Постанова № 100053724, 29.09.2021, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 587/572/21

Номер провадження 2-а/950/9/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2021 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині Сумської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7), поліцейського СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Корчинського Р.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.03.2020 року серії БАА № 851086, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лебединського районного суду Сумської області із вищевказаною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 19 березня 2021 року, о 18 год. 20 хв. на 288 км. а. д. Житомир-Чернівці, водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу (кукурудзу) був зупинений патрульною поліцією, інспектор повідомив про порушення Правил дорожнього руху України - водій керував транспортним засобом без проведення щоденного технічного огляду та медичного огляду, чим порушив ч. 10 ст. 30 Закону України «Про автомо більний транспорт». ОСОБА_1 пояснив інспектору поліції, що в його діях немає порушень рухався із дотриманням ПДР України та у строгій відповідності до норм чинного законодавства, надавши на вимогу інспектора усі необхідні документи. При цьому, пояснив, що шляхові (подорожні) листи у нього відсутні так як згідно чинного законодавства даний документ не є обов`язковим.

Не беручи до уваги заперечення та усні пояснення, що були надані водієм, у відношенні до останнього інспектором СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець- Подільського ВП старшим лейтенантом поліції Корчинським P.O. було складено постанову від 19.03.2020 року серії БАА № 851086.

Як вбачається зі змісту Постанови, вона складена відносно водія із зазначенням підстави: водій керував транспортним засобом без проведення щоденного технічного огляду та медичного огляду, чим порушив ч. 10., ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт» та скоїв правопорушення передбачене ч.9., ст. 133-1 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_1 переконаний, що дії поліцейського інспектора СРПП № 1 Кам`янець- Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП, вчинені з порушенням законодавства України, а винесена Постанова підлягає скасуванню оскільки працівник патрульної поліції не має права притягати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Працівник поліції, при винесенні постанови, не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували факт правопорушення та вину водія у його скоєнні. При розгляді справи інспектором взагалі не досліджувались докази по справі, а у пункті 7. Зазначено, що до постанови нічого «не додано або не додані», (не можливо встановити точне словосполучення із за поганої якості копії постанови). Постанова була винесена працівником поліції без врахування зауважень, пояснень водія. Постанова не відображає дійсних обставин справи і винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо процедури її складення. Відповідно до Закону України від 05.07.2011 року № 3565-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень» у текстах Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух» та «Про міліцію» вилучено посилання на подорожні листи будь-яких автотранспортних засобів, у тому числі, вантажних автомобілів.

Крім того, стаття З0 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначає «Основні права та обов`язки автомобільного перевізника та автомобільного самозайнятого перевізника, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах». Однак, автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , не є автомобілем, призначеним для перевезень пасажирів, а за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів. Разом з тим, серед передбаченого п. 2.1 Правил Дорожнього Руху переліку документів, які повинен мати при собі водій транспортного засобу, відсутні документи, що підтверджують проходження щозмінного передрейсового медичного огляду та передрейсового технічного контролю. Однак такі відомості заносяться в Журнал технічного огляду транспортних засобів ТОВ «Європа Транс Агро», водієм якого він оформлений, та Журнал щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів. Станом на дату подання даного позову Позивачем здійснено запити для отримання копій Журналів в яких містяться відмітки проходження технічного та медичного огляду.

Відповідно до статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з постанови серії БАА № 851086 від 19.03.2021 р., п. 7 "до постанови додаються:" не містить запису, що саме додається до постанови, хоча Позивач оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається.

Отже, поліцейським при виявлені правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог ст, 258 КУпАП, оскільки після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Крім того, доказами могли бути пояснення свідків, рапорти працівників поліції, фото та відеофіксація місця події, однак такі докази не були зібрані. Інспектор посилається на порушення ОСОБА_1 ч; 10 ст, 30 Закону України "Про! автомобільний транспорт", однак ст. 30 містить лише 3 частини, що поділяються на абзаци. Абзац 10 передбачає, що автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов`язаний забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів. Однак постанова містить посилання на зовсім інше порушення, тому виникають протиріччя.

Крім того, ст. 1 Закону містить визначення основних термінів, зокрема, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Тобто ст. 30 вказаного Закону передбачає обов`язки автомобільних перевізників, а не конкретно водіїв, тому норми цієї статті не мають відношення до правопорушення, що ставиться у провину ОСОБА_1 .

Тому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 851086 від 19 березня 2021 р. винесену інспектором СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільськ ВП старшим лейтенантом поліції Корчинським P.O

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі, повідомлені про дату і час розгляду справи до судового засідання не з`явились, натомість представник відповідача - ГУНП в Хмельницькій області надіслав відзив у якому заперечив проти скасування постанови серії БАА 851086 від 19 березня 2021 року про застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП, та вважає, що вона була винесена суб`єктом владних повноважень поліцейським СРПП №1 Кам`янець- Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області_старшим лейтенантом поліції Корчинським P.O., з дотриманням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про Національну поліцію».

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 9 ст. 133-1 КУпАП відповідальність настає за перевезення пасажирів чи вантажів водієм, який не пройшов щозмінного передрейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів, або перевезення без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.

Так, 19 березня 2021 року о18 тод.20- хв. на 288. км, водій. ОСОБА_1 керував вантажним автомобілем MAN tgx l8.400. д.р.н. НОМЕР_2 , без проведення щоденного технічного огляду та медичного огляду, скоївши адміністративне правопорушення передбачене ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» (за текстом - постанова № 207) затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Так, згідно з вимогами постанови № 207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є:

фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

документи на вантаж;

посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

талон про проходження державного технічного огляду;

поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.

Однак, водій ТОВ «Європа Транс Агро» ОСОБА_2 не надав документів про проходження щозмінного перед рейсового медичного огляду водія та перевірки технічного стану транспортного засобу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для' правильного вирішення справи. І Ті дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також-іншими документами. Згідно з пунктом 10 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При складанні постанови поліцейським СРПП №1 Кам`янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Корчинським P.O. вчинені всі необхідні дії, які передбачені нормами КУпАП та ЗУ "Про національну поліцію" при виявленні адміністративного правопорушення та притягнення особи до відповідальності.

Тому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою відповідача – серія БАА № 851086 від 19 березня 2021 р. винесеною інспектором СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільськ ВП старшим лейтенантом поліції Корчинським P.O ., позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9., ст. 133-1 КУпАП. Та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., за те, що він, як зазначено у постанові 19 березня 2021 року, о 18 год. 20 хв. на 288 км. а. д. Житомир-Чернівці, водій ОСОБА_1 , керуючи вантажним автомобілем MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснював перевезення вантажу (кукурудзу) був зупинений патрульною поліцією, інспектор повідомив про порушення Правил дорожнього руху України - водій керував транспортним засобом без проведення щоденного технічного огляду та медичного огляду, чим порушив ч. 10 ст. 30 Закону України «Про автомобільний транспорт», заповнення відповідних даних відповідачем-інспектором, а її копія була надана позивачеві після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Дана постанова була винесена відповідачем-інспектором з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 268, 279, 280, 283-285 КУпАП.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 цього Кодексу передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» ст. 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення.

Так, відповідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення про порушення правил дорожнього руху (ч. 5 ст. 122 КУпАП).

Відповідно п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Аналогічні за змістом приписи містяться в Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395.

При цьому, у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, ухвалюється на місці вчинення адміністративного правопорушення.

У статті 276 КУпАП визначено місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Поліцейський в своїй діяльності зобов`язаний керуватися як вказаними законодавчими актами, так і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395.

Згідно з пунктом 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів,а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Простанова про адміністративне правопорушення, що оскаржується, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженій Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, оскільки у ній не зазначено технічний засіб, за допомогою якого здійснено фото- чи відеозапис порушення. Верховний Суд у своїй Постанові від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідачами разом з додатками до відзиву були надані фотографії (а.а. 41-43; 52-54) з яких неможливо зробити висновок, що саме позивач ОСОБА_3 здійснив зупинку вказаного транспортного засобу оскільки він не відображений на фото, також на фотографіях відсутня дата час, місце та яким технічним засобом вони зроблені, а за таких обставин суд позбавлений можливості прийняти надані фотографії як належні та допустимі докази.

Разом з тим, відповідачами не було надано жодного доказу, які б стверджували час і місце вчинення адміністративного правопорушення саме ОСОБА_3 а також фіксували розгляд справи про адміністративне правопорушення та дотримання процедури розгляду та забезпечення прав ОСОБА_3 , як особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Отже, відповідач-поліцейський допустив порушення щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, ухвалення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення і пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - є доказами у справі про адміністративне правопорушення. Проте, жоден із вказаних доказів не має пріоритету над іншим і повинні оцінюватися в сукупності або ж спростовуватися іншими доказами. Отже, на підставі вказаних доказів неможливо встановити наявність адміністративного правопорушення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч. 9 ст.133-1 КУпАП, відповідальність за дане правопорушення встановлена зокрема за перевезення пасажирів чи вантажів без проведення передрейсового контролю технічного стану транспортних засобів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Натомість відповідач ОСОБА_4 не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, доказів на спростування тверджень позивача не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст.133-1 КУпАП.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки доводи позивача спростовані не були, будь-які сумніви з приводу наявності вини водія транспортного засобу трактуються на користь останнього, а наявні у справі докази, зокрема, копія постанови не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 9 ст.133-1 КУпАП.

Необхідно зазначити, що працівник поліції, при винесенні постанови, не керувався жодними допустимими доказами, які б підтверджували факт правопорушення та вину водія у його скоєнні. При розгляді справи інспектором взагалі не досліджувались докази по справі, а у пункті 7. Зазначено, що до постанови нічого не додано або не додані, (не можливо встановити точне словосполучення із за поганої якості копії постанови).

Відповідно до постанови Верховного Суду/КАС №216/5226/16-а від 18.07.2019 р., доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення постанови. В даному випадку до постанови навіть не додано відеозапис з нагрудної камер.

Постанова була винесена працівником поліції без врахування зауважень, пояснень водія. Постанова не відображає дійсних обставин справи і винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо процедури її складення.

Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, автомобіль, яким він керував не є автомобілем, призначеним для перевезень пасажирів, а за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Крім того, представником позивача на адресу суду була надіслана копія Журналу щозмінного перед рейсового та після рейсового медичних оглядів водіїв, яка була надана Товариством «Європа Транс Агро», з яким позивач перебуває у трудових відносинах і з якої вбачається, що 01.03.2021 р. під час виїзду з АТП у відрядження ОСОБА_5 пройшов медичний огляд, висновок огляду медичної сестри ОСОБА_6 – придатний.

Як вбачається з постанови серії БАА № 851086 від 19.03.2021, п. 7 "до постанови додаються:" не містить запису, що саме додається до постанови, хоча Позивач оспорював допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього накладається.

Отже, поліцейським при виявлені правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог ст. 258 КУпАП, оскільки після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Крім того, доказами могли бути пояснення свідків, рапорти працівників поліції, фото- та відеофіксація місця події, однак такі докази не були зібрані.

Інспектор посилається на порушення ОСОБА_1 ч. 10 ст. 30 Закону України «Про і автомобільний транспорт», однак ст. 30 містить лише 3 частини, що поділяються на абзаци. Абзац 10 передбачає, що автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов`язаний забезпечувати проведення щозмінного передрейсового та післярейсового медичного огляду водіїв транспортних засобів. Однак постанова містить посилання на зовсім інше порушення, тому виникають протиріччя.

Отже, за таких обставин, судом встановлено, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст.133-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454 гривні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області, поліцейського СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП ГУНП в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Корчинського Р.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення бе6зпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 851086, винесену 19 березня 2021 року інспектором СРПП № 1 Кам`янець-Подільського РВП Кам`янець-Подільського ВП старшим лейтенантом поліції Корчинським Річардом Олеговичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 9 ст. 133-1 КУпАП.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ,(місце проживання - АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. В. Бакланов