Рішення № 100054016, 21.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2021 Справа №607/13630/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Свергун Т.В., позивачки ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , його представника ОСОБА_4 ,

розглянувши в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа органу опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Тернопільської міської ради, просить розірвати договір укладений 11 вересня 2019 року про визначення місяця проживання дитини, визначити місце проживання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_7 за адресою по АДРЕСА_1 . Позов мотивовано тим, що за час шлюбу з відповідачем в них народилася дочка ОСОБА_8 . За час спільного проживання відповідач постійно деспотично відносився до неї, принижував як жінку, матір, її людську гідність, фізично та морально тиснув, маніпулював почуттями, створив такі умови, що вона змушена була піти з квартири, а дитини він не віддав. Під страхом погроз та тяжких обставин відповідач заставив підписати договір про визначення місця проживання дитини 11.09.2019 року. Відповідач дає можливість побачитися з дитиною коли йому вигідно, а з березня 2020 року взагалі перешкоджав бачитися з дочкою. У зв`язку із цим вона зверталася до органу опіки і піклування, яким їй встановлено графік побачень. Однак, в час, коли мають відбуватися зустрічі відповідач відшуковує різні неіснуючі причини, які перешкоджають їй бачитися із донькою. Він не дає їй інформацію про стан здоров`я дитини, про її місце знаходження, її харчування, її розвиток, що її дуже гнітить. На спроби дізнатися про ОСОБА_9 відповідає грубістю. Зауважує, що вона має психологічний контакт з донькою та ОСОБА_8 дуже тішиться, коли її бачить. Вважає, що відповідач використовує доньку для помсти їй і її шантажу. Стверджує, що в цей час працює, має ненормований робочий день. Відповідач не відповідає на її дзвінки, погрожує, що взагалі позбавить її можливості бачитися з донькою. Звертає увагу, що поведінка відповідача характеризується грубістю, неврівноваженістю, схильністю до образ. Відповідач не виконує договір, не дає їй бачитися з дитиною, у зв`язку із чим вона неодноразово зверталася до різних органів. Звертає увагу, що твердження відповідача що вона зловживає алкогольними напоями, є наркоманкою є неправдою, та такий образ він для неї створює щоби позбавити її дитини. Це також характеризує його як чоловіка, який ставиться до неї, як матір їх дитини.

Відповідач у своїх заявах по суті просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Пояснив, що в шлюбі із позивачкою в них народилася донька ОСОБА_8 . Від часу народження донька проживає з ним, та перебуває на його утриманні, він купляє їй всі необхідні речі, дбає про її здоров`я. Позивачка з шестимісячного віку ОСОБА_8 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, веде розгульний спосіб життя, зловживає наркотиками та алкоголем, не цікавиться дитиною, не має постійного місця проживання. ОСОБА_10 майже кожного дня перебувала в стані алкогольного сп`яніння, втікала з дому нікого не попереджаючи, пропадала із сумнівними компаніями, без нагляду залишаючи малолітню безпорадну дитину. Він двічі возив її лікуватися від алкоголізму. Крім того, після встановлення графіку побачень позивачка не дотримується його, в обумовлений час не приходить на зустрічі. Зазначив, що ОСОБА_11 добровільно відмовилася від дитини, оскільки стверджувала, що в неї є інший чоловік. Він не перешкоджає позивачці бачитися із дитино, навіть в інші дні, ніж передбачено графіком, однак вона не виявляла такого бажання. Стверджує, що має житло, працює та отримує стабільний заробіток,

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із занесенням до протоколу судового засідання від 21 жовтня 2020 року справу направлено до органу опіки і піклування для дачі висновку, який надійшов на адресу суду 17 березня 2021 року.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 травня 2021 року із занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач, допитана як свідок, позов підтримала з підстав, викладених в ньому. Зазначила, що договір про те що дитина буде проживати разом із батьком вона підписала через психологічний тиск відповідача, який постійно пригнічував її, погрожував, у зв`язку із чим вона постійно була у важкому психологічному стані. Зазначає, що на цей час вона одружена, має доньку від другого шлюбу. При спілкуванні з дитиною, відчуває, що донька ОСОБА_8 хоче мами, оскільки батько ОСОБА_12 дуже грубий в спілкуванні. Крім того, відповідач чинить їй перешкоди у спілкуванні з донькою, під різними приводами не дає їй спілкуватися з нею, у зв`язку із чим вона змушена звертатися в поліцію. Зокрема, він не приймає від неї дзвінки, при розмові ображає, принижує честь та гідність та не виконує умови договору.

В судовому засіданні відповідач, допитаний як свідок, заперечили проти позову з підстав, викладених в заявах по суті. Звертає увагу суду, що ОСОБА_13 зловживає алкоголем, у зв`язку із чим в них погіршилися сімейні стосунки. Так, коли дитині було п`ять місяців, вона могла її залишити саму, і зникнути на декілька днів. Були випадки, що він возив її для лікування від алкоголізму. Він не перешкоджає позивачці бачити доньку, були випадки, коли дитина спала, чи була в селі, тоді не було можливості зустрітися. Відповідачка часто сама не приходить в обумовлений час на побачення.

Розглянувши справу, суд дослідив такі докази та встановив такі обставини.

Сторони спору перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.02.2018 року котрий розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2019 року у справі 607/19976/19.

В цьому шлюбі у сторін народилась дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24 липня 2018 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, про що зроблено актовий запис за №1619.

Як видно із довідки ПП «Вікторія–М» від 15.01.2020 року №35 та характеристики, ОСОБА_14 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_15 , 1974 року народження та донькою ОСОБА_6 , 2018 року народження. За час проживання скарг на ОСОБА_14 не надходило, норм співжиття не порушувала. Позивачка є співвласником вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 17 лютого 2000 року видане міським бюро технічної інвентаризації.

Згідно довідок КУТОР «Тернопільський обласний наркологічний диспансер», від 06.08.2020 року, КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» від 09.10.2019 року №569, медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 16.12.2019 року та сертифікату про проходження профілактичного наркологічного огляду від 17.12.2019 року, ОСОБА_13 на обліку у вказаних закладах не знаходиться, психічних розладів, та поведінки внаслідок вживання алкоголю, вживання опіоїдів не має.

06 березня 2019 року, 06 червня 2019 року та 22 вересня 2019 року ОСОБА_13 писала розписку та заяви, в яких дає згоду на позбавлення її батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_8 , 2018 року народження, в тому числі 06.03.2019 та 22.09.2019 року засвідчила таку заяву нотаріально.

01 вересня 2019 року ОСОБА_16 звернувся із заявою до управління сім`ї, молодіжної політики Тернопільської міської ради, в якій повідомив, що ОСОБА_13 на власний розсуд та для своїх потреб використовує кошти соціальної допомоги при народженні дитини, хоч донька проживає з ним.

06.08.2020 року ОСОБА_17 звертався до сім`ї, молодіжної політики та спорту Тернопільської міської ради про те, що ОСОБА_13 не виконує своїх батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_18 , не дотримується графіків побачень, влаштовує істерики в присутності дитини.

11 вересня 2019 року між позивачкою та відповідачем укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Ломакіною Л.В., яким домовилися, що місце проживання дитини визначити місце проживання батька (п.1.3.). Матір має право без перешкод спілкуватися з дитиною (по телефону, шляхом листування, за допомогою електронної пошти, іншими засобами) будь-який день тижня та у будь-який зручний для дитини час, а також має право, за попередньою домовленістю з Батьком зустрічатися з дитиною, брати дитину до себе за місцем свого проживання або їздити на відпочинок спільно з дитиною (2.1). Батько зобов`язується не перешкоджати спілкуванню дитини з матір`ю, сприяти Матері зустрічі з дитиною, завчасно повідомляти Дитину про час та день зустрічі (п.3.1). За згодою сторін в період дії договору зміни та доповнення до нього вносяться шляхом укладення додаткового договору, посвідченого нотаріально. Таким шляхом договір може бути розірвано. Одностороння відмова від виконання договору або одностороння зміна його умов не допускається. При відсутності домовленості між сторонами, питання зміни чи розірвання договору вирішується в судовому порядку. (4.3)

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08 липня 2020 року №492 затверджено висновок органу опіки і піклування про встановлення порядку участі матері ОСОБА_19 у вихованні дитини ОСОБА_8 . Вказаним висновком рекомендовано матері ОСОБА_20 брати участь у вихованні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до графіку спілкування в такі дні: І-ІІІ субота місяця з 11:00 по 13:00 год, ІІ-ІV неділя місяця з 11:00 по 13:00 год.

Згідно інформації Тернопільського відділу поліції від 09.12.2019 року за період з січня 2018 року по грудень 2019 року ОСОБА_3 15 разів звертався в Тернопільський відділ поліції, з приводу того, що ОСОБА_20 неналежно виконує свої батьківські обов`язки, зловживає алкоголем, залишає дитину саму в дома, веде антисоціальний спосіб життя.

Також, відповідно до інформації Тернопільського відділу поліції від 14.09.2020 року за 2020 рік 14 разів звертався в поліцію з приводу того, що ОСОБА_13 належним чином не виконує свої батьківські обов`язки відносно доньки ОСОБА_18 .

ОСОБА_14 неодноразово зверталася до Тернопільської обласної адміністрації (17.06.2020 року та 15.01.2021 року), в органи поліції (04.05.2020 року, 29.05.2020 року, 21.06.2020 року, 21.07.2020 року, 09.08.2020 року, 15.08.2020 року, 25.08.2020 року) в Тернопільську місцеву прокуратуру (08.07.2020 року) та в управління сім`ї та молодіжної політики, і захисту дітей (09.06.2020 року, 15.06.2020 року, 21.07.2020 року, 26.07.2020 року, 06.08.2020 року, 11.01.2021 року), в яких повідомляла, що ОСОБА_16 перешкоджає їй бачитися із дитиною згідно графіка побачень, визначеним органом опіки і піклування, не повідомляє їй місце знаходження дитини, її стан здоров`я, тощо, в присутності дитини ображає її честь та гідність, називає її «непотребом», постійно погрожує, що не буде давати дитину.

Як видно із характеристики ОСОБА_3 виданої БМУ «Промбуд» ТОВ «Тернопільбуд», ОСОБА_16 працює з 17 березня 2020 року муляром 3 розряду по даний час, за час роботи зарекомендував себе здібним працівником, користується авторитетом та повагою серед коле по роботі, дисциплінований. Порушень трудової дисципліни не має.

Згідно довідки ДП «Люкс-Житло-1» ПП «Люкс» від 07 вересня 2020 року №417 та характеристики від 07 вересня 2020 року, ОСОБА_16 зареєстрований і проживає в 2-х кімнатній квартирі по АДРЕСА_2 житловою площею 30,4 кв.м. разом з матір`ю, батьком та сестрою. За час проживання скарг не надходило, норм життя не порушував.

Відповідно до інформації КНП «Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня» від 21.09.2020 року, ОСОБА_6 знаходиться на обліку в закладі, з народження до ІНФОРМАЦІЯ_3 з дитиною на прийом приходила мама, з 05.08.2019 року по цей час дитиною опікується батько або бабуся, дитина доглянута, рекомендації лікарів виконують.

Відповідно до цивільно-правового договору від 01.09.2020 року ОСОБА_20 зобов`язалася надавати перукарські послуги за плату ФОП ОСОБА_21 .

Рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 10.03.2021 року №178 затверджено висновок, яким орган опіки і піклування не рекомендує визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з матір`ю ОСОБА_7 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах ОСОБА_20 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відділу державної виконавчої служби, станом на 01.07.20201 року заборгованість зі сплати аліментів становить 22185 гривень.

Свідок ОСОБА_22 показала, що вона є племінницею позивачки. Інколи спілкується із ОСОБА_8 , знає що вона говорить матюками, дуже хоче мами, знає їх родину. Також їй відомо, що ОСОБА_11 працює перукарем. ОСОБА_12 не дає ОСОБА_23 дитини, не приймає від неї дзвінки.

Свідок ОСОБА_24 суду показала, що вона є бабусею позивачки. Знає, що ОСОБА_16 дуже погано ставився до її внучки, ОСОБА_11 скаржилася на постійні скандали, приниження з боку чоловіка. В цей час ОСОБА_12 не дає ОСОБА_23 бачитися з ОСОБА_8 . Знає, що ОСОБА_8 дуже любить маму.

Свідок ОСОБА_15 показала, що вона є матір`ю позивачки. Стверджує що ОСОБА_16 не надає дитину для побачень у час, який визначений органом опіки і піклування. Крім того, вона була свідком, що ОСОБА_12 ображає ОСОБА_25 під час побачень в присутності дитини. Златі дуже не вистачає матері і вона дуже радіє кожному побаченню.

Свідок ОСОБА_26 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_27 . Знає, що в нього є донька ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 був рочок, мама залишила її на батька та бабусю. Вважає, що дитина доглянута. Один раз бачила ОСОБА_25 в дворі, на її думку вона вела себе неадекватно, очевидно, перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Допитана як свідок ОСОБА_28 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_16 . Знає, що в він виховує доньку ОСОБА_8 сам, оскільки мама ОСОБА_8 покинула їх. ОСОБА_8 дуже любить свою бабусю ОСОБА_29 , дитина доглянута батько ОСОБА_12 добре ставиться до дитини. Вона бачила декілька разів ОСОБА_25 в стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_30 показала, що вона є сусідкою ОСОБА_27 , знає, що він разом з своєю матір`ю виховує доньку ОСОБА_8 , дитина їх любить.

Свідок ОСОБА_31 показала, що вона є матір`ю ОСОБА_27 . На цей час її син та вона виховують її внучку ОСОБА_8 . Колишня невістка рідко навідується до доньки, не дзвонить, не допомагає матеріально.

Допитаний як свідок ОСОБА_32 показав, що він є хресним батьком ОСОБА_8 . Знає, що ОСОБА_11 зловживала алкоголем, десь пропадала на два тижні, ОСОБА_12 лікував її від алкоголю. Рік назад бачив ОСОБА_25 в стані алкогольного сп`яніння.

Всебічно, повно об`єктивно та безпосередньо дослідивши докази по справі, надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд доходить переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із таких міркувань.

Згідно статті 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно статті 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, згідно статті 15 Закону, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, затвердженою резолюцією Генеральної асамблеї організації об`єднаних націй від 20.11.1959р, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли існують виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Пленум Верховного Суду України у п.18 постанови № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» також роз`яснив, що при вирішенні спору про місце проживання дитини судам належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Згідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, статті 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням їх інтересів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно до частини першої статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі №377/128/18 (провадження №61-44680св18) зазначено, що “тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку”.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Визначаючи місце проживання доньки, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що і батьком, і матір`ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, суд, виходячи із найкращих інтересів ОСОБА_8 , встановив, що ОСОБА_8 з народження проживає разом із батьком, який створив всі якнайкращі умови для проживання доньки, оскільки мати з нею не проживає, тривалий час, який приділяє доньці більшу увагу і турботу, завжди жертвує своїми особистими потребами заради того, щоб забезпечити дитині найкращі можливі умови для фізичного, морального та духовного розвитку, купляє продукти харчування, одяг. Батько справляється з своїми обов`язками, взявши на себе обов`язок забезпечення дитини під час відсутності матері. З цієї причини він прийняв на себе усі видатки, що пов`язані зі здоров`ям та розвитком дитини.

Отже, суд, проаналізувавши матеріали справи, та надаючи першочергове значення саме найкращим інтересам дитини, також врахував, що донька з народження проживає з батьком та бабусею, що свідчить про формування у неї прив`язаності до батька, речей, побуту, сталі соціальні зв`язки, психологічний стан, не вважає за доцільне змінювати її місце проживання із матір`ю.

Суд зазначає, що визначення місця проживання ОСОБА_8 із батьком не позбавляє матір її батьківських прав та не звільняє її від виконання своїх материнських обов`язків.

Враховуючи те, що донька проживає з батьком, суд вважає, що у разі її примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю можуть настати чинники, які спровокують вкрай негативні наслідки для подальшого розвитку цієї дитини, може призвести до стресового стану.

Суд не встановив обставин, які б давали підстави для висновку, що визначення місця проживання доньки з матір`ю буде мати більш позитивний вплив на дитину, оскільки остання проживає з другим чоловіком, не надала доказів його згоди на виховання її доньки. Як стверджує позивачка вона проживала з теперішнім чоловіком за його місцем проживання, де проживають також його родичі, з якими виникали конфліктні ситуації.

Суд зазначає, що у разі зміни обставин, пов`язаних із віком дитини, при наявності спору між батьками, як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості звернутися до суду із позовом про визначення місця проживання дитини.

Тому, суд з огляду на викладене дійшов висновку, що проживання малолітньої ОСОБА_8 з батьком буде відповідати якнайкращому забезпеченню її інтересів.

Матеріали справи не містять переконливих доказів, що проживання доньки із матір`ю буде відповідати найкращим інтересам дитини.

Матір дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку доньки, має право та обов`язок піклуватись про її здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким дитина проживає.

Щодо покликання позивачки на вчинення ї перешкод в спілкуванні із донькою, суд констатує, що дійсно, подекуди, мали місце деякі випадки перешкод у її спілкуванні з донькою з боку ОСОБА_33 , який не відповідає на її телефонні дзвінки, зневажливо ставиться до колишньої дружини в присутності доньки, що підтверджується її зверненнями в поліцію, в орган опіки та піклування, листами органів поліції та показаннями свідків, які були допитані в судовому засіданні.

Суд зауважує, що згідно статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним. Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Тому, суд доходить остаточного висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 263, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_27 , третя особа Служба у справах дітей та молоді органу опіки та піклування Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_16 , АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 .

Третя особа: виконавчий комітет Тернопільської міської ради, бул. Шевченка, 1 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ – 04058344.

Повний текст рішення виготовлено 01 жовтня 2021 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк