Рішення № 100050670, 17.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/17247/16-ц

№2/760/365/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

17 березня 2021 року в місті Києві

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності нерухомого майна на праві власності, визнання права власності в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, третя особа: Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ).

ІІ. Описова частина

07 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_4 .

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Коробенка С.В. від 12.10.2016 відкрито провадження у справі.

17 травня 2017 року Позивач подав уточнений позов, у якому просив залучити в якості співвідповідача і Київську міську раду, та просив:

-встановити факт належності на праві приватної власності покійному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 91,4 кв.м, жилою площею 72.6 кв.м, яка складається з веранди 1-1 площею 9,6 кв.м, житлової кімнати 1-2 площею 19,5 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 16,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 25.6 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 11.4 кв.м, коридору 1-6 площею -2 кв.м;

-визнати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 91,4 кв.м, жилою площею - 72.6 кв.м, яка складається з веранди 1-1 площею 9,6 кв.м, житлової кімнати 1-2 площею 19,5 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 16,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 25.6 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 11.4 кв.м, коридору 1-6 площею 4.2 кв.м.

Свої вимоги Позивач мотивує наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Як убачається із архівної довідки №06 - 04/266 від 06.03.2015 року, виданої архівним сектором Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, за життя його батькові належав житловий будинок 1952 року забудови, розміщений в АДРЕСА_2 .

У 1982 році батько отримав дозвіл на перебудову свого будинку у зв`язку із тим, що у ньому проживало три сім`ї, в т.ч. - Позивача, а будинок мав площу лише 33 кв.м. Даний факт підтверджується протоколом засідання виконавчого комітету Жулянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №10 від 08.08.1982.

По завершенню будівництва у 1986 році держкомісією було прийнято в експлуатацію домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом державного приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 25.08.1988. Цей акт затверджений рішенням виконавчого комітету Жулянської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №82/19 від 29.08.1988, з якого вбачається, що вирішено затвердити акт державної прийомки в експлуатацію жилого будинку АДРЕСА_2 , як двохквартирного: за гром. ОСОБА_4 : АДРЕСА_3 загальною площею - 91,4 кв.м, житловою площею - 71,6 кв.м, та доручено Київському бюро технічної інвентаризації признати право власності на квартиру АДРЕСА_3 за гром. ОСОБА_4 і видати свідоцтво на право особистої власності.

Позивач вказує, що все життя він проживав у вказаній квартирі разом з батьком, а з 1978 року зареєстрований за вказаною адресою. В цій же квартирі Позивач, як він стверджує проживає і досі, несе витрати на утримання та ремонт житла.

Після смерті батька ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина. У червні 2015 року Позивач звернувся до Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець першої черги за законом та видачу свідоцтва гро право на спадщину, де дізнався, що у червні 2004 року Дев`ятою Київською державною нотаріальною конторою вже заведена спадкова справа №576/2004, після смерті ОСОБА_4 , а також про те, що 16.04.1997 ним був складений заповіт, згідно з яким він заповів належну йому на праві власності частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному.

Позивач зазначає, що 15 вересня 2015 року державним нотаріусом Дев`ятої Київської держав нотаріальної контори Фроловою А.О. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно з якою йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на житловий будинок, а також відсутня реєстрація права власності на нього.

Відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно створює перешкоди у визнанні права власності на нього, у зв`язку з чим Позивач змушений звертатися до суду. Він стверджує, що у сільській місцевості, до якої відносився м/р Жуляни міста Києва на час будівництва спірного будинку (с. Жуляни приєднано до м. Києва на підставі Ука Президії Верховної Ради Української РСР від 26.08.1988 року «Про розширення ме міста Києва») оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювало шляхом вчинення відповідного запису в господарській книзі сільської ради відкриття особистого рахунку на ім`я забудовника. Тобто діюче на той час законодавство не передбачало реєстрації права власності на нього.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів, Позивач просить визнати за ним право власності на кв. АДРЕСА_1 .

16 липня 2017 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в якому він з тих же підстав просив визнати за ним частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, від представника Позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали.

Представник Відповідача Київської міської ради подав письмові заперечення проти позову, наполягаючи на тому, що Київрада не є належним Відповідачем у даному спорі.

Відповідач ОСОБА_7 до суду з невідомих причин не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із архівної довідки №06 - 04/266 від 06.03.2015, виданої архівним сектором Києво - Святошинської районної державної адміністрації Київської області, за життя ОСОБА_4 належав житловий будинок 1952 року забудови, розміщений в АДРЕСА_2 .

У 1982 році ОСОБА_4 отримав дозвіл на перебудову свого будинку у зв`язку із тим, що у ньому проживало три сім`ї. Даний факт підтверджується протоколом засідання виконавчого комітету Жулянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №10 від 08.08.1982.

По завершенню будівництва у 1986 році держкомісією було прийнято в експлуатацію домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Актом державного приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 25.08.1988.

Цей акт затверджений рішенням виконавчого комітету Жулянської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №82/19 від 29.08.1988, з якого вбачається, що вирішено затвердити акт державної прийомки в експлуатацію жилого будинку АДРЕСА_2 , як двохквартирного: за гром. ОСОБА_4 : АДРЕСА_3 загальною площею - 91,4 кв.м, житловою площею - 71,6 кв.м, та доручено Київському бюро технічної інвентаризації признати право власності на квартиру АДРЕСА_3 за гром. ОСОБА_4 і видати свідоцтво на право особистої власності.

Згідно з даними технічної інвентаризації станом на 1995 рік квартира АДРЕСА_3 загальною площею - 91,4 кв.м, житловою площею - 71,6 кв.м, скаладається з веранди 1-1 площею 9,6 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 16,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 25.6 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 11,4 кв.м, коридору 1- і площею 9,2 кв.м.

Згідно з рішенням Солом`янського районного суду м. Києва квартира АДРЕСА_4 належить на праві власності ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.07.2003, виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві. (а.с. 153)

Встановлено, що за життя ОСОБА_4 було складено заповіт, яким він належну йому частину будинку АДРЕСА_2 , заповідав в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . (а.с. 159)

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту зідкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки, на момент смерті ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , були зареєстровані за вказаногю адраесою, це свідчить про те, що вони фактично вступили у володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто у відповідності до ст.549 ЦК УРСР прийняли спадщину, не зважаючи на те, що заяви про прийняття спадщини вони подали нотаріусу лише в 2015 році.

Що стосується Відповідача ОСОБА_7 , який також подав заяву про прийняття спадщини 09 вересня 2015 року, то відомостей про фактичне прийняття ним спадщини у встановлений строк (6 місяців) матеріали справи не містять. (а.с. 39) Відтак, він вважається таким, що не прийняв спадщину, а тому спадкове майно має ділитися навпіл між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .

В той же час, як встановлено вище, спадкові права на квартиру не можуть бути оформлені спадкоємцями в позасудовому порядку, оскільки спадкодавцем за життя не було оформлено право власності на спадкове майно.

Факт належності ОСОБА_4 спадкового майна - частини (квартири АДРЕСА_1 підтверджується архівною довідкою №06-04/266 від 06.03.2015, виданою архівним сектором Києво-Святошинської районної державі адміністрації Київської області, протоколом засідання виконавчого комітету Жулянської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 08.08.1982, актом державного приймання в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 25.08.1988 та рішенням виконавчого комітету Жулянської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області №82/19 від 29.08.1988, інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.

Так, відповідно до законодавства колишнього СРСР, а саме Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої наказом Мінкомунгоспу УРСР від 31.01.1966 (втратив чинність 13.12.1995 року), реєстрації підлягали лише індивідуальні будинки та домоволодіння у містах і селищах міського типу Української РСР.

У сільській місцевості, до якої відносився м/р Жуляни міста Києва на час будівництва спірного будинку (с. Жуляни приєднано до м. Києва на підставі Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 26.08.1988 «Про розширення меж міста Києва») оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом вчинення відповідного запису в господарській книзі сільської ради відкриття особистого рахунку на ім`я забудовника.

Крім того, відповідно до ст.3 Закону України «Про реєстрацію речових прав і нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрані чинності цим Законом (до 01.07.2004) визнаються дійсними у разі відсутності державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Право власності на збудоване до набрання чинності вказаним Законом нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає звязку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку передбаченому цим Законом.

Зазначена правова позиція викладено в постанові Верховного Суду України в 13 червня 2012 року №6-54цс12.

Отже, на момент будівництва (1984 -1986 р.р.) ОСОБА_4 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , діюче на той час законодавство УРСР такої реєстрації будинку не передбачало. З цього випливає, що побудований житловий будинок був зареєстрований на праві власності за ним в порядку, встановленому законом на момент його будівництва Жулянською сільською радою та мав статус приватної власності.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності, неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з незалежних від спадкоємця причин.

Враховуючи неможливість оформлення спадкових справ у встановленому порядку, захист прав Позивача та Відповідача здійснюється судом. З огляду на викладене позовні вимоги, заявлені Сторонами підлягають частковому задоволенню (в частині визнання за ними права власності в порядку спадкування на Ѕ частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Вимоги до Київської міської ради задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені до неналежного Відповідача.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_1 про встановлення факту належності на праві приватної власності покійному ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , як така, що не має правового значення для вирішення спору.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 91,4 кв.м, жилою площею - 72.6 кв.м, яка складається з веранди 1-1 площею 9,6 кв.м, житлової кімнати 1-2 площею 19,5 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 16,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 25.6 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 11.4 кв.м, коридору 1-6 площею 4.2 кв.м, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

У задоволенні вимог до Київської міської ради відмовити.

2.Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 91,4 кв.м, жилою площею - 72.6 кв.м, яка складається з веранди 1-1 площею 9,6 кв.м, житлової кімнати 1-2 площею 19,5 кв.м, житлової кімнати 1-3 площею 16,1 кв.м, житлової кімнати 1-4 площею 25.6 кв.м, житлової кімнати 1-5 площею 11.4 кв.м, коридору 1-6 площею 4.2 кв.м, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

3.Судові витрати покласти на ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у розмірах фактично понесених ними.

4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5.Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач-1: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: відомості відсутні;

Відповідач-2: ОСОБА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: відомості відсутні

Відповідач-3: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код: 22883141;

Третя особа: Центральне міжрегіональне управління юстиції (м. Київ), адреса: м. Київ, пров. Музейний, 2Д, код 43315602.

Суддя: