Рішення № 100042047, 30.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9778/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Качур Р.П. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - відповідач), у якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби»;

- зобов`язати відповідача оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу навчання у вищому навчальному закладі, та із зарахуванням інших пільгових періодів проходження служби, які передбачені Законом № 2262-ХІІ та Постановою КМУ № 393.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 20.12.2016 позивача звільнено зі служби в поліції в запас та його вислуга на день звільнення складає 18 років 02 місяці 22 дні в календарному обчисленні та 22 роки 08 місяців 22 дні у пільговому обчисленні. З огляду на вказане позивач у квітні 2021 року звернувся до відповідача із заявою та доданими документами про призначення пенсії за вислугу років. Однак листом від 26.05.2021 відповідач у задоволенні таких вимог відмовив, мотивуючи відсутністю підстав для повторного направлення документів до Головного управління ПФУ у Львівській області. Позивач вважає, що такою відмовою порушено його право на отримання пенсії за вислугу років, відтак він звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 22.06.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків.

Ухвалою від 05.07.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - третя особа, Головне управління ПФУ у Львівській області).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 58127 від 10.08.2021), у якому проти позову заперечив. В обґрунтування зазначив, що розрахунок вислуги років складено з дотриманням норм законодавства, враховано всі періоди проходження служби позивачем, та, зокрема, зараховано час навчання у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка. Стверджує, що повноваженням щодо призначення пенсій, переведення пенсіонерів з виду на вид пенсійного забезпечення не наділений. Просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа подала до суду пояснення на позовну заяву (вх. № 59654 від 17.08.2021), у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що позивачу з 21.12.2016 призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992. Зазначила, що згідно з п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше. При цьому звернула увагу на те, що вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становить 18 років 07 місяців 06 днів, що є недостатнім, на думку третьої особи, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Просила у задоволенні позову відмовити.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 62173 від 27.08.2021), у якій позивач з посиланням на судову практику навів доводи, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На адресу суду надійшло додаткове пояснення позивача (вх. № 62174 від 27.08.2021), у якому позивач висловив заперечення щодо пояснень третьої особи. Зазначив, що предметом спору є питання пов`язані з оформленням та направленням з боку Головного управління Національної поліції подання для призначення пенсії позивачу за вислугу років на адресу ГУПФУ, а не наявність права на пенсію. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 64487 від 06.09.2021), у якому наголошує на тому, що Головне управління Національної поліції у Львівській області є неналежним відповідачем у справі.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 265 від 14.11.2016 військово-лікарська комісія ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» дійшла висновку про непридатність позивача до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час.

Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією № 359267 від 10.01.2017 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності: захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, інвалідність встановлена на строк до 10.01.2018.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» № 498о/с від 12.12.2016 позивача звільнено зі служби в поліції з 20.12.2016 за пп. 2 п. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу).

Згідно з наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області «По особовому складу» № 43о/с від 19.01.2016, який видано в доповнення до наказу Головного управління Національної поліції № 498о/с від 08.12.2016, вислуга років на день звільнення ОСОБА_1 складає у календарному обчисленні 18 років 07 місяців 06 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 08 місяців 22 дні.

Після звільнення зі служби ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції із заявою від 31.01.2017 про призначення йому пенсії по інвалідності.

Головне управління Національної поліції підготувало подання про призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , до якого додано витяги з наказів про звільнення позивача, свідоцтво про хворобу, грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років, та скерувало зазначене подання 06.02.2017 на адресу Головного управління ПФУ у Львівській області. У поданні про призначення пенсії визначена вислуга ОСОБА_1 в пільговому (для призначення пенсії) обчисленні (22 роки 08 місяців 22 дні).

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області 17.02.2017 призначено позивачу пенсію по інвалідності з 21.12.2016.

ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою від 27.04.2021 про оформлення та направлення до Головного управління ПФУ у Львівській області подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії часу навчання у Дрогобицькому державному педагогічному університеті з вересня 1997 року по червень 1998 (рік навчання за 6 місяців, а саме: час навчання з вересня 1997 року, до призову на службу у Збройних силах України - червень 1998 рік) та пільгового стажу проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку один місяць служби за півтора місяці згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992.

Головне управління Національної поліції листом № Ж369/05/13/19-2021 від 26.05.2021 повідомило позивача про результати розгляду його заяви, в якому зазначено, що відповідачем раніше сформовано розрахунок вислуги років, з яким позивач погодився, відтак підстави для повторного направлення документів до Головного управління ПФУ відсутні.

Позивач вважає, що вказаним листом Головне управління Національної поліції у Львівській області фактично відмовило в оформленні та направленні до Головного управління ПФУ у Львівській області документів щодо призначення пенсії позивачу, відтак він звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-XII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

Статтею 17 Закону № 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Згідно з пунктом «б» частини першої цієї статті особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуєься служба в органах внутрішніх справ, поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Згідно з статтею 171 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

17 липня 1992 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом (2262-12), та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 3-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 3-1 рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Статтею 10 Закону № 2262-XII визначено: призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії (стаття 49 Закону № 2262-ХІІ).

Згідно з ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Аналіз норм Закону № 2262-XII та Порядку № 3-1 дає підстави для висновку, що заяву про призначення пенсії за Законом № 2262-XII (вид пенсії вибирає заявник) особа, що звільняється зі служби, подає до управління Пенсійного фонду України через уповноважений структурний підрозділ відомства, в якому вона проходила військову службу. Уповноваженими органами, які призначають, виплачують, здійснюють перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до Закону № 2262-XII є органи Пенсійного фонду України.

Після призначення пенсії особа має право звернутися про зміну виду пенсійного забезпечення. У такому випадку заявник повинен звертатися безпосередньо до відповідного органу Пенсійного фонду України.

З матеріалів справи слідує, що після звільнення 20.12.2016 зі служби через хворобу та встановлення третьої групи інвалідності ОСОБА_1 останній звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області через уповноважений структурний підрозділ (Головне управління Національної поліції) із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Відповідач у справі (орган, у якому проходив службу позивач) підготував необхідні документи (наказ про звільнення, грошовий атестат, довідку про додаткові види грошового забезпечення, розрахунок вислуги років) та скерував заяву позивача разом із поданням про призначення пенсії та відповідними пакетом документів до територіального органу ПФУ. Головне управління ПФУ у Львівській області за результатом розгляду поданих документів прийняло рішення та призначило з 21.12.2016 ОСОБА_1 пенсію, про яку просив заявник, - по інвалідності.

Нормами пункту 4 Порядку № 3-1 чітко визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до органу, що призначає пенсію. Таким чином, звернення позивача до Головного управління Національної поліції суд вважає безпідставним з огляду на те, що Головне управління Національної поліції як уповноважений структурний підрозділ вже скеровувало пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, а зміна виду пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) відбувається шляхом безпосереднього звернення пенсіонера до Пенсійного фонду України, а не до уповноваженого структурного підрозділу.

Отже, для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років позивачу слід звернутися із відповідною заявою саме до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області. Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» та зобов`язання відповідача оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» є необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача зарахувати до вислуги років для призначення пенсії часу навчання у Дрогобицькому державному педагогічному університеті з вересня 1997 року по червень 1998 (рік навчання за 6 місяців, а саме: час навчання з вересня 1997 року, до призову на службу у ЗС України - червень 1998 рік) та пільгового стажу проходження служби на посаді дільничного інспектора міліції Трускавецького МВ ГУМВС України у Львівській області з розрахунку один місяць служби за півтора місяці згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 суд зазначає, що вказані позивачем періоди враховано відповідачем до вислуги років позивача, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією розрахунку вислуги років на пенсію майора ОСОБА_1 від 02.02.2017, здійсненого Головним управлінням Національної поліції.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині спростовані наявними в справі матеріалами, відтак задоволенню також не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

В силу вимог ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007 м. Львів пл. Генерала Григоренка 3; код ЄДРПОУ 40108833), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.П. Качур