Ухвала суду № 100044739, 29.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

29 вересня 2021 року м. Київ№ 640/6963/21Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглядаючи адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплатпро визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат врахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

22 липня 2021 року, тобто із дотриманням строків, визначених ч.2 ст.240, ч.2 ст.262 КАС України, від відповідача по справі надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою від 17.08.2021 призначено судове засідання для розгляду клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

В судове засідання відповідач не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Позивач в судовому засіданні наполягав на тому, що ним не пропущений строк звернення до суду, адже про порушене право він дізнався із листа Департаменту соціальної політики від 04.03.2021 №051/оп/к-2938-002/1 в якому повідомлено про відсутність підстав для здійснення перерахунку разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.

Вирішуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України є незаявлення позивачем про поновлення пропущеного строку після відкриття провадження у справі, або якщо підстави, вказані у заяві, є неповажними, або висновки про поважність пропуску строку були передчасними та відсутні інші підстави для поновлення процесуального строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписи абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19, визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 року у справі №510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність / помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність / несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 340/1019/19).

Аналіз змісту положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» безвідносно до прийнятого Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020 свідчить, що разова грошова допомога до 5 травня має щорічний характер, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено виплату такої допомоги, як вона обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.

Отже, з дня отримання відповідної виплати особа, якій призначена така допомога, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй виплати звернулась до державного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від відповідного органу відповіді на подану нею заяву.

Наведений висновок сформулював Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19.

Разом з тим, будь-яких належних і допустимих доказів вчинення дій, спрямованих на з`ясування підстав виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому, як вважає Позивач, розмірі за 2020 рік, позивач не надав.

Посилання позивача на те, що звернення до суду із цим позовом стало можливим лише після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року №3-р/2020, а відтак Позивач невідкладно після отримання від Департаменту соціальної політики листа від 04.03.2021 року №051/оп/к-2938-002/1, звернувся до суду із вказаним позовом у межах встановлених КАС України процесуальних строків, судом оцінюється критично, адже, вважаючи, що грошова допомога до 5 травня у 2020 році виплачена у меншому, а ні ж гарантовано законом розмірі, останній не був позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захисту у межах визначених КАС України строків із дати отримання грошової допомоги в квітні 2020 року.

Аналогічний за змістом висновок щодо порядку обчислення строків звернення до суду у цій категорії справ висловлено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року у справі №577/3931/16-а.

З урахуванням наведеного суд звертає увагу на те, що у рішенні від 21.02.1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13.12.2011 року №17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п`ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Поряд з іншим, суд зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).

Судом враховується, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Разом з тим, Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду.

З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович