Ухвала суду № 100053193, 15.09.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/1148/21

Провадження № 2/448/571/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15.09.2021 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська», про визнання права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками, визнання протиправним та скасування рішення Мостиської міської ради Львівської області, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшла вищевказана цивільна справа.

Ознайомившись із змістом позовної заяви та проаналізувавши додані до неї додатки, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

У позовній заяві стороною позивача пред`явлено наступні позовні вимоги: визнати протиправним та скасувати рішення Мостиської міської ради (реквізити якого буде уточнено стороною позивача в заяві про уточнення позовних вимог після витребування матеріалів щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду) щодо передачі ТОВ «Агрокультура Мостиська» в оренду земельної ділянки під кадастровим номером 4622483900:11:000:0049; визнати за позивачем ОСОБА_1 право довічного успадковуваного володіння земельною ділянкою площею 7 га (ділянка № НОМЕР_1 ) та земельною ділянкою площею 3 га (ділянка № НОМЕР_2 ) на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області, які надані для ведення селянського (фермерського) господарства згідно Державного акту на право користування землею серії Б №059985, виданого на ім`я ОСОБА_2 виконавчим комітетом Мостиської районної ради народних депутатів, затвердженого рішенням Мостиського райвиконкому №38 від 20.02.1992р.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст.ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Однак не всі примірники позовної заяви, які подані до суду, підписані стороною позивача, зокрема один з примірників (копій) позовної заяви не містить ні підпису позивача, ні підпису його представника.

У відповідності з пунктами 3, 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За статтею 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

У зв`язку з заявленням позовної вимоги майнового характеру про визнання речового права на майно (земельну ділянку), у позовній заяві стороною позивача зазначена ціна позову – 443 600 грн.

Згідно ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності є звіт про оцінку майна (акт оцінки майна). Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Однак стороною позивача до позовної заяви не доданий звіт про оцінку майна (земельної ділянки загальною площею 10 га). Натомість до позову додано копію лише одного аркуша - висновку про вартість майна, складеного виконавцем ПП «Оціночна компанія «Апекс», який ймовірно є частиною звіту про оцінку майна, складеного зазначеним суб`єктом оціночної діяльності. Крім того, із поданого висновку про вартість майна слідує, що об`єктом оцінка була земельна ділянка площею 8,038 га, натомість предметом спору згідно позовної заяви є земельна ділянка загальною площею 10 га, зокрема земельна ділянка площею 7 га (ділянка № НОМЕР_1 ) та земельна ділянка площею 3 га (ділянка № НОМЕР_2 ) на території Крисовицької сільської ради Мостиського району Львівської області. Відтак, суд ставить під сумнів відповідність ціни позову, що зазначена в позовній заяві, дійсній вартості спірного майна (спірних земельних ділянок). Наведене відповідно не дає можливості суду перевірити правильність розміру судового збору, визначеного та сплаченого стороною позивача за заявлені позовні вимоги.

Позовні вимоги у поданій заяві обґрунтовані обставинами спадкування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; обставинами спадкування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спадкового майна спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також обставинами спадкування ОСОБА_1 та ОСОБА_5 спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 передбачено, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом про визнання права в порядку спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008, №7«Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді справ цієї категорії слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Однак стороною позивача до позовної заяви додано лише повідомлення приватного нотаріуса Мостиського районного нотаріального округу Яксманицького Р.С. від 12.08.2021р., адресоване ОСОБА_1 з приводу неможливості видачі Свідоцтва про право на спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 , натомість у позовній заяві сторона позивача зазначає не тільки про факт відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , а обґрунтовує позовні вимоги обставинами спадкування ще й після смерті спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відтак суду не зрозуміло, чи хтось із спадкоємців, зазначених у позовній заяві, звертався до нотаріуса після смерті спадкодавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що обставини щодо родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - викладені в позовній заяві без зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. До матеріалів позову додано лише доказ на підтвердження родинних відносин ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 . Обставини ж родинних відносини всіх інших зазначених спадкоємців зі спадкодавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 викладені без зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з п.4.2, Глави 10, Розділу 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»,затвердженого та зареєстрованого Міністерством юстиції України від 22.02.2012р. , доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.

Також в позовній заяві не зазначені докази на підтвердження обставини прийняття спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті ОСОБА_3 , її спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ; так і відсутні будь-які вимоги про встановлення фактів прийняття спадщини.

Вважаю за доцільне зазначити, що вирішення спору щодо визнання права власності на майно в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадкоємцем спадщини.

Також вважаю за необхідне звернути увагу сторони позивача на ті обставини, що згідно обставин, викладених у позовній заяві, у кінцевому результаті спадкоємцями спадкового майна, належного спадкодавцям ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначені ОСОБА_1 та його брат ОСОБА_5 , однак позивачем у позовній заяві зазначений лише ОСОБА_1 як правонаступник ОСОБА_2 .

Крім того, в порушення вимог п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви згідно Додатку.

Також вважаю за необхідне зазначити, що всупереч вимогам ч.2 ст.84 ЦПК України до клопотання про витребування доказів (копій матеріалів щодо прийняття рішення про передачу ТзОВ «Агрокультура Мостиська» в оренду земельної ділянки під кадастровим номером 4622483900:11:000:0049, а також належно завіреної копії самого рішення), стороною позивача не надано доказів вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно та відмови їм у наданні таких. Натомість, стороною позивача до клопотання про витребування згаданих документів від 31.08.2021р. додано додаток - копію заяви від 22.10.2020р. зовсім іншого змісту, зокрема копію «заяви про зняття лоту з земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки», у якій відсутнє звернення до відповідача з приводу надання зазначених вище документів. Зі змісту позовної заяви слідує, що заява про зняття лоту з земельних торгів була подана ще 22.10.2020р. саме з метою запобігання продажу права оренди земельної ділянки, що мав відбутися на земельних торгах 26.10.2020р., відповідно зазначена заява від 22.10.2020р. не може вважатися вжитим заходом для отримання доказу – «копій матеріалів щодо прийняття рішення про передачу ТзОВ «Агрокультура Мостиська» в оренду земельної ділянки під кадастровим номером 4622483900:11:000:0049, а також належно завіреної копії самого рішення» в розумінні ст.84 ЦПК України. При цьому, будь-яких інших доказів вжиття заходів для отримання необхідних доказів самостійно та відмови їм у наданні таких стороною позивача до матеріалів позовної заяви не додано.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу ОСОБА_1 необхідно надати строк для усунення зазначених вище недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Мостиська», про визнання права довічного успадковуваного володіння земельними ділянками, визнання протиправним та скасування рішення Мостиської міської ради Львівської області – залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без рухута роз`яснити, що у випадку виконання ним у встановлений строк відповідних вимог ухвали суду, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання, інакше заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Ю.В.Кічак