Постанова № 100054003, 01.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2021 Справа №607/17433/21

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Книш Д.В., перекладача Лазарук К.М., представника позивача Дядишин Л.В., відповідача ОСОБА_1 , його представника – адвоката Скиби В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільські області до ОСОБА_1 про примусове видворення за межі території України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі - УДМС у Тернопільській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України та затримання із поміщенням в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні Державної міграційної служби України з метою забезпечення видворення за межі України, допустивши рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що 28.09.2021 в ході проведення цільових профілактичних заходів нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері під умовною назвою «Мігрант» працівниками Збаразького відділу УДМС у Тернопільській області виявлено громадянина Китайської Народної Республіки (КНР) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стосовно якого 19.03.2021 за порушення міграційного законодавства Зборівським РС УДМС у Тернопільській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни №29, зобов`язано покинути територію України до 19.04.2021. При цьому, іноземцем не зазначено поважних причин не виконання рішення № 29 Зборівського РС УДМС у Тернопільській області від 19.03.2021 про його примусове повернення до країни походження або третьої країни, тривалого незаконного перебування на території нашої держави та не вказано з якою метою перебуває у місті Збараж. В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином КНР. Його особу встановлено на підставі паспорта НОМЕР_1 , виданий 29.03.2021 термін дії до 28.03.2031. Прибув на територію України 19.09.2018 через пункт пропуску «Бориспіль» за паспортним документом НОМЕР_2 з приватною метою. Після в`їзду територію України не покидав. Однак, громадянин КНР ОСОБА_2 , як іноземець з країни з візовим порядком в`їзду, із заявою щодо продовження строку перебування до територіальних органів (підрозділів) ДМС з питань продовження строку перебування чи легалізації не звертався, продовжував знаходитися на території нашої держави без законних на те підстав, жодних заходів щодо виїзду за межі України не вживав. Таким чином, на момент виявлення відповідача, а саме, 19.03.2021, останній перебував в Україні без законних на те підстав, порушуючи законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (п.14 ст.1, п.1,3 ст.3, п.16 ст.4, ст.16 Закону, пп.2 п.2 Порядку), тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 203 КУпАП.19.03.2021, за порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина КНР ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.203 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1870,00 грн., який ним сплачено. Разом з цим відповідач із заявою щодо продовження строку перебування на території України, надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту до територіальних органів та підрозділів ДМС не звертався, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, грубо порушуючи вимоги законодавства, яке визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства. Посилаючись на наведене та те, що відповідач свідомо порушує законодавство України, яке визначає статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, не вживає будь-яких заходів щодо легалізації перебування в Україні, вважає, що є всі необхідні передумови для примусового видворення відповідача за межі України. Окрім того, просить затримати відповідача на строк до шести місяців, із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області) з метою забезпечення його видворення за межі території України. Також, зважаючи на те, що місце проживання та місце перебування відповідача не відомі у зв`язку із чим міграційною службою вживалися заходи для його пошуку, просить поновити строк звернення до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак просить продовжити термін його перебування на території України.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Скиба В.М. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав їх недоведеності.

Судом встановлено, що громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 19.09.2018 в`їхав на територію України через КПП «Бориспіль» за паспортним документом серії НОМЕР_2 .

19.03.2021 Зборівським районним сектором УДМС України у Тернопільській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 та зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 19.04.2021.

Примірник даного рішення відповідачу було вручено особисто, роз`яснено його права та обов`язки, зобов`язано не пізніше 19.04.2020 самостійно залишити територію України, а також попереджено про наслідки невиконання рішення, що підтверджується його підписом.

Повідомленням від 20.03.2021 за № 6117-59/6117.1-21 Зборівським районним сектором УДМС України у Тернопільській області повідомлено керівника Бережанської окружної прокуратури про прийняття 19.03.2020 рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.03.2020 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 870,00 грн., який іноземцем сплачено в повному обсязі.

Згідно доповідної записки завідувача сектору запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення, громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був виявлений 28.09.2021 року працівниками Збаразького відділу УДМС України у Тернопільській області.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 р., ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі - Закон) визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України.

Згідно з вимогами ч. 16 ст. 4 Закону, іноземці та особи без громадянства, які в`їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в`їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.

Положення ст. 9 вищевказаного Закону встановлено, що строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

Підпунктом 2 пункту 2 «Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150 (далі - Порядок), зазначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

Відповідач ОСОБА_2 перебуває на території України з 2018 року, тобто поза межами встановленого Порядком строку, а тому за порушення правил перебування іноземців в Україні громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1 870,00 грн., що стверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення ПР МТР 000565 від 19 березня 2021 року та постановою про накладення адміністративного стягнення ПН МРТ 000565 від 19 березня 2021 року.

Пунктом 14 ст.1 Закону визначено, що нелегальний мігрант – іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Таким чином, на момент виявлення, а саме, 28 вересня 2021 року посадовими особами УДМС у Тернопільській області громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , останній перебував в Україні без законних на те підстав, порушуючи законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства (ч. 16. ст. 4 Закону, пп. 2 п. 2 Порядку).

Статтею 26 Закону передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, керуючись положеннями ст. 26 Закону, 19.03.2021 Зборівським районним сектором УДМС у Тернопільській області було прийнято рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та зобов`язання його покинути територію України у термін до 19.04.2021.

Однак, ОСОБА_2 продовжував знаходитись на території України без законних на те підстав, жодних заходів щодо виїзду за межі України не вживав.

Рішення Зборівським районним сектором УДМС у Тернопільській області про примусове повернення від 19.03.2021 відповідачем не оскаржувалось.

Тобто, громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вищевказаного рішення про примусове повернення від 19.03.2021 не виконав, хоча ч. 5 ст. 26 Закону встановлено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

За результатами перевірки, проведеної за наявними обліками територіальних органів ДМС України та відомчої інформаційної системи «Оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ЄІАС УМП встановлено, що ОСОБА_2 громадянства не набув, посвідкою на постійне та тимчасове проживання не документувався.

Під час перевірки щодо встановлення законності перебування на території України вказаного іноземця встановлено, що згідно даних інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформації з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «АРКАН» відомості щодо перетину державного кордону України громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.

За вказаних вище обставин, суд приходить до переконання, що такими діями відповідач грубо порушує правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, не має постійного місця проживання, близьких родичів, належного фінансового забезпечення, не працює, не навчається та не має законних джерел доходу, а тому може ухилятися від виконання рішення про примусове видворення.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 ухиляється і буде продовжувати ухилятись від добровільного виїзду за межі території України.

Статтею 30 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця і особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» роз`яснює, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

В ході перевірки та на підставі наданих громадянином Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 пояснень не встановлено підстав для заборони його примусового видворення, передбачених ст. 31 Закону. Крім того, при наданні пояснень відповідач жодним чином не роз`яснив поважних причин нелегального перебування в Україні.

Судом не встановлено обставин, які вказані в статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та унеможливлюють примусове видворення за межі України.

Також не встановлено обставин, відповідно до яких на відповідача поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

Крім того, відповідач не звертався до Управління Державної міграційної служби у Тернопільській області з заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідачем не представлено суду жодних доказів на спростування доводів позивача та безпідставність позовних вимог.

Враховуючи, що відповідач свідомо грубо порушує законодавство України, яке визначає статус іноземців та осіб без громадянства в Україні, не має постійного місця проживання в Україні та належного фінансового забезпечення, не працює, не навчається та не має законних джерел доходу і не вживає будь–яких заходів щодо легалізації перебування в Україні, суд вважає, що в даному випадку наявні всі підстави для примусового видворення громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за межі території України.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст.371 КАС України, суд, який ухвалив рішення за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Суд, приймаючи до уваги клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання та те, що відповідачем порушуються правила перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, враховуючи особу відповідача, який тривалий час ухиляється від виконання рішення про примусове повернення з України, продовжує знаходитись на території України без законних на те підстав, визнання ним позову в судовому засідання, з метою забезпечення виконання судового рішення, вважає за можливе звернути рішення суду до негайного виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Відповідно до ч. 4. ст. 30 Закону іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частина 1 ст. 289 КАС України визначає, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Згідно з п. 12 Розділу ІІ Інструкції про порядок утримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29.02.2016 № 141, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до п. 1 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110 (далі – Типове положення) пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового утримання іноземців та осіб без громадянства.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що позов про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення за межі території України, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.

На підставі викладеного та враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_2 продовжуватиме ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення, беручи до уваги відсутність у відповідача постійного місця проживання, законних джерел доходу, не вжиття ним будь–яких заходів щодо легалізації в Україні, суд приходить до переконання, що позов в частині затримання громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що громадянин Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 не має постійного місця проживання у зв`язку із чим УДМС України в Тернопільській області здійснювалися заходи щодо вставлення його справжнього місця проживання, тому, суд вважає що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, а тому, клопотання позивача про його поновлення слід задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 73–77, 90, 241–246, 255, 288, 371 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Поновити Управлінню Державної міграційної служби України у Тернопільській області строк звернення до адміністративного суду.

Позов Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області до ОСОБА_2 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення видворення за межі України - задовольнити.

Примусово видворити за межі України громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Затримати громадянина Китайської Народної Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до шести місяців, із поміщенням у Волинський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України Державної міграційної служби України (с. Журавичі Ківерцівського району Волинської області) з метою забезпечення його видворення за межі території України.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Управління державної міграційної служби України в Тернопільській області, код ЄДРПОУ: 37839038, адреса місцезнаходження: бульв. Шевченка, буд. 10, м. Тернопіль, 46001.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 23 березня 2021 року.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич