Рішення № 10005855, 17.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2010                                                             Справа № 10/150

За позовом ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, Ужгородський район, с.Оноківці

до відповідача Дочірнього житлово-побутового підприємства ЗАТ „Ужгородський механічний завод”, м. Ужгород

про стягнення 20360,79 грн.

Суддя - І.В.Івашкович

представники:

від позивача – Гусак С.І., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №34 від 03.02.2010р.

від відповідача – не з’явився

У судовому засіданні 19.04.2010р.за участю представників: позивача- Гусак С.І., заступник начальника юридичного відділу, довіреність №34 від 03.02.2010р., відповідача –Паш В.Ю., довіреність від 19.04.2010р.. оголошувалась перерва до 06.05 2010р. 11.00 год.

У судовому засіданні 06.05.2010р. за участю представників: позивача –Тодавчич Г.І., юрисконсульт 1 категорії, довіреність №35 від 03.02.2010р., відповідача - Паш В.Ю., довіреність від 19.04.2010р., оголошувалась перерва до 17.05.2010р.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго”, с.Оноківці Ужгородського району звернулось з позовом до дочірнього житлово-побутового підприємства ЗАТ „Ужгородський механічний завод”, м.Ужгород про стягнення 20360,78 грн., в т.ч. 15973,15 грн. заборгованості за спожиту електроенергію, 2784,11 грн. пені, 338,73 грн. 3% річних, 1264,79 грн. інфляційних.

Позов мотивує тим, що відповідач порушив зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії, взяті на себе за договором №Р06/113- 1289 від 12.09.2008р. про постачання електричної енергії, внаслідок чого за ним за період з січня 2009р. по вересень 2009р. утворилась заборгованість в розмірі 15973,15 грн.

За допущену прострочку оплати відповідачу на підставі умов договору та відповідно до ст.ст. 231,232 Господарського кодексу України нараховано пеню в розмірі 2784,11 грн.(згідно з доданим розрахунком), на підставі ст.625 Цивільного кодексу України –нараховано інфляційні в розмірі 1264,79 грн. та 3% річних в розмірі 338,73 грн.

Представником позивача в процесі судового розгляду позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Посилається на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами. У зв’язку з виникненням між сторонами при проведенні звірки розрахунків розбіжностей у зарахуванні платежів представником позивача подано письмове обґрунтування ( заява №6-5-51 від 10.03.2010р.), з якого, зокрема, слідує, що у спірному періоді частину проведених відповідачем платежів (2000грн. за січень 2009р., 6651,31 грн. за березень 2009р., 2400 грн. за червень 2009р.) на підставі п.6.5 Правил користування електричною енергією зараховано в погашення заборгованості з найдавнішим терміном виникнення.

Відповідач згідно з поданим письмовим відзивом на позов просить в задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення проти позову мотивує з посиланням на відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені, оскільки Законом України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги” заборонено нарахування та стягнення із громадян пені за несвоєчасне внесення оплати за житлово-комунальні послуги, а відповідач здійснює функції з отримання коштів від мешканців гуртожитку за спожиту ними електроенергію та передачі їх постачальнику електроенергії. Окрім того, посилаючись на суперечливі умови договору щодо розміру річних, вважає вимоги в цій частині безпідставними.

Разом з тим, будь-яких обґрунтувань щодо розрахунку заборгованості відповідач не навів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” в особі Ужгородського МРЕМ, як Постачальником, та Дочірнім житлово-побутовим підприємством ЗАТ ”Ужгородський машинобудівний завод”, м. Ужгород , як Споживачем, укладено договір №Р06/13-1289 від 12.09.2008р. про постачання електричної енергії. Відповідно до взятих на себе за умовами вказаного договору зобов’язань Постачальник, зокрема, зобов’язався постачати Споживачу електроенергію у визначених обсягах, а Споживач –оплачувати Постачальнику вартість електроенергії, здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, зокрема, згідно з додатком 7 ”Порядок розрахунків” та додатком 8 ”Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

У відповідності до умов укладеного договору позивачем протягом періоду з січня 2009р. по вересень 2009р. поставлено електроенергії на загальну суму 33706,38 грн., що підтверджено доданими до матеріалів справи копіями щомісячних виставлених відповідачу до оплати рахунків з даними про обсяг та вартість спожитої за відповідний розрахунковий місяць електроенергії, копіями щомісячно переданих відповідачем актів про використану електроенергію.

З доданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що внаслідок неповної оплати нарахувань за період з січня 2009р. по вересень 2009р. за відповідачем утворився борг в розмірі 15973,15 грн.

Із наявних у справі документальних доказів, зокрема, доданих позивачем копій банківських виписок слідує, що протягом спірного періоду( з січня по вересень 2009 р.) відповідачем було здійснено перерахування грошових коштів на загальну суму 28784,54 грн. Згідно з поданими суду письмовими обґрунтуваннями (заява №6-5-51 від 10.03.2010р.) позивачем на підставі п.6.5 Правил користування електричною енергією сплачені відповідачем у спірному періоді грошові кошти в загальному розмірі 11051,31 грн. віднесено в погашення заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення, оскільки у платіжних документах відсутні посилання на період, за який здійснюється оплата, або сума платежу перевищувала суму нарахувань за відповідний період. Зокрема, в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення позивачем віднесено такі платежі: 2000грн., які оплачено 12.01.2009р.( з підстав відсутності у платіжному документі посилання на період, за який здійснено оплату); 6651,31 грн. з оплачених у березні сум ( з підстав перевищення розміру платежів, проведених 27.02.09, 06.03.09, 16.03.09 з посиланням на оплату рахунку від 15.02.09, розміру нарахувань за цим рахунком); 2400 грн., які оплачено 18.06.09 (з підстав відсутності у платіжному документі посилання на період, за який здійснено оплату). Згідно з наданою позивачем довідкою №1461 від 12.03.2010р. сума 11051,31 грн. проведених відповідачем у спірному періоді платежів віднесена на часткове погашення заборгованості, що виникла за період з листопада 2000р. по березень 2004р., та була стягнута за рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2004р. по справі 10/123.

Виходячи з аналізу змісту поданих позивачем, як на підтвердження проведених відповідачем платежів протягом спірного періоду, банківських виписок, суд констатує, що практично усі платіжні документи, окрім проплат від 27.02.09, від 06.03.09, від 16.03.09, від 20.08.09, не містили чіткого посилання на період, за який здійснено відповідну оплату. Однак, позивач при зарахуванні таких платежів одні з них (2000грн., сплачені 28.04.09, 2570 грн., сплачені 29.04.09,1326,44грн., сплачені 19.05.09, 1212,49 грн., сплачені 20.07.09) зараховує в погашення нарахувань за відповідний місяць, а інші ( 2000грн., сплачені 12.01.09, 2400 грн., сплачені 18.06.09) –на погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення. Жодного обґрунтування такої своєї непослідовної позиції позивач суду не навів.

Окрім того, необґрунтованою, такою, що суперечить фактичним обставинам і матеріалам справи, є позиція позивача стосовно віднесення платежів на загальну суму 11051,31 грн. в погашення заборгованості, що була стягнута згідно з рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2004р. по справі 10/123. Так, із змісту доданої позивачем копії постанови міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 29.12.09 про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесеної в межах виконавчого провадження ВП№12992952 з примусового виконання наказу господарського суду від 09.07.04 по справі №10/123, слідує, що вказаний наказ повернуто з підстав, передбачених п.2 ст.40 Закону України „Про виконавче провадження”, у зв’язку з відсутністю належного боржнику майна та грошових коштів на рахунках в банківських установах. Разом з тим, жодних даних про наявність будь-якого часткового погашення заборгованості згідно з наказом від 09.07.04 по справі 10/123 вказана постанова органу ДВС не містить. Натомість, за змістом позовної заяви, яка подана до суду 20.11.09, тобто раніше винесення вказаної постанови ДВС, розрахунок заявленої до стягнення заборгованості в розмірі 15973,15 грн. складено з урахуванням віднесення частини платежів ( на загальну суму 11051,31 грн.) в погашення боргу з найдавнішим терміном виникнення, а саме боргу, що є предметом стягнення за судовим рішенням від 29.06.2004р. по справі 10/123.

Таким чином, суд вважає, що необґрунтованою, такою, що суперечить фактичним обставинам і матеріалам справи, є позиція позивача щодо зарахування частини проведених відповідачем протягом спірного періоду платежів на суму 11051,31 грн. у погашення боргу, що є предметом стягнення за рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.06.2004р. по справі 10/123. Такі платежі підлягають зарахуванню як оплата нарахувань спірного періоду.

Виходячи з аналізу стану здійснених відповідачем протягом спірного періоду розрахунків, проведеного на підставі доданих до матеріалів справи банківських виписок, що містять дані про дату проведеного відповідачем платежу, його розмір та призначення, суд констатує висновок про те, що проведені відповідачу згідно з виставленими рахунками нарахування за березень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009р. було оплачено повністю та в установлений строк, а саме:

-          рахунок від 16.03.09 на суму 5937,19 грн. оплачено згідно з платіжним дорученням №37 від 16.03.09( сума платежу склала 6000грн.);

-           рахунок від 15.05.09 на суму 1326,44 грн. –згідно платіжного доручення №81 від 19.05.09 ( сума платежу 1326,44 грн.);

-           рахунок від 16.06.09 на суму 1393,10грн. - згідно платіжного доручення №109 від 18.06.09 ( сума платежу 2400 грн.);

-          рахунок від 16.07.09 на суму 1212,49 грн. - згідно платіжного доручення №126 від 20.07.09 ( сума платежу 1212,49 грн.);

-          рахунок від 17.08.08 на суму 1183,90 грн. - згідно платіжного доручення №146 від 20.08.09 ( сума платежу 1183,90 грн.);

-          рахунок від 17.09.09 на суму 1421,71 грн. - згідно внесеного 25.09.09 платежу на суму 1421,71 грн. через Закарпатське обласне управління ВАТ ”Ощадбанк”.

Суд констатує, що відповідачем було оплачено повністю, але із про- строчкою платежу, рахунок від 17.02.09. Сума нарахувань за цим рахунком склала 8018,69 грн., такий рахунок отримано відповідачем 17.02.09 та відповідно до умов договору (п. додатку№7) мав бути оплачений на протязі 5-ти операційних банківських днів, тобто до 23.02.09. В погашення нарахувань за рахунком від 17.02.09 підлягають зарахуванню проплати, проведені згідно платіжного доручення №28 від 27.02.09 (сума 3340 грн.), та частина, в розмірі 4678,69 грн., платежу згідно платіжного доручення № 28 від 06.03.09 (сума платежу склала 5330 грн.).

В оплату нарахувань згідно з рахунком від 16.01.09, розмір яких складає 8642,78 грн., підлягають зарахуванню наступні платежі:

- сума 2000 грн., сплачена згідно платіжного доручення №1 від 12.01.09;

- сума 651,32 грн., сплачена згідно платіжного доручення №28 від 06.03.09, що складає надлишок оплати після погашення нарахувань згідно з рахунком від 17.02.09;

- сума 62,81 грн., сплачена згідно платіжного доручення №37 від 16.03.09, що складає надлишок оплати після погашення нарахувань згідно з рахунком від 16.03.09;

- сума 1006,90 грн., сплачена згідно платіжного доручення №109 від 18.06.09, що складає надлишок оплати після погашення нарахувань згідно з рахунком від 16.06.09.

Таким чином, виходячи з аналізу вищенаведеного розрахунку, суд констатує, що станом на день заявлення позову та на даний час заборгованість відповідача за спожиту в межах спірного періоду електроенергію складає 4921,75 грн., що фактично виникла внаслідок неповної оплати нарахувань згідно з рахунком від 16.01.09.

Проведеним судом перерахунком розміру інфляційних, 3% річних встановлено, що на підставі ст.625 Цивільного кодексу України із простроченого згідно з вищенаведеним розрахунком боргу станом на 31.10.09 (кінцева дата згідно з розрахунком позивача) підлягають нарахуванню інфляційні в розмірі 582,19 грн., 3% річних -в розмірі 136,60 грн. З урахуванням встановленого ст.232 Господарського кодексу України обмеженого строку нарахування штрафних санкцій судом проведено перерахунок розміру належної до сплати пені та встановлено, що виходячи із наявності простроченого боргу згідно з вищенаведеним розрахунком, підлягає нарахуванню пеня в розмірі 496,49 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування пені, мотивовані з посиланням на Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги”, суд вважає безпідставними, оскільки дія цього Закону не поширюється на правовідносини з приводу постачання електроенергії для споживачів –юридичних осіб.

Разом з тим, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов’язань по оплаті спожитої протягом спірного періоду електроенергії, статус підприємства відповідача, діяльність якого пов’язана з наданням житлово-комунальних послуг громадянам, які проживають у гуртожитку, суд на підставі норм ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України та в порядку норм п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України обмежує розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 50 грн.

Виходячи з вищевикладених мотивів, позов підлягає задоволенню частково. Стягується сума 5690,54 грн., в т.ч. 4921,75 грн. основного боргу, 582,19 грн. інфляційних, 136,60 грн. 3% річних, 50 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд пропорційно до розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог покладає на відповідача відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 64,85 грн. та 75,02 грн. –по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Керуючись ст.ст. 43,49.82, п.3с.83, ст.ст. 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Дочірнього житлово-побутового підприємства ЗАТ „Ужгородський механічний завод”( м. Ужгород, вул.Верещагіна,10, і. к. 30015330) на користь ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” (Ужгородський район, с. Оноківці, вул.Головна,57, і.к.00131529) суму 5690,54 грн.(в т.ч. 4921,75 грн. основного боргу, 582,19 грн. інфляційних, 136,60 грн. 3% річних, 50 грн. пені), 64,85 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита, 75,02 грн. відшкодування витрат по оплаті інформаційно - технічних послуг. Видати наказ.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення підписано 31.05.10