Рішення № 10005197, 12.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.2010                                                             Справа № 7/44-2010

за позовом асоціації „Укртелемережа”, м. Донецьк

до товариства з обмеженою відповідальністю „ТелекомІнтерСервіс”, м. Чоп

про стягнення 6901,85 грн.,

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання - Анісімова І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Асоціація „Укртелемережа” звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ТелекомІнтерСервіс” про стягнення суми 6901,85 грн. заборгованості за надані послуги по ретрансляції каналів.

Позивач просить позов задоволити та розглянути справу без участі його представника, про що подав суду письмове клопотання (а.с.73).

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, свого представника у судове засідання не направив, тому справа розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Між асоціацією „Укртелемережа”та товариством з обмеженою відповідальністю „ТелекомІнтерСервіс” було укладено ряд договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, зокрема :ліцензійний договір від 01.01.2009р. № 134/60, субліцензійний договір від 01.01.2007р.№ 134/23/3 та ліцензійний договір від 01.09.2008р. №134/54, предметом яких була передача прав на ретрансляцію телевізійних каналів, зазначених у даних договорах.

Факт виконання асоціацією „Укртелемережа” умов вищезазначених договорів по передачі прав з ретрансляції каналів підтверджується картками рахунків, які є наявні у матеріалах справи.

У ТОВ „ТелекомІнтерСервіс”, як ліцензіата (субліцензіата, оператора) за договорами, перед асоціацією „Укртелемережа” виникла заборгованість по оплаті наявних у матеріалах справи рахунків –фактур за надані за договорами права (ліцензійна плата, роялті тощо) у сумі 5187, 24 грн. (а.с. 57 –65), які ТОВ „ТелекомІнтерСервіс” не були оплачені у встановлені в рахунках строки.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію від 27.07.2009р. № 1- 27/07-20 про необхідність погашення наявної заборгованості, однак дана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи підтвердження заборгованості (основного боргу) у сумі 5187, 24 грн. за вищезазначеними договорами належними документальними доказами, позов у цій частині слід задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача вищевказану суму боргу.

З урахуванням ст. 625 ЦК України та наявністю прострочення відповідачем грошового зобов’язання у сумі 5187,24грн. за вищезазначеними договорами судом визнано правомірним нарахування відповідачеві суми 663, 00 грн. індексу інфляції на суму основного богу та суми 160, 00 грн.- трьох процентів річних, а тому вказані суми також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Пунктом 8 Додатку № 1 від 01.01.2009р. до Договору № 134/60 від 01.01.2009р., передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати асоціації повністю або частини первинної плати або винагороди, відповідно до даного додатку, асоціація має право вимагати, а оператор буде зобов’язаний сплатити асоціації пеню в розмірі 0, 1 % від розміру несвоєчасно виплаченої асоціації первинної плати або винагороди, виходячи з розрахунку за кожний день прострочення.

          Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов”язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена ст. 230 ГК України ,а також і ст. 549 ЦК України.

          Розмір неустойки, що підлягає стягненню з боржника у вигляді пені, обмежений розміром, визначеним ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якою передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Слід зазначити, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зокрема відповідно до вимог п.6 ст. 232 ГК України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.                     

          Разом з тим, як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку пені за простроченим грошовим зобов’язанням, позивачем не було враховано вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" щодо обмеження максимального розміру пені та застосовано ставку 0,1%, яка є більшою від подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоди, за які нараховувалась пеня.

          Крім того, суми пені, нараховані позивачем з порушенням вимог частини 6 ст. 232 ГК України без врахування строку припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

                    Отже, з урахуванням вищезазначених норм частини 6 ст. 232 ГК України , ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв”язку з порушенням відповідачем зазначених у рахунках строків сплати грошового зобов’язання за договором від 01.01.2009р. № 134/60, останній повинен сплатити на користь позивача пеню у загальній сумі 218грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати по рахункуСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ10.02.200910.08.2009181628,872.57

ВідсотокГраничний строк оплати по рахункуСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ10.03.200910.09.2009181872,16100.82

ВідстокГраничний строк оплати по рахунку Строк розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.

2*Ставка НБУ10.04.200910.10.2009184438,9044,25

Вищезазначена сума заборгованості по пені також є належним чином підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Відповідно до п.5.6 Договору № 134/54 від 01.09.2008р., в разі прострочення оператором термінів оплати Ліцензійної плати більш ніж на один місяць, асоціація має право нарахувати і стягнути з оператора неустойку (штраф), рівну 5% від несплаченої своєчасно суми Ліцензійної плати.

Отже, з урахуванням вимог ст. 230 ГК України, ст. 549 ЦК України та умов договору, є правомірним нарахування позивачем до стягнення відповідачеві штрафу у сумі 29,49 грн. у розмірі 5 % від простроченого грошового зобов’язання за Договором № 134/54 від 01.09.2008р.(розрахунок . а.с.11), а тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в примусовому порядку.

Таким чином позов належить задоволити у частині стягнення з відповідача суми 6257 грн. ( 5187 грн. основного боргу; 663 грн. інфляційних нарахувань; 160 грн. річних; 218 грн. пені та 29 грн. штрафу за прострочення платежу).

В іншій частині нарахувань та штрафних санкцій позов задоволенню не підлягає із-за допущених позивачем методологічних помилок при визначенні суми інфляційних та річних у розрахунку та недотримання вимог статей 232 (частина 6) ГК України та 258 ЦК України щодо періоду нарахування та строку давності по штрафних санкціях.

Судові витрати по справі підлягають віднесенню на відповідача на підставі частини другої статті 49 ГПК України зі стягненням на користь позивача цих витрат у сумі 338 грн. (102 грн. по держмиту, 236 грн. по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8 ,124, 129 Конституції України, статтями 34,43, 49,75,82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТелекомІнтерСервіс” (м. Чоп, вул. Берег, 18, код 31708479) на користь асоціації „Укртелемережа”( м. Донецьк, пр. Київський, 20а, корпус 1, офіс 1, код 31178461) суму 6595,00 грн.(шість тисяч шістсот дев’яносто п’ять гривень 00 коп.), в тому числі: ( 5187,00 грн. основного боргу; 663,00 грн. інфляційних нарахувань; 160,00 грн. річних; 218,00 грн. пені та 29,00 грн. штрафу за прострочення платежу; 102,00 грн. витрат по держмиту; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)

           3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Порядок апеляційного та касаційного оскарження судового рішення регламентовано статтями 91- 95, 107- 111№ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Швед

Рішення оформлено: 17.05.2010