Ухвала суду № 100051928, 29.09.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кс/243/1436/2021

Справа № 243/444/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Ільяшевич О.В.,

за участю секретаря

судового засідання Долженко В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 2) заяву про відвід головуючому судді у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020055510000891 від 25 грудня 2020 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушенья, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 190, ст. 126-1, ч. 2 ст. 342,, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 194 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Костенко М. П.,

обвинувачений ОСОБА_1 ,

захисник Степаненко А. П.,

потерпіла ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 190, ст. 126-1, ч. 2 ст. 342,, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 194 КК України.

Обвинуваченим ОСОБА_1 був заявлений відвід головуючому судді у справі.

Автоматизованим розподілом заяву про відвід головуючого судді передано на розгляд судді Ільяшевич О. В..

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заяву про відвід підтримав та наполягав на її задоволенні з підстав наведених в ній. Зазначив, що суддя Дюміна Н. О. була свідком та учасником події, за якою йому пред`явлене обвинувачення за ст. 296 КК України. Вважає, що суддя Дюміна Н. О. не може здійснювати судовий розгляд кримінальних проваджень відносно нього, так як може себе почувати ображеною на його вислови у судовому засіданні відносно неї, а також, так як слід не може об`єктивно та безпосередньо розглянути справу відносно нього.

У судовому засіданні захисник Степаненко А. П. підтримала заяву підзахисного.

Суддя Дюміна Н. О. повідомлена про час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій розгляд зави про її відвід просила проводити у її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_2 повідомлена про час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася, подала заяву в якій розгляд зави про відвід судді Дюміної Н. О. просила проводити у її відсутності.

У судовому засіданні прокурор Костенко М. П. заперечував проти задоволення заяви про відвід головуючого судді від розгляду кримінального провадження, оскільки доводи обвинуваченого є не обгрунтованими. За таких обставин, прокурор вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Заслухавши учасників судового розгляду, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява про відвід головуючого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміної Н. О. не підлягає задоволенню, з таких підстав.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що до провадження судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміної Н. О. надійшло кримінальне провадження згідно із ЄДРДР за № 12020055510000891 від 25 грудня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. ч. 2 ст. 125, ч. 2 ст. 190, ст. 126-1, ч. 2 ст. 342,, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 194 КК України.

Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно із об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Згідно із ч. 1. ст. 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Стаття 2 цього Закону передбачає що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, кожен громадянин має право не на будь-який, а на справедливий судовий розгляд і не будь-яким, а безстороннім судом.

За положеннями п. 1 ч. 7 ст. 56 вказаного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Статтею 75 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Враховуючи практику ЄСПЛ, стосовно поняття «інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості» стосовно відводів суддів, то слід зазначити такі висновки.

Так, у справі «П`єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, на думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує як презумпція неупередженості судді, слідчого і прокурора, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Для відведення судді з підстав упередженості необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Так доводи обвинуваченого про те, що суддя Дюміна Н. О. була свідком та учасником події, за якою йому пред`явлене обвинувачення за ст. 296 КК України, внаслідок чого при продовженні розгляду кримінального провадження, де відбувся цей інцидент, почала приймати процесуальні рішення в порушення його прав, отже стала упередженою до нього - не приймаються судом як підстави для задоволення відводу. Так, чинним законодавством прямо передбачено, що у разі, якщо під час здійснення правосуддя учасники судового процесу порушують норми соціальної поведінки, які підпадають під ознаки адміністративного, або кримінального правопорушення, у судді виникає обов`язок повідомити про такі дії правоохоронні органи.

Виконання цього обов`язку не є приводом для виникнення підстав, передбачених ст. 75 КПК України, за які суддя не може продовжити розгляд кримінального провадження, в рамках якого він був змушений відреагувати на порушення в ході розгляду справи.

З огляду на викладене, обставини, вказані обвинуваченим, як такі, що є підставою для твердження про упередженість головуючого судді при розгляді справи, є лише його особистим суб`єктивним баченням ведення кримінального процесу, однак не можуть бути прийняті судом, як обставини, що викликають сумнів у неупередженості головуючого судді з урахуванням положень п. 4, ч.1 ст. 75 КПК України.

Доводи обвинуваченого про те, що суддя приймає процесуальні рішення в ході розгляду справи, якими порушує його права, судом також не можуть бути прийняти, як аргументи упередженості судді, оскільки незгоду із процесуальними рішеннями обвинувачений може висловити шляхом їх оскарження до суду вищої інстанції, або внесення заперечень до журналу судового засідання.

У зв`язку з цим, у задоволенні заяви про відвід головуючого судді Дюміної Н. О. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Дюміної Наталії Олександрівни у кримінальному провадженні згідно із ЄДРДР № 12020055510000891 (№ 1-кп/243/414/2021, ЄУН № 243/444/21) за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст.190, ст. 126-1, ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 129, ч.2 ст. 194 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Ухвала складена в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Повний текст ухвали проголошений 01 жовтня 2021 року, о 09 год. 00 хв..

Головуючий – суддя: О. В. Ільяшевич