Ухвала суду № 100041996, 30.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/10519/21

провадження № П/380/10671/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

30 вересня 2021 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Даніко Львів” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Даніко Львів” до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, з такими вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 2365661/42496939 від 02.02.2021 року про реєстрацію/відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 5 від 25.08.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 25.08.2020, що складена Товариством з обмеженою відповідальністю “Даніко Львів” (ЄДРПОУ 42496939), датою її подання на реєстрацію 09.09.2020 року.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування такої заяви зазначено, що у штаті Товариства не передбачено посади юриста, який би фахово займався судовими спорами, оскільки на даний момент підприємство перебуває у складному фінансовому становищі та має кредитні зобов`язання. Відтак, бухгалтер по мірі необхідності самостійно намагається вирішити усі проблемні юридичні питання, що виникають у процесі господарської діяльності, зокрема, що стосується бухгалтерії. При цьому, не маючи спеціальної (юридичної) освіти та досвіду оскарження рішень ДПС, не будучи усвідомленою щодо наявності практики Верховного Суду, яка є обов`язковою до застосування судами стосовно строків звернення до суду в даній категорії справ, вважала, що застосуванню підлягає загальний строк звернення до суду, відтак, вважала, що в строк до 22.08.2021 року Товариство матиме можливість звернутися до фахового юриста для підготовки позовної заяви, та подання її до суду. Лише після звернення до адвоката з метою отримання правничої допомоги, виявилося, що термін оскарження в даній категорії справ є скороченим та становить лише З місяці з моменту отримання платником податку такого рішення, тобто по суті вже минув 22.05.2021 року. З урахуванням наведеного, просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Ухвалою судді від 02. 07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначено, що позивачем подано скаргу до ДПС України на рішення ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2021. Рішенням ДПС України від 17.02.2021 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2365661/42496939 від 02.02.2021 без змін. В свою чергу, позовна заява ТзОВ «ДАНІКО ЛЬВІВ» підписана 23.06.2021 року на підставі якої 02.07.2021 року відкрито провадження по справі №380/10519/21, - тобто така позовна заява подана через 4 місяці після прийняття Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 17.02.2021 №8228/42496939/2, а отже з пропуском тримісячного строку.

Від представника позивача надійшло заперечення щодо залишення позовної заяви без розгляду у якому зазначено, що усі заперечення відповідача зводяться до того, що у випадку поновлення судом строку на звернення до суду, буде порушено принцип правової визначеності, належного відправлення правосуддя, що буде існувати загроза заведення судового процесу у «безладний рух». При цьому, представник Відповідача жодним чином не конкретизує, яким чином будуть порушені вказані принципи та конкретно в чому це буде виражатися. Станом на сьогодні, жодних дій як з боку податкового органу, так і з боку Позивача, які би змінювали фактичне становище обставин у справі, не здійснювалося. Інших судових спорів по цьому предмету, не існує, будь-яким іншим способом, за винятком судового, вирішити даний спір є неможливим. Просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.

Суд, надаючи оцінку клопотанню представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви та заяві позивача про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2019 у справі №640/20569/18, від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18.

В межах даної справи позивачем оскаржується рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.02.2020 №2365661/42496939, яке оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за результатами якого прийнято рішення від 17.02.2021 № 8228/42496939/2.

У матеріалах справи відсутні достовірні докази, що з достатньою ймовірністю підтверджували б дату отримання позивачем рішення про результати розгляду його скарги.

В той же час, суд враховує надані позивачем пояснення та докази в їх підтвердження, як поважні причини пропуску строку звернення до суду.

Зокрема, позивачем до письмових пояснень додано довідку №18/06 від 18.06.2021 зі змісту якої слідує, що штатним розписом підприємства на 2021 рік посада юриста не передбачена, штатний розпис ТОВ «Даніко Львів».

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03.04.2019р. у справі №9901/896/18, від 20.06.2019р. у справі №9901/82/19, від 18.09.2019р. у справі №9901/210/19.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Однією з передумов забезпечення доступу до суду є наявність в особи права на судовий захист. Це право випливає з ч. 3 ст. 8. ч. 1 ст. 55 Конституції України. Таке право забезпечує можливість особи відстоювати свої права у будь-якій життєвій ситуації, зокрема, пов`язаній з незаконними діями (бездіяльністю) органів державної влади.

Суд звертає увагу також на той факт, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Так, у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

У статті 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Як свідчить позиція ЄСПЛ, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Враховуючи встановлені обставини, з метою забезпечення реалізації права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку, що доводи позивача про причини пропуску строку звернення до суду заслуговують на увагу та підтверджуються документально, в зв`язку з чим суд вважає, що слід визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 123, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Даніко Львів” про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити товариству з обмеженою відповідальністю “Даніко Львів” строк звернення до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї можуть бути викладені в апеляційній чи касаційній скарзі на рішення суду прийняте за результатами розгляду адміністративної справи.

Суддя Грень Н.М.