Рішення № 100052174, 21.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3025/20

2/308/1068/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання – Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою:

АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570, в інтересах якого діє представник Гребенюк Олександр Сергійович та ОСОБА_1 , до

ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 24.09.2010 року.

Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява, разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладено на банківському сайті складають договір між ним та банком, що підтверджується його підписом у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом у заяві. Оскільки відповідач був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк» шляхом підписання заяви, то між сторонами був укладений Договір про надання банківських послуг.

На виконання умов договору, відповідачу було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт. За умовами договору, відповідач зобов`язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, оплачувати комісії, а у випадку невиконання зобов`язань виконати зобов`язання з повернення кредиту, оплатити винагороди Банку, а також штрафи. Відповідач взяті на себе зобов`язання виконує з порушенням, у зв`язку з чим, станом на 11 березня 2020 року, його заборгованість перед банком складає 15 990,81 грн, в тому числі: 10107,73 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3567,42 грн - заборгованість за простроченими відсотками, 928,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦПК України, 150,00 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штрафу - фіксована частина, 737,66 грн штрафу - процентна складова.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 15990,81 грн та судові витрати у сумі 2 102,00 грн.

Відповідач подав письмові пояснення по справі, в яких заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що в заяві позичальника від 24.09.2010 року процентна ставка не

зазначена. Крім цього, в цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Додав, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені в архіві сайту позивача та надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не можуть визнаватися належними доказами, оскільки цей доказ повністю залежать від волевиявлення і дій позивача, який може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Додав, що матеріали позовної заяви не містять підтвердження, що саме подані позивачем витяги з Тарифів та Умов доведені до відповідача, що він їх розумів, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), зокрема, щодо розміру та порядку нарахування, зазначених у документах, що додані банком до позовної заяви. На підставі наведеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У відповіді на письмові пояснення відповідача позивач зазначив про те, що відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. У даній заяві зазначено, що її підписанням відповідач ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами обслуговування банківських карток, Тарифами банку. Крім цього, послався на долучену до матеріалів «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана особисто Відповідачем, та з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів, тощо. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором, а отже виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої обов`язки за договором, а тому просив задовольнити позовні вимоги банку.

У судове засідання позивач не з`явився, однак у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності в разі неявки в судове засідання відповідача.

Відповідач у судове засідання не з`явився, однак, подав заяву в якій просив розглянути справу без його участі на підставі наявних у справі матеріалів. Просив відстрочити або розстрочити виконання рішення суду разі задоволення вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Зі змісту анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку за № 0511150200174868067, заповненої та підписаної відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та датованої 24.09.2010 року, вбачається, що ознайомившись із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами «Приватбанку», відповідач просив надати йому платіжну картку «Кредитка Універсальна», з бажаним кредитним лімітом у розмірі 800 гривень. Водночас, у зазначеній заяві друкованим текстом зазначено, що підписант згоден з тим, що дана заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Підписант підтверджує і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому в письмовому вигляді, які також розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, а також обов`язок підписанта виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, та регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

У підписаній 24.09.2010 відповідачем довідці № 0713051200174821082 "Про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» по

договору SAMDN50000036169066, ІПН НОМЕР_1 , ОСОБА_2 ", підписаній відповідачем, зазначається тип карти та кредитної лінії (відновлювана), базова процентна ставка (2,5 %), розмір щомісячного платежу (7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості), термін внесення щомісячних платежів (до 25 числа місяця, наступного за звітним), пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні терміну платежу. Окрім цього в довідці зазначено, та на її звороті розшифровано приклади нарахування процентів та комісій. Також у довідці наявний друкований текст, зі змісту якого вбачається, що підписант ознайомлений з фінансовими умовами надання Кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів.

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 24.09.2010, укладеним між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_3 , станом на 30.09.2019 року встановлено, що заборгованість за тілом кредиту становить 10107,73 гривень, заборгованість за простроченими відсотками – 3567,42 гривень, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України – 928,00 гривень, заборгованість по пені – 150,00 гривень, загальна заборгованість за наданим кредитом 14753, 15 гривень, заборгованість по судовим штрафам - 1237,66 гривень, разом – 15990,81 гривень.

Із виписки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за договором б/н встановлено, що станом на дату відкриття картки 24.09.2010 року, залишок коштів на картковому рахунку відповідача становив «-5625,73 гривень», а станом на 12.03.2020 року «-14497,95».

Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленою на ОСОБА_2 підтверджено, що позивач неодноразово змінював умови кредитування та обслуговування кредитної картки відповідача (змінював кредитний ліміт).

У довідці б/н та без підпису наявні відомості щодо переліку кредитних карток, які були надані відповідачу згідно з кредитним договором.

Також позивач додав до матеріалів позовної заяви непідписані відповідачем Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, а також роздрукований з сайту наказ № СП-2010-256 від 06.03.2010 року, яким затверджені зазначені Умови та Правила.

Оцінивши докази, досліджені в ході судового розгляду справи, у їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований у одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України регламентовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник

зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору, проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на: встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті-заяві позичальника від 24 вересня 2010 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, в цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, посилається на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме в зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постановах Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), від 12 лютого 2020 року у справі № 382/327/18-ц (провадження № 61-21994 св 19) і не спростовано позивачем при розгляді даної справи.

Водночас суд дійшов до висновку, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк», а отже кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку в будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для позивача.

За таких обставин, без належного підтвердженнятого, які саме Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку були запропоновані відповідачу, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма кредитного договору, до якого приєднався ОСОБА_2 , оскільки вони достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані АТ КБ «ПриватБанк» Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім. І лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При цьому суд вважає, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та Правил надання батьківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті: https:// www.privatbank.ua та містяться у матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, а тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 вересня 2010 року шляхом підписання анкети-заяви.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку, визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131 цс 19.

Разом з тим, пред`являючи позов, банк на підтвердження своїх вимог, крім витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягу з Умов та Правил надання батьківських послуг у ПриватБанку, також послався на довідку про умови кредитування від 24 вересня 2010 року, яка підписана відповідачем, та надав відповідний розрахунок заборгованості відповідача за даним договором.

У довідці про умови кредитування від 24 вересня 2010 року з використанням кредитки «Універсальна», 55 днів пільгового періоду» зазначено, що базова відсоткова ставка за користування кредитом (2,5%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.

Враховуючи те, що зазначеною довідкою, яка підписана ОСОБА_2 , визначено розмір відсотків за користування кредитом, то вони підлягають стягненню.

Аналогічна позиція щодо необхідності врахування судом довідки про умови кредитування при вирішенні питання щодо існування між банком та відповідачем кредитних правовідносин міститься в постанові Верховного Суду України Постанова від 12 лютого 2020 року в справі № 382/327/18-ц (провадження № 61-21994 св 19).

Перевіряючи правильність нарахування банком заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України, суд виходить із того, що довідкою про умови кредитування від 24.09.2020 року розмір відсотків від простроченої суми

неналежно виконаного зобов`язання не встановлений, в той час як згідно з розрахунку заборгованості позивача, такий відсоток розрахований у розмірі 84 % від суми неналежно виконаного зобов`язання, а отже такий розрахунок не береться до уваги судом.

У зв`язку з тим, що розмір процентної ставки заборгованості за простроченим кредитом не узгоджений з відповідачем та не зазначений у довідці про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду», а також те, що суд не бере до уваги Умови та Правила надання банківських послуг у ПриватБанку з підстав, наведених вище, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, у розмірі, встановленому законом ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме трьох процентів річних – 33,14 гривень.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню окрім тіла кредиту (10107,73 гривень), заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 3567,42 гривень, заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України в розмірі 33,14 гривень, а також пеня у розмірі 150 грн.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення штрафів у розмірі 500 гривень (фіксована частина) та 737,66 гривень (процентна складова) з огляду на те, що, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв`язку з чим у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Подібний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути на користь позивача 1 821,68 гривень на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Щодо заяви відповідача про надання розстрочки чи відстрочки виконання рішення, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно з ст. 435 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Враховуючи, що відповідач не зазначив та не підтвердив належними доказами існування обставин, які свідчать про істотне ускладнення виконання рішення або роблять його неможливим, чи обставин, які повинен врахувати суд при вирішенні даного питання, відповідно до п. 1-3 ч. 4 ст. 435 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що така заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 258, 259, 264, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 549-551, 625, 634, 635, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний бан «ПриватБанк», що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код

ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299, суму заборгованості за кредитним договором б/н від 24.09.2010 в розмірі 13 858,29 грн (тринадцять тисяч вісімсот п`ятдесят вісім гривень 29 коп.), в тому числі:

- 10107,73 грн заборгованість за тілом кредита,

- 3567,42 грн заборгованості за простроченими відсотками,

- 33,14 грн відсотків, нарахованих на прострочений кредит згідно з ст. 625 ЦК України,

- 150,00 грн пені,

а також 1821,68 грн ( тисяча вісімсот двадцять одну гривню 68 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.І. Зарева