Рішення № 100051615, 14.09.2021, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5637/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Рамазанової В.Х.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Стещенко С.В.,

представника відповідача Ошовської О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу №233/5637/20 за позовною заявою:

ОСОБА_1 , що мешкає за адресом: АДРЕСА_1

до

Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, юридична адреса: Донецька область м. Слов`янськ пл. Соборна, 3

Управління Державної казначейської служби України в м. Костянтинівка Донецької області, юридична адреса: Донецька область м. Костянтинівка пл. Перемоги, 8

про стягнення моральної шкоди,

Обставини справи:

15.12.2020 року ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – відповідач), Управління Державної казначейської служби України в м. Костянтинівка Донецької області про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач свідомо ігнорує пенсійне законодавство України та не виконує судове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. у справі №200/164/20-а за його позовом про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії, якими відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод») з 02.12.1991р. по 31.10.2000р., у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000р. по 12.11.2002р., врахувавши надалі документи як такі, що підтверджують наявність пільгового стажу та з урахуванням висновків суду.

Позивач стверджує, що внаслідок порушення Пенсійних і Конституційних прав відповідачем, він змушений неодноразово звертатися з вимогою про виконання рішення, яке відповідач виконує частково, а потім до суду для скасування рішень відповідача для відновлення своїх прав, був також змушений витрачати кошти на транспорт і правову допомогу, переживати через це, чим в сукупності завдано моральну шкоду.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16.12.2020 року позов залишено без руху та надано строк для їх усунення.

21.01.2021 року надійшли документи по вище вказаній ухвалі суду.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22.01.2021 року провадження по цивільній справі відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 19.02.2021 року.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 17.05.2021 зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 31.05.2021 року.

14.07.2021 року ухвалою суду замінено первісного відповідача Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

У судовому засіданні позивач та його представник пред`явлений позов підтримали і наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача позов не визнала і зазначила, що дії відповідача правомірними, у межах повноважень відповідача, в порядку та у спосіб, визначені чинним законодавством, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Про що надано відзив на позов (а.с.30-31, 46-48).

Представник Управління Державної казначейської служби в м. Костянтинівка в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, в якій просив справу слухати за їхз відстуності.

Вислухавши сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

ВСТАНОВИВ:

Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

07.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод») з 02.12.1991р. по 31.10.2000р., у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000р. по 12.11.2002р.

Рішенням Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.11.2019 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погодившись з даним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення про відмову в призначенні пільгової пенсії.

13.02.2020р. Донецьким окружним адміністративним судом постановлено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 листопада 2019 року про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, код ЄДРПОУ 42171400) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2019 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи у Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе (з 1994 року – відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський металургійний завод») з 02.12.1991 р. по 31.10.2000 р., у Закритому акціонерному товаристві «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 01.11.2000 р. по 12.11.2002 р., врахувавши надані документи як такі, що підтверджують наявність пільгового стажу та з урахуванням висновків суду. В іншій частини позовних вимог – відмовлено.

Заступник голови комісії з припинення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області Гавріш О.М. на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13.02.2020р. по справі №200/164/20-а, 13.11.2020 року прийняла рішення №215 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Тобто відповідач знову самовільно (без заяви та всупереч волі позивача), ігноруючи рішення суду відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Свої дії відповідач пояснює посилаючись на п.1 ч.2 ст.114 Закону України №1058 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відсутності на момент звернення у ОСОБА_1 необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В зв`язку з цим, відповідачем було прийняте рішення про відмову.

Позивач звернувся до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з виконавчим листом №200/164/20-а виданим 11.12.2020р. для примусового виконання та 25.12.2020р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 63995413. На час звернення позивача до суду – рішення від 13.02.2020р. було не виконане.

Позивач не погодившись з відмовою відповідача, знову звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

14.04.2021р. Донецьким окружним адміністративним судом постановлено рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 листопада 2020 року №215. Зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171400, 85113, Донецька область, м.Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 07.11.2019 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 10.11.1999 по 30.07.2000, з 04.05.2005 по 14.08.2005, з 15.08.2005 по 10.04.2006, до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи 20.07.1988 по 08.12.1988, 18.12.1988 – 23.11.1990, з 01.02.1991 по 20.11.1991, з 04.08.2010 по 05.03.2012, з 06.12.2012 по 30.11.2019. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Тобто відповідач надалі продовжує ігнорувати як рішення від 13.02.2020р. так і рішення від 14.04.2021р., і починаючи з 13.02.2020 року, всупереч наведених вище судових рішень, не призначив позивачу пенсію пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року Європейський суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Таким чином, ігноруючи судові рішення, якими відповідача зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 07.11.2019 із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 10.11.1999 по 30.07.2000, з 04.05.2005 по 14.08.2005, з 15.08.2005 по 10.04.2006, до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи 20.07.1988 по 08.12.1988, 18.12.1988 – 23.11.1990, з 01.02.1991 по 20.11.1991, з 04.08.2010 по 05.03.2012, з 06.12.2012 по 30.11.2019, відповідач свавільно порушує право позивача на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Чахал проти Об`єднаного королівства» від 15.11.1996 року зазначено, що норма статті 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист.

Як випливає з матеріалів справи, тривале свавільне невиконання відповідачем судових рішень, стало підставою для звернення позивача з відповідною заявою до Європейського суду з прав людини, яка прийнята цим судом, приєднана до справи «Бурмич та інші проти України» та передана до Комітету Міністрів Ради Європи з метою подальшого опрацювання в межах заходів загального характеру щодо виконання пілотного рішення по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Про це позивача проінформовано письмово 12.10.2017 року, що фактично є остаточним рішенням про задоволення його заяви Європейським судом з прав людини.

Отже, захист порушених прав позивача в порядку адміністративного судочинства шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача вчинити дії – виявився неефективним і не забезпечив реальне відновлення пенсійних прав позивача.

За таких обставин суд вважає, що подальше звернення позивача до адміністративного суду, з метою спонукання відповідача виконати наведені вище судові рішення, є недоцільним.

Наведені аргументи дають підстави для висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених пенсійних прав, які вже визнано адміністративним судом, – шляхом повторного розгляду його заяви – забезпечить ефективний захист прав позивача, оскільки право на отримання пенсії, в розумінні статті 1 Першого протоколу, – розглядається як право мирно володіти своїм майном, яке гарантується Конвенцією.

Крім того, відповідач не надав суду й докази об`єктивної неможливості виконання рішень у встановлені законом строки.

Відповідачем дані рішення не оскаржені. Але на момент ухвалення рішення судом, рішення Донецького окружного адміністративного суду виконані, тобто виконання тривало понад рік.

Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частиною другою статті 23 Кодексу визначено, що моральна шкода може полягати в тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Суд вважає доведеним, що внаслідок порушення відповідачем пенсійних та конституційних прав позивача, останньому завдано значних душевних страждань. Враховуючи зухвалий характер і тривалість вчиненого правопорушення, а також глибину завданих позивачеві душевних страждань, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості суд вважає достатньою сатисфакцію відшкодування моральної шкоди – стягнення на користь позивача 20000,00грн.

Таким чином, пред`явлений позов в даній частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з досліджених судом під час розгляду справи договору про надання професійної правничої допомоги без номера від 02.12.2019 року, укладеного між адвокатом Стещенко С.В. та Сечкіним О.М., адвокат зобов`язався надавати клієнту за плату правову допомогу (адвокатські послуги), та виконувати пов`язані з цим доручення Клієнта в обсязі та на умовах, передбаченим цим Договором, …. представляти інтереси клієнта в судах...

Повноваження адвоката Стещенко С.В. підтверджено ордером та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю

Представником позивача подано до суду Акт про виконання та надання послуг за договором про надання правової допомоги без номера від 02.12.2019 року на суму 16000,00грн., про розмір витрат на професійній правничу допомогу, який був досліджений судом під час розгляду справи по суті.

Факт надання адвокатом позивачу професійної правничої допомоги у цій цивільній справі підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги без номера від 02.12.2019 року та актом без номера від 02.12.2019 року на суму 16000,00грн. про сплату розміру витрат на професійній правничу допомогу.

Беручи до уваги, що представником позивача підтверджено належними й допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатами робіт, зазначених в актах; з часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт, який підтверджується кількістю та обсягом підготованих заяв по суті та з процесуальних питань, змістом цих документів, які містять аналіз обставин справи та чинного законодавства; з ціною позову та значенням для позивача справи щодо захисту його цивільних прав. Витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на задоволення судом позову та положення частини другої статті 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката 16000,00грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 352 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України в м. Костянтинівка Донецької області про стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20000,00грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 16000,00грн. у відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь держави судовий збір у сумі 908,00грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 25.09.2021 року.

Суддя Костянтинівського

міськрайонного суду: О.О. Левчук