Рішення № 100043253, 29.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 вересня 2021 року Справа №520/10397/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справа

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) 11.06.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області), в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.03.2020 №38;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно довідки від 26.11.2015 №1148, яка видана Структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери державного підприємства «Орджонікідзевугілля» міста Єнакієве, Донецької області починаючи з 02.03.2020, провести виплату пенсії з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому відповідачем призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що під час призначення пенсії відповідачем до пільгового стажу не зараховано період його роботи з 30.05.1986 по 23.06.1996 на посаді гірничого очисного забою підземний. Вказує, що він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з урахуванням зазначеного періоду. На підтвердження пільгового стажу позивачем надана уточнююча довідка. Проте, відповідачем відмовлено у перерахунку пенсії на підставі уточнюючі довідки, оскільки зазначена довідка видана на непідконтрольній території України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/10397/21.

Відповідачем 06.08.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ПФ України в Харківській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих підстав, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачу на підставі уточнюючої довідки, оскільки вказана довідка видана на непідконтрольній території України.

У період з 20.08.2021 по 02.09.2021 суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та зареєстрований за адресою як ВПО: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки від 24.06.2019 №6314-5000147494.

Позивач перебуває на обліку ГУ ПФ України в Харківській області як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач 02.03.2020 звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної довідки. Для перерахунку пенсії позивачем надана довідка, видана Структурним підрозділом "Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери державного підприємства "Орджонікідзевігілля" міста Єнакієве, Донецької області" щодо зарахування до загального стажу роботи та роботи в пільговому обчислення період роботи з 30.05.1986 по 23.06.1996.

Рішенням відділу з питань перерахунку пенсій №38 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФ України в Харківській області від 20.03.2020 №38 відмовлено позивачу в зарахуванні до стажу роботи та у пільговому обчисленні період роботи з 30.05.1986 по 23.06.1996, оскільки надана довідка про пільговий стаж роботи, видана підприємством з території, яка непідконтрольна Українській владі.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

При цьому, як зазначено у спірному рішенні, відповідач відмовляється визнати пільговий стаж позивача виключно на тій підставі, що надана позивачем довідка, яка була видана підприємством, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, відповідач врахував як такі, що є недійсними та не створюють правових наслідків, тому не підлягають реєстрації та виконанню.

Разом із тим, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно даних трудової книжки, позивач з 30.05.1986 по 23.06.1996 працював на посаді гірничого очисного забою підземний. Тобто, зазначені записи у трудовій книжці чітко містять відомості щодо роботи позивача на посаді гірничого очисного забою підземний, «Орджонікідзевугілля» міста Єнакієве, Донецької області.

Отже, довідка від 26.11.2015 №1148, яка видана Структурним підрозділом «Управління допоміжних виробництв та соціальної сфери державного підприємства «Орджонікідзевугілля» міста Єнакієве, Донецької області про періоди роботи позивача на підприємстві, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не спростовують наявності у працівника необхідного стажу роботи, що дає право виходу на пенсію за віком.

Крім того, період та характер роботи позивача, зазначені у довідці, співпадають із записами у трудовій книжці позивача.

Таким чином, суд вважає, протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу пенсії, оскільки останнім не застосовано жодних з указаних правових процедур підтвердження пільгового стажу, передбачених Порядком №637 та не враховано даних трудової книжки.

Суд зазначає, що у даному випадку відповідач повинен був керуватися положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також пунктами 1, 2, 17, 20 Порядку №637 та перевірити наявність страхового стажу на підставі записів у трудовій книжці, показань свідків, даних, наявних у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, зробити відповідні запити до державних органів щодо атестації робочих місць на підприємствах, де працював позивач.

Отже, прийняте пенсійним органом рішення не відповідає положенням чинного законодавства та міжнародним принципам верховенства права щодо прав людей на окупованих територіях.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 8 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.03.2020 №38 щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії позивачу за віком на пільгових умовах є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо доводів відповідача про те, що довідки видані підприємствами, які знаходяться на окупованій території, а тому відомості, зазначені у них, є недійсними, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 №1207-VII (далі по тексту - Закон України №1207-VII) тимчасово окупованою територією визначено сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 Закону України №1207-VII на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

На підставі частини першої статті 17 Закону України №1207-VII передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно із статтею 18 Закону України №1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Правовий статус органів та посадових осіб, які діють на території України та створені і проводять свою діяльність не у відповідності із законодавством України, визначено, зокрема, Законом України №1207-VII.

Згідно із частинами першою - третьою статті 9 Закону України №1207-VII передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

У зв`язку з цим, суд вважає, що неврахування зазначених довідок є порушенням прав позивача на отримання при досягнені відповідного віку належного пенсійного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.01.2018 у справі №583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі №360/1628/17, від 23.12.2019 у справі №235/2773/17, від 04.03.2020 у справі №235/2008/17.

Згідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у даному випадку, вбачається, що позивачу не здійснено перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням спірної довідки, що вплинуло на кількість стажу.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про (перерахунку) пенсії та визначення підстав, за яких перераховується пенсія або приймається рішення про відмову у її призначенні, з метою повного відновлення порушеного права позивача на перерахунок пенсії та зарахування страхового стажу роботи на підприємстві, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №1 період його роботи з 30.05.1986 по 23.06.1996 на посаді гірничого очисного забою підземний та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.03.2020 про перерахунок позивачу пенсії за віком, з урахуванням висновку суду.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту – відповідач, ГУ ПФ України в Харківській області, майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій №8 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 20.03.2020 №38.

Зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 30.05.1986 по 23.06.1996 на посаді гірничого очисного забою підземний.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2020 про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім гривен 00 копійок).

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29.09.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва