Ухвала суду № 100052711, 29.09.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10261/21 2/335/3207/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування.

Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що така подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому її слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, окрім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

Відповідно до наданої копії свідоцтва про право на спадщину за законом, спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії в розмірі 71 386,14 грн., що підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

В позовній заяві позивачем не зазначена ціна позову, а також прохальна частина позову не містить розмір суми, яка підлягає до стягненню з відповідача.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити в прохальній частині позову розмір суми, яка підлягає до стягненню з відповідача та ціну позову.

Разом з цим слід зазначити, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За вимогами частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Вимога, окреслена у позові ОСОБА_1 не віднесена до категорії справ, за якими позивачі (заявники) не мають сплачувати судовий збір, при поданні позовної заяви (заяви).

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеними у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

При подачі позовної заяви до суду судовий збір позивач не сплатив, належних доказів та підстав звільнення від сплати судового збору не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ст. 7 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік” встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 1 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні.

Згідно Закону України „Про судовий збір” (розміри ставок судового збору з 01.01.2021 року) ставка судового збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 908,00 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11350 грн.

Платіжні реквізити для зарахування судового збору за подання позову до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Отримувач: ГУК у Запорізькій області/м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101, код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997, номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Отже, позивачу слід надати документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 8 закону України «Про судовий збір» або сплатити судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.

Судом не встановлено підстав для зменшення розміру судового збору, який підлягає сплаті, оскільки він визначений у мінімальному розмірі 908,00 грн.

Також слід зазначити, що відповідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у разі задоволення позову.

Як передбачено ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Таким чином, оскільки встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням вимог ЦПК України, вважаю, що її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення суми недоотриманої пенсії у порядку спадкування - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вищевказаного у встановлений термін, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Ю.В. Геєць