Рішення № 100060173, 24.09.2021, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/1967/21

Провадження № 2/610/716/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2021 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бартєнєвої Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Балаклія Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 610/1967/21 (провадження № 2/610/716/2021) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Григорян Д.Г., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В., у якій позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1973, вчинений 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріально округу Григорян Д.Г., про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 13975,20 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.06.2021 Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковою Ю.В. було відкрито виконавче провадження №65915105. 25.06.2021 приватним виконавцем було прийнято Постанову про арешт коштів боржника та Постанову про арешт майна боржника. Підставою для відкриття виконавчого провадження був Виконавчий напис № 1973 виданий 17.03.2021 приватним нотаріусом Київською міського нотаріального округу Григорян Д.Г., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит- Капітал» заборгованості в розмірі 13 975,20 грн.

Вважає, що виконавчий напис є незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню.

Зазначила, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не було надано приватному нотаріусу необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача.

При вчиненні спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимог постанови КМУ №1172 від 29.06.1999, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку.

Вказала, що заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі, є спірною, а для одержання виконавчого напису не було додано оригіналу кредитного договору посвідченого нотаріально. Станом на 17.03.2021 вона не мала заборгованості перед Відповідачем у розмірі 13045,20 грн., а тому розмір вказаної заборгованості є спірним. У Відповідача взагалі відсутні документи які дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з Позивача на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса від 17.03.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 1973, має характер безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.

З реєстру виконавчих проваджень вбачається, що приватному виконавцю було надано Виконавчий напис № 1973 від 17.03.2021 та Договір № 1491347 про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту. Проте, вказаний договір було укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна», а документи які свідчать про відступлення прав вимоги відсутні.

Не отримання нею вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», враховуючи, що вона не визнає суму заборгованості. Позивач не мала можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, що об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Позивач вважає, що нотаріусом було порушено Порядок вчинення нотаріальних дій та вимоги Закону України «Про нотаріат», тому оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, яку ухвалою від 05.07.2021 задоволено, зупинне стягнення на підставі виконавчого напису № 1973, вчиненого 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріально округу Григорян Діаною Гагіківною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 13975,20 грн, що здійснюється в межах виконавчого провадження № 65915105, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем.

Ухвалою судді від 07.07.2021 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Також одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 подала до суду клопотання про витребування доказів, яке ухвалою від 28.07.2021 задоволено, витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріально округу Григорян Діани Гагіківни належним чином засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи, на підставі яких 17.03.2021 було вчинено виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріально округу Григорян Діани Гагіківни про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в сумі 13975,20 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.08.2021 від представника відповідача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до суду надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що 11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1491347, відповідно до якого Позивачу були надані кредитні кошти у тимчасове платне користування на поточні потреби, на наступних умовах: сума кредиту - 4 200,00 грн., проценти за користування коштами кредиту залежать від фактичного виконання Споживачем умов Договору: знижена процентна ставка 0,90% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, а також Стандартна процентна ставка 80%, що нараховується відповідно до п. 1.3.2. цього Договору; дата повернення кредиту - 11.12.2019 рік.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед Позивачем виконав в повному обсязі, надавши їй, відповідно до п 1.2. Договору кредитні кошти, в свою чергу Споживач свої зобов`язання перед Товариством не виконала, відповідно до умов Договору мав повертати кредитні кошти згідно з графіком погашення кредиту, передбаченого у Додатку №1 до Договору про надання споживчого кредиту №1491347 від 11.11.2019.

Відповідно до умов чинного законодавства та ч. 5 п.2.1. Договору про надання споживчого кредиту №1491347 від 11.11.2019 - Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь- якою третьою особою без окремої згоди Споживача.

Тому, 30.10.2020 між ТОВ «Авентус Україна» та Відповідачем, відповідно до чинного законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020. Відповідно до умов даного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України Відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Авентус Україна», в тому числі і до Позивача за кредитним договором.

З дотриманням усіх умов пп. 2.1 п. 2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Відповідачем 01.03.2021, вих. №20044255/2 була подана заява на вчинення виконавчого напису приватному нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Григорян Діани Гагіківни.

Договір про надання коштів у позику на умовах споживчого кредиту №1491347 був укладений між Позивачкою та ТОВ «Авентус Україна» у формі електронного правочину.

Укладаючи Договір Позивачка та ТОВ «Авентус Україна» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивач підписала Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого, укладений Договір було розміщено в особистому кабінеті Позивача, якій в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Споживача.

28.12.2020 Позивачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості №20044255/1 від 24.12.2020. Надано термін для добровільного врегулювання Позивачем зобов`язання. Відповідач надіслав поштовим відправленням лист з претензією за адресою, вказаною Позивачем в Договорі.

Крім того, зазначили, що відповідачем при подачі Заяви на вчинення виконавчого напису від 01.03.2021 було надано Виписку з особового рахунку за Кредитним договором №1491347 від 11.11.2019 виключно щодо грошових сум простроченої заборгованості та заборгованості за процентами, оскільки ці платежі є обов`язковими та мають безспірний характер. Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором №1491347 від 11.11.2019 було передано Відповідачу від первинного кредитора ТОВ «Авентус Україна» згідно Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020. Тобто після отримання права вимоги до Позивача, Відповідачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.

Крім того, вважають необґрунтованою Позивачем вимогу щодо розподілу понесених судових витрат на отримання професійної правової допомоги у розмірі 4 500 грн.

Зазначені Позивачем витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази отримання правової допомоги, що позбавляє можливості визначити правомірність та співмірність витрат на правничу допомогу.

Сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними, даний розмір не відповідає складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом який був витрачений на виконання робіт адвокатом та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (а.с. 52-56).

03.08.2021 на виконання ухвали від 28.07.2021 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріально округу Григорян Д.Г.до суду надійшли копії виконавчого напису та документів, на підставі яких його було вчинено 17.03.2021 за № 1973.

03.09.2021 представником позивача - адвокатом Боденко Д.О. до суду подано відповідь на відзив у якій зазначив, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не було надано приватному нотаріусу необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості позивача. При вчиненні спірного виконавчого напису приватним нотаріусом не дотримано вимог постанови КМУ №1172 від 29.06.1999, якою затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Крім того, постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року в постанову КМУ №1172 від 29 червня 1999 року були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Одночасно з цим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (справа №826/20084/14) визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.03.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року (у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса), стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.

Як вже було зазначено у позові, заборгованість, яка зазначена у виконавчому написі, є спірною, а для одержання виконавчого напису не було додано оригінал кредитного договору посвідченого нотаріально. Дана обставина також підтверджується Відповідачем.

Щодо відсутності розрахунку посилався на наступне.

Із тексту відзиву на позовну заяву вбачається, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 13045,20 грн.

Проте, розрахунок такої заборгованості відсутній і відповідачем не наданий.

Крім того, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12, провадження N 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі N 310/11534/13-ц, провадження N 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі N 202/4494/16-ц, провадження N 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Проте, за відсутності детального розрахунку по кредитному договору неможливо встановити законність нарахування відсотків та утворення заборгованості.

На підтвердження судових витрат Позивача на професійну правничу допомогу, яка попередньо становить 4500 грн. до суду, а також сторонам по справі були надані наступні документи: копія договору про надання правової допомоги (п. 3.1. за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.); копія Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 30.06.2021р.; копія Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Боденко Д.О. на виконання умов договору про надання правової допомоги б/н від 30.06.2021р.; копія квитанції про сплату послуг адвоката.

Вказав, що Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19 зазначив, що в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Відповідно до п. 3.1. Договору про надання правової допомоги від 30.06.2021 за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі 4500 грн.

Отже, враховуючи позицію Верховного Суду викладену в постанові від 28.12.2020 по справі № 640/18402/19, вважає, що витрати Позивача на професійну правничу допомогу не можуть бути зменшені судом. Крім того реальність витрат позивача підтверджуються квитанціями по справі.

Представник позивача - адвокат Боденко Д.О. подав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідомлявся, причини неявки суду не повідомив, заяв або клопотань від нього не надходило.

Треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. та приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Ю.В. у судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлялися, причини неявки суду не повідомили, заяв або клопотань від них не надходило

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1973, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», який є правонаступником ТОВ «Авентус Україна», 13045,20 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 4200,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 8845,20 грн., витрати, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, а всього 13975,20 грн. Як убачається зі змісту вказаного виконавчого напису, заборгованість стягнуто за кредитним договором № 1491347 від 11.11.2019, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 30.10.2020 по 28.12.2020 (а.с.7).

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. постановою від 25.06.2021 відкрито виконавче провадження ВП № 65915105 з примусового виконання виконавчого напису № 1973, виданого 17.03.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості в сумі 13975,20 грн (а.с. 10, 11).

Постановами приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. від 25.06.2021 накладено арешт на грошові кошти боржника та накладено арешт на майно, що належить боржнику (а.с. 12, 13).

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно підпункту 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права викладено у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в цивільній справі № 569/8884/17 (провадження № 61-48189св18).

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).

Аналізуючи вищезазначене, виконавчий напис може бути вчинений за наявності одночасно двох умов, а саме: з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років та підтверджено безспірність заборгованості.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Оскільки відповідно до умов договору погашення кредиту, процентів та інших платежів повинно здійснюватись позичальником частинами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця) невиконання позичальником кожного із цих зобов`язань.

Як встановлено судом, 11.11.2019 між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», було укладено кредитний договір № 1491347 (а.с. 59-60, 61-65).

Згідно оспорюваного виконавчого напису, стягнення заборгованості здійснено за період з 30.10.2020 по 28.12.2020.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Таким чином, нотаріусом не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу та відсотків за користування кредитом.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не дотримано вимог щодо безспірності заборгованості.

Відповідачем не доведено безспірність заборгованості та не наведено обґрунтувань стягнення з позивача заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису за кредитним договором № 1491347 від 11.11.2019 у вказаному розмірі.

Будь-яким чином перевірити безспірність заборгованості суд позбавлений можливості, такий обов`язок на суд не покладається, оскільки довести безспірність такої заборгованості, з точки зору викладеного вище обґрунтування, має саме товариство, як стягувач, при зверненні до нотаріуса.

Крім того, 26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017.

Тобто, на час розгляду справи редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Міністерство юстиції України в своєму листі № 5232/19.5.6/32-20 від 25.06.2020, адресованому начальникам міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції прямо вказало на незаконність виконавчих написів нотаріусів у разі відсутності нотаріального засвідчення самого договору.

З огляду на викладене, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку про задоволення позову.

За змістом ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви в сумі 908,00 грн та за подання заяви про забезпечення позову - 454,00 грн (а.с. 1, 24). У зв`язку із задоволенням позову суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача вказані судові витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн, що підтверджується копією договору про надання правової допомоги, укладеного 30.06.2021 між адвокатом Боденко Д.О. і клієнтом ОСОБА_1 , актом прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги б/н від 30.06.2021, квитанцією № 0.0.2179862807.1 від 30.06.2021 про оплату ОСОБА_1 4500,00 грн за виконання вказаного договору про надання правової допомоги. Суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 4500,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1973 від 17.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Діаною Гагіківною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 13975,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1362,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Третя особа-1: Приватний нотаріус Київського міського нотаріально округу Григорян Діана Гагіківна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа-2: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Близнюков Юрій Володимирович, місцезнаходження: 61057, м. Харків, майдан Конституції, буд. 21/2, кімната 3-А.

Повний текст рішення складено 04 жовтня 2021 року.

Суддя В.М. Тімонова