Рішення № 100049479, 27.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/117/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2021 Справа № 908/2099/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2099/21

за позовною заявою: приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, 03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65

до відповідача: товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо”, 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34

про стягнення 101 169,02 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

19.07.21 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (далі ПрАТ “СГ “ТАС”) за вих. від 12.07.21 № 02069/0121 про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (надалі ТДВ “СК “Кредо”) 100 426,14 грн. страхового відшкодування, 619,07 грн. пені, 123,81 грн. 3 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 908/2099/21 між суддями, 19.07.21 вказану позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 26.07.21 судом позовну заяву ПрАТ “СГ “ТАС” за вих. від 12.07.21 № 02069/0121 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2099/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 27.09.21 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 12.07.21 № 02069/0121 зазначає, що 15.10.20 між приватним акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00826817 (Єврокаско 5 зірок) (далі – договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. (далі застрахований автомобіль), на випадок страхових ризиків, у т.ч. ДТП. 09.03.21 о 16 год. 30 хв. в м. Одеса по вул. Обільна, навпроти будинку 21 на перехресті рівнозначних доріг з вул. Лядова відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. (застрахований позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту від 15.10.20 № FO-00826817), яким керувала ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (який застрахований відповідачем за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР203021222) під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.04.21 у справі № 947/8845/21 (провадження № 3/947/3079/21), ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (в редакції від 14.07.15), на підставі якої піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 грн. Крім того, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн. Відповідно до умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування за відновлений ремонт автомобіля Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. у розмірі 114 486,38 грн. Оскільки ДТП сталася з вини водія транспортного засобу застрахованого відповідачем, позивач у зв`язку з виплатою страхувальникові страхового відшкодування у розмірі 114 486,38 грн. просить стягнути з відповідача 100 426,14 грн. з урахуванням коофіціенту фізичного зносу ТЗ відповідно до методики по формулі Ср + См + Сс * (1 – Ез) (позивачем зазначено 20 142,00 грн. + 2 025,00 грн. + 92 319,38 грн. (що в сумі становить 114 486,38 грн.) * (1 – 0,1523) = 100 426,14 грн.). Крім того, з огляду на те, що відповідачем своєчасно не виплачено страхове відшкодування позивачу, позивачем заявлено вимоги про стягнення 619,07 грн. пені та 123,81 грн. 3 % річних.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

Згідно з безкоштовним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих судом з офіційного сайту Міністерства юстиції України (який долучено судом до матеріалів справи № 908/2099/21), станом на день прийняття позовної заяви до розгляду, місцезнаходженням товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” є: 69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2099/21 господарським судом на юридичну адресу відповідача в порядку ст.ст. 12, 46, 120, 121, 176, 234, 247, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали господарського суду Запорізької області від 26.07.21 про відкриття провадження у справі.

Згідно із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.07.21, ухвала суду від 26.07.21 по справі № 908/2099/21 (вих. № 012561 від 28.07.21) отримана представником відповідача – 30.07.21.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2099/21.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що представник відповідача 06.08.21 ознайомився з матеріалами справи в повному обсязі. Однак, відзив на позов, або будь які заперечення не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2099/21 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 27.09.21.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.10.20 між приватним акціонерним товариством “Страхова група “ТАС” (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00826817 (Єврокаско 5 зірок) (далі – договір добровільного страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. (далі застрахований автомобіль), на випадок страхових ризиків, у т.ч. ДТП.

09.03.21 о 16 год. 30 хв. в м. Одеса по вул. Обільна, навпроти будинку 21 на перехресті рівнозначних доріг з вул. Лядова відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в., яким керувала ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про настання події.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.04.21 у справі № 947/8845/21 (провадження № 3/947/3079/21), ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (в редакції від 14.07.15), на підставі якої піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 грн. Крім того, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.

У постанові Київського районного суду м. Одеси від 29.04.21 у справі № 947/8845/21 (провадження № 3/947/3079/21) зазначено (дослівно):

«… ОСОБА_2 , приймаючи участь в розгляді справи, визнав провину у скоєному правопорушенні, щиро розкаявся, особисто надавши пояснення, які повністю узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи.

Винність ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями водіїв тощо.

З матеріалів справи та з пояснень водіїв вбачається, що учасники зазначеної ДТП не скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому ОСОБА_2 підлягає адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на загальних підставах.

Оскільки ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, допустив порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. …».

Внаслідок цієї ДТП застрахований транспортний засіб Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. зазнав механічних пошкоджень.

Згідно із актом огляду транспортного засобу від 10.03.21 складеним представником страховика Михайловим С.О. та рахунком-фактурою від 10.03.21 № АД-00000324 складеним консультантом з сервісного обслуговування ОСОБА_3 , загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. склала 114 486,38 грн.

Відповідно до страхового акту від 18.03.21 № № 07879/21/921 визначено:

- сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 114 486,38 грн.;

- сума несплачених страхових платежів ОСОБА_1 становить 9 123,40 грн.;

- сума, що належить до виплати ОСОБА_1 становить 105 362,98 грн.

Позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 15.10.20 № FO-00826817 (Єврокаско 5 зірок), заяви про настання події, страхового акту від 18.03.21 № 07879/21/921 здійснено виплату страхового відшкодування на суму 105 362,98 грн., а саме: платіжним дорученням від 22.03.21 № 169318 здійснено оплату на суму 105 362,98 грн.

У порядку досудового врегулювання спору ПрАТ “Страхова група “ТАС” було направлено на адресу відповідача регресну заяву про виплату страхового відшкодування від 23.03.21 № 01247/9221 на суму компенсації витрат передбачену законодавством з проханням здійснити відшкодування в порядку регресу суму страхового відшкодування в розмірі 114 486,38 грн.

Вказана заява ПрАТ “Страхова група “ТАС” від 23.03.21 № 01247/9221 про виплату страхового відшкодування отримана представником ТДВ “СК “Кредо” – 29.03.21.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулась і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 979 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або ін. особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Змістом ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Згідно із ст. 9 Закону України «Про страхування», страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Як вже зазначалось вище, 09.03.21 о 16 год. 30 хв. в м. Одеса по вул. Обільна, навпроти будинку 21 на перехресті рівнозначних доріг з вул. Лядова відбулась ДТП за участю застрахованого транспортного засобу Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р.в., яким керувала ОСОБА_1 , а також транспортного засобу марки Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , що підтверджується заявою про настання події.

Вбачається, що потерпілий звернувся до позивача, який застрахував автомобіль Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в. за договором добровільного страхування наземного транспорту № FO-00826817 від 15.10.20 із заявою про виплату страхового відшкодування.

Наявними у матеріалах цієї господарської справи доказами підтверджується виплата позивачем страхового відшкодування у сумі 114 486,38 грн. (105 362,98 грн. виплата + 9 123,40 грн. зарахування несплачених страхових платежів) згідно страхового акту від 18.03.21 № 07879/21/921, рахунку-фактури від 10.03.21 № АД-00000324 та платіжного доручення від 22.03.21 № 169318.

Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.і.) володіє транспортним засобом, механізмом, ін. об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

За змістом ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із ст. 29 наведеного вище Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, постановою Київського районного суду м. Одеси від 29.04.21 у справі № 947/8845/21 (провадження № 3/947/3079/21), ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України (в редакції від 14.07.15), на підставі якої піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340,00 грн. Крім того, вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454,00 грн.

У постанові Київського районного суду м. Одеси від 29.04.21 у справі № 947/8845/21 (провадження № 3/947/3079/21) зазначено (дослівно):

«… ОСОБА_2 , приймаючи участь в розгляді справи, визнав провину у скоєному правопорушенні, щиро розкаявся, особисто надавши пояснення, які повністю узгоджуються з протоколом про адміністративне правопорушення, та іншими матеріалами справи.

Винність ОСОБА_2 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями водіїв тощо.

З матеріалів справи та з пояснень водіїв вбачається, що учасники зазначеної ДТП не скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому ОСОБА_2 підлягає адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху на загальних підставах.

Оскільки ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом, допустив порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України. …».

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача відповідно до полісу серії ЕР № 203021222, франшиза – 0,00 грн.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи та, оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Hyundai Tucson державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , що спричинив зазначене ДТП, застрахована у відповідача згідно з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 203021222, то останній має відшкодовувати шкоду завдану внаслідок ДТП.

З огляду на викладені обставини справи, умови полісу серії ЕР № 203021222 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України, суд дійшов висновку, що товариство з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (код ЄДРПОУ 13622789, відповідач у цій справі) повинна відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача з урахуванням того, що франшиза за полісом серії ЕР № 203021222становить 0,00 грн.

Відповідачем надано до матеріалів справи;

- платіжне доручення від 22.03.21 № 169318 про сплату страхового відшкодування у розмірі 105 362,98 грн. (одержувач Автоград Одеса) із призначенням платежу: «Страх. відш. по Дог. № FO-00826817 від 15.10.2020, власн. ОСОБА_1 , рахунок № АД-324 від 10.03.2021р, т/з Кіа Sportage, д/н НОМЕР_1 з ПДВ»;

- страховий акт від 18.03.21 № № 07879/21/921 в якому визначено: сума страхового відшкодування ОСОБА_1 становить 114 486,38 грн., сума несплачених страхових платежів ОСОБА_1 становить 9 123,40 грн., сума, що належить до виплати ОСОБА_1 становить 105 362,98 грн. Тобто, з суми, що належить до страхової виплати 114 786,38 грн. страховиком відраховано суму несплачених страхувальником страхових платежів.

Згідно із ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затв. наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.03 № 142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = Ср + См + Сс * (1- Ез), де:

Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Ез - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.17 у справах № № 910/3650/16, 910/32969/15, від 06.02.18 у справі № 910/3867/16, від 01.02.18 у справі № 910/22886/16.

Перевіривши розрахунок розміру матеріального збитку судом встановлено, що: 20 142,00 грн. + 2 025,00 грн. + 92 319,38 грн. * (1 – 0,1523) = 97 050,10 грн.

Отже, вартість матеріального збитку автомобіля Kia Sportage державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2019 р. в., розрахована на підставі Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та відповідно до спеціального Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та складає 97 050,10 грн.

А тому, з підстав викладених вище, судом частково задовольняються позовні вимоги ПрАТ “Страхова компанія “ТАС” до ТДВ “СК “Кредо” в частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 97 050,10 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення страхового відшкодування відмовлено у зв`язку з недоведеністю.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 619,07 грн. та 3 % річних у розмірі 123,81 грн. за період з 30.06.21 по 14.07.21 на суму заборгованості в розмірі 100 426,14 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення ст. 625 ЦК України поширюються на всі види грошового зобов`язання, незалежно від підстави їх виникнення – договору або делікту.

Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання одним страховиком зобов`язання з відшкодування іншому страховику шкоди, однак цей строк пов`язаний із моментом пред`явлення відповідною особою (в цьому випадку страховиком) зворотної вимоги до відповідача.

Зокрема, приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.

Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а також те, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням, то враховуючи, що відповідач отримав вимогу позивача (заяву про виплату страхового відшкодування від 23.03.21 № 01247/9221) 29.03.21 (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), однак не виплатив суму страхового відшкодування у визначений ст. 530 ЦК України строк, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача (ТДВ «СК «Кредо») на користь позивача 119,65 грн. 3 % річних за період з 30.06.21 по 14.07.21 на суму заборгованості в розмірі 97 050,10 грн.

Як наслідок судом визнаються законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача до відповідача про стягнення 119,65 грн. 3 % річних.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних відмовлено у зв`язку з недоведеністю.

Щодо позовної вимоги про стягнення 619,07 грн. пені, то суд зазначає наступне.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”).

Як вбачається з матеріалів справи, даний господарський спір виник з правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобов`язань сторін у цій справі.

Законами України “Про страхування” та “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (спеціальними законами), які в окремих випадках застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено нарахування неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом чи в порядку суброгації до іншої страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винною у ДТП особою, договірні відносини між сторонами відсутні.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Однак, правові підстави для стягнення суми пені відсутні, оскільки розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін не визначено.

Положення п. 36.5 ст. 36 Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” не розповсюджується на правовідносини між сторонами у даній справі, оскільки у вищевказаній нормі чітко йдеться про обов`язок страховика сплатити саме на користь страхувальника (потерпілої особи) або ж вигодонабувача пеню в разі прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика.

З огляду на зазначене, господарський суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення 619,07 грн. пені з відповідача, а тому вважає, що у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 20, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, код ЄДРПОУ 13622789) на користь приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03117, м. Київ, пр. Перемоги, 65, код ЄДРПОУ 30115243) – 97 050 (дев`яносто сім тисяч п`ятдесят) грн. 10 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 119 (сто дев`ятнадцять) грн. 65 коп. 3 % річних та 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 11 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.10.2021.

Суддя В.Л. Корсун