Вирок № 100053629, 01.10.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1021/19

Провадження №1-кп/573/9/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

прокурорів: Макаренко А.І., Чухіля С.С., Лазаренка О.В.,

обвинуваченої: ОСОБА_1 ,

захисника: Литовченко О.М.,

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілої ОСОБА_2 : Пашкова С.І.,

представника цивільного відповідача: Даценка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 04 грудня 2018 року за № 12018200130000620 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Хуст Закарпатської області, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, пенсіонер, працюючої лікарем акушер-гінекологом поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», вдови, не інваліда, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимої

за ч. 2 ст. 140 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У 1977 році ОСОБА_1 закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету, отримала повну вищу освіту та здобула кваліфікацію лікаря. Наказом головного лікаря Комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» від 01.03.2016 № 4 ОСОБА_1 переведено на посаду лікаря акушера-гінеколога до КЗ БРР «Білопільська центральна районна лікарня» (на теперішній час Некомерційне підприємство Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня)», та має стаж роботи 40 років, по даний час перебуває в трудових відносинах з вказаним медичним закладом.

Згідно посадової інструкції ОСОБА_1 , затвердженої головним лікарем КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» від 01.12.2018, а саме п. 2.1 лікар акушер-гінеколог відділення керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я, організацію акушерсько-гінекологічної допомоги населенню; згідно п. 2.2 лікар акушер-гінеколог відділення здійснює діагностику вагітності, спостереження за вагітними, рододопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллями; він зобов`язаний згідно 2.3 організувати та провести диспансеризацію гінекологічних хворих; згідно п. 2.4 зобов`язаний застосувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації у межах своєї спеціальності; згідно п. 2.5 володіє всіма методами амбулаторного і стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, включаючи екстирпацію матки, перев`язку підчеревних артерій, мікрохірургічні й пластичні операції; зобов`язаний згідно п. 2.6 надати швидку і невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; згідно п. 2.7 здійснює нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів; згідно п. 2.11 веде лікарську документацію; та відповідно до п. 2.14 керує роботою середнього медичного персоналу.

ОСОБА_1 , приймаючи пологи 03.12.2018 року у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неналежно виконуючи свої посадові обов`язки, внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, допустила ряд порушень посадовій інструкції, клінічного протоколу «Дистрес плода при вагітності та пологів», затверджених наказом МОЗ України №900 від 27.12.2006 року та Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої наказом МОЗ України 29.03.2006 №179, через несвоєчасне діагностування дистресу плода та невірну тактику ведення пологів після виявлення дистресу, що призвело до асфіксії навколоплідними водами плода при народженні, та спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті новонародженої дитини 03.12.2018 року в КЗ БРР «Білопільська центральна районна лікарня», що виразилось в наступному.

Так, 25.04.2018 року ОСОБА_2 стала на облік по вагітності в КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» за адресою: м. Білопілля, вул. Маяковського, 27, за період вагітності була обстежена клінічно та лабораторно в повному обсязі. Вагітність протікала без ускладнень. 03.12.2018 року о 06.00 год. в термін вагітності 40 тижнів ОСОБА_2 самостійно звернулась до акушерського відділення КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» із скаргами на відходження навколоплідних вод та періодичними переймами. Після огляду лікарем акушер-гінекологом ОСОБА_1 о 06 год. 40 хв. (загального медичного, акушерського зовнішнього та внутрішнього), вагітна була госпіталізована, рекомендовано спостереження (пульс, тиск, пологова діяльність та серцебиття плода). Стан вагітної та плода розцінений як задовільний, вирішено вести програмовані пологи через природні пологові шляхи. Пологи у ОСОБА_2 в умовах Білопільської ЦРЛ розпочалися у строк. Після того, як вагітна ОСОБА_2 була переведена з сімейної палати до пологової зали пологового відділення зазначеного медичного закладу, ОСОБА_1 приймала пологи у ОСОБА_2 через природні пологові шляхи. Перебіг пологів ускладнився дистресом плода у ІІ періоді. Після розвитку дистресу плода, всупереч Клінічному протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», затвердженого наказом МОЗ України від 27.12.2006 № 900, пологи у ОСОБА_2 велися в положенні роділлі на спині, що могло посилити порушення матково-плацентарного кровоточу. При цьому, при виникненні дистресу плода не застосовувалися заходи по вкороченню другого періоду пологів, не вжито заходи щодо термінового розродження (накладання акушерських щипців чи вакуум-екстрактора) для прискорення вигнання плода при відсутності умов для розродження шляхом операції кесарського розтину, що передбачене вищевказаним клінічним протоколом. Крім того, вагітній ОСОБА_2 у ІІ періоді пологів введено окситоцин за відсутності об`єктивних показань, тоді як застосування окситоцину могло спричинити розвиток дистресу у плода або ж поглибити стан кисневого голодування і після діагностування дистресу плода, введення окситоцину не було припинено. Роділлі не було проведено акушерське дослідження для з`ясування акушерської ситуації. При цьому не проводилось динамічне спостереження за серцебиттям плода, відсутній запис КТГ. Була виконана епізіотомія та народився плід.

Тобто, ОСОБА_1 під час проведення пологів ОСОБА_2 , в порушення наказу МОЗ України №900 від 27.12.2006 року та №977 від 27.12.2011 року, не провела в ІІ періоді пологів постійного моніторингу серцебиття плоду, та, як наслідок, не своєчасно діагностувала дистрес плоду у ІІ періоді пологів, не застосувала заходів для прискорення розродження, введення окситоцину не припинила, що призвело до виникнення асфіксії плоду навколоплідними водами, та народження життєздатної дитини, не проведено повний огляд новонародженої дитини, після чого ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно медичної документації дитина померла.

Згідно висновку експерта (експертиза за матеріалами справи) №10/2019 від 15.04.2019, при проведенні комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами даного кримінального провадження, експертною комісією у складі судово-медичних експертів, лікарів акушер-гінекологів, лікаря неонатолога та доцента кафедри акушерства і гінекології СумДУ встановлено, що вагітна ОСОБА_2 самостійно звернулася у акушерське відділення Білопільської ЦРЛ 3 грудня 2018 року о 6:00 в термін вагітності 40 тижнів із скаргами на відходження навколоплідних вод на періодичними переймами. Після огляду лікарем акушер-гінекологом о 6:40 (загального медичного, акушерського (зовнішнього та внутрішнього) госпіталізована, рекомендоване спостереження (пульс, тиск, пологова діяльність та серцебиття плода). Не вказано час розвитку дистресу плода. При виникненні дистресу плода не застосовувалися заходи по вкороченню другого періоду пологів (накладання акушерських щипців чи вакуум-екстрактора) для прискорення вигнання плода при відсутності умов для розродження шляхом операції кесарського розтину. Згідно медичної документації, вагітній у 2 періоді пологів введено окситоцин за відсутності об`єктивних показань. Застосування окситоцину могло спричинити розвиток дистресу у плода або ж поглибити стан кисневого голодування. Пологи велися в положенні роділлі на спині, що теж могло посилити порушення матково-плацентарного кровотоку. Таким чином, тактика ведення пологів вагітної ОСОБА_2 при виявленні дистресу плода не відповідає Клінічному протоколу з акушерської допомоги "Дистрес плода при вагітності та під час пологів", затвердженого наказом МОЗ України 27.12.2006 № 900: «… 1. Уникати положення роділлі на спині; 2. Припинити введення окситоцину, якщо він був раніше призначений; …5. При визначені дистресу плода необхідне термінове розродження: …- у другому періоді: - при головному передлежанні - вакуум-екстракція або акушерські щипці…»).

Згідно із висновком експерта №10/2019 від 15.04.2019, при проведенні комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження, експертною комісією у складі судово-медичних експертів, лікарів акушер-гінекологів, лікаря неонатолога та доцента кафедри акушерства і гінекології СумДУ встановлено, що будь-яких захворювань, індивідуальних властивостей організму вагітної, які б могли вплинути на перебіг вагітності, внутрішньоутробний розвиток плода та настання смерті дитини, не виявлено.

За морфологічними даними, встановленими при судово-медичному дослідженні трупа новонародженої дитини та при судово-гістологічному дослідженні шматочків органів та тканин (позитивний результат плавальних проб Галена та Бреслау, дистелектази, вогнищеві внутрішньоальвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини, спазм артерій, дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіолярного епітелію, геморагічне просякання легеневої та міждольової плеври у двох окремих шматочках легень, спазм артерій пуповини та пуп очного кільця вказує на те, що дитина дихала і народилася живою. Вага 3840,0 грам та зріст 52 см при народженні, а також відсутність вад розвитку які б не уможливлювали життя дитини поза утробою матері, свідчать, що дитина ОСОБА_2 народилася життєздатною. Смерть новонародженої дитини ОСОБА_2 настала після народження.

Причиною смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 стала асфіксія навколоплідними водами. Це підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа (легені щільні на дотик, при їх надавлюванні з поверхні яких виділяється невелика кількість дрібно пухирчатої піни, крововиливи під плеврою темно-червоного кольору по всій поверхні легень) та даними судово-гістологічного дослідження (гостре порушення кровообігу у вигляді вираженого повнокрів`я судин венозного русла при нерівномірному кровонаповненні артеріального з множинними дрібними периваскулярними та вогнищевими крововиливами у всіх органах та тканинах, наданих на дослідження.

Порушення тонусу судин у вигляді паретичного розширення судин венозного русла, нерівномірно вираженого спазму артерій, порушення реологічних властивостей крові; набряк строми міокарду; вогнищеві внутрішньоальвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини, спазм артерій, дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіолярного епітелію, геморагічне просякання легеневої та міждольової плеври, внутрішньоальвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини в альвеолах, бронхо- та бронхіолоспазм з десквамацією епітелію, наявність в деяких бронхіолах скупчень еритроцитів, вогнища геморагічного просякання плеври. Просвіти альвеол вузькі, часто в них визначаються скупчення еритроцитів в більшій або меншій кількості, елементи навколоплідної рідини (переважає меконій)». Смерть дитини настала в короткий проміжок часу після народження, який може вираховуватися хвилинами.

При судово-медичній експертизі трупа новонародженої дитини виявлені тілесні ушкодження: крововиливи в м`які покрови голови з внутрішньої поверхні в тім`яній ділянці зліва та у тім`яно-потиличній ділянці справа; крововилив у корінь язика зліва; крововилив верхньо-зовнішнього краю щитоподібного хряща зліва; під капсульний крововилив переднього краю діафрагмальної поверхні печінки; крововилив в тверду в тверду мозкову оболонку в вигляді пластинчастого згортка в ділянці 5-6-7 шийних хребців, який охоплює спинний мозок.

Дані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів по механізму стиснення, розтягнення. Крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Характер тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа, свідчить про можливі втручання ззовні з метою прискорення пологів після діагностування дистресу плода (підкапсульний крововилив печінки та розтягнення спинного мозку можуть виникати при прискоренні пологів шляхом натискання на дно матки ззовні - застосування методу Крестеллера; крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку та крововиливи в м`які тканини обох тім`яних ділянок могли виникнути при екстракції плода з пологових шляхів).

За наданими на експертизу матеріалами виявлено ознаки невиконання та неналежного виконання свої професійних обов`язків (несвоєчасне діагностування дистресу плода та тактика ведення пологів після його виявлення лікарем акушер гінекологом (порушення нормативних документів: наказу МОЗ України №900 від 27.12.2006, Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої наказом МОЗ України 29.03.2006 №179), які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 .

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала. Зокрема пояснила, що у 1977 році вона закінчила медичний факультет Ужгородського державного університету, отримала повну вищу освіту та здобула кваліфікацію лікаря. Має стаж роботи 40 років, працює у поліклінічному відділенні Комунального закладу Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» на посаду лікаря гінеколога. Станом 25.04.2018 ОСОБА_2 стала на облік по вагітності в КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ», була оглянута вагінально, поставлений діагноз : вагітність 10 тижнів. Була видана картка вагітності, де малися графіки спостережень, графіки прийому, скрінінги, огляди спеціалістів, видані направлення на лабораторні дослідження. У подальшому було з`ясовано, що потерпіла у період з 19.03.2018 року по 26.03.2018 року знаходилася на лікуванні гострого лівобічного бартолініту, було проведено лікування у період 4-5 тижнів вагітності. Також ОСОБА_2 13.06.2018 року лікувалася самостійно вдома з ознаками ГРВІ. За період вагітності обстежена клінічно та лабораторно в повному обсязі. Проводилися УЗІ 25.05.2018 року, 19.07.2018 року, 10.10.2018 року. Вагітність протікала без ускладнень.

03.12.2018 року о 6:40 год. до пологового відділення КЗ «Білопільської центральної районної лікарні» поступила вагітна ОСОБА_2 зі своїм чоловіком. Була заведена історія вагітності та пологів № 314 (форма 096/О). ОСОБА_1 оглянула її та зробила необхідні призначення, а саме: виміряли пульс, кров`яний тиск лівої та правої руки, температуру, зріст, вагу, проведено акушерський огляд зовнішній та внутрішній, взято аналіз крові, сечі. В ході огляду ОСОБА_2 не було виявлено жодних загрозливих станів для роділлі та її плоду. Спостереження проводилось згідно наказу МОЗ України №;624 від 03.11.2008 «Нормальне ведення пологів», а саме: серцебиття плоду, підтікання та-колір навколоплідних вод, конфігурація-голівки, розкриття-шийки матки, опускання Голівки, перейми за 10 хв. - кількість, та якість, пульс, тиск, температура, виділення сечі - дані згідно наказу заносились, до партограми, де-графічно відмічалися - вкладиш № 1 до форми № 96/о «Історія вагітності та половів» розділ - Вагінальні пологи. Вранці 03.12.2018 о 8-00 годині вона здала зміну головному лікарю ОСОБА_8 , а працівники-чергової зміни пологового відділення-завідуючій відділенням ОСОБА_9 , яка прийняла зміну. Також прийняла зміну акушерка ОСОБА_10 . Згідно робочого часу 03.12.2018 року вона працювала з 8.00 год. до 11.51 год. лікарем ординатором пологового відділення. Цього ж дня 03.12.2018 року вона провела обхід вагітних та породіль в пологовому відділенні, паралельно проводила динамічне спостереження за пологовою діяльністю у роділлі ОСОБА_11 та ОСОБА_2 . Відхилень з боку плодів та роділь у ОСОБА_2 не відмічалось - велось спостереження, все відмічалось в партограмі. ОСОБА_11 народила ІНФОРМАЦІЯ_3 о 12.10 дівчинку-вагою 4- кг. 3 11.51 до 13-.47 год вона згідна свого робочого часу повинна працювати лікарем акушер- гінекологом поліклінічного відділення Білопільської ЦРЛ, але затрималась на пологах у ОСОБА_11 . Далі вона направилась на прийом у поліклінічне відділення та прийняла 15 хворих та вагітних жінок та затрималась на прийомі до 14:10 год. Повернулась у гінекологічне відділення десь ло 14:30 год. Відповідно до графіку відпусток з 04.12.2018 року вона мала перебувати у щорічній відпустці, проте після повернення у акушерсько-гінекологічне відділення з прийому у поліклінічному відділенні Білопільської ЦРЛ завідуюча акушерсько-гінекологічним відділенням ОСОБА_9 повідомила її про те, що вона не може продовжити чергування за станом здоров`я та пішла на лікарняний, а інший гінеколог ОСОБА_8 зі слів завідуючої не зможе заступити на чергування замість неї оскільки також захворів та погано себе почуває, але не оформлював лікарняний лист, інших лікарів не має. Тому вона за усним розпорядженням ОСОБА_12 залишилася на робочому місці в акушерсько-гінекологічному відділенні так як в пологах знаходилась ОСОБА_2 . Тому вона після 14:30 год. продовжила виконання своїх посадових обов`язків та почала вести нагляд за роділлею ОСОБА_2 , хоча при цьому вона працювала другу добу без відпочинку.

Стан роділллі ОСОБА_2 особливих занепокоєнь у медичного персоналу не викликав, все відбувалось в межах наказу МОЗ України № 624 від 03.11.2008 «Нормальне ведення пологів». Серцебиття плоду вислуховувалося в латентній фазі кожні 30 хвилин, контролювалась частота та кількість перейм. О 16:30 год. перейми перейшли в потуги. О 17:00 год. потерпіла була переведена у пологовий зал, де були проведені необхідні обстеження. Під час пологів у ОСОБА_2 у пологовій залі були присутні: вона як лікар акушер-гінеколог, акушерка ОСОБА_10 , старша акушерка ОСОБА_13 , молодша медична сестра ОСОБА_14 , лікар педіатр/ в.о. неонатолога ОСОБА_15 , дитяча медична сестра ОСОБА_16 . Пологи у ОСОБА_2 за її бажанням велись в положенні роділлі лежачи на спині згідно клінічного протоколу з акушерської допомоги № 624 від 29.11.2008 «Нормальне ведення пологів».

Пояснила суду, що під час другого періоду пологів з початком потуг йде просування голівки по площинах тазу. Потуги, серцебиття, просування голівки у ОСОБА_2 йшло нормально без ускладнень до просування голівки в вузькій частині порожнини малого тазу. По телефону завчасно близько 16.00 був попереджений про перебування в пологах ОСОБА_2 та запрошений лікар педіатр - в. о. неонатолога ОСОБА_15 , який прибув до пологової зали. З 17:00 год. до 17:25 год. відхилень не було. О 17:25 год. потуги стали рідші та коротші, а о 17:35 год. потуги зупинилися. Нею був виставлений діагноз: вторинна слабкість пологової діяльності, та згідно наказу МОЗ України № 676 від 31.12.2004 «Аномалії пологової діяльності» було призначено розчин окситоцину 1.0 що містить 5 од. на 400,0 мл фізіологічного розчину за схемою 4-6-8-10 капель у 1 хвилину. Серцебиття плоду 144 уд/хв було нормальне, проте через п`ять хвилин внутрішньовенного введення окситоцину серцебиття піднялося до 156 уд/хв, далі було прийнято рішення про відміну окситоцину, крапельницю переключено ОСОБА_13 на фізіологічний розчин. За 5хв. з 17:35 до 17:40 год. введено 20-30 мл розчину окситоцину. В 17.45 серцебиття плоду відновлюється 140-142 уд/хв. Далі о 17:47 год. - 140-142 уд/хв, 17:49 год. - 140 уд/хв, 17:50 - 130 уд/хв, 17:51 - 130-125 уд/хв після потуги, 17:53- 110 уд/хв. Поставлено діагноз - дистрес плоду о 17:53 год. ( підняття серцебиття або його падіння до 110 уд/хв). О 17.53 у зв`язку із різким падінням серцебиття вона надала вказівку старшій медичній сестрі акушерсько-гінекологічного відділення ОСОБА_13 про негайний виклик лікарів у пологовий зал, а саме: лікаря анестезіолога ОСОБА_17 та лікаря гінеколога ОСОБА_8 . Вказівка молодшій мед сестрі ОСОБА_18 готувати операційну, а акушерці ОСОБА_19 проводити епізотомію. О 17:53 год. потерпілій проводять розріз, на другій потузі народилася голівка, на третій народилися плечики. О 17:54 серцебиття не вислуховується. О 17:58 народилася дитина жіночої статі, у якої відсутнє серцебиття, дихання, м`язові рухи відсутні, пульсації пупучного каналу не було. Дитину відразу поклали на реанімаційний столик, лікар ОСОБА_15 та ОСОБА_16 почали реанімаційні заходи дитини. ОСОБА_2 ввели енергометрил, переключили на окситоцин, провела масаж, при народженні плаценти було виявлено крайове прикріплення, справжній вузол та частково відслойка плаценти. Коли звільнився анестезіолог, він надав наркоз ОСОБА_2 . Під наркозом проведено ушивання, був виявлений глибокий розрив піхви справа. В цей час прибув ОСОБА_8 . Вона вийшла із пологової зали у коридор, де знаходилися чоловік та мати ОСОБА_2 та повідомила, що сталося. Коли прибули всі батьки, їм показали дитину. Після чого чоловік та батьки потерпілої зайшли до пологової зали, а о 22:00 год. ОСОБА_2 перевели до палати.

Зранку 04.12.2018 року вона здала зміну головному лікарю ОСОБА_8 , який дав їй розпорядження відвезти дитину до м. Суми в обласне поталого-анатомічне бюро, проте по приїзду туди виявилося, що немає заяви батьків на розтин дитини. Тоді вона подзвонила матері ОСОБА_2 та попросила, щоб ОСОБА_3 приїхав і написав заяву. Через деякий час приїхав ОСОБА_3 зі своїм батьком та батьком ОСОБА_2 . Коли писали заяву, вона їх запросила на розтин, де був лікар ОСОБА_22 , працівниця та вона. Далі вона залишилася чекати заключення. Ввечері близько 18:00 год вона повернулася до м. Білопілля у лікарню, їй повідомили, що прийшла поліція. У кімнаті відділу кадрів були працівники поліції, прокуратури, документи вилучила слідчий ОСОБА_29 . У подальшому 19.02.2019 року відбулося засідання перинатальної наради, де розбирали вказаний випадок.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину не визнала, її вина повністю підтверджується наданими у судовому засіданні показами потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та свідків: ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_24 , ОСОБА_17 , ОСОБА_25 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Так, потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що вона стояла на обліку по вагітності в КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ», проходила відповідні обстеження та здавала необхідні аналізи. Ускладнень під час вагітності не було. Зазначає, що коли вона хворіла під час вагітності, то ліки не приймала. Вагітність проходила добре, за декілька днів до пологів рухи у дитини були нормальні. 03 грудня 2018 року приблизно з 06 по 07 год. ранку в термін вагітності 40 тижнів вона із чоловіком ОСОБА_3 приїхали до Білопільської ЦРЛ, де після оформлення документів її провели до пологового відділення та посилили у сімейну палату. Лікар ОСОБА_1 була на чергуванні того дня. Сказали чекати, все буде добре. На протязі дня до неї заходила акушер ОСОБА_31 . Десь о 15-16 год. ОСОБА_1 сказала, що скоро ми підемо у пологовий зал. Через деякий час вона прийшла до родзалу, де були акушерка молодша медична сестра. Через 15-20 хвили вона сказала, що у неї не відкрита матка і будемо починати капати внутрішньовенно окситоцин. Крім того, лікар ОСОБА_1 натиснула локтем на середину живота. Потім у її присутності лікар дзвонила іншим лікарям і збирала бригаду на операцію. Потім їй зробили розріз і вона народила живу дитину, яку їй поклали на низ живота і вона чула як дитина хрипить, тобто дихає. Дитина не плакала. Далі дитину положили на стіл, через деякий час прийшов ОСОБА_15 , далі прийшов анестезіолог ОСОБА_17 . Потім вона нічого не пам`ятає, а коли відкрила очі то була вже у палаті, де були родичі, які сказали їй про дитину. Їй було дуже погано, до неї приходив лікар психіатр. У лікарні вона пробула ще пару днів, її обстежувала ОСОБА_9 , а потім її направили на Суми, бо піднялася температура. Коли вона повернулася додому, її почали переслідувати кошмари, сниться дитина, ОСОБА_1 , безсоння ночами. В зв`язку із вказаними обставинами повністю змінилося її життя, вона не може зрозуміти чому так сталося, що дитина померла відразу після народження. Вона прийняла вибачення від обвинуваченої, проте просить суд при винесенні рішення позбавити лікаря ОСОБА_1 права займатися медичною діяльністю, щоб подібні випадки не повторилися.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що 03.12.2018 року приблизно о 06 год. ранку його розбудила дружина і вони поїхали до Білопільської лікарні. Їх помістили до сімейної палати і сказали ОСОБА_2 , що матка ще слабо відкрита, тому потрібно ходити та стрибати на м`ячі. Приблизно о 16-00 год. дружину повели до пологового залу. Десь о 17 год. 30 хв. прийшла теща і вони стали чекати разом. Лікар ОСОБА_33 сидів у коридорі на дивані і чекав поки його запросять. Лікар ОСОБА_1 постійно кудись відлучалася. Потім вийшли вся лікарі, сказали, що таке буває і що вони зробили все, що змогли. Також казали, що слабе серце, що коротка пуповина. Десь о 19-00 год. нас запросив ОСОБА_8 до свого кабінету, показували із ОСОБА_1 якість журнали та пропонували не проводити розтин. На другий день він з батьком дружини звернулися до поліції з вказаного приводу. Потім після обіду йому зателефонували та сказали, що потрібно написати згоду на розтин. Він поїхав у м. Суми до патологоанатома, де була ОСОБА_1 , де написав згоду на розтин. Зазначає, що коли йому дали змогу побачити дитину 03.12.18 року, то вся головка дитини була синя. Також зазначив, що перебуваючи під пологовим залом він чув, як дихає дитина. Після вказаних подій самопочуття дружини погіршилося, тому довелося відвезти її до м. Суми на лікування. Зазначає, що дуже очікували на народження першої дитини, знали що народиться дівчинка та вже придумали їй ім`я. Після повернення дружини додому вона погано спить, постійно згадує вказані події, перебуває у тривожному та пригніченому стані. Щодо міри покарання не наполягає на покарання, яке пов`язане із позбавленням волі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 показав, що займає посаду завідуючого дитячим відділенням КНП «Білопільська ЦРЛ». Так, 03.12.2018 року був запрошений лікарем ОСОБА_1 до пологового відділення, так як він виконує обов`язки неонатолога. Він чекав у коридорі хвилин 15-20 поки народиться дитина. О 17 год. 58 хв. дитина була відділена від матері. Розпочалися реанімаційні заходи, які він проводив спільно із медичною сестрою ОСОБА_16 . Робили санацію дихальних шляхів. Стан дитини не поліпшувався із координацією легень. Робили непрямий масаж серця. Було прийнято рішення про введення адреналіну, хлориду натрія, ефекту не було. Далі проводилася інтубація трахеїв. Реанімаційні заходи тривали 10 хвилин, проте результатів не дали. У дитини рухів та дихання не було.

Свідок ОСОБА_16 показала, що 03.12.2018 року вона була присутня на пологах ОСОБА_2 як дитяча медична сестра. Коли ОСОБА_2 перевели до пологового залу, вона завчасно підготувала речі, медикаменти, хвилин за 30 почала підігрівати дитячі речі. У залі були ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 . Дитина народилася без ознак життя, не було тонуса. Коли дитину від`єднали від матері, то відразу положили на реанімаційний стіл, було проведено реанімаційні заходи: вентиляцію легень, інтубацію адреналіном, непрямий масаж серця. Вона як медична сестра підпорядковувалася розпорядженням лікаря ОСОБА_15 . Тілесних ушкоджень на дитині не було.

Свідок ОСОБА_13 у суді показала, що 26 років працює на посаді старшої акушерки акушерсько-гінекологічного відділення. Вона працює кожного дня до 16 год. Так, 03.12.2018 року вона зайшла в пологовий зал, жінка була в пологах, підключена крапельниця з окситоцином. У пологовому залі була акушерка ОСОБА_10 , яка підпорядковувалася лікарю ОСОБА_1 . Вона вислухала серцебиття, були потуги, в результаті яких народилася мертвонароджена дитина. Особисто вона вводила метілоргометрил, щоб зупинити кровотечу. Окситоцин вже був у крапельниці. Також зазначила, що на час пологів ОСОБА_2 відділення не було забезпечене вакуум екстрактором, який закупили у серпні 2020 року, щипців також на балансі не було, проте були у наявності, але їх не використовували.

ОСОБА_8 , який був допитаний у судовому засіданні в якості свідка пояснив, що працює головним лікарем КНП БРР «Білопільська ЦРЛ» з травня 2014 року і по т.ч. Зазначив, що крім нього, у лікарні працюють ОСОБА_1 та ОСОБА_9 , як лікарі акушери-гінекологи. Так, 03.12.2018 року його було викликано до пологового залу акушерсько-гінекологічного відділення за запрошенням лікаря ОСОБА_1 . Він приїхав хвилин через 5-7. Коли зайшов до зали, то дитина лежала на реанімаційному столику, йому повідомили, що вона народилася мертвою. ОСОБА_1 в цей час зашивала рану ОСОБА_2 . Також у залі перебували лікар ОСОБА_15 , лікар ОСОБА_17 , ОСОБА_16 і акушер ОСОБА_10 . Наступного дня 04.12.2018 року згідно наказу він готував направлення на розтин, а лікар ОСОБА_1 повинна була везти тіло дитини на розтин в Сумське патологоанатомічне бюро .

Свідок ОСОБА_17 , в судовому засіданні показав, що займає посаду завідувача анестезіологічним відділенням і є лікарем анестезіологом з графіком роботи з 08-00 год. до 16-00 год. кожного дня. Після 16-00 год він вимушений ургентувати на дому. Так, 03.12.2018 року його по телефону викликала до Білопільської ЦРЛ ОСОБА_13 . Коли він прибув до пологового залу приблизно о 18-00 години, там були породілля, ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , який проводив реанімаційні заходи. Він лише провів інтубацію .

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що працює завідуючою акушерсько-гінекологічним відділенням Білопільської ЦРЛ, 39 років акушер-гінекологом. Так, вона з 03.12.2018 року по 05.12.2018 року перебувала на лікарняному, хоча зранку 03.12.2018 року прийшла на роботу. Так, дійсно з 04.12.2018 року у ОСОБА_1 по графіку стояла відпустка. Також повідомила, що у березні 2018 року ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у відділенні із діагнозом гострий бартолініт - це гнійне запалення бартолінійної залози. Для лікування призначалися антибіотики, проводилося комплексне лікування, УВЧ. На той час у ОСОБА_2 було заключення УЗІ, що вагітності не виявлено. 03.12.2018 року до відділення поступила ОСОБА_2 о 06-00 год., вагітність нормальна, І період пологів нормальний, ІІ період вислуховували монітором, цілий день наглядали, у дитини голівка впала на тазове дно. Була патологія пуповини, дитина народилася мертвою Згідно огляду посліду - прикріплюється збоку. Також зазначила, що у відділенні вакуум екстрактор та щипці понад 10 років не використовували. Після цих подій вона оглядала ОСОБА_2 , у неї був набряк промежини, далі її було направлено на лікування до м. Суми.

Свідок ОСОБА_24 пояснила, що працює заступником головного лікаря з медичної частини КНП БРР «Білопільська ЦРЛ». У лікарні працює з 1993 року. Зазначила, що у лютому 2019 року до закладу закупили вакуум-екстрактори, які лікарня отримала у березі - квітні 2019 року. Щипці були наявні у відділенні.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що працює акушеркою акушерського та гінекологічного відділення Білопільської ЦРЛ, стаж на посаді 45 років. До її обов`язків входить: підготувати все в пологовій залі, щоб було все необхідне під час пологів, а саме підготовка та стерилізація всіх інструментів, їх обробка. Коли вона 03.12.2018 року прийшла у лікарню на зміну, ОСОБА_2 була вже у відділенні. Вона здійснювала нагляд за породіллею, вимірювала артеріальний тиск, вислухувала серцебиття, температуру. Зазначила, що пологи велися у положенні на спині і на боку. У пологах застосовувався окситоцин, який вводився через крапельниць один кубик, піднялося серцебиття до 156-158 уд/хв., тоді відмінили, знизилося до 138-140 уд/хв. Розтин проміжності робила вона за вказівкою лікаря. з`явилася голівка, потім плечики. Пульсації пуповини не було. Було крайове прикріплення пуповини і істинний вузол зав`язаний. Зазначила, що дитина ОСОБА_2 на живіт не викладалася, а відразу після від`єднання від матері була поміщена на реанімаційний стіл. Звуки, яка ОСОБА_2 чула як хрипи, могли бути від апарату ШВЛ. У пологах вакуум екстрактор не використовувався, бо його не було у лікарні. Також акушерських щипців у пологах не було, оскільки вони вже досить давно не застосовуються.

Свідок ОСОБА_14 пояснила у суді, що працює на посаді молодшої медичної сестри акушерсько-гінекологічного відділення, на посаді 18 років. Вона присутня на пологах. Коли вони приступили на зміну 03.12.2021 року ОСОБА_2 вже була і відділенні. Коли ОСОБА_2 перевели до пологового залу, там були ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_16 і вона. Породілля лежала на лівому боку. Під час пологів вона чула як викликали лікаря анестезіолога. Щоб хтось із присутніх надавлював ОСОБА_2 на живіт вона не бачила.

ОСОБА_25 , будучи допитана як свідок пояснила, що її дочка ОСОБА_2 зранку 03.12.2018 року повідомила їй, що поїхала з чоловіком до Білопільської лікарні, також вони із ОСОБА_21 дзвонили протягом дня, доповідали, що роблять. Десь о 18-00 год. вона на таксі приїхала у відділення. ОСОБА_3 сидів у холі на дивані, сказав, що ОСОБА_2 у пологовому залі вже близько години. Вони просиділи деякий час, прийшов ОСОБА_15 . ОСОБА_3 сказав, що ОСОБА_2 вже родила, проте дитина не кричала. Коли почали бігати по коридору, вони почали хвилюватися, а потім усі вийшли із пологової зали, підійшли ОСОБА_15 та ОСОБА_1 та сказали, що дитина не вижила, так буває, а ОСОБА_2 жива. Вони були в шоці. Їм із ОСОБА_3 показали ОСОБА_2 , а потім дитину. Прийшов батько ОСОБА_2 , потім прийшли батьки ОСОБА_3 , їх усіх запросили до кімнати і сказали, що потрібно вирішувати питання із розтином дитини. Вони повідомили, що настоюють на проведенні експертизи. Наступного дня їм подзвонив експерт та сказав, що немає заяви на розтин, тоді ОСОБА_3 поїхав із батьком ОСОБА_3 і написав заяву. Їй відомо, що перший експерт дав заключення, що дитина народилася мертвонародженою, але за словами її дочки дитина дихала, коли її положили ОСОБА_2 на низ живота. Зазначила, що дані події дуже вплинули на її дочку, яка чекала на появу своєї першої дитини. Вона перебуває у пригніченому стані, погано спить, плаче. Змушена була приймали заспокійливі препарати за призначенням лікаря.

ОСОБА_26 , будучи допитаний свідком показав, що ввечері 03.12.2018 року він отримав дзвінок про те, що померла дитина ОСОБА_2 під час пологів. Він відразу поїхав до лікарні, зайшов у палату, там була ОСОБА_25 та ОСОБА_1 . Дочка повідомила його, що дитина народилася живою, їй виклали на живіт, а що потім трапилося ніхто не знає. Зазначив, що вагітність дочки проходила нормально, він та ОСОБА_3 возили її на всі обстеження по лікарнях, все було добре. Він пішов до ОСОБА_8 та запитав, що трапилося, на що ОСОБА_8 сказав, що не знає, швирнув журнал та сказав, «що тут усі такі померлі». Потім лікар ОСОБА_1 показала їм дитину та почали умовляти, щоб вони поховали дитину і не робили розтин, проте вони вирішили робити розтин дитини, щоб дізнатися що саме сталося. Тоді їм сказали шукати коробку та речі для дитини. Наступного дня він приїхав до лікарні та з`ясувалося, що дитини там немає. Він подзвонив ОСОБА_8 , а той сказав їхати до м.Суми, щоб написати дозвіл на розтин. Далі вони із ОСОБА_3 поїхали до поліції, де написали заяву. Через деякий час вони забрали дитину та поховали.

Свідок ОСОБА_27 , пояснила, що є матір`ю потерпілого ОСОБА_3 . Так, 03.12.2018 року подзвонив її син ОСОБА_3 та сказав, що вони у лікарні, так як ОСОБА_2 народжує. Потім ввечері знову дзвоне син, та каже: « мама, не має у нас більше ОСОБА_37 ». Коли вони приїхали до лікарні, ОСОБА_2 сказала, що не хотіли нас так засмутити. Лікар ОСОБА_1 запитала, чи будуть вони дивитися на дитину. Вони подивилися, це була здорова дитина. Потім їм сказали що оскільки у неї є порок серця, то у дитини також міг буди порок серця, проте зазначає, що це не спадкова хвороба. Далі їм сказали шукати коробок для того, щоб забрати дитину для поховання. Наступного дня 04.12.2018 року десь о 12 год. їм подзвонили та сказали їхати в Суми до патологоанатома писати заяву, а потім прийшла поліція їх опитувати. Потім у лікарні сказали, що була мала пуповина і дитина захлебнулася водами. Коли ОСОБА_1 приїхала із Сум то вона сказала, що тепер дитину будуть різати на шматочки. Також свідок зазначила, що у ОСОБА_2 була шишка на боці, тобто надавили, коли видавлювали дитину. Зі слів ОСОБА_2 дитина народилася живою, коли її виклали на живіт вона дихала. Також додала, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дуже тяжко пережили втрату дитину.

Свідок ОСОБА_28 у суді як свідок пояснив, що 3.12.2018 року від ОСОБА_3 він та його дружина дізналися, ОСОБА_2 у лікарні народжує. А ввечері ОСОБА_3 по телефону повідомив їх що сталося. По приїзду у лікарню мати ОСОБА_3 пішла у палату до ОСОБА_2 , а він, ОСОБА_3 та батько ОСОБА_2 розмовляли у коридорі. Потім його дружина пішла дивитися на дитину. Лікар ОСОБА_1 говорила їм навіщо різати таку крихітну дитину. Проте батько ОСОБА_2 сказав, що потрібно дізнатися, що дійсно трапилося під час пологів. Потім ОСОБА_1 зазначила, що особисто повезе дитину на розтин. Наступного дня 04.12.2018 року подзвонили ОСОБА_3 та сказали приїхати написати заяву на розтин. Через декілька днів рідним дозволили забрати дитину і поховати. Зазначає, що і фізичний і моральний стан ОСОБА_2 був вкрай важким, вона дуже тяжко перенесла втрату дитини.

ОСОБА_29 , яка була допитана в якості свідка вказала, що під час виконання своїх обов`язків 04.12.2018 року керівництвом СВ Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області її було призначено старшим групи слідчих у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 140 КК України. Під час досудового розслідування нею як слідчим було направлено запит головному лікарю Білопільської ЦРЛ ОСОБА_39 щодо надання посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога поліклінічного відділення КНП БРР «Білопільська ЦРЛ» ОСОБА_1 . Відповідь на запит тривалий час не надходила, тому 09.04.2019 року вона прибула до лікарні, де їй було надано оригінал посадової інструкції працівником установи ОСОБА_30 без відповіді на запит, підпис про отримання у неї не вимагали, цього ж дня посадову інструкцію було направлено експерту для проведення експертизи.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_30 пояснила, що працювала у Білопільській ЦРЛ оператором комп`ютерного набору з лютого 2019 року по грудень 2019 року. Приймальня знаходиться з секретарем головного лікаря. Стосовно лікаря ОСОБА_1 було два запити із поліції. Десь у квітні 2019 року до приймальні головного лікаря із відділу кадрів було надано посадову інструкцію лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_1 , яку запитувала із відділення поліції слідчий ОСОБА_29 . В цьому ж місяці до приймальні звернулася слідчий ОСОБА_29 і вона віддала їй запитувану інструкцію на той запит, що був раніше.

Під час судових дебатів сторона захисту - адвокат Литовченко О.СМ. просила суд не брати до уваги показання свідка ОСОБА_10 щодо наявності акушерських щипців оскільки відсутність акушерських щипців на балансі КНП БРР «Білопільська ЦРЛ» підтверджується копіями наказів «Про проведення річної інвентаризації» за 2016-2018 роки та копіями інвентаризаційних описів необоротних активів за 2016 - 2018 роки, з яких встановлено, що на балансі закладу не обліковувались ні акушерські щипці на вакуум екстрактори. Крім того, саме ОСОБА_10 відповідала за обробку і стерилізацію інструментів у пологовому залі та пояснила в суді, що щипці не були простерилізовані акушеркою ОСОБА_40 , яка здавала зміну, проте у ОСОБА_10 з моменту коли вона заступила на чергування 03.12.2018 року о 8:00 год. до моменту народження дитини о 17:58 год було достатньо часу для обробки і стерилізації акушерських щипців при їх наявності у відділення. Також просить врахувати, що щипці не використовувались ні в цей день ні на передодні.

Також просить не брати до уваги показання свідка ОСОБА_13 в частині того, що стосується наявності акушерських щипців під час пологів ОСОБА_2 03.12.2018, які не були простерилізовані, але які можливо, було обробити спиртом або дезрозчином та використати. Зауважує, що дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів проводиться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України №552 від 11.08.2017 «Про затвердження Державних, санітарних норм та правил «Дезінфекція, предстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров`я», який на передбачає обробку медичних, виробів спиртом взагалі, а обробка дезрочином це предстерилізаційне очищення. Тож використання не стерильної апаратури та інструментів протипоказано згідно вищезазначеного наказу.

Просить не брати до уваги заяву потерпілої ОСОБА_2 щодо наявності у неї температури після пологів і до дня виписки, оскільки згідно із відмітками у Температурному журналі акушерського відділення КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня» у ОСОБА_2 відмічалось підвищення температури одноразово 05.12.2018 року до позначки 37,5. Також твердження ОСОБА_2 відносно того, що лікар ОСОБА_1 натискала їй на живіт для прискорення родорозрішення (метод Кристеллера), внаслідок чого в неї був синець в області шлунку не відповідає дійсності, оскільки потерпіла перебуваючи у відділенні не скаржилася лікарю на синець, під час оглядів лікуючим лікарем ОСОБА_9 синців виявлено не було, що підтверлила ОСОБА_9 у суді. Просить суд звернути увагу на той факт, що під час допиту матері потерпілого ОСОБА_27 в якості свідка вона показала, що ОСОБА_2 скаржилася їй на синець під лівою молочною залозою, в той час коли потерпіла у суді говорила про синець в області шлунку. І лише після того як потерпіла ОСОБА_2 під час судового засідання виправила ОСОБА_27 і показала де в неї був синець, ОСОБА_27 показала на те саме місце де і потерпіла, що є неузгодження та розбіжності в показах. Під час виписки жодних скарг щодо стану її здоров`я та претензій до медичного персоналу з боку потерпілої та її родичів не було, що підтвердили у судовому засіданні головний лікар ОСОБА_8 , завідуюча акушерським відділенням ОСОБА_9 та мати потерпілої ОСОБА_25 .

Проте, суд бере до уваги покази всіх свідків, вважає їх належними та допустимими, такими що узгоджуються між собою та із матеріалами кримінального провадження. Покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_41 щодо наявності у відділенні щипців, які не обліковувалися згідно інвертаризаційних описів спростовується довідкою Білопільської ЦРЛ за вих № 11/614 від 27.06.2019 року щодо наявності станом на 03.12.2018 року медичних щипців ( т. 2 а.с. 142).

Крім підтвердження винуватості, факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй злочину також підтверджується письмовими матеріалами справи та речовими доказами, які були ретельно досліджені та проаналізовані судом під час судового розгляду у їх сукупності:

- заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_26 , які зареєстровані у Білопільському ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області від 04.12.2018 року щодо притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників Білопільської ЦРЛ за неналежне виконання своїх професійних обов`язків, що спричинили тяжкі наслідки, а саме смерть новонародженої дитини 03.12.2018 року в пологовому відділенні Білопільської ЦРЛ ( т. 2 а.с.4-5);

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04 грудня 2018 року щодо реєстрації кримінального провадження №12018200130000620 за ч. 2 ст. 140 КК України за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 новонародженої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у пологовому відділенні Білопільської ЦРЛ (т. 2 а. с. 6-7);

- журналом обліку приймання вагітних, роділь та породіль, розпочатого 01 лютого 2017 КЗ «БЦРЛ», в якому під № 314 є запис про ОСОБА_2 , яку госпіталізовано 03.12.2018 з діагнозом першострокові пологи, вагітність 40 тижнів з остаточним діагнозом: Дистрес плоду. Інтранатальна загибель плоду. (т. 2, а. с. 13-15);

- ухвалою слідчого судді від 05 грудня 2018 року про призначення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті дитини, яку народила ОСОБА_2 , 1996 р.н., за клопотанням ст. слідчого Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області Чухліба В.В. від 05.05.2018р. (т. 2, а. с. 20-21, 17-19);

- висновком судово-медичної експертизи № 1167/773 від 16.01.2019 року, згідно якого встановлено:

«1. Труп новонародженої дитини 03.12.2019: доношена, народилась на 39-40 тижні вагітності матері, про що свідчать антропометричні дані, наявність ядер скостеніння 0,8 см, краї нігтьових пластин знаходяться за краєм фаланг. Про новонародженість дитини свідчить наявність відокремленої пуповини, та сам її стан, наявність меконію в товстому кишківнику, та сліди меконію біля відхідникового отвору, добре виражена підшкірно-жирова клітковина, розташування пупкового кільця на однаковій відстані між лоном та мечовидним відростком, пружні вушні й носові хрящі, малі статеві губи й клітор прикриті великими статевими губами.

2(3.4.6). Дитина народилась життєздатною, що підтверджується ознаками зрілості плоду, та відсутністю будь-яких вад або захворювань, які б обумовлювали нежиттєздатність дитини. Дитина дихала, про що свідчить позитивний результат плавальних проб Галена та Бреслау, які були виконані в повному обсязі. Після народження дитина могла жити протягом терміну часу, який обчислюється декількома хвилинами, на що вказує відсутність реактивних змін в ділянках крововиливів виявлених під час судово-гістологічної експертизи.

3(5.) Смерть новонародженої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 настала в результаті асфіксії навколо-плідними водами, що підтверджується щільними на дотик легенями, при надавлюванні з поверхні яких виділяється невелика кількість дрібно пухирчатої піни, наявних підплевральних крововиливів темно-червоного кольору по всій їх поверхні, та гістологічно виявлені елементи навколоплідної рідини та меконію в альвеолах: «…вогнищеві внутрішньоальвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини, спазм артерій, дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіального епітелію, геморагічне просякання легеневої та міждольової плеври…внутрішньо-альвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини в альвеолах, бронхо-та бронхіолоспазм з десквамацією епітелію, наявність в деяких бронхіолах скупчень еритроцитів, вогнища геморагічного просякання плеври…Просвіти альвеол вузькі, часто в них визначаються скупчення еритроцитів в більшій або меншій кількості, елементи навколоплідної рідини (переважає меконій)».

4.(7.) Смерть новонародженої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 настала, судячи з виразності загальних трупних явищ, досліджуваних у секційній моргу, за більш ніж 48 год. до моменту проведення експертизи в секційній моргу.

5.(8.9.10.). При судово-медичній експертизі трупа новонародженої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 виявлені наступні тілесні ушкодження:

5.1. в м`яких тканинах голови, в тім`яно-потиличній ділянці, наявні вогнищеві крововиливи розмірами: в тім`яній ділянці зліва крововилив - 2,5х4 см, в тім`яно-потиличній ділянці справа вогнищеві темно-червоного кольору крововиливи різної форми та розмірів на площі - 10х10 см.

5.2. При дослідженні кореня язика виявлено темно-червоний крововилив зліва, 0,8х0,5 см, в ділянці верхнього краю щитоподібного хряща зліва по зовнішньому краю темно-червоний крововилив розміром 0,5х0,3 см.

5.3. По передньому краю діафрагмальної поверхні печінки наявний підкапсульний крововилив продовгуватої форми розташований вертикально, розмірами 3х1,5 см заповнений рідкою темно-червоною кров`ю.

Вказані тілесні ушкодження утворилися внаслідок дії тупих предметів по механізму удару або, стиснення (не виключено під час проходження тіла дитини через пологові шляхи), мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Ушкодження виявлене в верхній частині спинномозкового каналу (5,4): темно-червоний крововилив в тверду мозкову оболонку у вигляді пластинчастого згортка в ділянці 5-6-7 шийних хребців, який охоплює спинний мозок, на площі 2,5х1 см, утворився ймовірно внаслідок перерозтягнення, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

7. При судово-токсикологічному дослідженні крові новонародженої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено етиловий спирт.

8. На трупі новонародженої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_3 не виявлено ушкоджень, які б свідчили про виконання ін`єкції (т. 2, а. с. 23-27)» ;

- висновком суміжної профільної акушерсько-гінекологічної та педіатричної клініко-експертної комісії № Ѕ від 19 лютого 2019, яким встановлено, що: пологи у ОСОБА_42 03.12.2018 розпочались у строк. Перебіг пологів ускладнився дистресом плода у ІІ періоді. Була виконана епізіотомія і через 8 хв. народився мертвий плід (згідно записів у історії пологів № 314). У зв`язку із розпочавшимся дистресом плода не було припинено введення окситоцину, не було проведено акушерське дослідження (відсутній запис), не вжито заходів щодо термінового розродження шляхом вакуум-екстракції плода або акушерських шприців. При цьому, не проводилось динамічне спостереження за серцебиттям плода, відсутній запис КГТ. За даними висновку експерта № 1167/773 плід отримав тілесні ушкодження (пологові травми). По передньому краю діафрагмальної поверхні печінки наявний підкапсульний крововилив продовгуватої форми розташований вертикально, розмірами 3х1,5 см заповнений рідкою темно-червоною кров`ю та ушкодження у верхній частині спинномозкового каналу: крововилив в тверду мозкову оболонку у вигляді пластинчастого згортка в ділянці 5-6-7 шийних хребців, який охоплює спинний мозок, на площі 2,5х1 см. Зважаючи на наявні ушкодження, можливо зробити висновок, що смерть новонародженої дитини настала в результаті тяжкої асфіксії та пологових травм, отриманих в процесі розродження. Можливо у ІІ періоді, внаслідок раннього розтужування, було порушено біомеханізм пологів і голівка народилась до завершення внутрішнього повороту плечиків плода, що призвело до утруднення при їх виведенні і сприяло отриманню пологових травм. Гіпоксія плода настала до народження дитини. Внаслідок внутрішньоутробної гіпоксії відбувся параліч і розширення сфінктерів та виділення меконія в навколоплідні води, з подальшим потраплянням в дихальні шляхи та легені плода. Виявлені згідно висновка експерта № 1167/773 позитивні проби Галена та Бреслау можна розцінювати як хибно-позитивні після проведення реанімаційних заходів, в тому числі ШВЛ. Виявлені при судово-медичній експертизі пошкодження кореня язика та ділянки верхнього краю щитоподібного хряща відбулися внаслідок проведення інкубації трахеї та санації верхніх дихальних шляхів. Підкапсульний крововилив печінки та крововилив в тверду мозкову оболонку спинного мозку, імовірно, виникли внаслідок пологової травми. Первинна реанімація проведена в повному обсязі. Дії лікаря -педіатра по прийняттю рішення проводити реанімацію були обґрунтовані, враховуючи відсутність даних за час зупинки серця плода. Випадок можна вважати попереджуваним за умови своєчасного та адекватного розродження шляхом вакуум-екстракції або акушерських щипців (т. 2, а. с. 31-34);

- ухвалою слідчого судді від 29 січня 2019 року про призначення комісійної судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті дитини, яку народила ОСОБА_2 , за клопотанням ст. слідчого СВ Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області від 28.01.2019 року ОСОБА_29 (т. 2, а. с. 36-40, а.с. );

- висновком комісійної експертизи № 10/2019 від 15.04.2019 року, за підсумками якого комісія дійшла висновку:

« 1. Спостереження за вагітною жінкою у жіночій консультації велося згідно наказу МОЗ України № 417 від 05.07.2011 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».

2. Вагітна ОСОБА_2 самостійно звернулась в акушерське відділення Білопільської РРЛ 03.12.2018 о 06.00 год. в термін вагітності 40 тижнів із скаргами на відходження навколоплідних вод на періодичними переймами. Після огляду лікарем о 06.40 год. госпіталізована, рекомендоване спостереження. Дані стану вагітної та плода вказані в партограмі, проте веденні її не відповідає стандартам, записи є малоінформативними. Не вказано час розвитку дистресу плода. При виникненні дистресу плода не застосовувались заходи по вкороченню другого періоду пологів (накладання акушерських щипців чи вакуум-екстрактора) для прискорення вигнання плода при відсутності умов для розродження шляхом операції кесарського розтину. Згідно медичної документації, вагітній у ІІ періоді пологів введено 10 Од окситоцину за відсутності об`єктивних показань. Застосування окситоцину могло спричинити розвиток дистресу у плода або ж поглибити стан кисневого голодування. Пологи велися в положенні роділлі на спині, що теж могло посилити порушення матково-плацентарного кровотоку. Таким чином, тактика ведення пологів ОСОБА_2 при виявленні дистресу плода не відповідає Клінічному протоколу з акушерської допомоги «Дистрес плода при вагітності та під час пологів», а саме: …1. Уникати положення роділлі на спині; 2. Припинити введення окситоцину, якщо він був раніше призначений;…5. При визначенні дистресу плода необхідне термінове розродження:… у другому періоді - при головному передлежанні - вакуум -екстракція або акушерські щипці…». У наданій медичній документації відмічено про народження дитини мертвою. Маються суперечливі дані у показах медичних працівників, наданих ними при допитах, та даними медичної документації про проведення про реанімаційних заходів. Будь які записи, які б вказували на надання дитині невідкладної медичної допомоги та огляду дитини після народження, відсутні (не має карти реанімації новонародженого), що не дає можливості достовірно визначити народження дитини мертвою чи живою за критеріями живо-та мертвонародженості (у медичній документації вказана тільки оцінка стану новонародженого за шкалою Апгар).

3. Будь-яких захворювань, індивідуальних властивостей організму вагітної, які б могли вплинути на перебіг вагітності, внутрішньоутробний розвиток плода та настання смерті дитини, не виявлено.

4. Вага 3 840,0 та зріст 52 см при народженні, а також відсутності вад розвитку які б унеможливлювали життя дитини поза утробою матері, свідчать, що дитина ОСОБА_2 народилась життєздатною.

5 (5,6). За морфологічними даними, встановленими при судово-медичному дослідженні трупа новонародженої дитини та при судово-гістологічному дослідженні шматочків органів та тканини, вказує на те, що дитина дихала і народилась живою.

6 (7). Смерть новонародженої дитини ОСОБА_2 настала після народження.

7(8). Причиною смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 стала асфіксія навколоплідними водами. Це підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа (легені щільні на дотик, при їх надавлюванні з поверхні яких виділяється невелика кількість дрібно пухирчатої піни, наявних підплевральних крововиливів темно-червоного кольору по всій їх поверхні) та даними судово-гістологічного дослідження (гостре правопорушення кровообігу у вигляді вираженого повнокрів`я судин венозного русла при нерівномірному кровонаповненні артеріального з множинними дрібними периваскулярними крововиливами у всіх органах та тканинах, наданих на дослідження. Порушення тонусу судин у вигляді паретичного розширення судин венозного русла, нерівномірно вираженого спазму артерій, порушення реологічних властивостей крові; набряк строми міокарду; вогнищеві внутрішньоальвеолярні крововиливи; наявність елементів навколоплідної рідини, спазм артерій, дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіолярного епітелію, геморагічне просякання легеневої та міждольової плеври… внутрішньоальвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини, спазм артерій, дрібних бронхів та бронхіол, десквамація бронхіального епітелію, геморагічне просякання легеневої та міждольової плеври…внутрішньо-альвеолярні крововиливи, наявність елементів навколоплідної рідини в альвеолах, бронхо-та бронхіолоспазм з десквамацією епітелію, наявність в деяких бронхіолах скупчень еритроцитів, вогнища геморагічного просякання плеври…Просвіти альвеол вузькі, часто в них визначаються скупчення еритроцитів в більшій або меншій кількості, елементи навколоплідної рідини (переважає меконій)». В медичній документації вказана абсолютно коротка пуповина, однак відсутнє об`єктивні підтвердження (у другому періоді пологів «п 11 пуповина нормальна: обведене 1. «так» та «ні» / кружечок навколо «так» частково стерто/ «абсолютно коротка пуповина. Розмір 760 см», вага не вказана).

8 (9). Смерть дитини настала в короткий проміжок часу після народження, який може вираховуватись хвилинами. Динаміка розвитку трупних змін (при огляді місця події 04.12.18 та у секційній моргу 06.12.18, відповідає давності настання смерті більше 48 год. до моменту проведення експертизи в секційній моргу. Достовірно встановити час настання смерті дитини не можливо.

9 (10,12). При судово-медичній експертизі трупа новонародженої дитини виявлені тілесні ушкодження, які утворились внаслідок дії тупих предметів по механізму стиснення, розтягнення. Крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. З наданою медичною документацією та з проведенням попереднього незавершеного патологоанатомічного дослідження не можливо достовірно встановити механізм та обставини травмування плода в пологах. Проте, характер тілесних ушкоджень, виявлений при судово-медичній експертизі трупа, свідчить про можливість втручання ззовні з метою прискорення пологів після діагностування дистресу плода (підкапсульний крововилив печінки та розтягнення спинного мозку можуть виникати при прискоренні пологів шляхом натискання на дно матки ззовні - застосування методу Крестеллера; крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку та крововиливи в м`які тканини обох тім обох тім`яних ділянок могли виникнути при екстракції плода з пологових шляхів). На судову експертизу було надано тільки фрагмент спинного мозку, що не дає можливості визначити повний об`єм травм та дати об`єктивну оцінку травми.

10 (11). Вказані тілесні ушкодження не знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті новонародженої дитини, однак травма шийного відділу спинного мозку могла усугубити та прискорити перебіг асфіксії.

11(13). Не виключено, що при своєчасному діагностуванні дистресу плода та прискорення розродження жінки, а також при наданні негайної реанімаційної допомоги новонародженій дитині смерті дитини ОСОБА_2 можна було б уникнути.

12(14). За даними на експертизу матеріалами комісією виявлено ознаки невиконання та неналежного виконання своїх професійних обов`язків (несвоєчасне діагностування дистресу плода та тактика ведення пологів після його виявлення лікарем; не повний огляд новонародженої дитини та не проведення реанімаційних заходів лікарями; порушення нормативних документів ( наказу МОЗ України № 900 від 27.12.2006, Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої наказом МОЗ України від 29.03.2006 № 179) медичними працівниками Білопільської ЦРЛ, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 42-80);

- постановою ст.слідчого Білопільського ВП ОСОБА_29 про проведення невідкладного обшуку від 04.12.2018 року ( т. 2 а.с. 219-221);

- протоколом обшуку слідчого Білопільського ВП від 04.12.2018 р. про проведення невідкладного обшуку у КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» з метою відшукання індивідуальної картки вагітної та породіллі ОСОБА_2 , історії вагітності та пологів, медичної картки новонародженої дитини, результати дослідження КТГ новонародженої дитини, а також іншої документації щодо виниклої ситуації при наданні медичної допомоги при пологах ОСОБА_2 , із відеозаписом до нього про застосуванням технічних засобів фіксування ( досліджений у судовому засіданні) (т. 2, а. с. 222-226, 232 )»;

- ухвалою слідчого судді від 05 грудня 2018 року про надання дозволу на проведення обшуку житла та іншого володіння, якою надано дозвіл на вилучення: 1) графіку обліку використання робочого часу працівників акушерсько-гінекологічного відділення; 2) графіку обліку використання робочого часу ургентних акушер-гінекологів; 3) посадових інструкцій на ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_15 ; 4) історії вагітності та пологів №314; 5) медичної картки новонародженого ОСОБА_45 від 03 грудня 2018 року; 6) лікарського свідоцтва про пренатальну смерть №27; 7) лікарського свідоцтва про пренатальну смерть №1 від 04 грудня 2018 року; 8) лікарського свідоцтва про пренатальну смерть №1 від 04 грудня 2018 року; 9) обмінної картки ОСОБА_2 ; 10) журналу обліку приймання вагітних та породіль; 11) журналу запису пологів у стаціонарі; 12) папки зі свідоцтвами про підвищення кваліфікації працівників Білопільської ЦРЛ; 13) 6 (шести) книг наказів особового складу працівників КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» (т. 2, а. с. 227-229);

- табелем обліку використання робочого часу Білопільської ЦРЛ (т. 2, а. с. 230-231);

-протоколом невідкладного обшуку від 04.12.2018, проведеного у Сумському патологоанатомічному буро з відеозаписом до нього (т. 3, а. с. 35-40, 51 );

- постановою слідчого Білопільського ВП про проведення невідкладного обушку від 04.12.2018 р. у Сумському обласному патологоанатомічного бюро з метою відшукання та вилучення документів вагітної та породіллі ОСОБА_2 (т. 3, а. с. 43-44);

- ухвалою слідчого судді від 05 грудня 2018 року про надання дозволу ( в. порядку ч. 3 ст. 233 КПК ) на проведення обшуку КЗ Сумської обласної ради «Сумське обласне патологоанатомічне бюро», якою надано дозвіл на вилучення: 1) журналу реєстрації надходження і видачі трупів на 205 аркушах; 2) протоколу поталого-анатомічного дослідження №34 трупа мертвонародженого від 04 грудня 2018 року на ОСОБА_45 (дівчина) на 2 аркушах; 3) заяви від ОСОБА_3 на 1 аркуші; 4) протоколу поталого-анатомічного дослідження плоду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 1 аркуші; 5) направлення на патологоанатомічне дослідження новонародженого ( ОСОБА_2 - мати) на 2 аркушах; 6) заяви від ОСОБА_3 ; 7) зшитих 27 лікарських свідоцтв про перинатальну смерть (заповнені) та 16 свідоцтв про перинатальну смерть - чисті (т. 3, а. с. 48-50);

- протоколом патолого-анатомічного дослідження посліду (т. 3, а. с. 52-53);

-направленням на патологоанатомічне дослідження плоду мертвонародженого від 04.12.2018 (т. 3, а. с. 53);

- лікарським свідоцтвом про перинатальну смерть № 27 від 04.12.2018 на метвонароджену ОСОБА_45 (т. 3, а. с. 54);

- лікарським свідоцтвом про перинатальну смерть № 1 від 04.12.2018 на метвонароджену ОСОБА_45 (т. 3, а. с. 55);

- лікарським свідоцтвом про перинатальну смерть № 1 від 04.12.2018 на метвонароджену ОСОБА_45 (т. 3, а. с. 56);

- посадовою Інструкцією лікаря-акушера-гінеколога ОСОБА_1 , у п. 2 якої визначено завдання та обов`язки лікаря акушер-гінеколога (т. 2, а. с. 137- 140);

- листом КНП «Білопільська ЦРЛ», в якому зазначено, що акушерське відділення забезпечене акушерськими щипцями в кількості 2 шт. (станом на 03.12.2018) (т. 2, а. с. 142-146);

- запитом слідчого та копією журналу реєстрації вихідних документів та документів, створюваних установою Білопільського РВ щодо запиту від 28.01.2019 року № 917 до Білопільської ЦРЛ щодо посадової інструкції ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 133-137);

Стороною захисту - адвокатом Литовченко О.М. до суду було надано в якості письмових доказів наступні документи:

- копію медичної картки стаціонарного хворого № 1341/111 на ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 149-159);

- Інструкцією для медичного застосування лікарського засобу ТРИМЕК, Метресса (т. 2, а. с. 160-178);

- копію наказу КЗ Білопільської районної ради «Білопільська ЦРЛ» від 30.09.2016 «Про проведення річної інвентаризації в 2016р.» (т. 2, а. с. 181-182);

- копію наказу КЗ Білопільської районної ради «Білопільська ЦРЛ» від 28.09.2017 «Про проведення річної інвентаризації в 2017р.» (т. 2, а. с. 190-191);

- копію наказу КЗ Білопільської районної ради «Білопільська ЦРЛ» від 30.10.2018 «Про проведення річної інвентаризації в 2018р.» (т. 2, а. с. 199);

- копії інвертиризаційних описів необоротних активів за 2016-2018 року КЗ Білопільської районної ради «Білопільська ЦРЛ» ( т. 2, а.с. 183-189, 192 -198, 200-208);

- копію журналу температурного акушерського відділення, розпочатий з 01.02.2017 (т. 2, а. с. 211-213);

- копію журналу реєстрації амбулаторних хворих за 2018 р. лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_1 (т. 2, а. с. 215-216);

Сторона захисту - захисник Литовченко О.М. в судових дебатах просила визнати недопустимими доказами :

1) посадову інструкцію лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_1 , затверджену головним лікарем КЗ «Білопільська ЦРЛ» ОСОБА_8 01 грудня 2018 року та решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними, а саме; висновок експерта № 1167/773, висновок експерта № 10/2019, оскільки цей доказ, отриманий не в установленому КПК України порядком чим порушує права підзахисної.

Так, 26 травня 2020 року стороні захисту, обвинуваченій ОСОБА_1 , потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представнику Пашкову C.L, представнику цивільного відповідача КНП Білопільської районної, ради «Білопільська ЦРЛЛ» стороною обвинувачення були відкриті посадова інструкція (оригінал) лікаря- акушер-гінеколога ОСОБА_1 , затверджена головним лікарем КЗ «Білопільська ЦРЛ» ОСОБА_8 01 грудня 2018 року, копія листа № 917 від 28.01.2019 року на ім`я головного лікаря Білопільської ЦРЛ ОСОБА_8 за підписом старшого слідчого Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_29 , з проханням направити на її адресу завірену копію посадової інструкції акушер-гінеколога ОСОБА_1 . На копії листа № 917 від 28.01.2019 відсутня відмітка про отримання листа Білопільською ЦРЛ чи направлення його поштою. Також в матеріалах кримінального провадження відсутній супровідний лист Білопільської ЦРЛ, який підтверджує факт направлення лікарнею на адресу старшого слідчого ОСОБА_29 засвідченої в установленому порядку копії чи оригіналу посадової інструкції лікаря акушер- гінеколога - ОСОБА_48

2) протокол обшуку із застосуванням технічних засобів фіксування з додатками від 04.12.2018 та решту доказів сторони обвинувачення, які, є похідними, а саме: графік обліку використання робочого часу працівників акушерсько-гінекологічного відділення, графік обліку використання робочого часу ургентних акушер-гінекологів, посадові інструкції ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_10 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , історію вагітності та пологів № 314, медична карта новонародженого ОСОБА_45 від 03.12.2018, лікарське свідоцтво про пренатальну смерть № 27, лікарське свідоцтво про пренатальну смерть №1 від 04.12.2018, обмінна карта ОСОБА_2 , журнал обліку приймання вагітних та породіль, журнал запису пологів у стаціонарі, папка зі свідоцтвами про підвищення кваліфікації працівників ОСОБА_54 , 6 (шість) книг наказів особового складу КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ», оскільки виявлено істотні порушення норм кримінального- процесуального, законодавств. України.

Так, сторона захисту вважає, що були відсутні підстави для проведення невідкладного обшуку 04.12.2018 в приміщенні Білопільській ЦРЛ за адресою м. Білопілля, вул. Маяковського, 27, оскільки заява ОСОБА_26 (батька ОСОБА_2 ) про проведення перевірки та притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників Білопільської ЦРЛ була зареєстрована у Білопільському ВП ГУНП в Сумській області 04.12.2018 о 11:29 год, відомості до ЄРДР внесені 04.12.2018 о 12:43 год., тож слідчий за погодженням з прокурором або прокурор мали можливість звернутися до слідчого судді з клопотанням про обшук для отримання відповідної ухвали. Крім того, із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ні головний лікар ОСОБА_8 ні заступник головного лікаря з економічних питань ОСОБА_55 не надавали письмову добровільну згоду на проведення обшуку приміщення, хоча у протоколі обшуку від 04.12.2018 є запис про те, що огляд проведений на підставі заяви (добровільної згоди) власника або користувача приміщення Білопільської ЦРЛ, проте сама заява в матеріалах кримінального провадження відсутня. Також у вступній частині протоколу вказано про застосування відеокамери «Panasonic», проте не зрозуміло аналогова чи цифрова, не вказані характеристики технічного засобу: тип, клас; модель, матриця, об`єктив, режим відео зйомки, запис аудіо, тип носія, тип карти, об`єм; логотип (виробник); 4) серійний номер; 5) швидкісний клас; та інше. Ні в протоколі обшуку ні на упаковці флеш носія не зазначено ідентифікаційний номер відео записуючого пристрою. Також при його пакуванні порушення вимоги ст. 105 КПК України. В протоколі обшуку не викладений весь хід слідчої дії (послідовність всіх дій під час проведення обшуку, не відображено порядок проведення обшуку, місце та спосіб виявлення з детальним описом та оглядом, відсутні відомості про спосіб упаковки, опечатування вилучених документів, відомості про присутніх осіб ). Також під час обшуку, серед іншого вилучена папка зі свідоцтвами про підвищення кваліфікації працівників Білопільської ЦРЛ, проте під час дослідження даного доказу в суді з`ясувалось, що в даній папці взагалі відсутнє свідоцтво про підвищення кваліфікації лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_1 . В подальшому копію свідоцтва про підвищення кваліфікації лікарем ОСОБА_1 було надане стороною захисту.

Вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу, а саме: 1) документального підтвердження щодо наявності вакуум екстракторів та акушерських щипців із зазначенням дати їх придбання та дати з якої вони перебувають на балансі Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня»; 2) отримання посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_1 в порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України; 3) неправильного застосування окситоцину; 4) наявності стрічки в апараті КТГ; 5) наявності в матеріалах справи лікарняного листа, як доказу перебування завідуючої акушерсько-гінекологічного-відділення ОСОБА_9 на лікарняному.

Тому на підставі вищевикладеного, просить виправдати ОСОБА_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КК України, оскільки не доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування правил ст. 87 КПК до наданих сторонами доказів, суд виходить з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи, гарантованих у документах, що згадані в цій статті.

Так, стаття 234 КПК у редакції Закону, що діяла під час проведення вказаної слідчої дії, встановлено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

За ст. 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Як виняток ч. 3 ст. 30 Конституції України передбачає, що у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Такий виняток встановлено саме у ч. 3 ст. 233 КПК. Слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Невідкладний обшук, який проводився 04.12.2018 року у приміщенні Білопільської ЦРЛ проводився відразу після реєстрації заяви потерпілої ОСОБА_2 щодо вчинення злочину, як виняток, передбачений ч. 3 ст. 233 КПК, для невідкладних випадків. У матеріалах кримінального провадження наявна ухвала слідчого судді про узаконення обшуку у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, оскільки слідчий за погодженням із прокурором невідкладно після здійснення таких дій (постфактум) звернувся з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді, що підтверджується відповідною ухвалою слідчого судді від 05 грудня 2018 року про надання дозволу на проведення обшуку.

Також захисник Литовченко О.М. зазначила, що під час слідчої дії застосовувалася відеокамера «Panasonic», проте не вказані характеристики технічного засобу: тип, клас; модель, матриця, об`єктив, режим відео зйомки, запис аудіо, тип носія, тип карти, об`єм; логотип (виробник); 4) серійний номер; 5) швидкісний клас; та інше. Ні в протоколі обшуку ні на упаковці флеш носія не зазначено ідентифікаційний номер відео записуючого пристрою.

У судовому засіданні було досліджено відеозапис, що містився на флеш картці, який є додатком до протоколу обшуку та з якого встановлено, що слідча дія відповідала вимогам процесуального закону, будь який істотних порушень прав не жодних осіб не було порушено. Весь хід слідчої дії не був описаний у протоколі, оскільки вівся безперервний запис на відеокамеру. Не зазначення у самому протоколі вказаних характеристик технічного засобу, не може бути підставою для визнання цієї слідчої дії недопустимим доказом, оскільки цей факт не підпадає під поняття недопустимості доказів в розумінні ст.87 КПК України.

Крім того, під час слідчої дії всі вилучені документи були належно упаковані, будь яких зауважень щодо вказаних дій слідчого із відеозапису судом не встановлено.

Враховуючи те, що обшук був проведений у відповідності до вимог процесуального закону, під час його проведення були вилучені документи, які у подальшому визнані речовими доказами та мали суттєве значення для справи, суд не може погодитися з доводами захисника Литовченко О.М. про недопустимість такого доказу та підстав для застосування до цього доказу доктрини «плодів отруйного дерева», на чому наголошувала захисник у своїй промові.

Крім того, суд вважає, що посадова інструкція лікаря акушер-гінеколога ОСОБА_1 від 01.12.2018 року та лист № 917 від 28.01.2019 року на ім`я головного лікаря Білопільської ЦРЛ ОСОБА_8 за підписом старшого слідчого Білопільського ВП Сумського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_29 , з проханням направити на її адресу завірену копію посадової інструкції акушер-гінеколога ОСОБА_1 не може визнаватися недопустимим доказом, оскільки дані докази були відкриті учасникам справи прокурором 26 травня 2020 року у порядку ст. 290 КПК України. У подальшому судом допитана ОСОБА_30 , яка працювала оператором комп`ютерного набору поліклінічного відділення Білопільської ЦРЛ на особисто надала посадову інструкцію лікаря ОСОБА_1 слідчому ОСОБА_29 на раніше наданий запит. Слідчий ОСОБА_29 дала аналогічні покази та підтвердила, що не отримавши відповіді щодо надання посадової інструкції особисто звернулася у приймальню головного лікаря, де їй працівником було надано посадову інструкцію. Факт того, що остання не розписувалася за його отримання та відсутня відмітка у лікарню про видачу слідчому посадової інструкції лікаря не спростовують показів вказаних свідків у судовому засіданні, які попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення.

Згідно положень ст. 94 КПК України суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, відповідно до ст. ст. 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Таким чином, у суду немає підстав не довіряти вказаним вище письмовим доказам , оскільки вони не викликають сумнівів щодо їх достовірності та в своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи.

Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ст. 17 ч. 1 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючи норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

В основу доведеності винуватості обвинуваченої суд покладає висновок судової комісійної експертизи № 10/2019 від 15.04.2019 року із якого встановлено, що причиною смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 стала асфіксія навколоплідними водами. Це підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа та даними судово-гістологічного дослідження. Смерть дитини настала в короткий проміжок часу після народження, який може вираховуватись хвилинами. Достовірно встановити час настання смерті дитини не можливо. При судово-медичній експертизі трупа новонародженої дитини виявлені тілесні ушкодження, які утворились внаслідок дії тупих предметів по механізму стиснення, розтягнення. Крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Інші тілесні ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень. З наданою медичною документацією та з проведенням попереднього незавершеного патологоанатомічного дослідження не можливо достовірно встановити механізм та обставини травмування плода в пологах. Проте, характер тілесних ушкоджень, виявлений при судово-медичній експертизі трупа, свідчить про можливість втручання ззовні з метою прискорення пологів після діагностування дистресу плода (підкапсульний крововилив печінки та розтягнення спинного мозку можуть виникати при прискоренні пологів шляхом натискання на дно матки ззовні - застосування методу Крестеллера; крововилив в ділянку шийного відділу спинного мозку та крововиливи в м`які тканини обох тім`яних ділянок могли виникнути при екстракції плода з пологових шляхів). На судову експертизу було надано тільки фрагмент спинного мозку, що не дає можливості визначити повний об`єм травм та дати об`єктивну оцінку травми. Вказані тілесні ушкодження не знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті новонародженої дитини, однак травма шийного відділу спинного мозку могла усугубити та прискорити перебіг асфіксії. Не виключено, що при своєчасному діагностуванні дистресу плода та прискорення розродження жінки, а також при наданні негайної реанімаційної допомоги новонародженій дитині смерті дитини ОСОБА_2 можна було б уникнути. За даними на експертизу матеріалами комісією виявлено ознаки невиконання та неналежного виконання своїх професійних обов`язків (несвоєчасне діагностування дистресу плода та тактика ведення пологів після його виявлення лікарем; не повний огляд новонародженої дитини та не проведення реанімаційних заходів лікарями; порушення нормативних документів ( наказу МОЗ України № 900 від 27.12.2006, Інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, затвердженої наказом МОЗ України від 29.03.2006 № 179) медичними працівниками Білопільської ЦРЛ, які знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті новонародженої дитини ОСОБА_2 .

Також судои були проаналізовані доводи сторони захисту та пояснення ОСОБА_1 під час розгляду справи, але, на переконання суду, вони не спростовують вищезазначені висновки вказаної комісійної судово-медичної експертизи про винуватість ОСОБА_1 .

Отже, що стосується показань обвинуваченої ОСОБА_1 , а саме заперечення останньою факту вчиненого нею кримінального правопорушення та невизнання вини, суд сприймає як спосіб захисту та оцінює її покази в сукупності з іншими доказами.

Враховуючи викладене, допитавши обвинувачену, потерпілих, свідків, цивільного відповідача щодо цивільного позову та дослідивши письмові матеріали кримінального провадження у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та описовій частині вироку суду, доведена повністю.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні докази, з точки зору належності, допустимості, та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом, суд прийшов до переконання, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України, а саме: неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок недбалого та несумлінного до них ставлення, яке спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому, та винуватість якої підтверджено належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2013 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Як слідує з п. 3 даної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину його обставини його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчиненого групою осіб і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Статтею 17 Закону України від 23.02.2016 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справи суди застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» п. 38 рішення від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий тягар для особи».

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування того чи іншого покарання.

Згідно із статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного нею злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є не тяжким злочином, її особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено про те, що досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї, його матеріальний стан, тощо.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно із ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжували б покарання ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено.

Згідно досудової доповіді, складеної начальником Білопільського РС філії ДУ «Центр пробації» в Сумській області Алюшиною С.І. відносно обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що враховуючи особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (т. 1, а. с. 169-172).

При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_1 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченої та запобіганню вчинення нею нових злочинів.

Суд враховує особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалася, до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання професійних обов`язків не притягувалася, на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, пенсіонерка, працююча лікарем гінекологом поліклінічного відділення комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» зі стажем 40 років, має бездоганну репутацію, за місцем роботи характеризується як досвідчений, грамотний, дисциплінований працівник, має хорошу практичну і теоретичну підготовку, постійно підвищує свій професійний рівень, має вищу кваліфікаційну категорію лікаря-акушера-гінеколога, неодноразово нагороджувалась почесними грамотами управління охорони здоров`я Сумської облдержадміністрації, КЗ БРР «Білопільська центральна районна лікарня», користується повагою серед колективу медичних працівників та населення (т. 2, а. с. 81-89).

Таким чином, враховуючи сукупність зазначених вище обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , з урахуванням особи винної, її відношення до скоєного, суд прийшов до висновку, що за вчинення останньою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів буде покарання, призначене в межах санкції статті у виді позбавлення волі із позбавленням права займати посади, пов`язані із медичною діяльністю із застосуванням положень ст. 75 КК України із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

На переконання суду, призначене покарання достатнє для виправлення та перевиховання ОСОБА_1 , відповідає цілям та загальним засадам призначення покарання.

На думку суду, призначення покарань обвинуваченій забезпечить виконання завдань кримінального судочинства та слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст. 2 КПК України.

Приймаючи таке рішення, суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004).

Вимога додержання справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема, у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року, які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов про відшкодування моральної шкоди внаслідок вчиненого кримінального правопорушення в розмірі 300 000 грн до КНП Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня», проте у судових дебатах при визначенні розміру відшкодування поклалася на розсуд суду, вважаючи заявлену суму завищеною (т. 1, а. с. 27-34, 45-46).

У судовому засіданні представник цивільного відповідача - КНП Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» адвокат Даценко А.М. цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 на суму 300 000 грн. не визнав повністю, просив відмовити у його задоволенні, оскільки потерпіла ОСОБА_2 не надала жодного доказу на підтвердження тих обставин, які викладені в її позові, та які є на її думку є підставою для задоволення позовних вимог. Крім того, у відзиві на позов представник цивільного відповідача зазначив, що у разі доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні нею злочину за ч. 2 ст. 140 КК України, остання зобов`язана відшкодувати моральну шкоду, а не лікарня (т. 1, а. с. 96-98).

Третя особа за позовом - обвинувачена ОСОБА_1 , її захисника Литовченко О.М. просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вина ОСОБА_1 стороною обвинувачення не доведена.

Заслухавши потерпілу ОСОБА_2 та її представника - Пашкова С.І., представника цивільного відповідача - КНП Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» адвоката Даценко А.М., третю особу за позовом - обвинувачену ОСОБА_1 , її захисника Литовченко О.М., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілій ОСОБА_2 моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню із цивільного відповідача, суд враховує роз`яснення пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», в якому зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Отже, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_2 , суд виходить із вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та засад розумності, виваженості та справедливості, при цьому враховуючи характер і обсяг душевних страждань потерпілої, які виражались у фізичному болі та стражданнях, які зазнала у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я та смертю новонародженої дитини, а також те, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, гідності особи, а тому вважає за необхідне стягнути з цивільного відповідача - КНП Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Частиною 1 статті 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Водночас згідно ч. 1 ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати складають 4 500 грн. за послуги адвоката Пашкова С.І., які необхідно стягнути із обвинуваченої ОСОБА_1 ( т. 1 а. с . 35-37).

Питання про речові докази необхідно вирішити у порядку ст. 100 КПК.

Під час досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у рамках даного кримінального провадження не обирався. За результатами судового розгляду кримінального провадження підстав для обрання обвинуваченій запобіжного заходу суд також не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов`язані із лікарською діяльністю строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку на 1 (один) рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Стягнути із ОСОБА_1 на корить потерпілої ОСОБА_2 витрати на правову допомогу адвоката Пашкова С.І. у сумі 4 500 грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Білопільської районної ради «Білопільська центральна районна лікарня» ( вул. Маяковського, 27, м. Білопілля, Сумської області, код ЄДРПОУ 02007489) на користь потерпілої ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану наслідок вчинення кримінального правопорушення в сумі 100 000 ( сто тисяч) грн.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

1.графік обліку використання робочого часу працівників акушерсько - гінекологічного відділення на 1 арк. повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

2.графік обліку використання робочого часу ургентних акушер - гінекологів на 1 арк. повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

3.посадові інструкції на ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

4.історія вагітності та пологів № 314 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

5.медичну карту новонародженого ОСОБА_45 від 03.12.2018 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

6.лікарське свідоцтво про перинатальну смерть № 27 від на 1 арк. повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

7.лікарське свідоцтво про перинатальну смерть №1 від 04.12.2018 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

8.лікарське свідоцтво про перинатальну смерть №1 від 04.12.2018 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

9. обмінну карту ОСОБА_2 повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

10. журнал обліку приймання вагітних, роділь та породіль повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

11. журнал запису пологів у стаціонарі - повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

12. папку зі свідоцтвами про підвищення кваліфікації працівників Білопільської ЦРЛ повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня»;

13. 6 книг наказів працівників КЗ БРР «Білопільська ЦРЛ» повернути до КНП БРР «Білопільська центральна районна лікарня» ( суду не надано);

14. журнал реєстрації надходження і видачі трупів на 205 арк. - повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

15. протокол поталого - анатомічного дослідження № 34 трупа мертвонародженого від 04.12.18 на ОСОБА_45 на 2х арк. - повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

16. заява від ОСОБА_3 на 1 арк. - повернути до Сумського патологоанатомічного бюро ;

17. протокол поталого - анатомічного дослідження плоду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1 арк.- повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

18. направлення на патологоанатомічне дослідження новонародженого на 2 арк.- повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

19. заява від ОСОБА_3 на 1 арк.- повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

20. зшиті 27 лікарських свідоцтв про перинатальну смерть (заповнені) та 16 свідоцтв про перинатальну смерть (чисті) - повернути до Сумського патологоанатомічного бюро;

21. завірені копії з журналу реєстрації ультразвукових досліджень за 19.07.2018, 25.05.2018, 10.10.2018 на 6 арк., - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя