Рішення № 10005748, 27.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.05.2010 р.                                                                                 Справа № 19/38

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка”, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Янтар”, м. Тячів

про стягнення 38 264 грн. 87 коп. заборгованості за поставлений товар (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Скиба В.Д., начальник юридичного відділу,

довіреність № 2 від 06.01.2010 року

Відповідача – Бахтин І.І., довіреність б/н від 05.05.2010 року

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка”, м. Київ заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Янтар”, м. Тячів про стягнення 42 964 грн. 87 коп. заборгованості за поставлений товар.

Представником позивача в судовому засіданні подано заяву б/н від 27.05.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення суми позову, в якій просить суд стягнути з відповідача 38 264 грн. 87 коп. заборгованості за поставлений товар, а також судові витрати. Просить задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору поставки № 134/09 від 24.06.2009 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 38 264 грн. 87 коп.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позов б/н від 27.05.2010 року, в якому позов визнає у повному обсязі та просить суд надати розстрочку по виконанню судового рішення рівними частинами строком на 4 місяці.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін

суд встановив:

24 червня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка”, м. Київ (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Янтар”, м. Тячів (покупець) укладено договір поставки № 134/09. Згідно умов даного договору постачальник (позивач) взяв на себе зобов’язання виготовляти та систематично відпускати і передавати у власність покупцю (відповідачу) продукцію власного виробництва, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов’язання приймати і реалізовувати цей товар та вчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Розділом 2 договору передбачено те, що кількість товару що поставляється, асортимент, ціна за одиницю та загальна вартість кожної партії поставленого товару, зазначаються в товарно – транспортних накладних, складених на підставі заявок покупця (відповідача), які повинні бути подані останнім у письмовій формі через факс, поштою або через представника покупця (відповідача) та погоджені з постачальником. Допускається подання заявки по телефону з зазначенням посади особи, яка відправила заявку. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника (позивача) та за його рахунок, а у випадку необхідності та за умови погодження з постачальником (позивачем), поставка товару може здійснюватись транспортними засобами покупця (відповідача) на умовах самовивозу та за його рахунок. Право власності на товар, що поставляється переходить від постачальника (позивача) до покупця (відповідача) з моменту фактичної поставки товару. Датою поставки товару є дата підписання товарно – транспортної накладної. Товар вважається прийнятим згідно кількості та якості, зазначених в належним чином оформленій товарно – транспортній накладній (проштампована та підписана повноважною особою).

Відповідно до розділу 5 договору встановлено, що загальна сума договору складає загальну вартість поставленого протягом дії даного договору товару, зазначену в товарно – транспортних накладних. Відвантаження товару покупцю (відповідачу) проводиться згідно з узгодженою сторонами заявкою і по договірним цінам, які узгоджуються сторонами перед поставкою відповідної партії та зазначаються в товарно – транспортних накладних на кожну конкретну поставку. Покупець (відповідач) зобов’язаний здійснювати оплату за поставлений товар в гривнях на рахунок постачальника (відповідача), на умовах відтермінування протягом 30 (тридцяти) днів з моменту відвантаження товару та дотримання покупцем (відповідачем) розміру ліміту дебіторської заборгованості. Датою оплати вважається день надходження суми платежу на розрахунковий рахунок постачальника (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 134/09 від 24.06.2009 року, товарно – транспортних накладних № 100702036 від 02.07.2009 року, № 100715045 від 15.07.2009 року, № 640808021 від 08.08.2009 року, № 520808021 від 08.08.2009 року, № 520826070 від 26.08.2009 року, № 560915083 від 15.09.2009 року, № 560915082 від 15.09.2009 року, № 520922045 від 22.09.2009 року та № 520922046 від 22.09.2009 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 218 776 грн. 46 коп. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з частковим погашенням заборгованості за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 38 264 грн. 87 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 38 264 грн. 87 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 38 264 грн. 87 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 38 264 грн. 87 коп. заборгованості за поставлений товар.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на чотири місяці суд знаходить обґрунтованим, підтримане представником позивача, підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 429 грн. 65 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 1 ст. 175, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Янтар”, м. Тячів, вул. Комсомольська, 4 а (код ЄДРПОУ 19109001) на користь Відкритого акціонерного товариства „Київський завод безалкогольних напоїв „Росинка”, м. Київ, вул. Е. Потьє, 6 (код ЄДРПОУ 00382496) суму 38 264 (Тридцять вісім тисяч двісті шістдесят чотири гривень) грн. 87 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 429 (Чотириста двадцять дев’ять гривень) грн. 65 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочивши виконання рішення, а саме:

• до 29.06.2010 року – 9 566 (Дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень) грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 429 (Чотириста двадцять дев’ять гривень) грн. 65 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

• до 27.07.2010 року – 9 566 (Дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень) грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар;

• до 27.08.2010 року – 9 566 (Дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень) грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар;

• до 27.09.2010 року – 9 566 (Дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят шість гривень) грн. 22 коп. заборгованості за поставлений товар;

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.