Ухвала суду № 100051391, 29.09.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер № 225/3581/21

Провадження № 1-кп/225/64/2021

Дзержинський міський суд Донецької області

УХВАЛА

29 вересня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Челюбєєва Є.В.,

з участю:

секретаря Бондарчук Т.І.,

прокурора Стариченка М.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

провівши в залі Дзержинського міського суду Донецької області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні з обвинувальним актом (ЄРДР №12019050220000452 від 21.04.2019) за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Торецька (м. Дзержинська) Донецької області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні прокурор заяв лено клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що існує ризики переховування від суду, та/або вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений порушив раніше обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, втік з місця проживання, через що був оголошений в розшук.

Обвинувачений просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а обрати менш суворий запобіжний захід.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду, та/або незаконно впливати на потерпілого та свідків, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення. Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частина 2 ст.183 КПК України зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.

В частині 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність тримання особи під вартою є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину проти власності, за яке передбачене покарання до шести років позбавлення волі, раніше неодноразово судимий за вчинення, в тому числі корисливих злочинів проти власності, не одружений, дітей або інших осіб на утриманні не має, не працює, інших доходів не має, обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі.

Крім цього суд враховує, що ухвалою слідчого судді Дзержинського міського суду Донецької області від 28.05.2019 до обвинуваченого був застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, однак обвинувачений з місця проживання втік, через що був оголошений у розшук, тим самим порушивши раніше застосований запобіжний захід.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також вищезазначені судом обставини, суд приходить до висновку, що перебуваючи на волі, обвинувачений може переховуватися від суду, та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, сукупність встановлених обставин є достатнім для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому прокурором доведені обставини, які виправдовують застосування до обвинуваченого тримання під вартою з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України терміном на 60 днів.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Таким чином, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, в якому він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього відповідні обов`язки.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою, в якому перебуватиме ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.ст. 183, 194, 315, 331, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 26 листопада 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити в межах в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA828201720355259003000011792, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26288796, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) не відлучатися із м.Торецьк без дозволу суду;

2) повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи прокурора та суд;

3) докласти зусиль до пошуку роботи;

3) прибувати за викликом до суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Дзержинський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.11.2021 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, надіслати начальнику ДУ "Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)" для виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом семи днів з моменту проголошення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв