Рішення № 100056685, 03.09.2021, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1663/20

Провадження № 2/486/145/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 вересня 2021 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі: головуючого - судді Волкової О.І.

при секретарі - Клименко Я.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 стягнення заборгованостіза кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 липня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») та відповідачем було укладено кредитний договір №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року.

28 листопада 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Публічним акціонерним товариством «Комерційний індустріальний банк» (далі - ПАТ «КІБ») укладено Договір відступлення права вимоги № 20171128, відповідно до умов якого до ПАТ «КІБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року.

Також, 28 листопада 2017 року ПАТ «КІБ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення права вимоги №20171128, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги до боржника реального та належного виконання обов`язків за кредитним договором № 010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем.

Згідно абз. 3 п. 2.3.3. договору відступлення права вимоги, сторони погодили, що право вимоги переходить від АТ «КІБ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників за формою передбаченою додатком №3 до договору.

Відповідно до реєстру боржників № 6 від 16 березня 2018 року до Договору відступлення права вимоги №20171128 від 28 листопада 2017 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17 635,01 грн, з яких: 17 376,19 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 256,82 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 2.4. договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє AT «КІБ» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог AT «КІБ», включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній.

На виконання п. 2.8. договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, AT «КІБ» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16 березня 2018 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року в розмірі 17 635,01 грн, з яких: 17 376,19 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 256,82 грн - сума заборгованості за відсотками.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути із відповідача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 635,01 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 грн.

В судове засідання представники позивача не з`явилися, згідно з клопотанням, яке міститься в позовній заяві, просить справу розглянути за його відсутності, а також не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачу було направлено ухвалу про відкриття провадження по справі разом з позовом на додатками та запропоновано надати відзив на позовну заяву. Однак, відзиву від відповідача на позов до суду не надходило. в судове засідання відповідач викликався через оголошення на сайті суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином відповідно до поштового повідомлення.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини, а також відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що 25 липня 2014 року між - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року.

28 листопада 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «КІБ» укладено Договір відступлення права вимоги №20171128, відповідно до умов якого до ПАТ «КІБ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року.

28 листопада 2017 року ПАТ «КІБ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір про відступлення права вимоги №20171128, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор набув права вимоги до боржника реального та належного виконання обов`язків за кредитним договором №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем.

Згідно абз. 3 п. 2.3.3. договору відступлення права вимоги, сторони погодили, що право вимоги переходить від АТ «КІБ» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» з моменту підписання ними відповідного реєстру боржників за формою передбаченою додатком №3 до договору.

Відповідно до реєстру боржників №6 від 16 березня 2018 року до Договору відступлення права вимоги №20171128 від 28 листопада 2017 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 17 635,01 грн, з яких: 17 376,19 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 256,82 грн - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до п. 2.4. договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє AT «КІБ» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог AT «КІБ», включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній.

На виконання п. 2.8. договору відступлення права вимоги, згідно вимог ст. ст. 512 - 514, 516 ЦК України, на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі, AT «КІБ» направлено повідомлення про відступлення права вимоги до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с. 21).

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки умови кредитного договору №010/0069/82/0276689 від 25 липня 2014 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем, не виконано, суд вважає, що існують всі підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за указаним кредитним договором в розмірі 17 635,01 грн, з яких: 17 376,19 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 256,82 грн - сума заборгованості за відсотками.

За таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за оплату судового збору в розмірі 2 102,00 гривень.

Керуючисьст.ст. 526, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПКУкраїни,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 635,01 грн, з яких: 17 376,19 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 256,82 грн - сума заборгованості за відсотками.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»),судовий збір у розмірі 2 102гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О.І. Волкова