Рішення № 100060263, 20.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/17400/20

Провадження № 2/638/2210/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 вересня 2021 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,

в с т а н о в и в:

У грудні 2020 року КП «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 29580 грн 79 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, він надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання. Відповідачу належить нежитлове приміщення 1-го поверху по літ. «А-3» площею 30,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Без укладання договору з підприємством відповідач споживала теплову енергію, яку подає в нежитлове приміщення КП «Харківські теплові мережі». Постачання теплової енергії підтверджується відповідними актами про підключення та відключення опалення. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з теплопостачання не здійснює, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість: за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року до 31.12.2019 року у розмірі 29580 грн 79 коп. В зв`язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем також нараховані інфляційні витрати та 3% річних.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Також зазначив, у разі неявки в судове засідання відповідачів на підставі ст. 224 ЦПК України не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явились в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до положень п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідачі належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

На підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 р. № 1407 комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого теплопостачання та підігріву гарячої води в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

За положеннями частини першої статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, місцева (розподільча) теплова мережа сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах нежитлових приміщень свідчить про виконання послуг позивачем. Таким чином, КП «Харківські теплові мережі» виконало свої зобовязання щодо надання послуг централізованого опалення, а відповідач зобовязаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення приміщення від мереж теплопостачання.

Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною та вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товар, надала послуги, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху по літ. «А-3» площею 30,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2020.

Відсутність укладеного між сторонами договору купівлі продажу теплової енергії не виключає обов`язку споживача сплати вартості спожитої ним теплової енергії, оскільки між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Транзитні прямі та зворотні трубопроводи, які проходять через нежитлові приміщення відповідача та приміщення 1 го поверху, відноситься до внутрішньобудинкових систем теплопостачання. Через трубопроводи прямого та зворотного току теплоносія, які встановлені у вказаному нежитловому приміщенні здійснюється постачання теплової енергії (надається послуга з централізованого теплопостачання) споживачам, які проживають в даному багатоквартирному будинку.

Відповідно до статей 68, 162 Житлового кодексу України, статті 20 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875 IV, статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633 IV, споживачі зобовязані своєчасно сплачувати за спожиті послуги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV споживач повинен щомісячно здійснювати оплату Теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Протягом усього періоду заборгованості відповідачу були направлені рахунки-фактури, які були проігноровані відповідачем.

Постачання теплової енергії відповідачу підтверджується актами про підключення та відключення опалення в житловому будинку по АДРЕСА_1 №173/11688 від 26.10.2016, №173/16343 від 25.10.2017, №173/17944 від 10.04.2018, №173/20336 від 25.10.2018, №173/21314 від 10.04.2019, №173/23768 від 18.10.2019 року, які складені представниками позивача та представниками житлово-експлуатаційної організації

Обов`язок сплатити вартість теплової енергії законодавець повязує не за видом пристроїв, які використовують теплову енергію, а за фактом її споживання.

Якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію.

З набуттям у власність нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку у відповідача, як їх власника, виник обов`язок брати участь у витратах на утримання та збереження спільного майна (житлового будинку). Обігрів житлового будинку у опалювальний період є спільним обов`язком його співвласників з метою дотримання, зокрема, санітарних норм.

Предметом спору і об`єктом цивільно- правових відносин є надання у належне відповідачу приміщення теплової енергії, яка була фактично отримана споживачем від наявних трубопроводів, розташованих в його приміщеннях.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року № 2633 IV, споживач теплової енергії фізична особа, яка використовує теплову енергію. Теплова енергія товарна продукція, що виробляється на обєктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі продажу. Система централізованого теплопостачання сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що обєднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача. Теплоносій рідка або газоподібна речовина, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках.

Належні відповідачу нежитлові приміщення, знаходиться у житловому будинку та відповідно мають загальну систему опалення з житловим будинком. Теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплоспоживання.

Відповідно до пункту 23 Правил користування тепловою енергією від 03 жовтня 2007 року № 1198 у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію відповідно до умов договору та цих Правил.

За правилами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової приналежності ( відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами.

Відповідно до п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

За правилами ст. 319, 322 Цивільного кодексу України власність зобов`язує. У відповідності зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона ( боржник) зобов`язана здійснити на користь іншої певні дії ( виконати послугу, сплатити кошти і т. п.), а інша сторона ( кредитор) має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання. Зобов`язання виникають із підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з теплопостачання. Відповідач користується вказаними послугами з теплопостачання, чим підтвердив свою згоду на отримання вказаних послуг, що і призвело до виникнення між ним та позивачем договірних відносин, які регулюються цивільним законодавством.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з теплопостачання не виконував, плату за спожиті послуги у повному обсязі не вносив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року до 31.12.2019 року у розмірі 29580 грн 79 коп.

Обґрунтування зазначеної заборгованості міститься у розрахунку, де зазначено інформацію щодо об`єму поставлених відповідачу послуг, їх вартість, згідно встановлених тарифів, а також відображено всі здійснені відповідачем оплати.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП Харківські теплові мережі заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року до 31.12.2019 року у розмірі 29580 грн 79 коп.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із простроченням відповідачем сплати комунальних послуг позивачем нараховано 2678 грн 79 коп - індексу інфляції за час прострочення та 1508 грн 19 коп - 3% річних від простроченої суми.

Наведені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: розрахунком заборгованості, розрахунком 3 % річних та індексу інфляції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що під час розрахунку заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання позивачем застосовані нормативно-правові акти, які підлягають застосуванню. Позивачем також правильно застосовані приписи ст. 625 ЦК України щодо зобов`язання боржника сплатити інфляційні втрати та 3% річних в разі прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач належним чином зобов`язання щодо оплати комунальних послуг не виконав, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованості у розмірі 29580 грн 79., з яких: заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року до 31.12.2019 року у розмірі 29580 грн 79 коп.; три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 1508 грн 19 коп., а також інфляційні витрати - 2678 грн 79 коп.

Згідно вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати в розмірі 2102 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємство "Харківські теплові мережі», адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11 (рахунок НОМЕР_1 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" України м.Харкова, МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01.10.2016 року до 31.12.2019 року у сумі 29580 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємство "Харківські теплові мережі», адреса місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11 (рахунок НОМЕР_2 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" України м.Харкова, МФО 351823, ЄДРПОУ 31557119) три відсотки річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 1508 (одна тисяча п`ятсот вісім) грн 19 коп., інфляційні витрати в розмірі 2678 (дві тисячі шістсот сімдесят вісім) грн 79 коп, судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Шишкін