Рішення № 100041509, 30.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ № 320/5430/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області треті особи: ОСОБА_2 Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області про визнання протиправною бездіяльінсть та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі також - відповідач, Гореницька сільрада), в якому просив суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у доступі до публічної інформації та не наданні запитуваної інформації на обов`язкові адвокатські запити від 11.02.2021 та від 05.05.2021 адвоката Макарова Вадима Михайловича; 2) зобов`язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати достовірну та повну інформацію адвокату ОСОБА_1 на його адвокатські запити від 11.02.2021 та від 05.05.2021.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні: позивача - ОСОБА_2 (далі також - третя особа 1), а на стороні відповідача - Білогородську сільську раду Бучанського району Київської області (далі також - третя особа- 2).

25.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ОСОБА_1 виклав зміст позовних вимог у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Гореницької сільської ради Києво- Святошинського району Київської області у доступі до публічної інформації та у не наданні запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 05.05.2021 адвоката ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати достовірну та повну інформацію адвокату Макарову В.М. на його адвокатський запит від 05.05.2021.

Згідно з ухвалою суду від 29.06.2021 вказана заява про уточнення позовних вимог була прийнята до розгляду у справі № 320/5430/21.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував наступним. ОСОБА_1 здійснюючи адвокатську діяльність, шляхом представництва інтересів свого клієнта - ОСОБА_2 , надіслав на офіційну електронну адресу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області адвокатський запит від 11.02.2021 з проханням надати інформацію про наявність вільних земельних ділянок за певними цільовим призначенням, належних до обліку Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Вказаний адвокатський запит був підписаний кваліфікованим електронним підписом адвоката (позивача). 18.02.2021 на електронну пошту ОСОБА_1 від Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області надійшов лист-відповідь вих. №302/02-26 від 18.02.2021, що не містив запитуваної інформації. Водночас безпосередньо від Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області жодної відповіді на адвокатський запит від 11.02.2021 не надійшло. У зв`язку з цим 05.05.2021 ОСОБА_1 повторно надіслав на електронну адресу відповідача адвокатський запит із проханням надати відповідну інформацію. Однак 08.05.2021 відповідач надіслав на адресу електронної пошти позивача лист з відмовою у наданні запитуваної інформації з посиланням на обставину надання Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області 18.02.2021, як правонаступником Гореницької сільської ради, відповіді на попередній адвокатський запит від 11.02.2021. Таку відмову у наданні публічної інформацію позивач вважає протиправною, оскільки: відповідач не надав підтвердження фактів припинення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області як юридичної особи та безпідставно відмовив у наданні запитуваної інформації на адвокатський запит від 05.05.2021.

20.07.2021 від представника відповідача і третьої особи-2 через канцелярію суду надійшли заява про залишення позову без розгляду та пояснення по суті позовних вимог, у тексті якої представник просив суд відмовити у задоволенні позову.

Своєю ухвалою від 19.08.2021 суд відмовив задоволенні заяви представника відповідача і третьої особи 2 про залишення позову без розгляду.

Свої заперечення проти позову відповідач і третя особа мотивували наступним. Відповідно до рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358477) від 09.12.2020 №17 було розпочато процедуру реорганізації Гореницької сільської ради (код ЄДРПОУ 04358514), шляхом її приєднання до Білогородської сільської ради, та призначено комісію з реорганізації у складі згідно з додатком № 1 до даного рішення. Згідно з додатком №1 до даного Рішення, головою комісії з реорганізації Гореницької сільської ради визначено Овсієнка Антона Михайловича - Білогородського сільського голову. Зокрема, п. 2 рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.12.2020 №17 передбачено, що Білогородська сільська рада є правонаступником всього майна, прав і обов`язків Гореницької сільської ради. При цьому, станом на сьогоднішній день процедура реорганізації Гореницької сільської ради шляхом її приєднання до Білогородської сільської ради наразі незавершена, тобто Гореницька сільська рада не є припиненою (ліквідованою), як юридична особа (не виключена з Єдиного державного реєстру підприємств та фізичних осіб-підприємців). Однак у зв`язку із такою реорганізацією, всіх працівників Гореницької сільської ради було вивільнено та створено Гореницький старостинський округ (без статусу юридичної особи), до штату якого входять лише староста округу та діловод. Пошукові запити осіб на офіційному сайті Гореницької сільської ради атвоматично переадресовує на офіційний сайт Білогородської сільської ради. Водночас, оскільки Гореницька сільська рада є учасником інших судових процесів (в яких заміна на правонаступника можлива лише після припинення (ліквідації) юридичної особи та виключення останньої з ЄДР) та зогляду на що, достатня кількість процесуальних документів надсилається судами в електронній формі саме на електронну поштову скриньку Гореницької сільради (як учасника судових процесів), то було вирішено тимчасово залишити електронну поштову скриньку та не вносити зміни до відомостей про Гореницьку сільську раду в Єдиному державному реєстрі підприємств та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, у випадку надходження на електронну поштову скриньку Гореницької сільської ради будь якого документу (заяви, запити, судові процесуальні документи, тощо), діловодом Гореницького старостинського округу, здійснюється пересилання (перенаправления) такого документу на офіційну електронну поштову скриньку Білогородської сільської ради для роздрукування та подальшої реєстрації цього документу в журналі вхідної кореспонденції з присвоєнням йому вхідного номеру та дати реєстрації. Наведене, на думку представника відповідача і третої особи-2, свідчить про те, що отримання документів (в т.ч. адвокатських запитів), адресованих Гореницькій сільській раді, та надання відповідей на них саме Білогородською сільською радою, як правонаступником першої, не суперечить чинному законодавству У країни.

У контексті з наведеною позицією представник відповідача і третьої особи-1 пояснив, що 11.02.2021 на електронну поштову скриньку Гореницької сільської ради надійшов запит адвоката ОСОБА_1 від 11.02.2021 про надання інформації щодо наявних вільних земельних ділянок. Даний адвокатський запит був переадресований (перенаправлений) того ж дня діловодом Гореницького старостинського округу до Білогородської сільської ради, де зареєстрований за вх. №411/02-25 від 11.02.2021. 18.02.2021 Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області (як правонаступником Гореницької сільської ради), за вихідним №302/02-26 наданий лист-відповідь на запит адвоката Макарова В.М. від 11.02.2021. У тексті цього листа до відома адвоката доведені підстави, з яких відповідь на адвокатський запит надає саме Білогородська сільська рада, та водночас було повідомлено про відсутність інформації про вільні земельні ділянки з причини не проведення інвентаризація земель на території Білогородської сільської ради (після об`єднання громад).

05.05.2021 на електронну поштову скриньку Гореницької сільської ради надійшов запит адвоката ОСОБА_1 від 05.05.2021, який містив аналогічні (тотожні) вимоги до характеру та обсяг запитованої інформації, що й адвокатський запит від 11.02.2021. Того ж дня діловодом Гореницького старостинського округу адвокатський запит від 05.05.2021 був переадресований (перенаправлений) на електронну поштову скриньку Білогородської сільської ради. Разом з тим, попередньо ознайомишвись зі змістом адвокатського запиту від 05.05.2021, діловодом Гореницького старостинського округу дійшов висновку про його тотожність адвокатському запиту від 11.02.2021, та у зв`язку з цим діловод простим електронним листом повідомив адвоката, що Гореницька сільська рада знаходиться в стані реорганізації і, що Білогородською сільською радою вже надавалася письмова відповідь на запит від 11.02.2021.

Позивач подав до суду запереченя на відзив (пояснення) відповідача, де повторно наголосив на тому, що процедура реорганізації Гореницької сільської ради досі триває, та відповідно Гореницька сільська рада як юридична особа ще не припинена.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.02.2021 адвокат Макаров В.М., представляючи інтереси фізичної особи ОСОБА_2 надіслав на електронну адресу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області із адвокатський запит від 11.02.2021. В тексті цього адвокатського запиту позивач посилаючись на приписи ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» просив відповідача повідомити інформацію про наявність вільних земельних ділянок із певним цільовим призначенням (а саме: «для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)», «для ведення особистого селянського господарства», «для індивідуального дачного будівництва»), належних до обліку Гореницькій сільській раді, із зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок. Вказана інформація запитувалася адвокатом для свого клієнта (третьої особи 1), з метою реалізації останнім права на безоплатне отримання земельної ділянки.

До цього запиту були додані належним чином засвідчені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на надання правової допомоги.

Листом від 18.02.2021 вих. №302/02-26 Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області відмовила позивачу (адвокату) у наданні запитуванної інформації, посилаючись на відсутність інформації про вільні земельні ділянки, розташовані на території Білогородської сільської ради. При цьому, третя особа 2 повідомила позивача про такі причини відсутності у неї запитувано інформації: розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №715-р «Про визначення адміністративних центірв та затвердження територій територальних громад Київської області» затверджено територію Білогородської територіальної громади з центром у м. Білогородка Києво-Святошинського району Кивїської області. До зазначеної громади увійшли 10 сіл, які входили до території обслуговування Білогородської, Бобрицької, Гореницької, Музичанської та Святопетрівської сільських рад. Відповідно до рішень Білогородської сільської ради, прийнятих 09.12.2020 на ІІ позачерговій сесії VIIІ скликання, розпочато процедуру реорганізації перелічених сільських рад, шляхом їх приєднання до Білогородської сільської ради. З огляду на наведене в Білогородській сільській раді наразі не була проведена інвентаризація земель, які увійшли до складу об`єднаної територіальної громади.

У свою чергу жодної відповіді на вказаний адвокатський запит від 11.02.2021 безпосередньо від Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на адресу позивача не надійшло.

З огляду на наведені обставини, адвокат Макаров В.М. 05.05.2021 надіслав на елктронну адресу Гореницької сільської ради адвокатський запит від 05.05.2021, де посилаючись на обставини не надання відповідачем відповіді на адвокатськийзапит від 11.02.2021 та водночас отримання від Білогородської сільської ради листа від 18.02.2021 вих. №302/02-26, повторно просив відповідача надати інформацію запитувану інформацію.

До цього запиту були додані належним чином засвідчені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правової допомоги та листа Білогородської сільської ради листа від 18.02.2021 №302/02-26.

В той же день, 05.05.2021 від Гореницької сільської ради у відповідь на адвокатський запит від 05.05.2021 на скриньку електронної пошти адвоката надійшло електронне повідомлення наступного змісту: «…Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області припинила свої повноваження, як юридична особа, в зв`язку із децентралізацією органів місцевого самоврядування, та знаходиться в процесі реорганізації, шляхом приєднання до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області з 09.12.2020. Відповідь на Ваш адвокатський запит від 11.02.2021 була надана правонаступником - Білогородською сільською радою Бучанського району Київської області 18.02.2021. На підтвердження своїх доводів до електронного листа-повідомлення була додан сканкопія рішення Білогородсько сільської ради Бучанського району Київської області від 09.12.2020 №17 «Про початок реорганізацію Гореницької сільської ради шляхом приєднаннядо Білогородської сільської ради».

Не погоджуючись із такою відповіддю відповідача, вбачаючи допущення відповідчаем протиправної бездіяльності у надані відповіді по суті адвокатського запиту від 05.05.2021, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

У силу приписів ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Крім то, відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частиною першою ст. 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За змістом ч. 1, 2 ст. 7 цього Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

За приписами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією; 2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другої ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 23 цього Закону професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Частиною 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Згідно з ч.ч. 2, 3 вказаної статті Закону орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем до направленого Гореницькій сільській раді адвокатського запиту від 05.05.2021 були додані належним чином засвідчені копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру на ведення справи.

Таким чином, адвокатський запит від 05.05.2021 відповідав вимогам ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що не заперечується іншими учасниками справи, та відповідно мав бути розглянутий відповідачем у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 826/22531/15.

Разом з тим, з аналізу змісту електронного листа відповідача від 05.05.2021 на адвокатський запит від 05.05.2021 позивача вбачається, що останній не містить відповідей на поставлені у запиті питання.

При цьому, як станом на дату отримання адвокатського запиту, так і на час розгляду справи у суді, Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358514) не припинена як юридична особа. За актуальними даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Гореницької сільської ради внесений заприс «в стані припинення", 16.12.2020. Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації».

В ході розгляду даної справи відповідач не надав суду будь-яких доказів того, що запитувана позивачем інформація є інформацією з обмеженим доступом.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міським радам надані виключні повноваження прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, земель яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

За змістом ч. 2 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною п`ятою ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову

Відповідно до п. 2.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016, згідно з ч. 5 ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади з питань земельних відносин та його територіальні органи забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що саме відповідач згідно з його компетенцією зобов`язаний володіти інформацією про земельні ділянки комунальної або державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність. Більше того, відповідач також залишається розпорядником цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у його фактичному володінні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 листопада 2019 року (справа №127/28475/15-а) від 05 листопада 2019 року (справа №359/7966/16-а), від 07 лютого 2020 року (справа № 127/13810/17) та від 14.05.2020 (справа №127/5403/17).

В ході розгляду справи відповідач доказів того, що запитувана позивачем інформація була відсутня та/або передана третім особам (в т.ч. Білогородській сільській раді) до суду не надав, як і доказів припинення Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області як юридичної особи.

Також з тексту рішення Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області від 09.12.2020 № 17 наведені обставини не вбачається за можливе встановити.

Отже, відповідач як розпорядник інформації зобов`язаний був надати на запит позивача наявну в нього інформацію, задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями позивача, що формальна відмова Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у наданні інформації на адвокатський запит є протиправною, та про допущення останньою протиправної бездіяльності по відношенню до позивача в частині надання запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 05.05.2021.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованою також похідну позовну вимогу про зобов`язання відповідача надати адвокату (позивачу) достовірну та повну інформацію на його адвокатський запит від 05.05.2021.

В частині 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Наявною у матеріалах справи квитанцією від 08.05.2021 № 46717 підтверджено, що ОСОБА_1 під час звернення до суду із цим позовом сплатив судовий збір у розмірі 908 грн. Таким чином, враховуючи розмір заявлених та задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат у сумі 908 грн.

Що стосується вимоги позмвача відшкодувати йому у складі судових суму витрат на оплату комісії банку, то суд дійшов висновку про нормативну необгрунтованість такої з огляду на наступне.

Згідно із ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Водночас, у ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України наведено вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи. Докладніше кожна з категорій цих витрат конкретизована у ст. 134,135, 137, 138 КАС України, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу (ст. 134 КАС України); витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду (ст. 135 КАС України); витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (ст. 137 КАС України); витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, вчиненням інших процесуальних дій, підготовкою справи до розгляду (ст. 138 КАС України).

Вжитий у ст. 138 КАС України термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов"язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.

Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.

Разом з цим, комісія банку за сплату судового збору, поштові витрати та інфляційні витрати не відносяться до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки КАС України не передбачає їх відшкодування.

Стосовно заявленої позивачем у прохальній частині позовної заяви вимоги встановити судовий контролю за виконанням цього рішення, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення є правом суду та з огляду на обставини справи, за відсутності підстав, які б свідчили про можливість не виконання даного рішення відповідачем, суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням даного рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 132, 139, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області у доступі адвоката Макарова Вадима Михайловича до публічної інформації, шляхом не надання запитуваної інформації на обов`язковий адвокатський запит від 05.05.2021 адвоката Макарова Вадима Михайловича.

3. Зобов`язати Гореницьку сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати достовірну та повну інформацію адвокату Макарову Вадиму Михайловичу на його адвокатський запит від 05.05.2021.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (код ЄДРПОУ 04358514, адреса місцезнаходження: 08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, 204).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.