Вирок № 100045565, 01.10.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14668/20

Провадження № 1-кп/161/206/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 01 жовтня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Марчука А.В.,

з участю секретаря

судового засідання Нагачевської В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030010001713 від 09.05.2020, про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Антрацит Луганської області, громадянин України, зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей 2012 та 2013 року народження, працює, несудимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.122 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Обушко Н.Д.,

представника потерпілих адвоката Горщарука П.П.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисника Таргонія В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 09 травня 2020 року близько 00.45год., знаходячись у громадському місці поблизу РЦ «Промінь» за адресою: м.Луцьк, пр.Грушевського, 2, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо і умисно порушуючи існуючі у суспільстві правила поведінки і норми моралі, бажаючи возвеличитись за рахунок приниження інших людей, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших осіб, а також протиправний характер своїх дій, які супроводжувались особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, умисно застосував спеціально пристосований для заподіяння тілесних ушкоджень предмет - пістолет Форт 17Р № НОМЕР_1 , який є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, а саме спричинив чотири постріли по тілу потерпілого ОСОБА_2 , після чого вказаний предмет застосував повторно та спричинив чотири постріли по тілу потерпілого ОСОБА_3 .

Своїми вищевказаними умисними протиправними діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці живота зліва, на передній черевній стінці в надлобковій ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, на перехідній каймі верхньої губи з поширенням на слизову оболонку верхньої губи дещо зліва, садна на перехідній каймі нижньої губи зліва, в ділянці кінчика носа, травматична екстракція коронки 1-2- зуба на верхній щелепі зліва на рівні шийки, злам коронки 1-го зуба на нижній щелепі зліва на Ѕ коронки, злам коронки 2-го зуба на нижній щелепі зліва на 2/3 коронки, злам коронок 3, 4 зуба на нижній щелепі зліва на рівні шийки, садна на слизовій оболонці нижньої губи зліва та на кінчику язика.

Згідно висновку судово-медичного експерта за №359 від 13.05.2020, за ступенем тяжкості травматичні екстракції зубів відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою втрати працездатності менш як на 1/3 (в даному конкретному випадку 10% втрати працездатності ), рана за ступенем відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для її загоєння необхідний час більше шести діб. Садна за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Своїми вищевказаними умисними протиправними діями, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці передньої черевної стінки, задньої поверхні грудної клітки справа та зліва, нижньої щелепи, верхньої губи зліва, садно на слизовій оболонці верхньої губи зліва.

Згідно висновку судово-медичного експерта за №366 від 13.05.2020 за ступенем тяжкості рани в ділянці передньої черевної стінки, задньої поверхні грудної клітки справа та зліва, нижньої щелепи, верхньої губи зліва, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, по скільки для її загоєння необхідний час більше шести діб. Садно на слизовій оболонці верхньої губи зліва за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінуються умисні протиправні дії, які виразились у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням іншого предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.4 ст.296 КК України.

Окрім того, ОСОБА_1 09 травня 2020 року близько 00.45год., знаходячись у громадському місці поблизу РЦ «Промінь» за адресою: м.Луцьк, пр.Грушевського, 2, у ході здійснення хуліганських дій, діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, умисно застосував заздалегідь заготовлений для заподіяння тілесних ушкоджень предмет - пістолет Форт 17Р № НОМЕР_1 , який є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту, що відноситься до травматичної зброї з вогнепальним принципом метання снаряду, а саме спричинив чотири постріли по тілу потерпілого ОСОБА_2 , спричинивши потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці живота зліва, на передній черевній стінці в надлобковій ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, на перехідній каймі верхньої губи з поширенням на слизову оболонку верхньої губи дещо зліва, садна на перехідній каймі нижньої губи зліва, в ділянці кінчика носа травматична екстракція коронки 1-2 зуба на верхній щелепі зліва на рівні шийки, злам коронки 1-го зуба на нижній щелепі зліва на Ѕ коронки, злам коронки 2-го зуба на нижній щелепі зліва на 2/3 коронки, злам коронок 3, 4 зуба на нижній щелепі зліва на рівні шийки, садна на слизовій оболонці нижньої губи зліва та на кінчику язика.

Згідно висновку судово-медичного експерта за №359 від 13.05.2020 за ступенем тяжкості травматичні екстракції зубів відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою втрати працездатності менш як на 1/3 (в даному конкретному випадку 10% втрати працездатності), рана за ступенем відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для її загоєння необхідний час більше шести діб. Садна за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 інкримінуються умисні дії, які виразились у нанесенні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто умисних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але такі що спричинили значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, тобто вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у інкримінованих йому злочинах, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.122 КК України, визнав частково не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, заперечив наявність в його діях хуліганства та показав, що дійсно 09 травня 2020 року знаходячись у громадському місці, поблизу РЦ «Промінь» застосував відносно потерпілих спеціально пристосований предмет - пістолет Форт 17Р, заподіявши останнім тілесні ушкодження, шляхом здійснення пострілів, оскільки відчував загрозу своєму життю, можливо в даній конкретній ситуації неправильно оцінив ситуацію, при цьому дістав зброю, коли до нього підходили інші особи. При цьому показав, що будь-яких предметів в руках потерпілих чи інших осіб він не бачив, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не могли бачити і чути весь зміст розмов між ним та потерпілими. Зброю носив з собою, оскільки в 2018 році на нього був скоєний напад. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати, повідомив що примирився з потерпілими, просив неодноразово вибачення в останніх, відшкодував матеріальну та моральну шкоду потерпілим.

Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його винуватість повністю доводиться дослідженими в ході судового розгляду доказами. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і перевірених судом допустимих доказах.

Так потерпілий ОСОБА_3 , будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні, підтвердив факт хуліганських дій обвинуваченого відносно нього та показав, що дійсно 09 травня 2020 року поблизу РЦ «Промінь» ОСОБА_1 підійшов до нього та його товариша ОСОБА_2 і в нецензурній формі попросив цигарку, при тому що будь-якої агресії до обвинуваченого він з потерпілим ОСОБА_2 не проявляли. ОСОБА_2 зробив обвинуваченому зауваження, після чого на пропозицію обвинуваченого вони відійшли в сторону. Через незначний час він побачив як ОСОБА_1 дістав з лівої сторони і приставив до голови ОСОБА_2 (ОСОБА_2) пістолет, ОСОБА_2 відмахнув рукою зброю, після чого відбулись постріли в ОСОБА_2 , а потім і в нього. Вказані постріли були прицільні, не хаотичні. Повідомив, що це все відбувалося в громадському місці, при цьому фактично поряд була присутня компанія з неповнолітніх дітей приблизно з п`яти чоловік, з ОСОБА_1 був ще якийсь знайомий та дівчина, яка після інциденту, який тривав 5 хвилин кричала «ОСОБА_1, зупинися». Потерпілий ОСОБА_3 зазначив, що обвинувачений просив вибачення, в нього відсутні претензії матеріального чи морального характеру до обвинуваченого, щодо міри покарання покладався на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_2 , будучи допитаним безпосередньо в судовому засіданні, підтвердив факт хуліганських дій обвинуваченого та умисне заподіяння йому тілесних ушкоджень, підтвердив показання потерпілого ОСОБА_3 та зазначив, що після того, як обвинувачений в грубій формі попросив цигарку, він зробив останньому зауваження, на що ОСОБА_1 запропонував відійти сказавши «якісь проблеми, давай відійдем». Вони відійшли на метрів сім в сторону, розмова була через некультурну поведінку та тривала недовго і, після того, як він ( ОСОБА_2 ) «просто легенько по плечу хлопнув» обвинуваченого, ОСОБА_1 дістав пістолет і навів в голову. Потерпілий намагався вибити пістолет, однак пролунав ряд пострілів в присутності і інших свідків. При цьому потерпілий вказав, що будь-яких провокуючих дій по відношенню до обвинуваченого він не вчиняв, агресивні дії обвинувачений із застосуванням зброї почав вчиняти після того, як дізнався про участь ОСОБА_2 в АТО. Потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що обвинувачений просив вибачення в нього, збитки йому відшкодував, щодо міри покарання покладався на розсуд суду, просив суворо не карати.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що точної дати він не пам`ятає, можливо 09 травня 2020 року близько ночі він, вийшовши з центрального входу РЦ «Промінь», побачив як біля фонтану хтось стріляє, чув приблизно 2-3 постріли, потім було чути крики «викинь зброю». Троє осіб, серед яких був і той хто стріляв, відходили до пішохідного переходу, а інша група осіб приблизно в кількості десяти чоловік йшли за ними. На наступний день він дізнався про тілесні ушкодження в потерпілих, оскільки останніх знав особисто. Також показав, що початку конфлікту він особисто не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показав, що точної дати він не пам`ятає, однак це було приблизно опівночі, вийшовши на балкон 5 поверху за адресою АДРЕСА_2 , почув вибухи, думав що це петарди, однак було чутно крики «викинь пістолет». Через дорогу спокійно перейшли 2-3 особи, не бігли, за ними йшла група з 5-10 осіб, точну кількість він не запам`ятав. Далі він чув слова «давай без пістолета, що ти можеш без пістолета», коли всі учасники перейшли проїзну частину, то він вже не бачив конфлікту, однак чув ще словесну перепалку. Зазначив, що початку конфлікту він не бачив, конфлікт був на площі перед «Променем», постріли були як на площі, так і через дорогу було 1-3 постріли, всього він чув приблизно 5-8 пострілів, сам конфлікт, який він спостерігав тривав приблизно 5 хвилин, при цьому початку конфлікту він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показав, що дійсно з своїми знайомими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 був очевидцем біля центру «Промінь» того, як обвинувачений попросив цигарку в якогось хлопця, після чого повторно попросив цигарку, поведінка обвинуваченого була зверхньою, між ними щось відбулося і обвинувачений почав стріляти спочатку в одного хлопця, а потім і в іншого. Коли потерпілий давав цигарку, то він з іншим потерпілим сиділи на лавочках, останні будь-яких провокативних дій не вчиняли, обвинуваченого за одяг не шарпали. Пострілів було приблизно десять, в їхню сторону також лунали постріли, події відбувалися на відстані трьох метрів. Також пояснив, що обвинувачений був разом з хлопцем та дівчиною, хлопець нічого не робив, а дівчина намагалася забрати обвинуваченого. При цьому додав, що обвинуваченого з його друзями ніхто не обступав на місці конфлікту, після втечі через дорогу також лунали постріли.

Свідок ОСОБА_18 допитана з участю законного представника ОСОБА_19 в суді дала показання, які фактично аналогічні показанням свідка ОСОБА_13 , та повідомила що обвинувачений був в стані алкогольного сп`яніння, поводив себе агресивно, при цьому ніхто не обмежував в пересуванні ані обвинуваченого, ані його друзів.

Певні неточності в показаннях свідків щодо кількості осіб, кількості пострілів та часу конфлікту, не є істотними та такими, які б свідчили про їхню неправдивість в загальному, такі показання є належними доказами в розумінні ст.85 КПК України. Більше того, такі обставини взагалі фактично не впливають на суть інкримінованих правопорушень в даному конкретному випадку.

03.06.2020 в ході пред`явлення особи для впізнання потерпілий ОСОБА_2 , потерпілий ОСОБА_3 , кожен зокрема, вказали на ОСОБА_1 , як на особу, яка вчинила протиправні дії щодо них.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як під час досудового розслідування, зокрема і при проведенні слідчих експериментів 26.06.2020, так і в суді послідовно розповідали про обставини вчинених щодо них злочинів та пояснювали, що дійсно обвинувачений заподіяв тілесні ушкодження, при слідчому експерименті чітко відтворили обставини, механізм та локалізацію нанесення ушкоджень. Будь-яких суперечностей в ході проведення слідчих експериментів судом не встановлено.

Показання вказаних потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 є чіткими, послідовними та дають змогу відтворити всі обставини кримінальних правопорушень, які були до, на момент та після їхніх вчинень. Немає в суду обґрунтованих підстав вважати, що останні оговорюють обвинуваченого, оскільки в суді не було встановлено таких об`єктивних причин, а їхні показання повністю узгоджуються між собою та відповідають і іншим доказам у справі.

З протоколів огляду місця події з фототаблицями від 09.08.2020, які були проведені та оформлені з дотриманням вимог ч.3 ст.214, ст.ст. 104, 106 КПК України, вбачається те, що поблизу РЦ «Промінь» за адресою: м.Луцьк, пр.Грушевського, 2, було виявлено та вилучено всього 8 предметів, ззовні схожі на гільзи. Вказаними протоколами підтверджується факт здійснення пострілів обвинуваченим ОСОБА_1 .

Протоколами оглядів від 09.05.2020 було вилучено на підставі добровільної згоди потерпілих одяг останніх, в якому ті були на момент спричинення тілесних ушкоджень.

В процесі огляду предметів від 12.05.2020, слідчим оглянуто одяг потерпілих, при цьому встановлено на такому одязі наявність механічних ушкоджень та нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров.

Свідок ОСОБА_12 добровільно надав для огляду свій телефон, в ході огляду якого виявлено відеозапис, при перегляді якого в судовому засіданні встановлено факт переміщення осіб до зупинки «Бруклін», яка знаходиться на іншій стороні проспекту від місця подій. Вилучений диск з відеозаписом визнано речовим доказом, оскільки він відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.

Під час огляду місця події від 28.05.2020 було оглянуто пістолет Форт 17Р № НОМЕР_1 , який ОСОБА_1 добровільно видав, про що вказує написана власноруч заява.

Згідно висновку експерта №218 від 15.06.2020, надані добровільно ОСОБА_1 на дослідження пістолет «Форт» виготовлений промисловим способом, є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту, справний та для стрільби придатний; 2 патрони виготовлені саморобним способом, 5 патронів виготовлені промисловим способом; 8 гільз, вилучені під час огляду місць події від 09.05.2020 відстріляні з наданого на дослідження пістолету «Форт», який належить ОСОБА_1 .

Згідно висновку судово-медичного експерта №366 від 13.05.2020 за ступенем тяжкості виявлені у потерпілого ОСОБА_3 рани в ділянці передньої черевної стінки, задньої поверхні грудної клітки справа та зліва, нижньої щелепи, верхньої губи зліва, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, по скільки для її загоєння необхідний час більше шести діб. Садно на слизовій оболонці верхньої губи зліва за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Усі тілесні ушкодження не мали небезпеки для життя в момент їх спричинення. На момент травми останній знаходився у вертикальному чи наближеному до такого положенні, обернений то передньою, то задньою поверхнею тіла до нападаючої сторони.

Згідно висновку судово-медичного експерта за №359 від 13.05.2020 у потерпілого ОСОБА_2 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці живота зліва, на передній черевній стінці в надлобковій ділянці, на задній поверхні грудної клітки справа, на перехідній каймі верхньої губи з поширенням на слизову оболонку верхньої губи дещо зліва, садна на перехідній каймі нижньої губи зліва, в ділянці кінчика носа, травматична екстракція коронки 1-2 зуба на верхній щелепі зліва на рівні шийки, злам коронки 1-го зуба на нижній щелепі зліва на Ѕ коронки, злам коронки 2-го зуба на нижній щелепі зліва на 2/3 коронки, злам коронок 3, 4 зуба на нижній щелепі зліва на рівні шийки, садна на слизовій оболонці нижньої губи зліва та на кінчику язика. Дані тілесні ушкодження виникли в результаті травмуючої дії тупих предметів (предмету) з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключається можливість що такими предметами є гумові кулі випущеної з вогнепальної зброї. За ступенем тяжкості травматичні екстракції зубів відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою втрати працездатності менш як на 1/3 (в даному конкретному випадку 10% втрати працездатності), рана за ступенем відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, оскільки для її загоєння необхідний час більше шести діб. Садна за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Усі тілесні ушкодження не мали небезпеки для життя в момент їх спричинення. На момент травми останній знаходився у вертикальному чи наближеному до такого положенні, обернений то передньою, то задньою поверхнею тіла до нападаючої особи.

Висновки судово-медичних експертиз тілесних ушкоджень є науково-обґрунтованими та піддавати їх сумніву в суду підстав немає. Не наведені такі підстави і учасниками кримінального провадження. Такі висновки суд бере до уваги та оцінює в сукупності зі всіма доказами у справі.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що він є другом ОСОБА_1 . З 08 на 09 травня 2020 року він, обвинувачений та ще одна дівчина (конкретних даних про особу не вказав) гуляли біля РЦ «Промінь». В невідомих людей ОСОБА_1 попросив цигарку, після чого ці люди їх обступили, давили на них, нецензурно висловлювалися в їхню сторону, хотіли вчинити щодо них насильство, агресивно поводили себе. ОСОБА_1 нікому не погрожував, відбулась словесна перепалка яка перейшла в конфлікт із застосуванням зброї. Показав, що обвинувачений стріляв нецілеспрямовано в натовп людей, застосовував зброю з метою самозахисту, при цьому зазначив, що фізично до ОСОБА_1 ніхто не торкався, жодних тілесних ушкоджень їхній компанії не було спричинено, будь-яких предметів в руках інших осіб він не бачив, дівчині, яка була з ними не погрожували, вона стояла осторонь. Обвинувачений здійснив приблизно 2-5 пострілів. При цьому свідок давав суперечливі пояснення щодо того, яким чином компанія агресивних людей їх обступила та обмежувала в русі, при тому що він спочатку стояв за 5 метрів від ОСОБА_1 , а дівчина взагалі стояла осторонь, не зміг чітко і вказати, як вони втікали через дорогу та їх наздоганяла компанія агресивних людей, при тому що вони всі разом бігли.

Допитана безпосередньо в судовому засіданні за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_6 показала, що з 08 на 09 травня вона разом з обвинуваченим та свідок ОСОБА_21 йшли до кіоску за цигарками. Біля розважального центру сиділа компанія молодих людей, в яких ОСОБА_1 попросив одну цигарку. Після чого вони відійшли та присіли, свідок ( ОСОБА_21 ) пішов за цигарками, ОСОБА_1 присів біля неї поряд, вони сиділи приблизно 5 хвилин. До них підійшов один з потерпілих невисокого зросту та почав агресивно себе поводити, провокувати конфлікт, повідомляв що в нього не так попросили цигарку, згодом підійшли до них ще четверо хлопців. ОСОБА_1 пропонував нормально розійтися, однак їм погрожували, дівчата погрожували їй особисто. Обвинувачений здійснив декілька пострілів в асфальт, вони повільно відступали. Повідомила що компанія незнайомих людей нараховувала десь 10 осіб, останні спочатку нікого не обступали по кругу, будь-яких предметів в руках невідомих вона не бачила, скільки пострілів відбулося не знає, не бачила щоб обвинувачений наставляв пістолет комусь в голову. Також показала, що вона перебуває в дружніх стосунках з обвинуваченим ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_20 , категорично впевнена що обвинувачений просив лише одну цигарку, при цьому надала неоднозначні показання щодо тривалості самого конфлікту в часі.

Разом з тим, суд критично оцінює часткові показання як обвинуваченого, так і показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_6 , вважає їх неспроможними, даними з метою зменшення обсягу відповідальності за вчинене, розцінює їх як спосіб захисту, оскільки вони є суперечливими навіть між собою та спростовуються дослідженими у судовому засіданні письмовими документами, а також показаннями потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , які є послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, не суперечать іншим доказам, наявним у матеріалах провадження й дослідженим в судовому засіданні. Така стратегія захисту, на думку суду, є нічим іншим, як способом уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності.

Твердження обвинуваченого про те, що ним були вчинені дії з фактично метою захисту (необхідна оборона) суд оцінює критично, оскільки будь-яких підтверджуючих даних про це матеріали справи не містять, а конкретні обставини справи не дають підстав прийти до такого висновку.

Невід`ємним елементом необхідної оборони є наявність у того, хто захищається, потреби в негайному відверненні чи припиненні наявного суспільно небезпечного діяння.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

З огляду на досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чи будь-які інші особи, в ході розмови з ОСОБА_1 не становили для нього будь-якої загрози, і підстав для самозахисту або необхідності негайного відвернення чи припинення посягання на його життя з боку потерпілих чи інших осіб в нього не виникало. При цьому, характер та локалізація завданих тілесних ушкоджень потерпілим в область голови, грудної клітки та живота, із застосуванням зброї, переконливо свідчать про те, що дії ОСОБА_1 заподіяли значної шкоди здоров`ю потерпілого ОСОБА_2 та вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.122 КК України.

Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК України є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.

Кримінально каране хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Хоч хуліганські дії нерідко супроводжуються фізичним насильством і заподіянням тілесних ушкоджень, головною їх рушійною силою є бажання не завдати шкоди конкретно визначеному потерпілому, а протиставити себе оточуючим узагалі, показати свою зверхність, виразивши явну зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки. Означені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства. Протиправні діяння вчиняються за відсутності зовнішнього приводу або з незначного приводу і зазвичай спрямовані на випадкові об`єкти. Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для обвинуваченого грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК України обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.

Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій обвинуваченого, а також поведінки потерпілих і стосунків, що склалися між ними.

Відповідно до фактичних обставин цієї справи, встановлених на підставі безпосередньо сприйнятих судом доказів, зокрема показань потерпілих, свідків, а також і самого обвинуваченого, суд приходить до висновку що обстановка й обставини подій, динаміка їх розвитку, поведінка обвинуваченого свідчать про те, що вона була зумовлена саме бажанням протиставити себе суспільству і продемонструвати зневагу до загальноприйнятих норм і правил поведінки, а не особистою неприязню до потерпілих.

Зазначене дає підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 мотиву явної неповаги до суспільства, що є обов`язковою юридичною ознакою злочину, передбаченого статтею 296 КК України.

На думку суду, кваліфікуюча ознака «застосування заздалегідь заготовленого предмету» може мати місце, лише коли ним заподіяні тілесні ушкодження або коли за допомогою такого предмета була створена реальна загроза для життя та здоров`я громадян.

Діяння, яке вчинене на освітленій території поблизу ТРЦ «Промінь» в присутності інших громадян, вважається таким, що вчинене в громадському місці, якщо особа порушувала інтереси сторонніх осіб та спокій громадян. Вчинення хуліганських дій у присутності інших людей, є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.

Згідно з ст. 94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За таких обставин, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у заподіянні умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але такі, що спричинили значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України,

Окрім того, вважає суд доведене і те, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (хуліганство), вчинив злочин, передбачений ч.4 ст.296 КК України.

Сукупність досліджених доказів дала суду можливість поза розумним сумнівом спростовувати версію сторони захисту про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого з ч.4 ст.296 КК України на ч.1 ст.125 КК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочинів, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винуватість обвинуваченого та на кваліфікацію дій або перешкодили чи могли б перешкодити суду повно і всебічно розглянути кримінальне провадження та ухвалити законне і обґрунтоване рішення, судом не встановлено.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які, відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжкого та тяжкого злочинів, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив злочини, фактично визнав свою винуватість, має постійне місце проживання, на його утриманні двоє малолітніх дітей, інформація про негативну характеристику відсутня, на обліку в лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, просив вибачення в потерпілих.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених злочинів, дані про особу обвинуваченого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи вид і розмір покарання, передбачений санкціями законів, за яким визнав ОСОБА_1 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання у виді позбавлення волі, а остаточне із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На думку суду, таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення й попередження вчинення як обвинуваченим, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.

Норма матеріального права, а саме ст.75 КК України, не містить заборони її застосування до осіб, котрі вчинили злочини, за які обвинувачується ОСОБА_1 .

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, а також позицію потерпілих, які щодо міри покарання покладалися на розсуд суду, при цьому не наполягали на суворому чи реальному покаранні, відсутність претензій матеріального та морального характеру зі сторони потерпілих як під час досудового розслідування так і вході судового розгляду, враховуючи досудову доповідь щодо ОСОБА_1 , суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Судом взято до уваги позиції всіх учасників судового провадження, а тому суд дійшов висновку про можливість досягнення мети виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства за умови контролю за його поведінкою упродовж іспитового строку, адже обвинувачений ОСОБА_1 до вчинення ним інкримінованих злочинів вів законослухняний спосіб життя, що підтверджується відсутністю даних про притягнення його до кримінальної чи адміністративної відповідальності, має на утриманні малолітніх дітей, працевлаштувався, тобто реалізував один з обов`язків, який вказаний в досудовій доповіді. Стороною обвинувачення не надано суду жодних відомостей про те, що обвинувачений до вчинення злочинів мав девіантну поведінку.

Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертиз під час досудового розслідування підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 необхідно залишити попередній - особисте зобов`язання. з метою запобігання ризику, передбаченому ст.177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.122 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання:

-за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки;

-за ч.1 ст.122 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

За сукупністю злочинів, відповідно до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_1 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази у справі, а саме:

- пістолет Форт-17р 9мм № НОМЕР_1 з магазином та сімома патронами знищити;

- 6 металевих предметів з маркуванням ПНД-9П 9мм, 1 металевий предмет з маркуванням SOBR 9mm R.A, 1 металевий предмет з маркуванням 9mm PAC YASGLD, знищити;

- одяг, який був вилучений у потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , знищити;

- DVD-диск «Alerus» залишити при матеріалах кримінального провадження впродовж всього часу їх зберігання;

- кобуру «АТА Gear» дозвіл на зброю № НОМЕР_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_1 ;

- предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням ПМР-9мм із номером НОМЕР_3 , дозвіл на зброю № НОМЕР_4 , предмет, ззовні схожий на пістолет з маркуванням Форт 12Р із номером НОМЕР_5 , дозвіл на зброю № НОМЕР_6 , залишити за належністю ОСОБА_22 .

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 3262 ( три тисячі двісті шістдесят дві) гривні судових витрат за проведення балістичної експертизи №218 від 15.06.2020.

Арешт, який накладений ухвалами слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2020 та 02.06.2020, скасувати.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередній - особисте зобов`язання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий