
27.09.2021 227/1944/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Криворізької сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, звернувся до суду з позовом до Криворізької сільської ради про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, треті особи: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 .
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8,7748 га, розташованої на території Шилівської сільської ради. Зазначену спадщину фактично прийняв син померлої та рідний дядько позивача - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та за своє життя не оформив своїх спадкових прав відповідно до закону. У позові також вказано, що позивач є спадкоємцем за законом за правом представлення на майно належне ОСОБА_4 , спадщину після якої прийняв її син ОСОБА_5 , як такий, що проживав спільно з матір`ю до її смерті, не відмовився від спадщини, але не оформив своїх прав. За оформленням спадщини звернувся тільки позивач ОСОБА_1 , спадкоємці першої черги відсутні, оскільки батько спадкодавця ОСОБА_6 також помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 04.12.2018 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Донецької області Молодняк О.В. з письмовою заявою про прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину, однак йому було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, рекомендовано звернутися до суду. Шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплинув 27.05.2018 року, а до нотаріуса останній звернувся 04.12.2018 року, тож пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини складає шість місяців, що на думку позивача не є занадто великим строком і не свідчить про злісне ухилення від дотримання законодавчо визначених строків. Причини пропуску строку для прийняття спадщини позивач вважає поважними, оскільки йому було невідомо про місцезнаходження оригіналів документів на спадкове майно, тому що вважав, що без оригіналів документів нотаріус не буде мати можливість видати свідоцтво про право на спадщину. Окрім того позивач постійно мешкає у місті Мирнограді де і працює, а місцем відкриття спадщини є село Новоолександрівка, що відноситься до Добропільського районного нотаріального округу, тож віддаленість місця проживання від місця відкриття спадщини також вплинула на можливість вчасного звернення до нотаріальної контори.
Враховуючи викладене та те, що позивач не мав наміру злісно ухилятись від прийняття спадщини і строк, який він пропустив не є занадто тривалим, просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці.
Позивач ОСОБА_1 та його адвокат Оніпко Н.О. у судове засідання не з`явились, представник позивача надала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача, позовну заяву підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник відповідача, Криворізької сільської ради, у судове засідання не з`явився, але сільський голова звернувся до суду із заявою про розгляд справи у відсутність їх представника та вирішення справи на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_2 також в судове засідання не з`явився, але на адресу суду надіслав заяву від 25.06.2021 року, яка посвідчена нотаріусом нотаріального округу Новохоперського району Воронезької області Російської Федерації Мусіною Ю.Є., з якої вбачається, що ОСОБА_2 відомо про розгляд цивільної справи Добропільським міськрайонним судом Донецької області за позовом ОСОБА_1 про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 . Зазначив, що ОСОБА_1 є його рідним племінником, та просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про день, місце та час розгляду справи шляхом публікації оголошення в мережі інтернет на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Причини неявки суду невідомі, будь-яких клопотань або заяв на адресу суду не надходило.
Згідно ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Звертаючись до суду з позовом про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач ОСОБА_1 зазначає, що спадкодавець ОСОБА_5 є його рідним дядьком, який також є сином померлої ОСОБА_4 , тобто позивач є також онуком останньої.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 06.05.1982 року Шилівською с/р Добропільського району Донецької області, актовий запис №6, батьками останнього є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 17).
Мати позивача ОСОБА_8 до зміни прізвища у зв`язку з реєстрацією шлюбу з гр. ОСОБА_7 мала прізвище « ОСОБА_8 », що вбачається з відповідної копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 01.11.1980 року міським відділом ЗАГС м.Добропілля Донецької області, актовий запис №327 (а.с. 15).
Відповідно до копії свідоцтва про народження гр. ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 , виданого 11.04.1960 року Шилівською с/р Добропільського району Сталінської області, актовий запис №14, її батьками зазначено ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 14).
Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України №00021873560 від 15.01.2019 року на гр. ОСОБА_5 , його батьками були ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 12).
Таким чином в судовому засіданні достеменно встановлено, що мати позивача ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8 ) є рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_5 , тобто позивач є рідним племінником гр. ОСОБА_5 та відповідно онуком гр. ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 14 січня 2014 року виконавчим комітетом Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, актовий запис №1 (а.с. 10).
Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 8,7748 га, розташованої на території Шилівської сільської ради, право власності якого підтверджено копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН №031850, виданого 19.11.2003 року Добропільською районною державною адміністрацією (а.с. 11).
Криворізькою сільською радою до суду було надано копію заповіту громадянки ОСОБА_4 , який посвідчений 14.05.2010 року за реєстром №15 секретарем Шилівської сільської ради Циганок Н.П. З вказаного заповіту вбачається, що гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на випадок своєї смерті заповіла належну їй земельну ділянку, площею 8,7748 га, своєму сину ОСОБА_2 (а.с. 98, 99).
В свою чергу гр. ОСОБА_2 , який по справі є третьою особою, в судове засідання не з`явився та надав заяву, відповідно до якої вбачається, що він ознайомлений з позовними вимогами ОСОБА_1 про надання йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , позовні вимоги підтримав та жодних заперечень або клопотань не надав (а.с. 69).
Як було зазначено позивачем у позовній заяві, вказану земельну ділянку фактично прийняв син померлої ОСОБА_5 , але за своє життя не оформив своїх спадкових прав відповідно до закону.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть гр. ОСОБА_5 , серії НОМЕР_5 , виданого 01.12.2017 року виконавчим комітетом Шилівської сільської ради Добропільського району Донецької області, актовий запис №19, останній помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 55 років (а.с. 13).
Постановою приватного нотаріуса Добропільського районного нотаріального округу Молодняк О.В. №617/02-31 від 04.12.2018 року було відмовлено ОСОБА_1 в оформленні свідоцтва про право на спадщину за правом представлення на нерухоме та рухоме майно, належне ОСОБА_4 , спадщину після смерті якої прийняв її сни ОСОБА_5 , як такий, що спільно проживав з останньою до її смерті, не відмовився від спадщини, але не оформив своїх спадкових прав та який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки заявник пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини терміном у шість місяців, встановлений ст. 1270 ЦК України, проживав окремо від дядька ОСОБА_5 , тобто ОСОБА_1 вчасно спадщину не прийняв. Рекомендовано звернутись до Добропільського міськрайонного суду Донецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с. 21).
З документів, наданих приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Молодняк О.В. встановлено, що до майна померлого ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрита спадкова справа № 143/2018 (а.с. 32-54).
Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.
За приписами частин 1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно до частини 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З наданої приватним нотаріусом Добропільського районного нотаріального округу Молодняк О.В. інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №54338559 від 04.12.2018 року вбачається, що 17.11.2000 року ОСОБА_5 складав заповіт, який зберігається в Байдівській сільській раді Старобільського району Луганської області (а.с. 41).
17.08.2021 року на адресу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від Шульгинської сільської ради Старобільського району Луганської області надійшла копія заповіту від імені ОСОБА_5 , посвідченого у Байдівській сільській раді Старобільського району Луганської області.
Відповідно до зазначеного заповіту від 17.11.2000 року вбачається, що гр. ОСОБА_5 , який проживає в АДРЕСА_1 , на випадок своєї смерті, все своє майно, яке буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає гр. ОСОБА_11 .
Суд зауважує, що у вказаному заповіті не зазначено жодної інформації щодо дати народження зазначених в ньому осіб, їх місця народження та наявності родинного зв`язку.
Відповідно до довідки Шилівської сільської ради №316 від 03.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_5 постійно проживав в АДРЕСА_2 , разом із своєю матір`ю ОСОБА_4 , також був зареєстрований за вказаною адресою з 07.05.1991 року і знятий з реєстрації 26.11.2017 року у зв`язку із смертю (а.с.39).
Крім того, на запит суду, від Добропільського міського відділу державної РАЦС надійшла інформація з якої встановлено, що відповідно до Державного реєстру актів цивільного стану громадян актового запису про народження №17 від 25.07.1990 року, складного виконавчим комітетом Гришинської сільської ради Покровського району Донецької області, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Будь-яка додаткова інформація щодо наявності у ОСОБА_5 інших дітей, суду надано не було (а.с.67).
Фактично у суду не має можливості встановити, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є дядьком позивача, і ОСОБА_5 , який склав заповіт 17.11.2000 року в селі Байдівка Старобільського району Луганської області, є однією і тією ж особою, оскільки їх місце мешкання на час складання зазначеного заповіту суттєво різниться. Додаткові сумніви у суду викликає те, що у заповіті від 17.11.2000 року відсутня інформація щодо дати і місця народження заповідача, а також його РНОКПП. Крім того у ОСОБА_5 , який є дядьком позивача інших дітей крім ОСОБА_3 судом не встановлено.
Таким чином, суд відноситься критично до заповіту складеного 17.11.2000 року в с.Байдівка Старобільського району Луганської області, оскільки не можливо встановити його належність гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новоукраїнка Добропільського району Донецької області, а тому не бере його до уваги.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як установлено судом, позивач пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою в порядку визначеному законодавством України про прийняття спадщини тривалістю в шість місяців, оскільки оговтувався після втрати рідної людини, та не зміг знайти оригінали документів на майно, які дядько ховав від сторонніх. Крім того позивач постійно мешкав та працював в місті Мирнограді, а місцем відкриття спадщини є село Новоолександрівка, що відноситься до Добропільського районного нотаріального округу, тому додатково мало місце віддаленість місця мешкання з місцем відкриття спадщини.
З огляду на викладене суд вважає, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що Криворізька сільська рада проти позову не заперечувала, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини після смерті його дядька ОСОБА_5 , тому його вимоги є доведеними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Оніпко Наталя Олександрівна, до Криворізької сільської ради, треті особи: ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженцю села Леніна Добропільського району Донецької області, паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 03 березня 2011 року Ясинуватським МВ ГУМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_7 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , тривалістю три місяці після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя В.М. Любчик
27.09.2021
Судове рішення № 100051425, Добропільський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 27.09.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 227/1944/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: