Рішення № 10004648, 08.06.2010, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3144/2010 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

08 червня 2010 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого-судді: Блейз І.Г.,

при секретарі: Малкієль А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море», третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахування індексу інфляції, середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1. звернулась із позовом до відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахування індексу інфляції, стягнення моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживала та була у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3, який працював у боржника з 1967 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. Відповідно до ст. 43 Конституції України та ст. 115 КЗпП України, кожний громадянин має право на заробітну плату не нижче гарантованого мінімуму , яку повинно бути сплачено не рідше двох разів на місяць. У порушення вищевказаних норм відповідач не сплачував її чоловіку заробітну плату з серпня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1. Заборгованість по заробітної платі не сплачено досі. Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), суми заробітної плати, пенсії, стипендії , аліментів, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцю, але ж не отримані ним за життя, надаються членам його родини, а у випадку їх відсутності входять до складу спадщини. 29.05.2008 року державним нотаріусом першої Феодосійської нотаріальної контори надано свідоцтво про право власності по закону №1775, у якому вказано, що спадкоємцем частини майна ОСОБА_3 є позивач, як його дружина. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про видачу заробітної плати чоловіка, однак фактично керівництвом заводу її вимоги було проігноровано. Загальна сума заборгованості складає 13488 грн (7801, 12 грн сума заробітної плати, 5687, 72 грн сума компенсації). Порушенням відповідачем вимог ст. 115 КЗпП України позивачу завдано також моральну шкоду, оскільки вона позбавлена можливості нормально існувати, її маленької пенсії хватає тільки на речі першої необхідності та сплату комунальних послуг. Позивач не має можливості утримувати родину, вимушена постійно жити у борг, позичати гроші друзів та знайомих. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган відшкодовує моральну шкоду робітнику, якщо ним порушено законні права робітника. Страждання протягом 2005-2010 року призвели до різкого погіршення здоровя, однак у звязку з відсутністю грошей, позивач не має можливості пройти необхідне медичне лікування. Моральну шкоду просить стягнути у розмірі 5000 грн.

07.06.2010 до участі у справі у якості особи, що не заявляє самостійних вимог залучено сина померлого - ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 08.06.2010 року залишено без розгляду вимоги позивача стосовно виплати заробітної плати.

У судовому засіданні позивач позовну заяву підтримала у повному обсязі, просить задовольнити її з вказаних вище підстав.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наданих у письмових запереченнях.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, які належали спадкодавцю, але ж не були отримані ним за життя, передаються членам його родини, а при їх відсутності входять до складу спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с.5,6) та є членом його родини. Окрім неї, членом родин померлого є й його син ОСОБА_2, залучений у якості третьої особи по справі, який не заперечував проти задоволення позову.

ОСОБА_3. працював у ВАТ «Феодосійська суднобудівельна компанія «Море» з 07.08.2001 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8-11). Згідно довідки №7 заборгованість по заробітній платі складає 7801,12 грн. (а.с.12)

З наданих представник відповідача матеріалів вбачається, що ухвалою Господарського суду АРК від 05.02.2008 року по справі №2-3/626-2008 відносно відповідача відкрито процедуру банкрутства. Ухвалою Господарського суду АРК від 02.07.2008 відносно відповідача відкрито процедуру санації.

Ухвалою Господарського суду АРК від 18 квітня 2008 року затверджено реєстру кредиторів відповідача, до якого увійшли вимоги щодо заборгованості по заробітній платі загальною сумою 9058,440,00 грн., до якої увійшли й вимоги позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної заробітної плата, а саме винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обовязки), додаткової заробітної плати винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, інших заохочувальних та компенсаційних виплат (до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» №2050 від 19.10.2000 року, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Таким чином, позивач вправі вимагати компенсації втрати частини заробітної плати у звязку з порушенням строків їх виплати.

Згідно наданого відділом статистики у м. Феодосія розрахунку, компенсація боргу по заробітній платі станом на 01.04.2010 року складає 5687,72 грн. (а.с.16)

Відповідно до ст.ст. 116,117 КЗпП України, при звільненні робітника, сплата усіх сум, що йому повинно сплатити підприємство, установа, організація, здійснюється у день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Посилання відповідача на відсутність його вини у затримці розрахунку заслуговують на увагу, оскільки з представлених документів вбачається, що рахунки ВАТ «ФСК» Море» були арештовані відповідно до постанов державних виконавців юстиції МЮ в АР Крим. При таких обставинах вина підприємства як обставина для виплати позивачці середнього заробітку за весь час затримки відсутні, тому у цій частині підстав для задоволення позовних вимог немає. Крім того, середній заробіток за час затримки розрахунку сплати заробітної плати не входить у структуру заробітної плати відповідно до Закону України «Про оплату праці», у звязку з чим не може бути переданий членам родини спадкодавця відповідно до ст. 1227 ЦК України.

Вимоги позивача про стягнення моральної шкоди у звязку з порушеннями трудового законодавства також не підлягають задоволенню, оскільки позивач не був у трудових відносинах із позивачем, підстави для стягнення моральної шкоди відповідно до ст. 237-1 КЗоТ України відсутні.

Відповідно до положень статті 214 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу між сторонами судових витрат і вважає за необхідне стягнути з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 56 грн 88 коп , а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді у розмірі 120 гривень.

Повний текст рішення складено 11 червня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 115, 116 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»,

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» код 14309008 на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати у сумі 5687 грн 72 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого Акціонерного Товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» код 14309008 на користь держави судовий збір у розмірі 56, 88 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи у розмірі 120 грн.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів із дня проголошення рішення і надання апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: