Рішення № 100044642, 30.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 640/28132/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) доТовариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр»простягнення фінансової санкції,ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» (далі - відповідач), в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» на користь Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фінансові санкції у розмірі 341 700,00 грн. за постановою Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 22.06.2020 № 14-20.

В якості підстав позову позивач зазначає, що відповідачем протиправно не сплачено фінансову санкцію у розмірі 341 700,00 грн. за постановою Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про накладення фінансових санкції за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 22.06.2020 № 14-20. Зокрема позивач зазначає, що земельна ділянка за адресою вул. Павлівська, 7, літ. «А» у Шевченківському районі м. Києва розташовується у Центральному історичному ареалі міста та в зоні регулювання забудови третьої категорії; під час проведення Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА) охоронних заходів шляхом проведення візуального огляду земельної ділянки на вул. Павлівській, 7, літ. «А» у Шевченківському районі м. Києва 14.05.2020 було встановлено, що на земельній ділянці розташовується будівельний майданчик, який огороджений парканом; на паркані встановлено інформаційний стенд на об`єкт «Будівництво готелю на вул. Павлівська, 7 (літ. «А») у Шевченківському районі м. Києва. Підготовчий період»; замовник - ТОВ «Коло-Центр», декларація про початок підготовчих робіт Департаменту ДАБІ в м. Києві від 19.08.2016 № КВ 030162320570; встановлено, що на будівельному майданчику розташовується будівельна техніка, а саме: бурильно-кранова машина та бурильне обладнання, на території розміщені побутівки для працівників (будівельників); на час проведення огляду було зафіксовано ознаки проведення земляних робіт - знято поверхневий шар ґрунту; до того ж, зафіксовано факт пошкодження даху і частини декоративних елементів на лівому бічному фасаді пам`ятки місцевого значення за адресою Павлівська, 9, яка знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки по вул. Павлівській, 7, літ. «А»; за результатами перевірки системи електронного документообігу Департаменту встановлено, що до Департаменту не надходив дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики України на проведення земляних робіт за вказаною адресою; науково-проектна документація на проведення робіт за вказаною адресою до Департаменту не надходила, дозвіл на виконання робіт не надавався; Департаментом було винесено припис № 195/П від 15.05.2020, в якому вимагалось: 1) з дня отримання припису припинити виконання будь-яких робіт на земельній ділянці за адресою вул. Павліська, 7, літ. «А»; 2) в п`ятиденний строк з дня отримання припису надати до Департаменту дозвіл центрального органу виконавчої вади на проведення земляних робіт за вказаною адресою для його реєстрації у Департаменті; 3) надати науково-проектну документацію на виконання будівельних робіт на вказаній земельній ділянці; відповідачем припис не виконано, у зв`язку з чим складено акт про вчинення правопорушення від 07.08.2020 № 23-20, а в подальшому - постанову про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини № 19/1-20 від 26.08.2020; фінансові санкції у розмірі 341 700 до теперішнього часу не сплачені, а тому підлягають стягненню у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

18.11.2020 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/28132/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 640/28132/20, відправлена Окружним адміністративним судом м. Києва на адресу ТОВ «Коло-Центр» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 31, кв. 3, ідентифікаційний код - 32856347), повернута на адресу суду за закінченням терміну зберігання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01051 01010598471 1. Відзив на позовну заяву від ТОВ «Коло-Центр» також не надходив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

14.05.2020 головним спеціалістом відділу охорони об`єктів культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено огляд та виконана фото фіксація земельної ділянки за адресою: вул. Павлівська, 7 у Шевченківському районі міста Києва. За результатами огляду було встановлено, що на земельній ділянці розташовується будівельний майданчик, який огороджений парканом; на паркані встановлено інформаційний стенд на об`єкт «Будівництво готелю на вул. Павлівська, 7 (літ. «А») у Шевченківському районі м. Києва. Підготовчий період»; замовник - ТОВ «Коло-Центр», декларація про початок підготовчих робіт Департаменту ДАБІ в м. Києві від 19.08.2016 № КВ 030162320570; встановлено, що на будівельному майданчику розташовується будівельна техніка, а саме: бурильно-кранова машина та бурильне обладнання, на території розміщені побутівки для працівників (будівельників); на час проведення огляду було зафіксовано ознаки проведення земляних робіт - знято поверхневий шар ґрунту.

Також спеціалістом Департаменту зафіксовано факт пошкодження даху і частини декоративних елементів на лівому бічному фасаді пам`ятки місцевого значення за адресою Павлівська, 9, яка знаходиться у безпосередній близькості до земельної ділянки по вул. Павлівській, 7, літ. «А».

15.05.2020 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА) винесено припис № 195/П, яким вимагається: з дня отримання припису припинити виконання будь-яких робіт на земельній ділянці за адресою вул. Павліська, 7, літ. «А»; в п`ятиденний строк з дня отримання припису надати до Департаменту дозвіл центрального органу виконавчої вади на проведення земляних робіт за вказаною адресою для його реєстрації у Департаменті; надати науково-проектну документацію на виконання будівельних робіт на вказаній земельній ділянці.

07.08.2020 Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу КМР (КМДА) складено акт № 23-20 про вчинення правопорушення, на підставі якого в подальшому винесено постанову № 19/1-20 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» від 26.08.2020. Зазначеною постановою № 19/1-20 від 26.08.2020 накладено на ТОВ «Коло-Центр» фінансові санкції: 1) за проведення незаконних робіт, що можуть завдати шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць у розмірі 170 000 грн.; 2) за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток у розмірі 170 000 грн.; 3) за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі 1 700 грн.

Докази сплати вищевказаних фінансових санкцій у матеріалах справи відсутні.

Позивач, вважаючи, що наявні підстави для стягнення фінансових санкцій у судовому порядку, звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регламентуються Законом України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини, в межах, передбачених законом.

Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов`язковими для виконання юридичними і фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема, здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; визначення меж територій пам`яток місцевого значення та затвердження їхніх зон охорони; встановлення режиму використання пам`яток місцевого значення, їхніх територій, зон охорони; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання дозволів на проведення робіт на пам`ятках місцевого значення (крім пам`яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об`єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам`яток місцевого значення, припинення робіт на пам`ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; погодження відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління; укладення охоронних договорів на пам`ятки; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

Відповідно до ст. 6-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.

Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Набуття суб`єктом господарювання права на провадження будь-яких дій щодо здійснення господарської діяльності на об`єктах культурної спадщини за декларативним принципом забороняється.

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятки, їхні частини, пов`язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Забороняється змінювати призначення пам`ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

За приписами ч. 4 ст. 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних робіт на території пам`ятки, охоронюваній археологічній території, в зонах охорони, в історичних ареалах населених місць, а також дослідження решток життєдіяльності людини, що містяться під земною поверхнею, під водою, здійснюються за дозволом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, що видається виконавцю робіт - фізичній особі, і за умови реєстрації цього дозволу у відповідному органі охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції, зокрема, за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за невиконання припису органів охорони культурної спадщини - у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.

Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції.

Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2020 № 14-20 «Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини», яка слугувала підставою для звернення до суду, ТОВ «Коло-Центр» станом на момент подання адміністративного позову та прийняття рішення у справі в добровільному порядку не виконана, а фінансові санкції не сплачені.

При цьому, доказів оскарження рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій в судовому порядку та його подальшого скасування, до суду не надано.

З огляду на вказане, припис та постанова Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.06.2020 № 14-20 «Про накладення фінансових санкції за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» набрали законної сили та підлягали виконанню відповідачем.

Таким чином, підсумовуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а позивачем є суб`єкт владних повноважень, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коло-Центр» (адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 31, кв. 3, ідентифікаційний код 32856347) на користь Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 04070, м. Київ, вул. Спаська, 12, ідентифікаційний код 42475311) фінансові санкції у розмірі 341 700 (триста сорок одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. за постановою Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про накладення фінансових санкції за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини» від 22.06.2020 № 14-20.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Пащенко К.С.