідка ОСОБА_3 та не бере їх до уваги, оскільки він повідомив, що дійсно проводив ремонті роботи з ОСОБА_1 та бачив, що до нього приїзджали поліцейські, проте в який саме день вони приїзжали, дати не пам`ятає.

Суд, також критично ставиться до показань ОСОБА_1 , що він не вчиняв вказаний злочин і що в цей момент він знаходився вдома, оскільки це спростовується доказами дослідженими у судовому засіданні, зокрема показаннями свідка ОСОБА_4 , яка вказала на Зелінського, як на особу, яка вчинила вказаний злочин.

Крім того, суд вважає, невизнання вини ОСОБА_1 спробою уникнення відповідальності за скоєне, оскільки на момент розгляду справи, перебував на іспитовому терміні за злочин скоєний раніше.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, так і дані, які характеризують особу обвинуваченого, що він характеризується позитивно, а також те, що він відшкодував завдану шкоду. Дані обставини суд відносить до обставин, що пом`якшують покарання.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України - відсутні.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3 КК України, суд враховує те, що він вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченому покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та доповненнями та виходить із принципів законності, справедливості, обгрунтованності та індивідуалізації покарання.

Також суд при призначенні покарання враховує досудову доповідь Літинського районного відділу з питань пробації.

Керуючись ст.50, 65 КК України, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі передбачене санкцією статті, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.

Суд вважає, що витрати пов`язані з проведенням експертиз не підлягають до стягнення, оскільки їх висновки суд визнав недопустимим доказом.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання.

Речові докази - спортивні кросівки сірого кольору із підошвою білого кольору, спортивні штани чорного кольору із трьома білими смугами із правого та лівого боку та маркування «LUCKY», чорну куртку типу пуховик із наявним маркуванням із лівої сторони «11» повернути ОСОБА_1 ;

- спец пакет Україна МВС експертна служба INZ 3996507, який знаходиться на відповідальному зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Літинський районний суд Вінницької області. Вирок набуває чинності, якщо протягом 30 днів не буде подано апеляційної скарги. Копії вироку вручити сторонам кримінального провадження.

Суддя: В. М. Желіховський