Ухвала суду № 100060407, 04.10.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Матвієвська Г. В..

Справа № 644/3229/21

Провадження № 1-в/644/276/21

04.10.2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Матвієвської Г.В.,

за участю: секретаря судових засідань - Узденової М.Р., прокурора Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова - Магуріної В.Є., засудженого ОСОБА_1 , захисника засудженого ОСОБА_1 , - адвоката Гардаушенка С.П., представника Спостережної комісії в Індустріальному районі м.Харкова виконавчого комітету Харківської міської ради - Бурцевої А.Г., представника державної установи « Харківська виправна колонія ( № 43)» - Панченка Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в залі судових засідань клопотання засудженого Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року за ч.1 ст. 121 КК України до 3 ( трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, ОСОБА_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , засуджений Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року за ч.1 ст. 121 КК України до 3 ( трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, що відбуває покарання у державній установі « Харківська виправна колонія ( № 43)» звернувся до суду з цим клопотанням, зазначаючи, що він відбув більш ніж дві третини призначеного покарання, за весь час відбування якого характеризується позитивно, має 4 заохочення, не має стягнень, працює на виробництві установи, приймає активну участь у роботах по благоустрою, дотримується встановлених правил режиму установи, ввічливий з представниками установи та іншими засудженими, він відшкодував позов, щиро покаявся у скоєному злочині,має стійкі соціальні зв`язки: жінку, дочку та брата, які потребують його допомоги, місце постійного проживання, має намір працевлаштуватися, зробив для себе висновки та в майбутньому ніколи не стане на шлях скоєння злочину. Розглянути клопотання просив без його участі, про що написав заяву та заявив усно у судовому засідання під час початку проведення судового засідання в режимі відео конференції з державною установою « Харківська виправна колонія ( № 43)», де впевнено стверджував про те, що має представника своїх інтересів в суді - адвоката Гардаушенка С.П., який буде приймати безпосередню участь у розгляді його клопотання, він йому повністю довіряє, просив продовжувати судовий розгляд без його участі.

Адвокат Гарадаушенко С.П. клопотання засудженого ОСОБА_1 підтримав, просив його задовольнити, для дослідження надав Виписку із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , датовану 14 квітня 2021 року, видану МЧ № 43 Філії ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях, де визначено лікувальні і трудові рекомендації - диспансерний нагляд терапевта; характеристику, як на його думку, яка свідчить про те, що ОСОБА_1 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення; гарантійний лист, що на волі йому гарантовано працевлаштування кровельщиком.

Представник Спостережної комісії в Індустріальному районі м.Харкова виконавчого комітету Харківської міської ради - Бурцева А.Г. прибула в судове засідання, та окрім того що Голова спостережної комісії ОСОБА_2 неодноразово письмово просила проводити розгляд клопотання ОСОБА_1 без участі голови та членів спостережної комісії, висловила думку як представник Спостережної комісії в Індустріальному районі м.Харкова виконавчого комітету Харківської міської ради про те, що вказане клопотання засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з тих підстав, що спостережна комісія вважає, що до нього не може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, крім того вже таке питання вирішувалося на спільному засіданні спостережної комісії та комісії державної установи виконання покарань 04.03.2021 року засудженому було відмовлено у направленні такого подання до суду, з цього часу жодних обставин, які дають підстави для прийняття такого рішення не змінилося.

Представник державної установи « Харківська виправна колонія ( № 43)» - Панченко Є.В., який є заступником начальника виправної колонії з соціально-виховної роботи категорично заперечував проти клопотання засудженого ОСОБА_1 з тих підстав, що матеріали особової справи містять достатньо документів, в тому числі і характеристик, які доводять, що на даний час відсутні процесуально-правові підстави застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 81 КК України, останній не довів свого виправлення, не працює на даний час через небажання працювати на запропонованій дільниці, перешкод для чого не існує, за станом здоров`я обмежень немає, він працездатний, мав останнє за часом заохочення 20.09.2020 року, крім того таке питання щодо направлення подання до суду для вирішення питання застосування до засудженого ОСОБА_1 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання вирішувалося на спільному засіданні спостережної комісії та комісії державної установи виконання покарань 04.03.2021 року та було прийнято рішення про недоцільність через відсутність даних, що вказують на доведеність виправлення засудженого, й з цього часу нічого в поведінці засудженого не змінилося. Таким чином, представник державної установи « Харківська виправна колонія ( № 43)» - Панченко Є.В., висловив думку адміністрації державної установи « Харківська виправна колонія ( № 43)» , що клопотання засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, бо він на даний час не довів свого виправлення.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 з тих підстав, що за даними особової справи, він є неодноразово засудженим за аналогічні злочини ( серед яких і тяжкі), до нього застосовувався інститут умовно-дострокового звільнення, як до особи, що виправилася, але він знов вчиняв злочини, тобто особа не виправляється, вважає, що засуджений не став на шлях виправлення від вчинення злочинів. Таким чином, в судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання та проти викладеного адвокатом Гардаушенко С.П., який діяв в інтересах засудженого ОСОБА_1 , бо клопотання є безпідставним, необґрунтованим, викладені в ньому обставини спростовуються матеріалами особової справи ( в т.ч. а.с. 98-99 та іншими) та іншими відомостями щодо засудженого ОСОБА_1 , відсутні підстави вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, зазначила, що спільним Рішенням адміністрації ВК № 43 та спостережної комісії 04.03.2021 року ОСОБА_1 було відмовлено у наданні пільги, тобто у поданні на застосування ст. 81 КК України як особі, яка не довела своє виправлення.

Вивчивши письмове клопотання засудженого ОСОБА_1 , усні обґрунтування його захисника, що діє в інтересах засудженого, думку прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання з підстав, як на його думку, відсутності достатніх підстав вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, думки представників ВК та спостережної комісії, суд приходить до висновку про відсутність належним чином доведених фактичних обставин, що вказують на наявність правових та процесуальних підстав для задоволення клопотання.

Судом встановлено, що на теперішній час засуджений відбув необхідну для застосування вказаного інституту частину призначеного йому покарання, але характеристики, що маються в матеріалах особової справи, які представлені для дослідження суду, - свідчать про відсутність підстав, передбачених ст.81 КК України для застосування вказаного інституту.

Суду надано дані, що засуджений не довів сумлінною поведінкою і ставленням до праці своє виправлення, всі надані адвокатом документи є неактуальними й такими, що не дають суду достатньо підстав вважати, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення , виписка з медичної карти щодо необхідності нагляду терапевта та гарантійний лист щодо можливого працевлаштування кровельщиком за місцем реєстрації проживання, - не можуть визнаватися судом як належні та допустимі докази щодо предмету дослідження, актуальних даних та відповідної інформації офіційного джерела на підтвердження обставин, викладених у клопотанні на час розгляду в суді так і не надано, що й не спростовано самим засудженим та його захисником. При цьому суд враховує, що беззаперечних аргументів для доведення наявності процесуально-правових підстав застосування ст.. 81 КК України до засудженого ОСОБА_1 , ініціатором клопотання не наведено, все клопотання зводиться лише до констатації факту наявності у засудженого хронічного захворювання в процесі ремісії , припущення щодо гарантованого місця роботи після його звільнення та констатації факту наявності у засудженого брата, дружини та дитини, щодо утримання яких засудженим ОСОБА_1 жодних даних не надано.

Встановлені факти та обставини свідчать про відсутність підстав для застосування до засудженого ОСОБА_1 ст. 81 КК України, бо передбачених законом підстав для застосування до останнього умовно-дострокового звільнення не наведено, не зазначено ані ініціатором вказаного клопотання - засудженим ОСОБА_1 , ані прокурором, ані адміністрацію колонії, ані представником спостережної комісії, ані адвокатом засудженого ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_1 не довів своє виправлення, що й не спростовано ним самим, його адвокатом , а навпаки підтверджено характеристикою адміністрації колонії, на яку прокурором звернуто увагу під час дослідження в суді ( арк. особової справи 98-99), за якою, з початку строку відбування покарання 29.12.2018 року - заохочень не мав, з прибуттям до ХВК № 43 (11.03.2019 ) мав 4 заохочення, Рішенням комісії виправної колонії від 15.01.2020 року у зміні умов тримання було відмовлено як особі, яка не стає на шлях виправлення, а рішенням від 19.08.2020 року засудженому відмовлено в заміні невідбутої частини покарання більш м`яким як особі, яка не стала на шлях виправлення, має позов на суму 4075,27 грн. Відсутнє сумлінне ставлення засудженого ОСОБА_1 до праці, зафіксовано його безвідповідальне ставлення до виконання робіт з благоустрою установи, перешкод до чого з боку адміністрації колонії не встановлено, за час відбування покарання з 11.03.2019 року у ХВК № 43 характеризується ОСОБА_1 посередньо, стягнень не мав, мав 4 заохочення за додержання правил поведінки, дотримання правил трудового розпорядку, за виконання покладених обов`язків.

Сумлінна поведінка - це усвідомлення й почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством; моральні принципи, погляди, переконання; совість.

Але вказані в представлених суду документах та зазначені усно учасниками судового провадження обставини є формальними, не свідчать про сумлінну поведінку ОСОБА_1 , яка вказує на виправлення засудженого, законні правові підстави умовно-дострокового його звільнення відсутні. Проаналізувавши всі дані, що підготовлені для суду засудженим, його захисником, прокурором, представниками ВК № 43 та Спостережної комісії, об`єктивно оцінивши всі аргументи, суд приходить до висновку про відсутність наявних позитивних зрушень у поведінці і ставленні до праці засудженого ОСОБА_1 , які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення (зразкова поведінка, сумлінне ставлення до праці); адвокатом тлумачаться норми закону при наданні оцінки поведінки засудженого на свій розсуд, ним оцінюється така поведінка лише за критерієм відношення до праці та не пов`язується це відношення до праці саме з процесом виправлення, а голослівні твердження адвоката, під час розгляду вказаного клопотання, про змову адміністрації колонії проти його клієнта, - не є належним підтвердженням успішності процесу виправлення засудженого за ч.1 ст. 121 КК України ОСОБА_1 , що давало б суду можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення.

Засудженим письмово зазначено, що він відшкодував позов, щиро покаявся у скоєному злочині, але об`єктивних даних та доказів викладеному не надано, доказів відшкодування спричиненої злочином шкоди навіть не зазначено, щирість покаянь не переконлива, враховуючи й висновки повноважних комісій, які розглядали питання й щодо пом`якшення покарання й щодо застосування умовно-дострокового звільнення, у будь-якому випадку спростувань висновків цих комісій не надано, як не надано й висновків інших незалежних сертифікованих експертів.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст. 537, ст.539 КПК України, ст.81 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання засудженого Вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року за ч.1 ст. 121 КК України до 3 ( трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її оголошення.

Повне рішення складене 04.10.2021.

Суддя: