Рішення № 100043259, 29.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 вересня 2021 р. № 520/8410/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар`єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Рєзнік Е.О.,

за участю: представника позивача - Шевченко Д.В.,

представника відповідача - Докуніна М.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України (вул. Київська, буд. 2,м. Барвінкове, Барвінківський район, Харківська область,64700) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України, в якій просить суд: надати дозвіл на погашення суми податкового боргу в розмірі 2324678,31 грн. перед бюджетом України за рахунок майна Державного підприємства "Хлібна база №85" державного агентства резерву України (код ЄДРПОУ 22675081), місцезнаходження: вул. Київська, 2, м. Барвінкове, Харківська область, 64703, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішеннями Харківського окружного адміністративною суду від 25.02.2020 у справі № 520/132/20, від 27.08.2020 у справі № 520/7519/2020, від 23.04.2019 у справі № 520/2882/19 задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача податкового богу. Оскільки боржником не вживаються заходи щодо добровільного погашення боргу, а направлення інкасових доручень до банківських установ не призвело до погашення податкового боргу, виникає необхідність отримання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Від представника відповідача – Очеретнюка В., через канцелярію суду, надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволені позовних вимог, зазначивши, що відчуження майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона відчуження, не поширюється Порядок відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року №803 (в редакції постанови КМУ від 23.10.2019 року №884 із наступними змінами). Крім того, позивачем не враховано положення чинного законодавства України п.п.87.3.7 п.87.3 ст.87, ст.89 ПК України.

Від представника позивача - Клюєвої Н., через канцелярію суду, надійшла відповідь на відзив, в якому зазначено, що акт опису від 29.08.2018 року №76/2 є законним та таким, що не є скасованим, платником податків майно, описане у податкову заставу, було самостійно надано контролюючому органу, мораторій не розповсюджується на реалізацію майна, що незадіяне у виробництві та буде реалізуватись за рішенням суду органами ДПС України.

Представник позивача - Шевченко Д.В. в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача - Докунін М.О. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство «Хлібна база № 85» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Хлібна база № 85») зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 35587351.

ДП «Хлібна база № 85» має податковий борг у розмірі 2 324 678.31 гривень, а саме з:

податку на додану вартість, що виник на підставі несплати зобов`язань за:

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 18.06.2018 № 9121911978 у сумі 106 840,00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.07.2018 № 9146882565 у сумі 61 661,00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 17.08.2018 № 9174672004 у сумі 70 227,00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 12.10.2018 № 99223109973 у сумі 73 831.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 22.10.2018 № 99229882438 у сумі 54 782.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.1 1.2018 № 9256925411 у сумі 28 494.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.12.2018 № 9284890323 у сумі 28 270,00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 16.01.2019 № 9306447285 у сумі 20 901.00 гривень:

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.08.2019 № 9186742150 у сумі 50 253.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.09.2019 № 9215734130 у сумі 43 613.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 21.10.2019 № 9244875537 у сумі 143 059.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.11.2019 № 9276106425 у сумі 47 536.00 гривень:

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.12.2019 № 9307210868 у сумі 46 353.00 гривень;

- податковою декларацією з податку на додану вартість від 20.01.2019 № 9332031059 у сумі 57 599,00 гривень;

земельного податку, що виник на підставі несплати зобов`язань за:

- податковою декларацією з плати за землю від 06.02.2018 № 9013051313 терміном сплати 30.06.2018, 30.07.2018, 30.08.2018, 30.09.2018, 30.10.2018, 30.11.2018, 30.12.2018 - по 61998,21 гривень, терміном сплати 30.01.2019 - 61998,26 гривень. Загальна сума несплачених зобов`язань - 495 985,73 гривень;

- податковою декларацією з плати за землю від 26.02.2019 № 9031833523 терміном сплати 30.04.2019, 30.05.2019, 30.06.2019, 30.07.2019, 30.08.2019, 30.09.2019, 30.10.2019, 30.11.2019, 30.12.2019 - по 61998,21 гривень, терміном сплати 30.01.2020 - 61998,26 гривень. Загальна сума несплачених зобов`язань - 619982,15 гривень;

податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що виник на підставі несплати зобов`язань за:

- податковою декларацією з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки від 12.02.2018 №9017289149 терміном сплати 29.07.2018 у сумі - 31354,32 гривень, терміном сплати 29.10.2018 у сумі - 31354,32 гривень, терміном сплати 29.01.2019 у сумі - 31354,30 гривень;

- податковою декларацією з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки від 26.02.2019 №9031833525 терміном сплати 29.04.2019 у сумі - 70307,12 гривень, терміном сплати 29.07.2018 у сумі - 70307,12 гривень, терміном сплати 29.10.2019 у сумі - 70307,12 гривень; терміном сплати 29.01.2020 у сумі - 70307,13 гривень.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкових зобов`язань у встановлені строки, відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ ДГІ «Хлібна база №85» направлено податкову вимогу від 25.03.2020 № 36575-56.

Станом на дату звернення до суду, податкова вимога є дійсною, в судовому порядку не оскаржувалась, не є скасованою, зміненою чи відкликаною.

З моменту вручення податкової вимоги контролюючий орган здійснював за платника заходи по примусовому погашенню сум боргу.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 у справі №820/3895/18 задоволено позов контролюючого органу до ДП «Хлібна база №85» про стягнення податкового боргу у розмірі 1473424.24 гривень з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника.

Рішенням Харківського окружного адміністративною суду від 25.02.2020 у справі №520/132/20 задоволено позов контролюючого органу до ДП «Хлібна база №85» про стягнення податкового боргу у розмірі 606469,50 гривень з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі №520/7519/2020 задоволено позов контролюючого органу до ДП «Хлібна база №85» про стягнення податкового боргу у розмірі 698791.36 гривень з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2019 у справі №520/2882/19 задоволено позов контролюючого органу до ДП «Хлібна база №85» про стягнення податкового боргу у розмірі 1397029.65 гривень з усіх відкритих розрахункових рахунків, які обслуговують платника.

Позивачем, з метою виконання рішення суду до установ банку направлялись інкасові доручення, однак, інкасові доручення повертались без виконання у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Зважаючи на викладене, відповідачем було складено акт опису майна від 29.08.2018 №76/02 на суму 276668,00 гривень.

На думку податкового органу, наявність зазначеного податкового боргу є належною підставою для можливості його погашення за рахунок майна платника податків, що стало підставою для звернення до суду.

Вирішуючи спір по суті суд відзначає, що відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 87.2 ст.87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.п.88.1 ст.88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.1, 89.2 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (підп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підп.89.1.2).

Згідно п.п.89.2, 89.3 цієї ж статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Відповідно до п.91.3 ст.93 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу.

Статтею 95 ПК України регламентовано порядок продажу майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.п. 95.1, 95.2, 95.3 цієї статті, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

При цьому, суд враховує, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 (справа №П/811/203/16).

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Згідно преамбули Закону №2864-ІІІ цей Закон спрямований на забезпечення економічної безпеки держави, недопущення руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захисту інтересів держави під час реалізації майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків.

Статтею 1 Закону №2864-ІІІ встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Відповідно до статті 2 вказаного Закону для його цілей під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв`язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов`язань боржника з перерахування фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що положеннями статуту ДП "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України, затвердженого наказом від 30.06.2017 року №30 Держрезерву, визначено, що ДП "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України засноване на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства резерву України, що діє відповідно до Постанови КМУ від 08.10.2014 року №517. Відповідача - є державним унітарним підприємством, входить до системи державного резерву та не підлягає приватизації.

Власником (засновником) ДП "Хлібна база №85" Державного агентства резерву України є держава, яка реалізує свої повноваження власника через уповноважений орган управління - Державне агентство резерву України.

Згідно ч.3 ст.4 Закону України "Про державний матеріальний резерв" запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об`єкти, що входять до системи державного резерву, і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження.

Згідно абз.5 п.98.2 ПК України - право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Згідно п.п.87.3.7 п.87.3 ст.87 ПК України - не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".

Відповідно до ч.6 ст.4 Закону України "Про заставу" - предметом застави не можуть бути об`єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.

Згідно з ч.3 ст.1 Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", який набув чинності 20.10.2019 року- не підлягають приватизації запаси державного резерву незалежно від його місцезнаходження, а також підприємства, установи і організації та інші об`єкти, що входять до системи державного резерву.

Водночас, суд зазначає, що з аналізу довідки №380 від 09.06.2021 року та наданих представником відповідача пояснень в судовому засіданні, вбачається, що зокрема, башня водонапірна інвентарний №1030045, використовується підприємством для підключення гідрантів у випадку пожежі, тобто є об`єктом системи протипожежної безпеки.

Таким чином, встановлені в ході розгляду справи обставини свідчать про те, що майно відповідача, яке описане в податкову заставу, є державною власністю і не підлягають приватизації та іншим видам відчуження, а частка державної власності в статутному капіталі відповідача становить не менше 25%, а саме все майно позивача належить державі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція викладена і, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №818/1604/16, від 31 березня 2020 року у справі №818/2857/14 та від 19 січня 2021 року у справі №808/3932/15, від 25.03.2021 року №806/1453/17.

Таким чином, суд зазначає, що пунктом 87.2 статті 87 ПК України чітко визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами, у тому числі й Законом №2864-ІІІ.

В обсязі установлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні згаданих вище норм матеріального права й доводи позивача не спростовують наведеного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України (вул. Київська, буд. 2,м. Барвінкове, Барвінківський район, Харківська область,64700) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2021 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.