Ухвала суду № 100042025, 01.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/16599/21

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

01 жовтня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/16599/21 за заявою Головного управління ДПС у Львівської області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента» (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Грушевського, 8) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2021 року о 15:21 год. Головне управління Державної податкової служби у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаною заявою в якій просило підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Малефісента».

Вказана заява обґрунтована тим, що позивачем видано наказ від 22.09.2021 року №3177-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Малефісента». Наказ було вручено 28.09.2021 року директору ТОВ «Малефісента» ОСОБА_1 . Однак, посадова особа підприємства – директор Зьобер Лілія Василівна відмовилася допустити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 28.09.2021 року №1029/13-01-07-01/42944942.

29.09.2021 року о 11:00 год. начальником ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Малефісента».

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 відкрито спрощене провадження у справі з урахуванням особливостей, передбачених ст.268-283 КАС України.

30.09.2021 року о 09:07 год. товариство з обмеженою відповідальністю «Малефісента» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу від 22.09.2021 року №3177-ПП «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Малефісента».

При постановлені ухвали судом враховується наступне:

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 КАС України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті зазначеної норми, на думку суду, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.

При цьому наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлено після відкриття провадження у справі за відповідною заявою. В такому разі суд повинен закрити провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного провадження, яким є провадження за заявою контролюючого органу.

Спір про право, в розумінні статті 283 КАС України має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у зазначеній статті.

Слід зазначити, що КАС України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.

Судом встановлено, що відповідачем подано до позов про визнання протиправним та скасування відповідного наказу позивача. При цьому, суд зазначає, що відсутність доказів відкриття провадження у справі щодо оскарження наказу не спростовує наявність спору про право.

Суд вважає, що сам факт оскарження наказу, за яким відповідач відмовив у допуску до проведення перевірки, що зумовило звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті п 2 ч. 4 ст. 283 КАС України та виключає можливість розглянути заяву позивача про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку ст. 283 КАС України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи заперечення щодо законності перевірки відповідачем були висловлені не тільки шляхом подання адміністративного позову про оскарження наказу, а й відповідним записом при ознайомленні і наказом про проведення перевірки.

В даному випадку, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 820/3469/17, від 14 листопада 2018 року у справі №818/907/16 та від 19 грудня 2018 року у справі № 816/284/17, про те, що заперечення платником податків законності проведення перевірки, що, в свою чергу, стало підставою для недопуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, свідчить про наявність спору про право.

Враховуючи викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оскільки відповідачем в судовому порядку оскаржується законність наказу про проведення фактичної перевірки, недопущення до якої призвело до застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» з наступними змінами та доповненнями, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись положеннями статей 170, 238, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за заявою Головного управління ДПС у Львівській області про підтвердження обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків.

Повернути з Державного бюджету України на користь Головного управління ДПС у Львівській області (вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003; код ЄДРПОУ – 43968090) сплачену суму судового збору 2270 грн., згідно платіжного доручення №2490 від 28.09.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя Гавдик З.В.