Ухвала суду № 100042011, 27.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 461/3457/21

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

27 вересня 2021 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 461/3457/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача відповідачем протиправно демонтовано інформаційні матеріали у вигляді вивіски із зображенням знаку товарів та послуг належного позивачу, як наслідок на думку позивача слід зобов`язати відповідача повернути позивачу, як власнику інформаційні матеріали у вигляді вивіски із зображенням знаку товарів та послуг без стягнення коштів за демонтаж і зберігання.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач є комунальним підприємством, не наділений владними повноваженнями, свої дії вчинив на виконання рішення органу місцевого самоврядування.

Судом поставлено питання про закриття провадження у справі. Представники сторін по суті не обґрунтували, що дану справу належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, та погодились із закриттям провадження у справі.

При постановленні ухвали суд виходить з наступного:

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Позивач вказує виключно на порушення спірним діями його цивільних прав, вказана обставина на думку суду підтверджує про спір щодо права власності на інформаційні матеріали у вигляді вивіски із зображенням знаку товарів та послуг належного позивачу.

Згідно з ст. 19 Конституції України, Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що позивач безспірно має право на звернення до адміністративного суду із позовом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частинами 1, 4 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

На думку суду, розгляд та вирішення даної справи адміністративним судом, не в залежності від результатів розгляду, є неможливим, оскільки суду необхідно буде втручатись в спір, в тому числі і про правомірність набуття права на інформаційні матеріали у вигляді вивіски із зображенням знаку товарів та послуг належного позивачу, що призведе до стану правової невизначеності.

Задоволення судом таким позовних вимог, по суті призведе до вирішення питання про правомірність набуття позивачем інформаційних матеріалів у вигляді вивіски із зображенням знаку товарів та послуг належного позивачу, як об`єкта цивільних прав.

На думку суду вказані позивачем підстави позову підтверджує обставину, що даний спір по суті є приватноправовим. Також суд зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.

Крім цього, відповідач у справі не суб`єкта владних повноважень

Суд дійшов висновку, що даний спір, не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а тому має вирішуватися судами за правилами, в даному випадку, цивільного судочинства. Отже, спірні правовідносини виходять за межі компетентності адміністративних судів, а тому такі підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, спір у даній справі не є публічно-правовим, відтак провадження у справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі № 461/3457/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - закрити.

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду до юрисдикції місцевого загального суду за правилами ЦПК України.

Судовий збір сплачений ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 1816,00 грн. повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена у повному обсязі 30.09.2021 року.

Суддя Гавдик З.В.