Рішення № 100042616, 29.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4963/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Голубенко В.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Копачинської І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

18 травня 2021 року ОСОБА_1 /надалі – ОСОБА_1 , позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /надалі – ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач/ про:

1) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-6196-51/5259;

2) визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 6196-51/5259У;

3) визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2020 №0028860419;

4) зобов`язання здійснити коригування облікових даних в інформаційній системі ДПС шляхом вилучення відомостей про нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені з єдиного соціального внеску в сумі 16401,73 грн.

Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин через безпідставне нарахування заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4963/21; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

23.07.2021 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що в межах виконавчого провадження 22.01.2020 по ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість в повному обсязі, а саме в сумі 21948,96 грн. З огляду на, що оскаржувана вимога була самостійно погашена позивачем та вважається відкликаною. Враховуючи зазначене, відповідач стверджує про відсутність порушеного права ОСОБА_1 . Крім того, контролюючий орган зазначає про правомірність нарахування штрафу та пені, оскільки позивачем не сплачено своєчасно єдиний соціальний внесок.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 суд перейшов до розгляду справи №440/4963/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 15.09.2021.

15.09.2021 відкладено підготовче засідання до 29.09.2021.

29.09.2021 до суду представником позивача подано відповідь на відзив в якій зазначено про неправомірність оскаржуваних рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 29.09.2021.

У судовому засіданні 29.09.2021 позивач позов підтримав та просив суд задовольнити.

У судовому засіданні 29.09.2021 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала.

Заслухавши доводи учасників справи, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період з 01.06.1999 по 01.04.2019 був зареєстрований як фізична особа-підприємець /а.с. 15/.

15.05.2019 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6196-51/3259У відповідно до якої станом на 17.10.2019 заборгованість зі сплати єдиного внеску, склала 21948,96 грн /а.с. 62/.

Відповідно до платіжного доручення від 21.01.2020 №105 позивачем сплачено суму заборгованості у розмірі 21948,96 грн, зазначені кошти зараховані – 22.01.2020 /а.с. 88/.

28.10.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено рішення № 0028860419 /а.с. 94/ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відповідно до якого нараховано штраф у розмірі 4389,81 грн та пеню у розмірі 12011,92 грн.

Позивач не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 8.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

За змістом статті 1 Закону №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування; застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону №2464-VI визначено, що для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За змістом пунктів 4, 5 частини першої статті 1 Закону №2464-VI максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок; мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Абзацом першим частини п`ятої статті 8 Закону №2464-VI визначено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Таким чином, мінімальний страховий внесок у 2018 році становив 819,06 грн щомісячно (3723,00 грн х 22%), а максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - 55845,00 грн (3723,00 грн х 15).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до контролюючого органу звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми єдиного внеску за періоди з 01.01.2017 по 31.12.2017, в якому визначено суму нарахованого єдиного внеску – 8448,00 грн /а.с. 16/, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018, визначена сума нарахованого єдиного внеску – 9828,72 грн /а.с. 17/, за період з 01.01.2019 по 30.04.2019, визначена сума нарахованого єдиного внеску – 9828,72 грн /а.с. 18/.

Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що відповідно до платіжного доручення від 21.01.2020 №105 позивачем сплачено суму заборгованості у розмірі 21948,96 грн, зазначені кошти зараховані – 22.01.2020 /а.с. 88/.

Таким чином, позивачем визнано суму єдиного соціального внеску за спірний період та добровільно сплачено суму єдиного внеску у розмірі 21948,96 грн, яка зазначена в оскаржуваному рішенні.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон), нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 травня 2018 року № 469), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 /надалі – Інструкція/.

Відповідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо: сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі.

Відповідачем у відзиві на позов підтверджено, що оскаржувана позивачем вимога станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом є відкликаною.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право на захист – це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або охоронюваний законом інтерес якої порушені такою діяльністю.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення судом рішення про відмову в позові.

З урахуванням того, що позивачем самостійно сплачено суму єдиного соціального внеску, визначеного оскаржуваною вимогою та враховуючи те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-6196-51/5259 відповідно до положень пункту 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є відкликаною, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та як наслідок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування вимог ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №Ф-6196-51/5259 (№6196-51/5259У).

Суд зазначає, що відповідно до частини 11 статті 9 Закону №2464-VI У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Фінансові санкції» нструкції за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Положеннями пункту 7 розділу VII «Фінансові санкції» інструкції визначено, що рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів. За результатами розгляду акта документальної перевірки рішення про нарахування пені та застосування штрафів приймається протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Суми штрафів та пені, передбачені пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, підлягають сплаті платником єдиного внеску чи банком протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення або можуть бути оскаржені в цей самий строк до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу доходів і зборів, посадовими особами якого прийнято це рішення /пункт 8 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції/.

Відповідно до пункту 5 розділу VI «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Разом з тим, позивачем сплачено суму єдиного внеску, визначену у вимозі від 15.05.2019 №№Ф-6196-51/5259 несвоєчасно, а саме 21.01.2020, з огляд на, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 28.10.2020 №0028860419, яким позивачу нараховано штраф у розмірі 4389,81 грн та пеню у розмірі 12011,92 грн є правомірним та не підлягає скасуванню.

З урахуванням вище зазначених висновків суду, похідні позовні вимоги в частині зобов`язати відповідача здійснити коригування облікових даних в інформаційній системі ДПС шляхом вилучення відомостей про нарахування ОСОБА_1 штрафних санкцій та пені з єдиного соціального внеску в сумі 16401,73 грн також задоволенню не підлягають.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

З огляду на висновки суду щодо відмови у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки), рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 30.09.2021.

Суддя Л.М. Петрова