Рішення № 100043895, 13.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2021 року справа № 580/4759/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Лакудас-Агро” до Головного управління ДПС у Черкаській області, ДПС України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2021 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “Лакудас-Агро” (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – відповідач 1), ДПС України (далі – відповідач 2), в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо неповернення позивачу з бюджету помилково сплачених коштів в сумі 150000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 13.04.2021 №45;

зобов`язати відповідача 2 підготувати та подати відповідному органу ДКСУ висновок (реєстр) про повернення позивачу з бюджету помилково сплачених коштів в сумі 150000,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 13.04.2021 №45.

Позов мотивовано тим, що позивач здійснив платіж юридичній особі – ФГ «Нива-17» в сумі 150000,00 грн., однак при оформленні платіжного доручення ці кошти помилково зараховані на електронний рахунок ФГ «Нива-17» з ПДВ (ел адм подат). При цьому, призначення платежу в платіжному дорученні зазначено – за пшеницю. На звернення до ФГ «Нива-17» щодо повернення даних коштів, позивачу повідомлено, що товариства самостійно не можуть цього зробити, оскільки не вони є розпорядниками електронних рахунків.

На звернення позивача до податкового органу із заявою про повернення помилково сплачених коштів, повідомлено, що питання повернення коштів регулюється 200-1 Податкового кодексу України, тобто повернення коштів з електронного рахунку платника, а оскільки рахунки, на які зараховані кошти відкриті в СЕА ПДВ по суб`єкту господарювання ФГ «Нива-17» відмовлену у їх поверненні.

Позивач стверджує, що відсутній механізм повернення вищевказаних коштів, так як вони зараховані на рахунок ПДВ іншої юридичної особи, а ФГ «Нива-17» не взмозі їх повернути, оскільки кошти не збільшили ліміт ПДВ. Тобто не надійшли в розпорядження ФГ «Нива-17».

Вказане порушує вимоги ст.1 Конвенції, що передбачає заборону позбавлення власності не інакше, як в інтересах суспільства.

Ухвалою суду від 13.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) правилами спрощеного позовного провадження. Також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.

13.08.2021 відповідачі подали відзиви на позов, в якому просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Зазначено, що позивач просив повернути кошти з електронного рахунку інших платників, а саме ФГ «Нива-17», що у свою чергу відповідно до п. 200-1.6 ст. 200 ПК України можливо лише через додаток 4, який подається безпосередньо платником разом із податковою декларацією з податку на додану вартість. У разі, якщо платник податку виявив бажання зайво зараховані кошти на електронний рахунок перерахувати до бюджету чи на поточний рахунок, то такий платник податку зобов`язаний заповнити та подати у складі податкової декларації з податку на додану вартість заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у системі електронного адміністрування (далі - СЕА) платника податку, що перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (Д4). В такому випадку у додатку 4 (Д4) платник зобов`язаний заповнити таблицю про відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Ухвалою від 13.08.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

19.08.2021 позивач подав суду відповідь на відзив з аналогічними позовній заяві доводами.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Суд встановив, що платіжним дорученням від 13.04.2021 №45 позивач здійснив платіж юридичній особі - ФГ «Нива-17» (ЄДРПОУ 36643631) в сумі 150000,00 грн. на рахунок №UA238999980385109000000276047, банк отримувача: Кзначейство України (Ел. Адм. Подат.), призначення платежу – за пшеницю згідно рахунку №ФС0000002 від 10.04.2021.

Листом від 14.04.2021 №14-04/21 позивач звернувся до ФГ «Нива-17» з проханням повернути вищевказані кошти, оскільки вони помилково сплачені на рахунок ПДВ.

Листом від 15.04.2021 №58 ФГ «Нива-17» надало відповідь про неможливість повернення коштів, оскільки не є розпорядником електронних рахунків ПДВ.

14.04.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у Черкаській області із листом, в якому просив перерахувати сплачені платіжним дорученням від 13.04.2021 №45 кошти в сумі 150000,00 з рахунку ПДВ ФГ «Нива-17» на його поточний рахунок.

Листом від 20.01.2021 №7867/6/23-00-18-0512 позивача повідомлено про неможливість такого перерахування, оскільки повернення вказаних коштів можливо лише шляхом подання платником у складі податкової декларації з податку на додану вартість заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у системі електронного адміністрування, що перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету (Д4).

Також, 04.06.2021 позивач звернувся до відповідачів із листом про повернення вищевказаних коштів з рахунку ПДВ ФГ «Нива-17» №UA238999980385109000000276047 на рахунок позивача.

Листом від 15.06.2021 №12010/6/23-00-18-0517 позивача повідомлено про відсутність підстав для повернення коштів з вищевказаних підстав.

Не погоджуючись із такими відмовами, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України).

Пунктом 14.1.182 ст.14 ПК України визначено, що помилково сплачені грошові зобов`язання це - суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.

При цьому, підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України передбачено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст спірних правовідносин в даній справі по своїй суті зводиться до законодавчо визначених підстав повернення грошових коштів платника на поточний, або ж на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

З огляду на вказане суду зазначає наступне.

Статтею 43 ПК України визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, зокрема, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 ПК України).

У відповідності до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.п.1, 2, 3, 5, 8, 9

Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2019 року №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

на поточний рахунок платника податку в установі банку;

на єдиний рахунок (у разі його використання);

на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.

Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання.

Аналіз наведених норм вказує на те, що законодавець передбачив чітку процедуру і алгоритм дій, як платника податків, так і фіскального органу в правовідносинах повернення надміру або помилково сплачених платежів.

Як установлено судом з матеріалів справи, платіжним дорученням від 13.04.2021 №45 позивач здійснив платіж юридичній особі - ФГ «Нива-17» (ЄДРПОУ 36643631) в сумі 150000,00 грн. на рахунок №UA238999980385109000000276047, банк отримувача: Кзначейство України (Ел. Адм. Подат.), призначення платежу – за пшеницю згідно рахунку №ФС0000002 від 10.04.2021.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 43.41 ст. 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин, дає підстави вважати, що надміру сплачені кошти, які було сплачено до бюджету з електронного рахунку платника податку в рахунок сплати його податкових зобов`язань з ПДВ, підлягають поверненню виключно на рахунок СЕА ПДВ платника.

Суд звертає увагу на те, що повернення коштів з електронного рахунку платника податку на його поточний рахунок здійснюється у порядку, встановленому пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569.

Так, відповідно до п.200-1.6 статті 200-1 ПК України за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах).

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість: реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій; коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.

На підставі п.200-1.7 ст.200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про помилковість аргументів позивача, оскільки зміст спірних правовідносин з урахуванням наведених вище норм свідчить про неможливість повернення коштів з рахунку в СЕА на поточний рахунок позивача, з урахуванням того, що гроші вже зараховані на ПДВ-рахунок іншої юридичної особи (ФГ «Нива-17»).

Підсумовуючи вищезазначене обґрунтованим є висновок стосовно того, що відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України та погашення податкового боргу з ПДВ.

Пункт 200-1.6 ПК України допускає, якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, платник податку може подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву. На підставі цієї заяви кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в СЕА ПДВ з поточного рахунку платника.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення рахунка в СЕА ПДВ не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу.

Іншого механізму повернення цих коштів в ПК України не передбачено. Податковим кодексом не передбачено перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

Безпосередньо на рахунок повернути такі кошти контрагент, що помилково зазначив ПДВ рахунок іншого платника, не може. Для цього відсутній відповідний механізм. Списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках.

Отже, ПК України не передбачає перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ одного платника на поточний або рахунок в СЕА ПДВ іншого платника.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір – поверненню.

Керуючись ст.ст.2, 6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Лакудас-Агро”.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з складення повного тексту судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель