Рішення № 100042099, 29.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2021 р. № 400/4673/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Ла Грейн", вул. Адміральська, 31/Б, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв,54056,

про:визнання протиправною та скасування постанови від 03.06.2021 № 281635,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Ла Грейн» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (далі відповідач - Управління) в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.06.2021 №281635.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що 03.04.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Одеська область) в ході перевірки транспортного засобу було проведено ваговий контроль транспортного засобу RENAULT, д/н НОМЕР_1 та причіпа TROUILLER д/н НОМЕР_2 . Під час перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких міститься в ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм наодиночну вісь 7,91%, чим порушено абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». За результатами перевірки було складено акт поведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №271884 від 03.04.2021 року, що в подальшому став підставою для винесення постанови про накладення адміністративно – господарського штрафу у розмірі 8500 грн.

З вказаною постановою позивач не погоджується та вважає її протиправною з наступних підстав. Позивач зазначає, що не є власником вищевказаного транспортного засобу, та не знаходиться в оренді у позивача. Транспортний засіб не належить позивачу та не здійснює перевезень вантажів самостійно або з допомогою найманих осіб. На момент проведення перевірки позивач не мав в користуванні транспортний засіб державний номер НОМЕР_3 , що унеможливлює здійснення ним перевезення цим автомобілем. Позивач стверджує, що він не є автомобільним перевізником у розумінні ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому до відповідальності про порушення законодавства про автомобільний транспорт його притягнуто неправомірно.

Ухвалою суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням

справи до розгляду. Відповідачем 27.09.2021 до суду надано відзив на позовну заяву, в якому останній не погодився із заявленими позовними вимогами. Відповідач зазначив, що під час перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких міститься в ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм наодиночну вісь 7,91%, чим порушено абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача, не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.06.2021 №281635 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

У відповідності до п. 3 ч.6 ст. 12 КАС України, дана справа є справою незначної складності, та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Трейд Ла Грейн» надало підтвердження того, що автомобіль державний номер НОМЕР_4 не належить позивачу В програмі «You control» позивачем було взято інформацію, щодо наявності транспортних засобів у власності позивача. Результати запиту показали, що такий транспортний засіб який вказаний у постанові про накладення штрафу відсутній.

Отже, відповідальність за порушення в межах ЗУ «Про автомобільний транспорт», як автомобільного перевізника, що є підставою для визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області про застосування адміністративно – господарського штрафу №281635 від 03.06.2021 року

03.04.2021посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (Одеська область) в ході перевірки транспортного засобу було проведено ваговий контроль транспортного засобу RENAULT, д/н НОМЕР_1 та причіпа TROUILLER д/н НОМЕР_2 . Під час перевірки було виявлено надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів перелік яких міститься в ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення вагових норм наодиночну вісь 7,91%, чим порушено абз. 15 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Відповідно до п. 26 Постанови, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. За перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - застосовується штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та відповідність оскаржуваної позивачем постанови чинному законодавству, суд керувався наступним.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05.04.2001 № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (надалі Закон №2344-III). Відповідно до частини 7 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в тому числі, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування: нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 15 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006. Відповідно до пунктів 3,4 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час

здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 статті 29 Закону "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 33 Закону "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно - правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. В свою чергу частиною 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т,

строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За результатами перевірки автомобіля позивача виявлено перевезення вантажу з перевищенням встановлених п. 22.5 Правил дорожнього руху та Порядком № 879 габаритно-вагових норм без відповідного дозволу. Оскільки параметри великовагового транспортного засобу перевищили нормативно допустимі вагові параметри, то відповідно до ч. 4 ст. 48 ЗУ "Про автомобільний транспорт", ст. 33 ЗУ "Про автомобільні дороги", п.4 Правил №30, обов`язковим документом для руху автомобільними дорогами мав бути відповідний дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції перевізнику після внесення ним плати за проїзд у розмірі, визначеному за ставками, затвердженими постановою КМУ №879 від 27.06.2007. Однак будь-які докази на підтвердження наявності вказаного дозволу відсутні.

Згідно з п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Таким чином, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Разом із тим, ані Правила дорожнього руху, ані Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не визначають поняття перевізника.

В той же час, таке визначення міститься у Законі України "Про автомобільний транспорт" №2344-III. Так, статтею 1 вказаного закону визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Статтею 60 Закону №2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Позивач стверджує, що транспортний засіб який перевірявся не належить позивачу та позивач не перебував в статусі авто перевізника.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363). Згідно із розділом 1 (Терміни та поняття) Правил №363, наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами; договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання; замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з

перевізником договір про перевезення вантажів; вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Згідно з розділом 1 Правил №363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Додатком 7 до Правил №363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника. Доказів про те, що водій здійснював перевезення вантажу в інтересах позивача відповідачами не надано.

Таким чином, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а тому наявні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд відшкодовує судові витрати позивачу за рахунок відповідача, який є юридичною особою.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Ла Грейн" (вул. Адміральська, 31/Б, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 40888064) до Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 код ЄДРПОУ 39816845) задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області №281635 від 03.06.2021 про застосування до ТОВ "Трейд Ла Грейн" (код ЄДРПОУ 40888064) адміністративно - господарського штрафу в сумі 8500 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Ла Грейн" (вул. Адміральська, 31/Б, м. Миколаїв, 54001 код ЄДРПОУ 40888064) судові витрати в розмірі 2270,00 грн, згідно платіжного доручення від 13.07.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник