Рішення № 10004966, 17.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2010                                                             Справа № 11/107

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м.Вільногірськ Дніпропетровської області

до відповідача 1 Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія "Берег-Фудс", с.Мужієво Берегівського району

до відповідача 2 Закритого акціонерного товариства "Котнар", с.Мужієво Берегівського району

про стягнення 1660165,24грн.

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача –Батрин В.В. –представник, довіреність від 14.04.2010; Муртазіна Н.М. –представник, довіреність від 16.01.2010.

від відповідача 1 –Островська Д.В.- представник, довіреність від 01.04.2010.

від відповідача 2 –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів 1 та 2, Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія "Берег-Фудс" та Закритого акціонерного товариства "Котнар", с.Мужієво Берегівського району, солідарно суми 1580151грн. заборгованості за одержаний, згідно договору поставки №01/33-09 від 19.06.2009, товар (скляну тару, піддони дерев"яні, щити притискні), а також 40007,12грн. пені та 40007,12грн. річних (з урахуванням заяви про уточнення та збільшення позовних вимог від 16.12.2009).

Відповідач 1 у письмовому відзиві на позов та у судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав, наявність заборгованості пояснює важким фінансовим станом підприємства, яке виникло внаслідок складної фінансово-економічної ситуації в державі, у зв"язку з чим просить суд зменшити нараховану позивачем пеню.

У судовому засіданні 27.04.2010 оголошувалась перерва до 11:30год. 18.05.2010.

          Відповідач 2 письмовий відзив на позов не подав, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, у зв"язку з чим спір стосовно нього розглядається за наявними у справі матеріалами та без його участі, відповідно до статті 75 ГПК України.

          Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у ній докази, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача та відповідача 1, суд

                                         ВСТАНОВИВ:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло", м.Вільногірськ та відповідачем 1, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-американське підприємство "Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія "Берег-Фудс", с.Мужієво Берегівського району Закарпатської області, укладено договір №01/33-09 від 19.06.2009 відповідно до якого позивач зобов’язувався передати у власність покупця (відповідача 1) товар (скляну тару, піддони дерев’яні, щити притискні), а останній відповідно здійснити його оплату.

          З метою забезпечення виконання відповідачем 1 свого зобов"язання за договором від 19.06.2009 №01/33-09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" та Закритим акціонерним товариством "Котнар" (відповідач 2) укладено договір поруки №158 від 19.06.2009, відповідно до якого останній поручився перед ТОВ "Вільногірське скло" за виконання ТОВ "СУАП "СГВПК "Берег-Фудс" зобов"язання щодо сплати основного боргу за вказаним договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналогічну вимогу щодо належного виконання зобов"язань містить і стаття 526 Цивільного кодексу України.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 1865151грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №№ 5857 від 27.06.2009; 5861 від 27.06.2009; 5871 від 27.06.2009; 6014 від 02.07.2009; 6020 від 03.07.2009; 6075 від 04.07.2009; 6328 від 10.07.2009; 6704 від 16.07.2009;6705 від 16.07.2009; 6706 від 16.07.2009; 6920 від 21.07.2009; 6925 від 22.07.2009; 7013 від 23.07.2009; 7023 від 23.07.2009; 7030 від 23.07.2009; 7086 від 23.07.2009; 7094 від 24.07.2009; 7473 від 28.07.2009; 7477 від 28.07.2009; 7556 від 30.07.2009; 7562 від 30.07.2009; 7583 від 30.07.2009, 7641 від 31.07.2009, 8017 від 08.08.2009, 8138 від 12.08.2009, 8364 від 14.08.2009, 8445 від 15.08.2009, 8853 від 23.08.2009, 8901 від 25.08.2009, 9004 від 28.08.2009, 9195 від 01.09.2009, 9322 від 03.09.2009, 9332 від 03.09.2009, 9333 від 03.09.2009, 9423 від 05.09.2009, 9938 від 14.09.2009, 9959 від 15.09.2009, 10162 від 19.09.2009 та 10202 від 19.09.2009.

          Відповідно до п.4.3 договору поставки №01/33-09 оплата за поставлений товар здійснюється протягом 90 календарних днів з дати відвантаження товару.

Однак, відповідачем 1, здійснена часткова оплата за поставлений позивачем товар, а саме: 30.09.2009 –20000грн. (п/д№1495); 20.10.2009 –35000грн. (п/д№1531); 26.10.2009 –30000грн. (п/д№1543); 30.10.2009 –10000грн. (п/д№1556); 03.11.2009 –10000грн. (п/д№1567); 10.11.2009 –25000грн. (п/д№1579); 11.11.2009 –30000грн. (п/д№1598); 16.11.2009 –10000грн. (п/д№1611); 23.11.2009 –30000грн. (п/д№1628); 30.11.2009 –20000грн. (п/д№1656); 04.12.2009 –15000грн. (п/д№1665); 10.12.2009 –50000грн. (п/д№1696); 25.12.2009 –5000грн. (п/д№1756); 25.12.2009 –40000грн. (п/д№1745); 30.12.2009 –15000грн. (п/д№1764); 15.01.2010 –12000грн. (п/д№1781); 05.02.2010 –15000грн. (п/д№27); 18.02.2010 –19000грн. (п/д№72), у зв"язку з чим утворився борг у сумі 1474151грн.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до п.1. ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, з відповідачів 1 та 2 (поручителя) належить стягнути на користь позивача суму 1474151грн., а в частині стягнення 231000грн. провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки вказана сума сплачена відповідачем після подачі позову (позов подано 13.11.2009).

          Крім того, позивач відповідно до п.8.2 договору №01/33-09, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахував відповідачам пеню за прострочку платежу, що за період з 26.09.2009 по 16.12.2009 становить 40007,12грн.

          У письмовому поясненні по суті позову відповідач 1 просить суд, на підставі п.3 ст.83 ГПК України, зменшити нараховану позивачем пеню до 15000грн., у зв"язку з важким фінансовим станом підприємства. Своє клопотання відповідач 1 обгрунтовує тим, що основним видом господарської діяльності підприємства є виробництво консервної продукції. Однак, постійне зростання вартості сільгосппродукції, енергоносіїв, а відтак і собівартості готової продукції, зниження купівельної спроможності громадян, призвели до значного скорочення обсягів реалізації товару, що негативно позначилось на фінансовому стані підприємства. Відсутність коштів у свою чергу унеможливлює своєчасну виплату кредитів та розрахунок з іншими кредиторами. У підтвердження викладених у відзиві обставин відповідач 1 подав суду витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів рухомого майна за №26952454 та №26952348, довідку КП "Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської районної ради" від 21.04.2010 №584, витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна №269523448, довідку ТзОВ СУАП "Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія "Берег-Фудс" від 26.04.2010.

          Наведені відповідачем 1 обставини є такими, що заслуговують на увагу, у зв"язку з чим суд вважає за можливе зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, до 25000грн.

          Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивач також просить стягнути з відповідача відсотки річних за порушення грошового зобов"язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що за період з 26.09.2009 по 16.12.2009 становлять суму 40007,12грн. і також підлягають стягненню.

          Позивач просить відшкодувати йому відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати, зокрема, 15000грн. за надання юридичних послуг.

          Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката відноситься до судових витрат та підлягає розподілу пропорційно до задоволених вимог, відповідно до статті 49 ГПК України.

          У підтвердження понесення вказаних витрат позивач подав договір на надання юридичних послуг №15/81/1-09 від 01.12.2009, укладений між ТОВ "Вільногірське скло" та Батрином В.В і Муртазіною Н.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №183, видане Батрину В.В., довідку Центрального відділення №297 АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк" від 27.04.2010 №62/17-36 про надходження на рахунок Батрина В.В. від ТОВ "Вільногірське скло" суми 15000грн. за юридичну допомогу по справі №11/107.

          З огляду на викладене, вказана сума підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80 п.1-1 ч.1, 82, 83 п.3, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська виробничо-переробна компанія "Берег-Фудс" (Берегівський район, с.Мужієво, вул. Ракоці Ференца 11, д. 239 код 33698164) та Закритого акціонерного товариства "Котнар" (с.Мужієво Берегівського району, вул.Ракоці Ференца, 274/А, код 22091380) солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" (Дніпропетровська область, м.Вільногірськ, вул.Промислова, 31, код 30809384) суму 1539158,12грн., з яких 1474151грн. борг, 25000грн. пеня, 40007,12грн. річні, а також 16601,65грн. державного мита, 236грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 15000грн. у відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 231000грн. боргу провадження у справі припинити, судові витрати в цій частині покласти на відповідачів.

4. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Суддя Л.М.Якимчук