Рішення № 10004522, 06.05.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

06.05.2010 р.                                                                                 Справа № 19/26

За позовом Приватного підприємства „Агро огородник”, с. Форголань Виноградівського району

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько – американське підприємство „Берег – Фудс”, с. Мужієво Берегівського району

про стягнення 85 374 грн. 24 коп., в тому числі 81500 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 1630 грн. інфляційних нарахувань та 2 244 грн. 04 коп. три проценти річних (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача – Вашкеба Б.Й., доручення б/н від 29.03.2010 року

Відповідача – Островська Д.В., довіреність № 55 від 01.04.2010 року

СУТЬ СПОРУ: Приватним підприємством „Агро огородник”, с. Форголань Виноградівського району заявлено позов до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько – американське підприємство „Берег – Фудс”, с. Мужієво Берегівського району про стягнення 86 421 грн.17 коп., в тому числі 84150 грн. 20 коп. проіндексованого боргу та 2271 грн. 58 коп. три проценти річних. Представником позивача в судовому засіданні 20.04.2010 року подано заяву б/н від 19.04.2010 року в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 85 374 грн. 24 коп., в тому числі 81500 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 1630 грн. інфляційних нарахувань та 2 244 грн. 04 коп. три проценти річних, а також судові витрати.

Представник позивача просить задоволити позов з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору постачання товару від 28.01.2008 року, а саме не оплатив вартість поставленого йому товару в розмірі 81 500 грн. 20 коп.

Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на позовну заяву б/н від 06.05.2010 року, в якому позов визнає у повному обсязі та не заперечує проти стягнення суми позову.

Вивчивши, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін

суд встановив:

28 січня 2008 року між Приватним підприємством „Агро огородник”, с. Форголань Виноградівського району (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільне українсько – американське підприємство „Берег – Фудс”, с. Мужієво Берегівського району (покупець) укладено договір постачання товару. Згідно умов даного договору продавець (позивач) взяв на себе зобов’язання виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупця (відповідача) певний товар, а покупець (відповідач) зобов’язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Товар повинен бути поставлений покупцю (відповідачу) не пізніше 10-го дня після поступлення коштів на рахунок постачальника (позивача). Постачання здійснюється напротязі трьох тижнів з дати поступлення коштів на рахунок продавця (позивача) (п.п. 5.1., 8.1. договору).

Розділами 6 та 7 договору передбачено, що покупець (відповідач) оплачує поставлений постачальником (позивачем) товар за ціною, передбаченою у накладній, яка додається до даного договору (додаток № 1 до договору). Ціни в накладній за договором зазначені з врахуванням ПДВ. Покупець (відповідач) повинен провести 60% попередню оплату за товар на рахунок продавця (позивача). Наступна частина платежу 40% сплачується до 01.06.2008 року (п. 7.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю – продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору від 28.01.2008 року та накладної № 4 від 22.07.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 174 187 грн. 20 коп. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався тільки частково.

Відповідно до ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІУ з наступними змінами та доповненнями підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

У зв’язку з частковим погашенням боргу за поставлений товар за відповідачем за даними позивача, рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 81 500 грн. 20 коп., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 23.03.2010 року підписаним сторонами та скріпленим печатками.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов’язання, не оплатив повну вартість поставленого йому товару в розмірі 81 500 грн. 20 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 81 500 грн. 20 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорамимають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 81 500 грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Сума інфляційних за період прострочки складає 1 630 грн., три проценти річних – 2 244 грн. 04 коп., підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 864 грн. 22 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 204, 526, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692, ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, ч. 1 ст. 175, ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько – американське підприємство „Берег – Фудс”, Берегівський район, с. Мужієво, вул. Леніна, 239 (код ЄДРПОУ 33698164) на користь Приватного підприємства „Агро огородник”, Виноградівський район, с. Форголань, вул. Миру, 99 (код ЄДРПОУ 34514759) суму 85 374 (Вісімдесят п’ять тисяч триста сімдесят чотири гривень) грн. 24 коп., в тому числі 81 500 (Вісімдесят одна тисяча п’ятсот гривень) грн. 20 коп. заборгованості за поставлений товар, 1 630 (Одна тисяча шістсот тридцять гривень) грн. інфляційних нарахувань та 2 244 (Дві тисячі двісті сорок чотири гривень) грн. 04 коп. три проценти річних, а також суму 864 (Вісімсот шістдесят чотири гривень) грн. 22 коп. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.