Ухвала суду № 100046071, 02.10.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15597/21

Провадження № 1-кс/344/6178/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2021 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., за участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Кифлюка Р.В., захисника Дудорової О.О, підозрюваного ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №120 210 910 100 01 045, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з вказаним клопотанням в обґрунтування якого покликалася на те, що 22.09.2021 року, близько 14 год 30 хв ОСОБА_1 , зайшов до адміністративного приміщення, яке знаходиться в піцерії «Піца плюс», яка розташована в м. Івано-Франківську, площа Ринок, 6. Перебуваючи у вищевказаному приміщенні, ОСОБА_1 побачив на тумбочці мобільний телефон марки «Iphone 7», який належить ОСОБА_2 та який остання залишила без нагляду, після чого підорзрюваний таємно викрав мобільний телефон марки «Iphone 7», вартістю 4566 грн, місце вчинення злочину покинув та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму. Окрім цього, ОСОБА_1 , шляхом розбиття скла дерев`яного вікна проник в приміщення житлового будинку АДРЕСА_1 , звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3 , покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 5450 гривень.

Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що30 вересня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

01 жовтня 2021 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного та його захисника, які, частково заперечили з приводу задоволення клопотання і просили обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчим суддею встановлено наступне.

Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Залуква, Галицького району, Івано-Франківської області, житель АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, з середньою освітою, раніше судимий, у причетності до вчиненого кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного та неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити вказане правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

Можлива причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: даними, які містяться у протоколах огляду місця події, протоколі допиту свідка ОСОБА_4 , протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколах огляду відеозаписів, протоколі огляду речей, протоколі затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, висновку експерта № СЕ-19/109-21/10844-Д від 01.10.2021, за результатами проведення судової дактилоскопічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про грома¬дянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запо¬біжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у винятко¬вих випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , відповідно ч. 2 ст. 185 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до п`яти років, а відповідно ч. 3 ст. 185 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до шести років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують та не зменшилися.

Доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи. Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту є недостатнім для гарантування належної поведінки підозрюваного, не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що не зменшилися, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження

Отож підстави слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу аніж тримання під вартою відсутні.

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування, прокурором доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя доходить висновку, що більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує себе та не зможе забезпечити цілей кримінального провадження, і не зможе запобігти встановленим судом ризикам.

При цьому обрання інших запобіжних заходів також є неможливим в силу наступних обставин.

Обрання запобіжного заходу у вигляді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов`язання є те, що реалізація особистої поруки перед-бачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші за¬побіжні заходи, зокрема особисте зобов`язання, яке (особисте зобов`язання) також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.

Обрання запобіжного заходу суто у вигляді застави, а не як альтернативного запобіжного заходу є неможливим з огляду на те, що слідчому судді не представлено відомостей щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи, або джерел його доходів, а тому такий запобіжний захід , як застава буде завідомо непомірним для нього.

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання враховує в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважає лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, а опирається також і на необхідність захисту суспільних інтересів, які незважаючи на презумпцію невинуватості, мають превалююче та переважне значення та констатує, що інших обставин, котрі давали б підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному, або які не виправдовують таке тримання підозрюваного під вартою стороною захисту не наведено і слідчим суддею в процесі судового розгляду не встановлено.

Вирішуючи дане питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує і превентивний характер такого запобіжного заходу, тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, стан здоров`я, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків і є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Разом із тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом. (ч.3 ст. 183 КПК України). Розмір застави, у відповідності до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (п. 4 ст. 182 КПК України), зважаючи на обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному та його наслідки, характеристику підозрюваного та його майновий і сімейний стан, наявність місця роботи та стан здоров`я, з огляду на вимоги щодо того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього, то слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів в межах 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 79450 (сімдесят девять тисяч чотириста п`ятдесят гривень) грн.00 коп.

На думку слідчого судді внесення застави саме в такому розмірі зможе в повній мірі гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Підсумовуючи все вище наведене слідчий суддя вважає, що поза розумним сумнівом клопотання підлягає до задоволення.

Згідно до протоколу затримання, ОСОБА_1 фактично затримано 01 жовтня 2021 року о 10год. 20хв, а тому строк тримання під вартою має обчислюватись саме з цієї дати, а визначення часу протягом якого особа має перебувати в місцях несвободи - з урахуванням кінцевої дати спливу строків досудового розслідування, і виключно в їх межах.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 50 днів — до 19 листопада 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Розмір застави визначити в межах 35 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 79450 (сімдесят девять тисяч чотириста п`ятдесят гривень), у національній грошовій одиниці, яку необхідно внести на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду в національній грошовій одиниці (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 року народження наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Строк дії ухвали — до 19 листопада 2021 року включно.

Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Шамотайло