Рішення № 100043274, 30.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 вересня 2021 р. № 520/4409/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00014010901, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00014100901, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00014120901, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272000,00 грн.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. від 25 березня 2021 р. відкрито спрощене провадження по справі №520/4409/2021.

Згідно розпорядження керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду №03-05/32 від 28.05.2021 року було призначено повторний автоматизований розподіл адміністративних справ, що залишилися нерозглянутими суддею Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В. станом на 28.05.2021 р., згідно актів прийому-передачі адміністративних справ від 28.05.2021 року.

Згідно проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу 28.05.2021 р. передано в провадження судді Полях Н.А.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Полях Н.А. прийнято справу до розгляду.

В обґрунтування позову зазначив, що мета проведення фактичної перевірки, зазначена контролюючим органом в наказу про проведення фактичної перевірки не відповідає меті проведення фактичної перевірки. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що службовою запискою управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів №432/18-28-32-01-15 від 23.07.2020 повідомлено начальника ГУ ДПС у Сумській області, що за результатами проведеного аналізу встановлено ймовірні порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пп. 230.1.2 ст. 230 Податкового кодексу в частині відсутності реєстрації рівнемірів лічильників та витратомірів-лічильників в Єдиному державному реєстрі. На підставі чого по Головному управлінню видано наказ від 13.01.2021 року №69 "Про проведення фактичної перевірки" щодо проведення фактичної перевірки місця проживання діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , в якому господарську діяльність здійснює ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ). Таким чином фактична перевірка місця провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 була ініційована Головним управління ДПС у Сумській області у відповідності до вимог та в порядку передбаченому Податковим кодексом, у тому числі за наявності підстав, визначених пп.80.2.2 та пп.80.2.5 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України. Підставою та предметом фактичної перевірки слугувала виявлена інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Висновки акту фактичної перевірки та застосовані штрафні санкції є правомірними. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача однією із вимог просив розглянути справу з викликом сторін та розглянути справу за участю представника Головного управління ДПС у Сумській області в режимі відео конференції у приміщенні Сумського окружного адміністративного суду.

З цього приводу суд зазначає, що скорочене провадження без виклику сторін не передбачає проведення судового засідання. Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України передбачено у виключних випадках проведення судового засідання. Підставою для застосування зазначеного законодавчого припису є або клопотання, або власна ініціатива суду.

Суд наголошує, що вимога представника відповідача, що міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву не носить характеру процесуального документу, оскільки чинний КАС України визначає, що є заявою, клопотанням та запереченням.

Так, статті 166 та 167 КАС України містять чіткі вимоги до форми та змісту заяви, клопотання і заперечення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вимога, яка міститься у відзиві за правовою природою не є ані клопотанням, ані заявою, ані запереченням.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд наголошує, що оскільки зазначена вимога, заявлена представником відповідача у відзиві на позовну заяву, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 167 КАС України, то вона залишається без розгляду.

Повернення в даному випадку виконати фактично неможливо, оскільки зазначена вимога міститься в процесуальному документі – відзиві на позовну заяву.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що листом Головного управління ДПС у Сумській області №17/18-28-09-01-15 від 12.01.2021 доручено в.о. начальника ГУ ДПС у Сумській області з метою здійснення функцій покладених на управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів щодо контролю за дотриманням вимог законодавства України, провести перевірку:

- місця провадження діяльності за адресою: АДРЕСА_2 , господарську діяльність, в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 (а.с. 29).

На підставі наказу від 13.01.2021 року № 69, направлення на проведення фактичної перевірки від 19.01.2021 року № 33/н/18-28-09-01 та №36/н/18-28-09-01, а також приписів чинного податкового законодавства в період з 20.01.2021 року по 29.01.2021 року посадовими особами відповідача проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами контролюючого органу був складений акт № 335/А/18-28-09-01/ НОМЕР_1 від 26.09.2021 року "Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва, оптової і роздрібної торгові пальним" (а.с. 32 – 35).

Перевіркою встановлено наступні порушення чинного податкового законодавства позивачем:

- необладнання рівнеміром-лічильником рівня пального одного стаціонарного наземного резервуара для скрапленого газу, розташованому на акцизному складі АГЗП, у періоді з 01.04.2020 по 14.05.2020 та відсутність реєстрації такого рівнеміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників в зазначений період. Порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу;

- необладнання рівнеміром-лічильником акцизного складу у період з 01.04.2020 по 20.01.2021 та відсутність реєстрації витратоміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в зазначений період. Порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу;

- неподання Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному слкді за 272 дні. Порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.

Позивач не прибув до посадових осіб контролюючого органу для ознайомлення, підписання та отримання акту перевірки 29.01.2021 року, про що відповідно до приписів чинного податкового законодавства відповідачем було складено акт №9/С/18-28-09-01/2356118847 від 29.01.2021 року про неможливість вручення акта перевірки.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки №№ 335/А/18-28-09-01/2356118847 від 26.09.2021 року, контролюючим органом були складені наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 00014010901, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20000,00 грн. - за необладнання рівнеміром- лічильником місця відпуску пального з акцизного складу у період з 01.04.2020 по 20.01.2021 року та відсутність реєстрації витратоміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в зазначений період, порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу;

- податкове повідомлення-рішення № 00014100901, яким визначено суму - штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20000,00 грн. - за необладнання рівнеміром- лічильником рівня одного стаціонарного наземного резервуара для скрапленого газу у періоді з 01.04.2020 по 14.05.2020 та відсутність реєстрації такого рівнеміра- лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників в зазначений період, порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу;

- податкове повідомлення-рішення № 00014120901, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272000,00 грн. - за неподання Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі за 272 дні, порушено пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.

Позивач не погоджується із зазначеними податковим повідомленнями рішеннями та вважає свої права порушеними, з метою захисту своїх прав позивач звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

По суті спірних вимог суд зазначає наступне.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

За приписами підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

В силу правового регулювання пункту 80.1, підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з передбачених підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, відповідних документів.

Поряд з іншим, у пункті 81.1 статті 81 коментованого Кодексу викладені вимоги до наказу на проведення перевірки, відповідно до яких у наказі обов`язково зазначаються наступні відомості: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

З аналізу наведених норм права слідує, що податкове законодавство надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення фактичної перевірки за наявності відповідних на те підстав (у спірному випадку на підставі підпунктів 80.2.2., 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України), та за умови прийняття відповідного наказу із зазначенням у ньому таких підстав на її проведення.

Суд зазначає, що відповідачем дотримані приписи пп. 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, зокрема, отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Суд наголошує, що доводи позивача з приводу відсутності юридичних підстав для проведення фактичної перевірки суд вважає безпідставними.

Суд зазначає, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота інформації, відомостей та інших даних щодо її організації і здійснення, у спірному випадку (за умови дослідження і встановлення судом при розгляді справи про наявність таких підстав) не можуть слугувати єдиною, самостійною і як наслідок достатньою підставою для визнання наказів і оскаржуваних рішень протиправними.

Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Згідно підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 С.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15 С, крім показників паливо-роздавальних колонок та/або оливо-роздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

Відповідно до підпункту 230.1.4 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри- лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів.

Дані про фактичні залишки пального на початок та кінець доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів зіставляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, з показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Відповідно до пункту 1 розділу І Формату даних та структури Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №944 від 27.11.2018р. (надалі - Наказ № 944), Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр) - це електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.

Згідно пункту 1 розділу II Наказу № 944, реєстр складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:

довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі - Довідка 1);

довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі - Довідка 2).

Відповідно до пункту 5 розділу II Наказу № 944, надсилання довідок до Реєстру:

- основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;

- основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;

- коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу;

- коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації.

Відповідно до пункту 128-1.3 статті 128-1 Податкового кодексу України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.

Як свідчать матеріали справи, позивачем не подано 272 довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі.

Позивачем не надано доказів чи пояснень щодо неподання контролюючому органу 272 довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі.

Отже, суд вважає, що відповідач правомірно нарахував штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 272000,00 грн. - за неподання Довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу та залишків пального на акцизному складі за 272 дні, порушено пп. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.

Суд наголошує, що позивачем не надано до суду жодних доказів та пояснень з приводу таких порушень чинного податкового законодавства як: необладнання рівнеміром-лічильником рівня пального одного стаціонарного наземного резервуара для скрапленого газу, розташованому на акцизному складі АГЗП, у періоді з 01.04.2020 по 14.05.2020 та відсутність реєстрації такого рівнеміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників в зазначений період. Порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу та необладнання рівнеміром-лічильником акцизного складу у період з 01.04.2020 по 20.01.2021 та відсутність реєстрації витратоміра-лічильника в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального в зазначений період. Порушено пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив, і довів правомірності його дій щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262, 278 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43995469) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 вересня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях