Рішення № 100051622, 23.09.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/2621/21

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2021 року місто Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рамазанової В.Х.,

представника відповідача Варбана О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу №233/2621/21 за позовом:

Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», юридична адреса: 01001 м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д,

до

ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 та мешкає за адресом: АДРЕСА_2

про стягнення заборгованості, -

Обставини справи:

18.06.2021 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернулося АТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві зазначено, що відповідачем з метою отримання банківських послуг була підписана заява б/н від 11.01.2010 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач порушив зобов`язання за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 31.05.2021 року має заборгованість в сумі 17111,00грн., яка складається з: 4590,33грн. - заборгованість за кредитом; 12002,08грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 518,59 – нарахована пеня.

Просить стягнути з відповідача частину суми заборгованості у розмірі 17092,41грн, яка складається: 4590,33грн. - заборгованість за кредитом; 12002,08грн. - заборгованість по процентам; 500,00грн. – заборгованість за пенею та судові витрати в сумі 2270,00грн., сплачені позивачем при зверненні до суду.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

12.08.2021 року представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву (а.с.56-57), з якого вбачається, що заявлені в позові вимоги ОСОБА_1 не визнає, оскільки строк дії договору кредитування закінчився 31 травня 2017 року, одночасно зі строком дії картки. Просить застосувати до позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» позовну давнину та у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

07.09.2021 року представником позивача суду було надано письмову відповідь на відзив, в якій просять суд задовольнити позовні вимоги Банку в повному обсязі (а.с.66-69).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та пояснив суду, що 11.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір кредитування, у вигляді встановленого кредитного ліміту на карту з відсотковою ставкою 2,5% на місяць або 30% на рік з кінцевим терміном дії, яка відповідає строку дії картки. Кредитний ліміт кілька разів збільшувався та останнього разу кредитний ліміт було збільшено до 4600,00грн. 19.03.2012 року. Згідно даних, наданих позивачем строк дії картки, яку отримав відповідач закінчився у травні 2017 року. Після закінчення строку дії картки, він не продовжував її дію та нова картка йому не видавалась. Вважає, що строк дії договору кредитування закінчився 31.05.2017 року у зв`язку із закінчення строку дії картки. Також позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що у позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається із заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг б/н від 11.01.2010 р. відповідачу ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок із встановлення кредитного ліміту у розмірі 500,00грн. Базова процентна ставка 30 % із розрахунку 360 днів на рік.

Строк дії кредитного ліміту: відповідає строку дії картки.

Порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Згідно розрахунку за договором б/н від 11.01.2010 р у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 31.05.2021 року має заборгованість в сумі 17111,00грн., яка складається з: 4590,33грн. - заборгованість за кредитом; 12002,08грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 518,59 – нарахована пеня.

Позивач просить стягнути частину суми заборгованості у розмірі 17092,41грн, яка складається: 4590,33грн. - заборгованість за кредитом; 12002,08грн. - заборгованість по процентам; 500,00грн. – заборгованість за пенею за користування кредитом станом на 31.05.2021 р.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на мовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться."

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов`язання" (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

Відповідно до ст.ст.1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

11.01.2010 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір якій оформлений у вигляді Заяви-анкети про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, яка фактично є кредитним договором, що укладено у письмовій формі та підписано сторонами. Відповідно до умов якого кредитний договір складається з Анкети-заяви, Довідки про умови кредитування, Умов і правил надання банківських послуг. За цим договором АТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачу грошові кошти у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку, за умовами якої передбачено сплату відсотків в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Згідно з Тарифами обслуговування платіжної картки базова процентна ставка складала 30 відсотків на рік.

Відповідно до анкети-заяви, особа, яка її підписала, зобов`язана виконувати умови і правила надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті АТ КБ «ПриватБанк».

Однак відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. (ч.3 ст. 1056-1)

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника. (ч.4 ст. 1056-1).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі № 342/180/17, зазначено, що надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

З матеріалів справи убачається, що при укладенні договору сторонами узгоджена базова процентна ставка у розмірі 30 % на рік.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо належного повідомлення боржника про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку.

Отже, позивачем нараховувались проценти у розмірі більшому, ніж було визначено умовами договору, всупереч статті 1056-1 ЦК України щодо заборони збільшення банком процентної ставки в односторонньому порядку.

З наявної в матеріалах справи анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг убачається, що сторонами обумовлено проценту ставку за користуванням кредитом 30% річних на залишок заборгованості.

Тому суд вважає, що заборгованість за простроченими відсотками не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 518,59грн., то суд, зазначає наступне.

Відповідно статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» «Із змінами, внесеними згідно із Законами №189-VIII від 12.02.2015, №222-V111 від 02.03.2015, №911-V111 від 24.12.2015» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов`язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п.20 ч.1 цього Розпорядження м. Костянтинівка Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Проте, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року №1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа №826/18330/14).

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року №1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція і до цього переліку включено м. Краматорськ Донецької області.

Оскільки на теперішній час м. Краматорськ, згідно затвердженого переліку, є територією де проводилася антитерористична операція, то визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» тимчасові заходи для забезпечення підтримки осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції, розповсюджуються на відповідача і звільняють його від обов`язку по оплаті пені та штрафів на користь АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням положень ст.5 ЦК України та ст.58 Конституції України, за період з квітня 2014 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, не підлягають задоволенню вимоги про стягнення нарахованої пені в сумі 518,59грн.

Щодо застосування позовної давності:

Частиною 1 ст.256 ЦК України закріплено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст. 267 ЦК України).

Відповідач просить застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог.

Відповідно до частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В своїх запереченнях відповідач посилається на сплив строку позовної давності та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що банком не пропущено строк звернення.

Позивач в своїх вимогах просить стягнути з відповідача частину суми заборгованості у розмірі 17092,41грн, яка складається: 4590,33грн. - заборгованість за кредитом; 12002,08грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 50,00грн. – заборгованість за пенею станом на 31.05.2021.

Аналізуючи норми права чинного законодавства, які регулюють зазначені право- відносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення в примусовому порядку з боржника суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4590,33грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021 року.

Таким чином з відповідача на користь позивача пропорційної до задоволеної частини позовних вимог, необхідно стягнути судовий збір у розмірі 609,50грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,10,12,76,141,263-265,280-281 ЦПК України, ст.ст.261,509,525,526,530,551,625,1050,1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь АТ КБ «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2010 року станом на 31.05.2021 року в розмірі 4590,33грн. (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто грн. 33 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка Донецької області (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (р/р № НОМЕР_2 у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) витрати зі сплати судового збору в сумі 609,50грн. (шістсот дев`ять грн. 50коп.).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Костянтинівського

міськрайонного суду О.О. Левчук