Ухвала суду № 100041156, 01.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ В ЧАСТИНІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

01 жовтня 2021 року Справа № 280/6041/21 м.Запоріжжя Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Лазаренко М.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог у справі

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (6906896, м. Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 16; код ЄДРПОУ 37573780)

про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2020-2021 роки разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом №367-ХІV (367-14) від 25.12.1998), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з відповідача на користь позивача 14154 гривень (з яких 6800 гривень за 2020 рік та 7354 гривень за 2021 рік), як недораховану суму виплати за 2020-2021 роки разової грошової допомоги, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом №367-ХІV (367-14) від 25.12.1998), з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.07.2021 позовну заяву у справі №280/6041/21 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем недоліки позовної заяви усуненні у визначений судом строк. Зокрема, надано заяву про поновлення строку, в обґрунтування якої зазначено, що про порушення свого права позивач дізнався у червні 2021 року, коли отримав лист з рішенням про відмову в задоволенні заяви про виплату разової грошової допомоги у відповідності до норм чинного законодавства. Також зазначив, оскільки факт належності права на отримання разової грошової допомоги у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком був встановлений Верховним Судом у своєму рішенні від 29.09.2020 у справі №440/2722/20, залишеному без змін постановою Великої Палати від 13.01.2021, то у позивача з цієї дати з`явилася можливість реалізувати своє право на отримання недорахованої виплати. Крім того вказано на те, що позивач не має фінансово-економічної чи бухгалтерської освіти аби самостійно провести обрахунки виплачених йому сум, та довіряв розрахункам органу соціального захисту населення і не підозрював, що виплати будуть проведені не в повному обсязі. З наведених підстав просив поновити строк звернення до суду в частині вимог за 2020 рік.

Ухвалою суду від 04.08.2021 визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду та поновлено позивачу такий строк; відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику сторін та проведення судового засідання.

27.08.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх.№49034), в якому звертає увагу на дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Розглядаючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 14.07.2021 та, зокрема, оспорює дії відповідача щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2020 рік разової грошової допомоги позивачу, як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом №367-ХІV (367-14) від 25.12.1998), з урахуванням раніше виплачених сум.

Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі №380/5202/20.

Щодо посилання позивача на те, що правопорушення у вказаній справі є триваючим, то дані доводи є безпідставними, оскільки характер спірних правовідносин не носить ознак триваючого правопорушення, а з врахуванням вищенаведеного, у вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на його думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.

Також, суд вважає, що посилання позивача у заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду на рішення Верховного Суду №440/2722/20 є безпідставними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, на думку суду, така обставина не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися до суду після зарахування коштів на його рахунок (у квітні 2020 року) в межах строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України

Отримання позивачем у травні-червні 2021 року листів Директорату соціального захисту Міністерства у справах ветеранів України (Мінветеранів), Міністерства соціальної політики України (Мінсоцполітики), Запорізької обласної державної адміністрації та відповідача у відповідь на його заяви не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання у квітні 2020 року щорічної допомоги до 5 травня.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, наданої на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови».

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини першої пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що висновок про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі, був передчасним, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання протиправними дій та стягнення грошової допомоги залишити без розгляду в частині вимог щодо:

- визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району щодо відмови в перерахунку та здійсненні виплати за 2020 рік разової грошової допомоги ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом №367-ХІV (367-14) від 25.12.1998), з урахуванням раніше виплачених сум;

- стягнення з Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Шевченківському району на користь ОСОБА_1 6800 гривень за 2020 рік, як недорахованої суми виплати за 2020 рік разової грошової допомоги, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в чинній редакції статті 12 згідно із Законом №367-ХІV (367-14) від 25.12.1998), з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в строки визначені статтею 295 КАС України. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя М.С. Лазаренко